Підтримка ЄС сходу України — відновлення, зміцнення миру та врядування (децентралізація та управління; економічне відновлення та розвиток ММСП; безпека громади та соціальна згуртованість; галузеві реформи, розбудова потенціалу та координація відновлення; надзвичайна кредитна програма для відновлення України )

(56,5 мільйонів євро з 90 мільйонів євро, виділених на Проєкт ENI/2017/040-554, реалізовано за підтримки ПРООН у партнерстві з Структурою ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольчою та сільськогосподарською організація ООН (ФАО).

Бюджет: 56,5 млн євро
Термін реалізації: серпень 2018 – грудень 2022

Цілі сталого розвитку:

1) Повсюдно подолати бідність в усіх її формах
2) Покінчити з голодом, досягти продовольчої безпеки та покращити харчування, а також сприяти сталому сільському господарству
3) Забезпечити здоровий спосіб життя та сприяти добробуту для всіх у будь-якому віці
5) Досягти гендерної рівності та розширити можливості всіх жінок і дівчат
8) Сприяти постійному, інклюзивному та сталому економічному зростанню, повній та продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх
9) Створення стійкої інфраструктури, сприяння інклюзивній та стійкій індустріалізації та сприяння інноваціям
10) Зменшити нерівність всередині та між країнами
11) Зробити міста та населені пункти інклюзивними, безпечними, стійкими та сталими
16) Пропагувати мирні та інклюзивні громади для сталого розвитку, забезпечувати доступ до правосуддя для всіх і будувати ефективні, підзвітні та інклюзивні установи на всіх рівнях

Урядові партнери: Уряд України, Донецька (підконтрольні уряду України території), Луганська (підконтрольні уряду України території), Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Сумська, Миколаївська, Чернігівська області. Окрім вищезазначених областей, Харківська, Полтавська, Одеська та Київська області охоплені Компонентом 5 Заходу

Пріоритети Уряду України:
· Сприяння подальшому економічному зростанню країни шляхом створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та заохочення інвестицій, реформування енергетичного сектору, подальшого оновлення галузі та покращення інфраструктури.
· Підвищення ефективності управління та якості державних послуг шляхом залучення нових професійних кадрів та впровадження сучасних практик адміністрування в діяльність органів державної влади.
· Створення сприятливих умов для розвитку людського капіталу шляхом підвищення якості медичних послуг та надання людям рівного доступу до цих послуг, адаптації системи освіти до сучасних вимог, підтримки української культури та спорту.
· Ефективна підтримка інституцій, спрямованих на боротьбу з корупцією та забезпечення верховенства права, створення основи для справжнього захисту приватної власності, сприяння винятковій рівності перед законом.
· Забезпечення безпеки кожного громадянина, ефективний захист суверенітету та територіальної цілісності Української держави шляхом реформування безпеки та оборони. Відновлення та розбудова миру на сході України, яка передбачає сприяння соціально-економічному розвитку місцевих громад для покращення якості життя шляхом зміцнення їх потенціалу та стабільності.

Рамкова угода партнерства між Україною та ООН на 2018–2022 роки

Результати:

· До 2022 року жінки та чоловіки, дівчата та хлопчики беруть участь у прийнятті рішень та користуються правами людини, гендерною рівністю, ефективними, прозорими та недискримінаційними державними послугами;
· До 2022 року жінки та чоловіки, дівчата та хлопчики отримають справедливу користь від інтегрованого соціального захисту, універсальних медичних послуг та якісної освіти;
· До 2022 року всі жінки та чоловіки, особливо молоді люди, однаково отримають сприятливе середовище, яке включає ринок праці, доступ до гідних робочих місць та економічні можливості;
· До 2022 року громади, включаючи вразливі групи населення та ВПО, стануть більш стійкими та справедливо отримають вигоду від більшої соціальної згуртованості, якісних послуг та підтримки відновлення.

Стратегічні документи Європейського Союзу (для довідки):
- Глобальна стратегія ЄС, висновки Ради, жовтень 2016 року
- Новий Європейський Консенсус щодо розвитку – «Наш світ, наша гідність, наше майбутнє», червень 2017 року
- План дій ЄС з прав людини та демократії (2015-2019)

1) Підвищення місцевої спроможності з гендерної децентралізації та адміністративних реформ на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей для покращення управління, місцевого розвитку та надання послуг. Зменшення екологічного тиску на цільові громади шляхом покращення послуг охорони навколишнього середовища (Компонент 1).

2) Усунення наслідків для регіональної та місцевої економіки щодо економічної кризи, викликаної пандемією COVID-19, і стимулювання середньо- та довгострокової зайнятості та економічного зростання шляхом надання допомоги розвитку мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП) на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей, а також у Запорізькій та Херсонській областях, зокрема через послуги з розвитку бізнесу, орієнтовані на попит, навчання професійним навичкам та фінансову підтримку (Компонент 2).

3) Підвищення безпеки громади, соціальної згуртованості, довіри до державних інституцій та примирення шляхом просування громадянських ініціатив та партнерства між громадами та постачальниками послуг безпеки та правосуддя в Донецькій (підконтрольні уряду України території), Луганській (підконтрольні уряду України території), Запорізькій та Херсонській областях. Зміцнити розширення прав і можливостей молодих жінок і чоловіків та сприяти їхньому залученню до розвитку громад (Компонент 3).

4) Підтримка реформ освіти та охорони здоров’я на підконтрольних уряду України територіях Донецької, Луганської областей, а також Запорізької та Херсонської областей. Зміцнення спроможності національних, регіональних та місцевих органів влади з координації, моніторингу та розбудови експертизи (Компонент 4), а також з реабілітації та покращення критичної громадської інфраструктури (Компонент 5) для пом’якшення безпосередніх наслідків збройного конфлікту.

Компонент 1 – Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади

Успішне завершення першого етапу проєкту за фінансування ЄС «Відновлення управління та примирення в громадах України, постраждалих від кризи», який спільно впроваджується ПРООН та ООН Жінки, безпосередньо сприятиме ефективній реалізації наступного етапу. Внесок ЄС зосереджується на реформах місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях, які ще не настали. У складному контексті заходів, вжитих для боротьби з поширенням пандемії COVID-19 на сході України, які, серед іншого, обмежили свободу пересування та зібрань і, загалом, уповільнили надання державних послуг, постійною метою програми є створити стійкі органи місцевого самоврядування шляхом об’єднання, розвитку спроможності місцевих органів влади у сферах місцевих фінансів, стратегічного планування та бюджетування на основі фактичних даних з урахуванням гендерних даних, мобілізації громад для ініціатив з розширення прав і можливостей та надання послуг населенню. Позитивний імпульс, досягнутий до пандемії, необхідно відновити, доповнити та підтримати в рамках програми за допомогою заходів, включених до Компонента 1 «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади».

Програма ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) створила основу для узгодження робочих планів та діяльності з ЦРМС та головним офісом U-LEAD у Києві, щоб уникнути дублювання чи фрагментації зусиль. Між ПРООН в Україні та U-LEAD (GIZ) було підписано Меморандум про взаєморозуміння для забезпечення координації та обміну передовим досвідом розвитку спроможності місцевого самоврядування та впровадження реформи децентралізації. Заявлена мета Меморандуму про взаєморозуміння «полягає в тому, щоб сприяти та зміцнювати співпрацю між Сторонами на невиключній основі у сферах спільного інтересу, надаючи вичерпну та неупереджену інформацію щодо порядку денного реформи децентралізації, підвищуючи обізнаність та розуміння цілей реформи децентралізації і, таким чином, сприяти відповідальності та відповідальності за реформу серед української громадськості». Діяльність у межах цього Компонента, спрямовано на посилення планування на регіональному та місцевому рівнях, буде здійснюватися ACTED/IMPACT через угоду відповідальної сторони у тісній координації з UN RPP.

Крім того, агенції Організації Об’єднаних Націй, які беруть участь у проєкті, спираючись на досвід Ради донорів UN RPP як координаційного механізму, підтримуватимуть у межах проєкту та Компонента 1 координаційний потенціал Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій для забезпечення взаємодоповнюваності, і стратегічний нагляд за всіма втручаннями за підтримки міжнародних партнерів з розвитку. Ця спроможність надасть можливість об’єднати індивідуальні заходи донорів з метою комплексної реалізації стратегій розвитку цільових громад, підтримуючи комплексний та послідовний підхід, спрямований на відновлення соціально-економічних основ подальшого сталого розвитку на сході України.

Основною метою Компонента 1 є підтримка відновлення та стабілізації громад, постраждалих від збройного конфлікту та пандемії, переважно в Донецькій та Луганській областях, сприяючи задоволенню їхніх потреб, сприянню відновленню місцевих служб та підтримці суб’єктів місцевого самоврядування. Це буде досягнуто шляхом посилення місцевої спроможності з децентралізації з урахуванням гендерної проблематики та адміністративних реформ з метою покращення врядування, планування та впровадження місцевого розвитку, а також доступу до надання послуг. Діяльність спрямовано на досягнення: загальнодержавних процесів реформування децентралізації; покращений доступ до якісних державних послуг (адміністративних, соціальних та екологічних), адаптованих до контексту пандемії; розширений потенціал Уряду для стратегічного планування за участі та прозорого впровадження.

Результат 1.1. Загальнонаціональний процес реформи децентралізації повністю реалізовано у новостворених територіальних громадах (ТГ) на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей.

Очікуваний результат полягає в тому, що обрані та призначені чиновники громад матимуть знання про децентралізацію, яка ґрунтується на правах людини та гендерному аспекті; адміністрації громад будуть добре структуровані та функціонуватимуть відповідно; адміністрації громад матимуть достатню кількість кваліфікованого персоналу. Об’єктами місцевої влади є громади, які просуваються та/або проходять процес об’єднання.

Цей модуль пов’язаний зі створенням початкової потужності для новостворених громад. Таким чином, заходи спрямовані на орієнтацію новообраних лідерів та підвищення їхніх знань щодо децентралізації та правової та інституційної бази місцевого самоврядування, національної політики та правових засад щодо гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Буде надано експертну допомогу для створення ефективної гендерно орієнтованої адміністративної структури та оптимального розподілу функцій у місцевих адміністраціях. Також заплановано навчання з організаційних та антикризових навичок для працівників адміністрації. Для визначення кількості та функцій необхідного персоналу буде розроблено методологію, яка буде використовуватися в цільових областях та громадах. Навчальний захід з питань гендерної рівності в органах місцевого самоврядування дасть можливість залучити більше жінок до влади.

План дій забезпечить розвиток спроможності місцевих органів влади для планування, складання бюджету, моніторингу та оцінювання на основі прав людини та гендерної уваги. Розвиток спроможності місцевих органів влади щодо застосування підходу, заснованого на правах людини, до місцевого самоврядування, буде забезпечено за допомогою низки дій, спрямованих на популяризацію культури прав людини серед залучених місцевих адміністрацій.

Результат 1.1 буде досягнутий у Донецькій та Луганській областях.

Результат 1.2 – Кращий доступ до якісних адміністративних, соціальних та екологічних послуг для всіх мешканців та переміщених груп населення, у тому числі в районах уздовж «лінії зіткнення» та на пунктах перетину, для населення, постраждалого від пандемії COVID-19, та для вразливих груп населення.

Очікується, що об’єднані громади пілотуватимуть та застосовуватимуть ефективні моделі центрів соціального обслуговування населення, надання мобільних адміністративних послуг для малих та віддалених населених пунктів та комплексних послуг у пунктах пропуску, адаптовані до умов пандемії; транспортне сполучення буде покращено для полегшення доступу до існуючих та нових пунктів пропуску; державні службовці на місцевому рівні отримають знання та навички, необхідні для ефективного надання послуг в умовах збройного конфлікту та пандемії. Цифровізацію послуг буде посилено за рахунок використання інтегрованих електронних платформ.

Підкомпонент передбачає заходи з вирішення проблем і труднощів у структуруванні системи соціальних послуг на місцевому рівні. Метою є збільшення кількості та різноманітності соціальних послуг, пошук нових моделей надання послуг, збільшення кількості та потенціалу установ, які надають послуги на місцевому рівні, а також активне залучення споживачів до планування, надання та оцінювання послуг. Будуть пілотовані моделі для створення центрів соціальних служб, стандартів обслуговування, впровадження мобільних адміністративних офісів для малих населених пунктів, а також вивчення можливостей надання послуг місцевими неурядовими організаціями. Продовжиться навчання працівників ЦНАПів (Центрів надання адміністративних послуг). Особливу увагу буде приділено розробці та подальшому впровадженню інструментів електронного урядування.

Моніторинг місцевого та регіонального водопостачання буде посилено в районах, де екологічна ситуація особливо постраждала від збройного конфлікту (Донецька та Луганська області), а також у Запорізькій області. Буде здійснюватися моніторинг рівня ґрунтових вод та потенційних ризиків, а також розроблятимуться та пілотуватимуться кліматично розумні зрошувальні системи (у Херсонській області).

Буде покращено оцінювання картографування, прогнозування ризиків катастроф у критичній цивільній інфраструктурі. Буде розроблено та ведеться єдиний реєстр шахт, які планується закрити в Донецькій та Луганській областях. Буде посилено спроможність місцевих органів управління небезпечними об’єктами. Проєкти зміцнення довіри для зменшення ризику катастроф сприятимуть співпраці влади та громад.

Результат 1.3 – Збільшується спроможність державних органів щодо стратегічного планування на основі участі, формування бюджету та політики з урахуванням гендерних аспектів, прозорого впровадження проєктів та формування політики, спрямованої на соціальну згуртованість на регіональному та місцевому рівнях, аби збільшити державні та приватні інвестиції та сприяти інклюзивному економічному зростанню.

Очікуваним результатом є те, що в територіальних громадах місцева влада Донецької та Луганської областей володіє всіма дезагрегованими даними, аналізом та інструментами, необхідними для розробки стратегій розвитку на основі зібраних доказів (включаючи оцінки на основі територій, проведені REACH) та для залучення інвесторів для місцевий економічний розвиток.

Цей підкомпонент програми пов’язаний зі стратегічним плануванням майбутнього громад, базуючись на наявних місцевих ресурсах. Він передбачає визначення наявних ресурсів та визначення додаткових факторів розвитку. Передбачаються заходи з підвищення доступності якісної інформації про фактори та тенденції місцевого розвитку, надання технічної підтримки місцевим органам влади щодо використання фактичних даних для планування та допомоги у розробці документів стратегічного планування. Ці заходи відіграють важливу роль у розвитку громад: не лише для залучення нових інвестицій, а й для розвитку необхідної інфраструктури, створення умов для ефективного використання землі та допомоги у вирішенні екологічних проблем.

Покращений доступ до якісної інформації для планування на місцевому рівні

Оцінювання за місцевістю, враховуючи поточну пандемічну ситуацію, здійснюватимуться за прямим контрактом з ACTED та IMPACT, з використанням угоди з відповідальною стороною, у 19 територіальних одиницях у кілька етапів:
1) Мобілізація зацікавлених осіб та дизайн оцінювання
2) Збір даних для забезпечення доступності інформації для впровадження планування/прийняття рішень UN RPP та місцевої влади. Після консультацій із зацікавленими особами збір даних буде послідовний відповідно до a) географічного району, b) методу, c) тематичного компонента UN RPP або d) сукупності цих критеріїв.
3) Аналіз і розповсюдження даних, щоб визначити найважливіші висновки для кожної цільової громади та найбільш підходящі та інтуїтивно зрозумілі методи візуалізації. Це інформуватиме про дизайн та вміст онлайн-панелі, куди будуть завантажені всі дані з 20 оцінок. Використовуючи цю інформаційну панель та набір інструментів Оцінювання спроможності та вразливості, кожен орган врядування розробить аналітичний продукт місцевою мовою.

Розширений потенціал Уряду для створення та використання доказів для планування та координації

Відповідно до досвіду та доказів, зібраних під час попередньої роботи, інформаційні потоки вже існують на місцевому рівні. Використовуючи цю роботу, в межах якої в стратегічних департаментах на обласному рівні також були визначені «чемпіони з управління інформацією», Проєкт спільно з обласною владою визначатиме ключові дані, які стосуються діяльності місцевої адміністрації в цільових громадах, та відповідні показники. Потім буде надано підтримку для автоматизації та візуалізації відповідних існуючих потоків даних для покращення планування на основі фактичних даних та ефективної передачі даних.

Компонент 2 – Відновлення економіки та розвиток ММСП

Основна мета в межах Компоненту 2 – подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на місцеву економіку, ММСП та окремі засоби існування в цільових громадах на сході України, сприяючи середньостроковому та довгостроковому економічному відродженню цільові громади, які стимулюють стійку зайнятість та економічне зростання. Діяльність включатиме сприяння розвитку мікро-, малого та середнього підприємництва (ММСП) через послуги з розвитку бізнесу та навчання професійних навичок, а також відновлення та зміцнення інституційної та освітньої інфраструктури, необхідної для ефективного функціонування сільського та несільськогосподарського сектору. галузях регіональної економіки.

ММСП в Донецькій (підконтрольні уряду України території), Луганській (підконтрольні уряду України території), Запорізькій та Херсонській областях ризикують втратити частку ринку через зниження конкурентоспроможності ринку через відсутність активних мереж та асоціацій для ведення адвокації, лобіювання інтересів бізнесу та сприяння спільним закупівлям та відвантаження продукції, все доступне для конкурентів в інших областях України та для конкурентів на зовнішніх ринках. Історично на сході України домінували важка промисловість та великі підприємства, які самостійно лобіювали свої інтереси на національному та міжнародному рівнях. Тому сектор ММСП не має досвіду координації спільних зусиль чи реалізації спільних проєктів. Збройний конфлікт на сході України, до якого додався економічний локдаун, введений для боротьби з пандемією COVID-19, ще більше послабив зв’язки між МСП через втрату споживчого ринку в Російській Федерації та зниження економічних та операційних можливостей. компаній, переміщених з непідконтрольних уряду України територій.

Для відродження ММСП та залучення їх до сталого розвитку створення бізнес-асоціацій потребує подальшої підтримки та ефективної координації; їхню роль у бізнес-спільноті регіону необхідно посилити, налагодити торговельні зв’язки. Крім того, розробка їхніх робочих/бізнес-планів та реалізація пілотних ініціатив вимагають сильної підтримки та сприяння.

На основі швидкого оцінювання ланцюгів створення вартості, які постраждали від COVID-19, План дій визначатиме пріоритети конкретних підсекторів/ланцюжків створення вартості, які мають бути розроблені в цільових громадах. Потім будуть проведені оцінювання/аналізи відібраних підсекторів/ланцюжків створення вартості з метою визначення основних причин неефективності ланцюга створення вартості (з точки зору економічної, соціальної та екологічної стійкості), обов’язкових обмежень, точок впливу на ланцюгах створення вартості, а також середовище, в якому діють ці ланцюжки вартості. Будуть розроблені програми підтримки з урахуванням потреб цільової групи населення.

Результат 2.1 – Створена ефективна та широкодоступна мережа постачальників консультацій, техніки та інших послуг та покращений доступ до ринків для сільськогосподарських та несільськогосподарських ММСП

Очікуваний результат полягає в тому, що буде створено ефективну та широко доступну мережу постачальників консультацій, техніки та інших послуг, а також покращено доступ до ринків для ММСП у сільському господарстві, бізнесі та виробництві. Мережа підтримуваних установ зможе надавати консультаційну підтримку ММСП з питань розвитку бізнесу, що є драйвером відновлення та економічного зростання сходу України.

Відсутність ринку відповідних бізнес-послуг та навчання є постійною проблемою на сході України. тривалий збройний конфлікт, а також пандемія – призвели до серйозних збоїв у ланцюгах створення вартості, міграції кваліфікованої робочої сили та інновацій. Протягом останніх кількох років організації приватного сектору проводили постійні консультації з підприємцями, місцевими та міжнародними партнерами з розвитку, і з’явився консенсусна необхідність термінового покращення доступу сільськогосподарських і несільськогосподарських ММСП до навчальних та бізнес-послуг, необхідних для сприяння розвитку, відновлення пошкоджених ланцюгів вартості.

Таким чином, проєкт зміцнить потенціал місцевих організацій державного та приватного секторів для надання допомоги ММСП у визначенні нових ринків та досвіду, а також розробці та вдосконаленні своїх продуктів і послуг, щоби вони могли отримати доступ до нових потоків доходів.

Торгівельні зв’язки для ММСП у пріоритетних ланцюгах створення вартості будуть встановлені або зміцнені через участь у галузевих ярмарках і виставках, B2B та бізнес-турах. Такі дії будуть спиратися на досвід UN RPP в організації заходів з просування бізнесу та вже існуючий бренд «Схід-Експо». Місцевим сільгоспвиробникам буде надано підтримку в їхній участі у спеціалізованих сільськогосподарських бізнес-ярмарках та інвестиційних ярмарках в інших областях України.

Акція також підвищить обізнаність цільових бенефіціарів щодо вимог, пов’язаних із юридичною реєстрацією сільськогосподарських та несільськогосподарських підприємств, а також контрактного фермерства та підприємницької діяльності. Ці заходи здійснюватимуться у тісній координації з місцевою владою та поточною ініціативою ЄС на національному рівні з просування реєстру фермерських господарств. Створення ефективних механізмів співпраці між дрібними виробниками, фермерами та бізнес-асоціаціями стане пріоритетом у низці визначених ланцюжків створення вартості. У межах проєкту буде організовано збільшення кількості тренінгів для сприяння співробітництву між відповідними суб’єктами вибраних ланцюжків створення вартості та підтримка новостворених сільськогосподарських та несільськогосподарських кооперативів, кластерів, асоціацій з доступом до техніки та фінансових ресурсів.

У межах цього компонента План дій також підтримуватиме малий бізнес у покращенні стандартів якості та безпеки харчових продуктів, гігієни, належної сільськогосподарської практики та безпеки їхніх виробничих технологій у вибраних ланцюгах створення вартості, особливо тих, які найбільше постраждали від пандемії COVID-19. ММСП та інші відповідні суб’єкти пройдуть навчання методам і методологіям підвищення стандартів безпеки для їхньої продукції. Діяльність включатиме інформаційні кампанії з навчання сільських тваринників методам і технологіям підвищення якості молока та відповідності відповідним санітарним вимогам. Проєкт розширить свою підтримку з безпечності харчових продуктів та стандартів якості відповідно до вимог ЄС шляхом розбудови потенціалу та заходів з підвищення обізнаності.

Буде посилено систему сільськогосподарських консультаційних служб на регіональному та місцевому рівнях, щоб забезпечити доступ фермерів ММСП до інформації, інновацій та відповідних консультативних послуг. Місцеві постачальники послуг будуть підтримуватися шляхом надання обладнання та навчання щодо транспортування, зберігання, пакування, маркетингу, якості їжі, контрактів, законодавства, стимулів тощо.

Конкретні заходи також будуть зосереджені на вирішенні поганого становища обласних лабораторних служб у вибраних областях шляхом забезпечення мінімально необхідного обладнання та навчання, щоби лабораторії могли виконувати діяльність, яка належить до їхньої компетенції, відповідно до національного законодавства (наприклад, перевірка сільськогосподарських ресурсів, такі як хімікати, ветеринарні випробування, контроль якості ґрунту та харчової безпеки тощо.

Щоб впоратися з впливом пандемії COVID-19 на комерційну діяльність, буде розвиватися потенціал електронної комерції серед ММСП.

Результат 2.2 – Доступ до кредитів та фінансування для самозайнятості та розвитку ММСП в регіоні покращений та більш гнучкий, доповнює схему гарантування позик, запроваджену KfW.

На ММСП на сході України серйозно впливає нестача фінансових ресурсів для розвитку бізнесу. Основною причиною цього є статус території, постраждалої від збройного конфлікту, та обмежена кількість кредитних інструментів, які можуть використовуватися ММСП для фінансування діяльності з розвитку.

Програма малих грантів, яку реалізувала ПРООН в регіоні, виявила наявність успішних бізнес-ідей для ММСП, які не можуть бути реалізовані через відсутність кредитів на придбання обладнання та матеріалів. Оцінювання перешкод для розвитку ММСП, проведено ПРООН у 2016 році, висвітлило проблему доступу до фінансових ресурсів: понад 50% респондентів віддали їй пріоритет. Загалом, обмежений доступ до фінансових ресурсів і кредитів характерний для секторів економіки регіону по всьому ланцюжку створення доданої вартості. Практика підтримки ММСП через програму малих грантів буде продовжена в межах поточної програми та розширена: буде створено спеціальну грантову та навчальну схему для ММСП та громадян, які постраждали від пандемії COVID-19. Низка відібраних ММСП у пріоритетних ланцюгах створення вартості в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях отримають підтримку для покращення якості вироблених товарів та послуг шляхом організаційного розвитку та цільових інвестицій в обладнання та інновації.

Підвищення обізнаності та роз’яснювальна робота з доступності грантів інвестиційної підтримки буде забезпечено цільовим населенням, щоб усі можливі бенефіціари грантів мали можливість подати заявку.

Грантові кошти для бізнесу надаватимуть KfW у партнерстві з українськими банками, які діють у цільових регіонах. Доступ ММСП до фінансування в Донецькій та Луганській областях можна було б значно покращити, заохочуючи банки надавати кредити в цих регіонах та підвищуючи спроможність та фінансову грамотність ММСП. Технічна допомога ПРООН та ФАО дозволить компоненту KfW працювати ефективніше: банки-учасники отримають підтримку технічної допомоги переважно у формі навчання кредитних спеціалістів, які працюють у Донецькій (підконтрольні уряду України території), Луганській (підконтрольні уряду України території), Херсонській та Запорізькій областях, який буде розроблено у тісній співпраці з ПРООН та ФАО.

Результат 2.3 – Забезпечення технічної та професійної підготовки, включаючи розвиток навичок для перерозподілу дорослих, стає все більш якісним та адаптованим до вимог місцевого ринку праці.

З 2011 року Міністерство освіти і науки України передало повноваження та кошти на первинне професійне навчання робітників на регіональний рівень. Проте в жодній області України не створено механізм моніторингу потреб регіонального ринку праці. Таким чином, професійно-технічні навчальні заклади зараз здійснюють навчання без будь-якої інформації про орієнтовну кількість працівників різних професій, яких потребують регіональні роботодавці. Дослідження потреб роботодавців (регіонального ринку праці) широко використовуються в розвинених економіках. Такі дослідження можуть стати валідаційною базою для виділення коштів на навчання з державного (регіонального) бюджету.

У Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях ця проблема набула ще більшої гостроти через збройний конфлікт на сході України, нестабільність уздовж Азовського узбережжя, вплив пандемії COVID-19 на систему освіти та пов’язане з цим. загострення зв'язків між навчальними закладами та роботодавцями, які зараз перебувають на непідконтрольних уряду України територіях. Крім того, значна кількість навчальних закладів також зараз «переміщені» та не обладнані належним чином. Враховуючи зміни в структурі промисловості в Донецькій (підконтрольні уряду України території), Луганській (підконтрольні уряду України території), Запорізькій та Херсонській областях, регіональні роботодавці стикаються з нестачею кваліфікованих кадрів. У свою чергу, регіональні заклади професійно-технічної освіти (ПТО) не можуть задовольнити цю потребу через дефіцит передбачуваного попиту на ринку праці та можливостей для його задоволення.

У межах цієї діяльності закладам професійно-технічної освіти надаватиметься методична підтримка з метою забезпечення їхньої спроможності надавати переглянуті стандарти освіти та відповідні курси навичок та компетенцій, що відповідають місцевим потребам у робочій силі; та підвищити якість послуг, які надаються державною службою зайнятості на національному та місцевому рівнях особам, які шукають роботу.

Водночас, для реалізації планів розвитку ПТО та інвестицій необхідно побудувати ефективну мережу регіональних підприємств та ММСП, які нададуть можливості працевлаштування випускникам ПТО. Такі мережі забезпечать швидкий обмін інформацією про нові технології та сучасне обладнання, яке має бути включено до навчальних програм, щоб випускники ПТО були конкурентоспроможними та затребуваними роботодавцями. Важливо забезпечити навчання на робочому місці за програмами ПТО з використанням засобів регіональних підприємств та ММСП. Вибір видів і марок обладнання, що використовується в процесі навчання, слід обговорити з потенційними роботодавцями. Підвищення кваліфікації та підвищення кваліфікації магістра професійної підготовки також має важливе значення.

Проєкт також підтримуватиме та співпрацюватиме з регіональними управліннями державної служби зайнятості (у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях), забезпечуючи розвиток потенціалу місцевих радників з кар’єри для вразливих груп, оновлюючи процедури реєстрації та направлення в служби зайнятості. Проєкт сприятиме програмам рівноправного навчання для офісів служби зайнятості на сході України, щоб вони опанували найкращі практики офісів служби зайнятості в інших частинах України та субрегіону Центральної та Східної Європи, включаючи тісну координацію з роботодавцями щодо потреби в кваліфікації. Проєкт також буде спрямовано на створення місцевих партнерств із зайнятості (LEPs), які об’єднують місцеві органи влади, служби зайнятості, підприємства та технічні заклади ПТО.

Проєкт сприятиме підвищенню економічної стійкості через інвестиції у працевлаштування та економічну незалежність молоді, жінок та представників уразливих груп, включаючи усунення гендерних стереотипів у виборі освіти та працевлаштування/одержання доходу.

Проєкт створить можливості для молодих людей у цільових громадах краще опанувати практичними навичками, компетенціями та досвідом, щоб підвищити їхнє працевлаштування та сприяти кар’єрному розвитку.

Проєкт буде спрямовано на подолання недостатньої представленості жінок у сферах STEM — науки, техніки, техніки та математики, а також подолання глибоко вкорінених гендерних стереотипів, які обмежують вибір кар’єри та освіти жінок.

Нарешті, проєкт запровадить модель програми навчання протягом усього життя для чоловіків і жінок, які піддаються ризику різноманітних форм дискримінації та насильства, щоб підтримати їхню реабілітацію та соціальну адаптацію, зменшити вразливість та підвищити здатність вступати на професійну перепідготовку та/або самостійно/програми розвитку бізнесу з працевлаштування.

Компонент 3 – Громадська безпека та соціальна згуртованість

Компонент 3 проєкту буде зосереджено на таких ключових перетвореннях:

• Підвищення внеску громади та громадянського суспільства у місцевий розвиток з акцентом на наданні послуг безпеки та правосуддя, переконавшись, що люди в постраждалих від збройного конфлікту громадах (включаючи ВПО), і ті, хто постраждав від пандемії COVID-19, мали можливості та доступ до механізми спільного прийняття рішень та бюджетування для безпеки громад, соціальної згуртованості та доступу до правосуддя на місцевому та обласному рівнях;
• Сприяння молодим жінкам і чоловікам у прийнятті рішень щодо розвитку громади;
• Поліпшення доступу до постачальників послуг безпеки та правосуддя (у тому числі в умовах пандемії), що сприятиме ефективним та впорядкованим послугам, які надають спроможні установи на місцевому, обласному та національному рівнях.

ПРООН та ООН Жінки деякий час інвестують у соціальну згуртованість, громадську безпеку та мобілізацію громад у партнерстві з ЄС та іншими донорами шляхом реалізації Програми ООН із відновлення та розбудови миру на сході України. Досвід та відгуки, отримані під час впровадження, які були підтверджені в різних дослідженнях (наприклад, опитування USE і Security and Justice), виявили наступні фактори, які зараз значною мірою визначають підходи до сприяння соціальної згуртованості та програм розвитку громад у регіоні: a) погані стимули і нестача передових практик для відтворення, b) відсутність доступності інформації, c) потреба в упорядкуванні та покращенні ефективності механізмів залучення громадян, і d) відсутність «безпечного» простору для діалогу.

Аналіз та інші емпіричні дослідження показали, що довіра до місцевих та соціальних інститутів значно вища, ніж довіра до центральних. Це також показує, що покращення надання послуг потребує місцевого підходу, оскільки види послуг, які найбільше потребують покращення, значно відрізняються від одного територіального кластера до іншого.

Жінки та чоловіки в громадах в районах, постраждалих від збройного конфлікту, досі не мають повної впевненості в справедливому ставленні та ефективній службі поліції. Місцева влада, поліція та постачальники послуг не мають ефективної координації та взаємодії, а також не постійно взаємодіють і не консультуються з жінками та чоловіками з громад. Місцева влада та правоохоронні органи не застосовують аналіз прав людини та гендерний аналіз при оцінюванні проблем безпеки громади, а місцеві проблеми жінок та дівчат залишаються невирішеними.

Розвиток гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок заважають патріархальна культура, дискримінаційне ставлення та гендерні норми, які перешкоджають прийняттю жінок як законних та ефективних лідерів. Потреби та пріоритети жінок і чоловіків, особливо вразливих груп населення, сприймаються як такі, що нехтують у процесах прийняття рішень, пов’язаних із безпекою громади та соціальною згуртованістю. Регіональним та місцевим особам, які приймають рішення, не вистачає навичок та знань для спільного проєктування, впровадження, моніторингу та оцінювання заходів із відновлення, миру та громадської безпеки.

Порядок денний щодо жінок, миру та безпеки не був локалізований у постраждалих від конфлікту громадах, а потреби жінок, пов’язані з гендерними особливостями, конфліктами та пандемією, не ефективно вирішуються за допомогою регіонального та місцевого планування та бюджетування. Гендерно зумовлене насильство (включаючи сексуальні домагання та насильство в громадських місцях) і пов’язане з конфліктом сексуальне насильство є серйозними проблемами безпеки, які зростають з початку кризи, а останнім часом під час пандемії COVID-19. Обізнаність, навички та знання правоохоронних органів та місцевих органів влади щодо реагування на гендерно зумовлене насильство та сексуальне насильство особливо низькі у на сході України.

Місцеві органи влади в цільових громадах повинні краще розуміти та вирішувати проблеми, з якими стикаються екскомбатанти після повернення зі служби, щоб реінтегруватися в цивільне життя. Більшість із тих, хто повернувся зі служби, зазнають упередженості та поганого поводження у своєму повсякденному житті через свої політичні погляди, рідну мову, рівень доходу, стан здоров’я та інвалідність, а також рівень освіти.

З боку молоді відзначено дуже низьку залученість молодих поколінь у політичне та суспільне життя. В Україні 14 мільйонів молоді (віком 14-35 років), що становить 30% населення, але їхня участь у політиці на місцевому, регіональному та національному рівнях нижча, ніж в інших європейських країнах. Молодь є ключовим рушієм соціальних змін. Щоб забезпечити свою участь у майбутньому своєї країни, вони повинні бути наділені повноваженнями та надати їм здатність активно брати участь у процесах управління на різних рівнях, бути політично грамотними, здатними виносити обґрунтовані судження та розуміти глобальні проблеми. Важко недооцінити довгострокові наслідки їхньої політичної активності, особливо враховуючи великі відмінності між молодим і старшим поколінням у поглядах на демократію, права людини та мирне співіснування.
Україна з її тривалим збройним конфліктом дуже потребує миробудування та примирення. Відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН 2250 про молодь, мир і безпеку, неможливо побудувати довготривалу безпеку та стабільність без захисту життя та гідності молодих людей та змістовного залучення їх до питань миру та безпеки. Щоб втілити цей підхід на практиці, ця глобальна політична структура містить набір керівних принципів для створення політики для молоді, яка б позитивно сприяла зусиллям з миробудування, у тому числі для їхнього соціального та економічного розвитку. Структура також закликає всіх відповідних учасників створити механізми для сприяння культурі миру та запобігання будь-яких актів насильства у молоді.

Проєкт в межах цього компонента вирішує проблеми дефіциту загальнодоступних і широкодоступних служб безпеки та правосуддя, які відображають реальні потреби людей, особливо вразливих груп жінок і чоловіків (що перешкоджає обмеженому демократичному простору, який дозволяє почути голоси та забезпечити підзвітність людей, які приймають рішення).

Результат 3.1 – Створена та підтримана мережа груп громадян для сприяння соціальній згуртованості, безпеки громад та сталого соціально-економічного розвитку, з особливим акцентом на бідних людей, жінок, молодь, літніх людей, вразливі етнічні та соціальні групи та людей, які зазнали насильства та позбавлення, пов'язані зі збройним конфліктом.

Ця діяльність ефективно визначатиме цільові добровільні громади (з наголосом на громадах, розташованих вздовж «лінії зіткнення» або найбільш безпосередньо постраждалих від конфлікту та наслідків пандемії COVID-19), так щоб громади могли бути всебічно залучені як виконавці (особливо ПРООН, ООН Жінки та UNFPA для цього компонента). Проєкт аналізуватиме дані, зібрані з громадських мереж безпеки громадян у районах поблизу «лінії зіткнення» в Донецькій області, які були підтримані на першому етапі. У межах цієї діяльності буде підготовлено план розгортання (на основі первинного збору даних) для нових визначених місць у Луганській області. Цей план може включати, зокрема, такі дії: 1) повноцінну роботу щодо безпеки громад та соціальної згуртованості з місцевими зацікавленими особами, 2) довгострокову підтримку конкретним зацікавленим особам у виконанні конкретних завдань та 3) короткострокову підтримку конкретних зацікавлених осіб для вирішення конкретних невідкладних потреб.

Під час реформи децентралізації по всій Україні планується створити Центри безпеки та безпеки за спільною ініціативою поліції, екстрених та пожежних служб. Основним завданням Центрі є захист населення та територій від численних небезпек, надзвичайних ситуацій та забезпечення громадської безпеки.

З 2019 року Державна служба з надзвичайних ситуацій потребуватиме широкого спектру підтримки, щоб забезпечити функціонування центрів безпеки, морської безпеки та системи попередження для населення, яке проживає вздовж прибережної лінії. Ця підтримка є життєво важливою, враховуючи минулі виклики безпеці на Азовському узбережжі. Таким чином, акція спеціально підтримуватиме існуючі та створені Центри у місцях уздовж узбережжя Азовського узбережжя, включаючи навчання, нарощування потенціалу та обмежене забезпечення морського рятувального обладнання, а також пілотування системи аварійного попередження на береговій лінії, включаючи екологічні надзвичайні аспекти. Відповідно до закону про Національну поліцію, нова структура, підпорядкована міністру внутрішніх справ, складається з кримінальної поліції, патрульної поліції, яка присутня в 33 містах, поліції охорони, спецпідрозділів поліції. Цим новим законом Уряд має намір боротися з корупцією в поліції, включити принципи громадської діяльності поліції, наймати більшу кількість жінок у поліцію та покращити сприйняття громадськості.

Доступні та гнучкі поліцейські послуги для населення (включаючи вразливі групи, такі як люди з інвалідністю) залишається національним пріоритетом. Покращена інфраструктура поліцейських дільниць та проєкти громадської поліції швидко та позитивно вплинуть на безпеку громадян, які проживають у цільових громадах, включаючи місця уздовж узбережжя Азовського узбережжя, дозволяючи поліції ефективніше реагувати та надавати кращі послуги населення.

Проєкт підтримуватиме обмежену реконструкцію приміщень поліцейських відділень у щонайменше 10 місцях у цільових областях, а також розбудову потенціалу громадської поліції, комунікації та планування на основі фактів, забезпечуючи навчання співробітників поліції та членів громади та підтримку для відповідні нові ініціативи громадської поліції.

Внутрішньо- та міжкомунальний діалог з питань миробудування та примирення буде надалі посилюватися за рахунок розширення на Запорізьку та Херсонську області підходів до картографування та вирішення конфліктів, які вже використовуються в Донецькій та Луганській областях, а також геоінформаційної системи вирішення конфліктів.

У Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде підтримуватися психологічна реінтеграція екскомбатантів через використання спорту як терапії та реабілітації, у тому числі шляхом запровадження Інституту спортивних послів із залученням ветеранів до програм реінтеграції в чотирьох регіонах.

Буде посилено потенціал місцевих органів влади та постачальників послуг безпеки для ефективної координації у сфері управління ризиками (виконання рекомендацій щодо найкращих міжнародних практик управління ризиками та загрозами).

У цільових областях буде посилено мобілізацію громад через робочі групи з безпеки громад та методологію груп самодопомоги (розширення прав і можливостей вразливих груп населення).

Спроможність прикордонників та іншого персоналу боротися з правами людини, статтю, віком та іншими проблемами вразливості населення на пунктах пропуску, беручи до уваги аспекти охорони здоров’я та епідеміологічної безпеки. Допомога (у тому числі щодо інформування про мінну небезпеку та управління, якщо це необхідно) буде надаватися населенню через пункти пропуску вздовж «лінії зіткнення». Будуть розроблені та впроваджені рішення для зручнішого та швидшого перетину КПВВ/адміністративної «лінії зіткнення».

Буде розроблена вебплатформу для збору та обміну інформацією/потребами (від громадянського суспільства та вразливих груп) у разі надзвичайних ситуацій, що забезпечить кращу координацію між ключовими зацікавленими особами громади та спрощуватиме доступ до міжнародної підтримки. Буде розроблено мережу цифрових хабів (віддалені/сільські райони) як інструмент для цифрової грамотності, електронних послуг та просування електронної демократії. У співпраці з Міністерством цифрової трансформації України буде запущено програму цифрової грамотності для активізації громадянської активності в цільових громадах.

Громадам буде надано підтримку у створенні механізмів перенаправлення для допомоги людям, які постраждали від конфліктів і травм, пов’язаних із кризою, включаючи наслідки пандемії COVID-19, а також створення місцевого потенціалу для запобігання та реагування на насильство та негативні механізми подолання.

Результат 3.2. Молоді жінки та чоловіки, зокрема з вразливих та маргіналізованих груп населення, отримують повноваження

Проєкт сприятиме залученню молоді до активної громадянської позиції через молодіжні культурні та інші заходи, виявлення, підтримку та наставництво регіональних культурних ініціатив. Будуть розроблені інноваційні рішення для залучення молоді до розвитку громад (на основі інновацій та стартап-інкубаторів, коворкінгів та арт-простірів, моделей Community Safari тощо), у тому числі через програми молодіжної мобільності, стратегічні сесії та інші інструменти для створення інновацій. Проєкт розроблятиме цільові рішення для молоді у великих містах, а також у малих муніципалітетах та сільській місцевості.

Для молодих жінок та чоловіків буде проведено практичне навчання з акцентом на вразливі групи населення, спрямоване на їхню активну участь у громадському житті з подальшою програмою відстеження кращих випускників об’єднаних громад в інших регіонах України, сприяння мобільності молоді ( «Лабораторія навичок: місцеві лідери» в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях).

Проєкт підтримає створення та введення в дію вебплатформи, спрямованої на розвиток «м’яких» навичок для молодих жінок та чоловіків з акцентом на молодь з обмеженими можливостями в онлайн-форматі («ProSkills» у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях ). Проєкт також розвиватиме здібності вчителів, молодіжних працівників у онлайн-освіті, онлайн-фасилітації, комп’ютерній грамотності.

Реалізація програми Молодіжного інноваційного банку спрямована на залучення молодіжних мереж, молодіжних центрів та молодіжних рад до просування та прокладання шляхів генерування та реалізації соціально-інноваційних проєктів у своїх місцевих громадах (у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях). ).

Результат 3.3 Ініціативи громадських об’єднань фінансово підтримуються.

Заходи будуть спрямовані на введення в дію фонду грантової підтримки, створеного в ключових тематичних сферах, як визначено дорожньою картою ЄС щодо взаємодії з ОГС в Україні. Сфери можуть включати ініціативи розвитку громад та безпеки, соціальну згуртованість, соціальну інтеграцію, запобігання конфліктам та миробудування, гендерну рівність та протидію гендерно зумовленому насильству, сприяння бюджету участі, програми підтримки громадянського суспільства «рівний-рівному», систему наставництва ОГС, міжмуніципальну співпрацю, підтримку до ОГС, очолюваних жінками. Підтримка буде надаватися цільовим областям з особливим акцентом на спільних ініціативах місцевих органів влади та вразливих груп, таких як: люди з інвалідністю; жінки та дівчата, які стикаються з різними формами дискримінації, такими як переміщені жінки та жінки з інвалідністю; молодість; люди літнього віку; внутрішньо переміщені особи; та екскомбатантів. Групу очолюватимуть місцеві робочі групи на рівні громад та консультативні ради на обласному рівні.

Роботу для досягнення цього результату також буде зосереджено на підвищенні стійкості громадських організацій на місцевому рівні, оскільки вони все ще сильно залежать від постійної зовнішньої фінансової підтримки. При цьому фінансова стійкість залежить не лише від диверсифікації джерел фінансування, а й від якості роботи, яку надають ОМС). ОГС повинні використовувати надійні системи моніторингу та оцінювання та управління для забезпечення якості, що, своєю чергою, забезпечить збереження попиту на їхні послуги.

Вибраним ОМС буде надано підтримку для визначення пріоритетів та розробки власних стратегій на основі сильних, слабких сторін і можливостей, наявності ресурсів тощо. Підвищуючи якість пропозицій, завдяки кращим стратегіям адвокації та розширенню охоплення, ОМС отримають підтримку для отримання ресурсів з місцевих бюджетів, національних фондів та місцевих підприємств, а також для отримання доходу (екотуризм, мікробізнес, заходи зі збору коштів тощо), щоб мобілізувати волонтерів та налагодити партнерство та мережі з іншими подібними організаціями.

КОМПОНЕНТ 4 – ГАЛУЗЕВІ РЕФОРМИ, РОЗВИТОК ПІДТЕННОСТІ ТА КООРДИНАЦІЯ ВІДНОВЛЕННЯ

А. Сектор: Охорона здоров'я

Реформа охорони здоров'я

19 жовтня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який започаткував важливий і довгоочікуваний процес медичної реформи в Україні. Закон вносить зміни до всієї моделі фінансування системи охорони здоров’я, переходячи на оплату послуг, які надаються окремими лікарями чи медичними закладами, та замінюючи стару систему фінансування на основі витрат (інфраструктура, кількість ліжок тощо). Його спрямовано на надання більш якісної допомоги пацієнтам, посилення уваги на профілактиці та первинній медичній допомоги, а не на спеціалізованому лікуванні, а також на адекватну заробітну плату лікарям і медсестрам.

Першим завданням Національної системи охорони здоров’я України в межах реформи фінансування охорони здоров’я є укладання договорів із закладами первинної медико-санітарної допомоги або окремими лікарями (зареєстрованими як приватні підприємці) на придбання послуг за фіксованим тарифом на одного пацієнта. У результаті щорічна оплата від NHS за надані послуги залежатиме від кількості пацієнтів, які підписали декларації з окремими лікарями (при цьому мінімальна та максимальна кількість пацієнтів на одного лікаря встановлюється підзаконними актами). Ця модель фінансування надасть можливість тим, хто більше працює, надає якісні послуги та добре керує своєю діяльністю або діяльністю своїх установ, заробляти більше. Крім того, українці матимуть можливість обрати свого сімейного лікаря незалежно від офіційного місця проживання.

Успіх медичної реформи значною мірою залежить від підготовки та ініціативи обласних та медичних адміністрацій, які безпосередньо відповідають за впровадження нової національної політики, нормативно-правових актів та підзаконних актів на регіональному рівні. Впровадження низки важливих елементів нової моделі фінансування потребуватиме нових знань і потенціалу для забезпечення належного функціонування системи охорони здоров’я та надання послуг. Одним із таких елементів, важливих вже на першому етапі реформи, стане впровадження стратегії системи e-Health, яка є абсолютно новим способом збору та обробки медичної інформації.

Прозора та чітка комунікаційна кампанія для роз’яснення сенсу та переваг реформи матиме вирішальне значення для подолання опору та недовіри як з боку медичних працівників, так і пацієнтів, які звикли до старої рутини. Поліпшення якості та доступності послуг, особливо в сільській місцевості та в неблагополучних районах, вимагатиме ретельного планування, підготовки та практичної підтримки для успішного впровадження цієї реформи.

Впровадження реформи системи охорони здоров’я в Донецькій та Луганській областях

Реформа фінансування охорони здоров’я, прийнята у 2017 році, приносить нові виклики та можливості для Донецької та Луганської областей.

Ці території страждають не лише від загалом низького доступу до всіх видів державних медичних послуг, застарілої системи управління та високого рівня корупції, а й від дуже обмеженого доступу до спеціалізованого лікування та допомоги (третинна медична допомога), пошкодженої медичної інфраструктури та дефіциту медичних послуг.
Вимушене переміщення лікарень зробило недоступним значні обсяги медичного обладнання та спеціалістів, оскільки переважна більшість вузькоспеціалізованих закладів охорони здоров’я залишилася на непідконтрольних уряду України територіх. Як наслідок, часто пацієнтам доводиться шукати певні медичні послуги за межами регіону. Крім того, значний приплив внутрішньо переміщених осіб, чиї державні витрати на охорону здоров’я не враховуються належним чином в обласних бюджетах, розтягує і без того дуже мізерні ресурси, доступні через стару систему фінансування.

Відзначається значний дефіцит медичних кадрів не лише серед спеціалістів, а й на рівні первинної ланки. Наприклад, у Донецькій області є лише 523 сімейні лікарі (65% від кількості необхідних лікарів) і 160 сімейних лікарів у Луганській області (33% тих, хто, як повідомляється, потребує). Це говорить про необхідність конкретних заходів, щоб мотивувати інших лікарів (педіатрів або лікарів внутрішніх хвороб) заповнити наявну прогалину. Насправді в Луганській області є 243 лікарі внутрішніх хвороб і 72 педіатри, а в Донецькій області – 243 лікарі внутрішніх хвороб і 190 педіатрів, які потенційно можуть бути (пере)підготовлені на сімейних лікарів.

Детальним крокам впровадження реформи сектору охорони здоров’я не вистачає ефективної комунікаційної стратегії для охоплення лікарів, чиновників охорони здоров’я та громадянського суспільства в регіонах, особливо на сході України, де відзначається опір пропонованим змінам місцевої адміністрації та медичної спільноти. Дослідження щодо відстеження державних витрат у 2016 році показало, що 64 відсотки районних/міських чиновників та понад третина (38 відсотків) лікарів-менеджерів не змогли відповісти на запитання про заплановані реформи в галузі охорони здоров’я. Однак, коли від МОЗ надходить більше інформації та офіційних записок щодо реформи, ситуація покращується.

Реформа фінансування охорони здоров’я є важливою галузевою реформою також у контексті успішно прогресуючого процесу реформи децентралізації. Очікується, що новостворені та наділені повноваженнями місцеві громади вирішуватимуть певні аспекти надання медичних послуг та доступності на рівні громади, тому їхня активна участь у кращому розумінні та підтримці впровадження реформи вторинної медичної допомоги є бажаною.

Реформа державних закупівель лікарських засобів та медичних товарів, у тому числі створення нового Центрального агентства з закупівель лікарських засобів, є ще одним важливим і невідкладним завданням, яке має вирішити Уряд України. Попереднє дослідження відстеження державних витрат у Донецькій та Луганській областях зазначало, що наразі місцеві лікарні безпосередньо відповідають за більшість медичних закупівель, але дефіцитні ресурси використовуються неефективно, а процедури, що застосовуються, є занадто жорсткими.
Реформа служби екстреної медичної допомоги.

Додатковим елементом реформи охорони здоров’я є реформа служби екстреної медичної допомоги. В умовах нинішньої кризи охорони здоров’я це стало одним із ключових пріоритетів реформи. Безкоштовне надання невідкладної медичної допомоги входить до пакету гарантованих пільг медичних послуг, запровадженого вищезгаданим Законом у жовтні 2017 року. Закон гарантує державне фінансове покриття витрат на медичну допомогу всім громадянам України, постійним мешканцям та внутрішньо переміщеним особам. Наразі швидка допомога фінансується за рахунок двох джерел: долікарняні послуги (диспетчерські пункти та швидка допомога) фінансуються з обласного бюджету; а невідкладна медична допомога в стаціонарі фінансується з місцевих бюджетів (залежно від типу лікарні). Згідно з новоприйнятим Законом, з 2020 року всі послуги екстреної медичної допомоги будуть закуповуватись централізовано Національною службою охорони здоров’я. У лютому 2018 року МОЗ запропонував проєкт Концепції реформування системи медичної допомоги, в якій окреслено, як принципово можна реструктуризувати надання медичної допомоги в контексті запровадженої реформи охорони здоров’я. Реформа має на меті покращити економічну ефективність та якість екстреної медичної допомоги через кращу організацію, більш розумні фінансові стимули та міцніші зв’язки з первинною та вторинною медичною допомогою.

Екстрена медична допомога в Донецькій та Луганській областях

Медицина невідкладної допомоги на сході України стикається зі значними проблемами через обмежене та застаріле обладнання та нестачу персоналу, особливо в районах, де щодня помітні наслідки збройного конфлікту. На персонал швидкої допомоги негативно впливає високий рівень стресу та емоційного навантаження, що часто призводить до вигорання. Розвиток потенціалу та підвищення кваліфікації медичних працівників, які працюють у автомобілях швидкої допомоги, які надаються міжнародною спільнотою в Донецькій та Луганській областях, могли би покращити якість послуг, що надаються. Водночас в обох областях діють системи бакалаврату та післядипломної освіти медичних сестер та медичних університетів для підготовки лікарів (два університети були витіснені з міст Луганськ та Донецьк), що має задовольнити частину дефіциту кадрів екстреної медичної допомоги (а також сімейних лікарів).

Експертиза ПРООН у сфері управління охороною здоров'я та просування реформ

Заплановані заходи з розбудови потенціалу для підтримки регіональних та місцевих органів влади у стратегічному плануванні та мобілізації ресурсів, а також з прозорості, доброчесності, боротьби з корупцією та найкращої практики закупівель. Крім того, буде проведено кампанію з підтримки здоров’я, спрямовану на подолання посттравматичних розладів та зменшення факторів ризику неінфекційних захворювань, які впливають на тривалість життя, особливо найбільш уразливих верств населення.

На основі свого досвіду та можливостей, а також на запит Міністерства охорони здоров’я України, ПРООН з 2015 року отримала повноваження здійснювати державні закупівлі ліків та медичних виробів, застосовуючи найкращі практики прозорості, ефективності та підзвітності. ПРООН надаватиме постійну підтримку Міністерству охорони здоров’я до 2019 року, коли ПРООН поступово передасть закупівлю ліків Міністерству охорони здоров’я або уповноваженому державному органу. Програма зміцнює потенціал державних службовців для підтримки прозорої та економічно ефективної системи закупівель, яку також слід розгорнути на місцевому рівні. Отримані уроки, найкращий міжнародний і національний досвід та моделі роботи ПРООН будуть запроваджені на місцевому рівні. У межах проєкту будуть проведені семінари та вебінари з питань прозорості державних закупівель, сталих закупівель, управління ланцюжком поставок та законодавства про державні закупівлі.

Спираючись на свою поточну роботу в регіоні, ПРООН використовуватиме та адаптуватиме найкращий міжнародний досвід та практики для підвищення спроможності державних службовців. У результаті всі заходи спрямовані безпосередньо на покращення якості життя та зниження рівня смертності на сході України. Проєкт матиме підхід знизу вгору до розробки та пілотування нових моделей роботи, системи направлення та належного управління в охороні здоров’я на місцевому рівні, а також буде пілотним майданчиком для поточних переходів та нещодавно розроблених політик і процедур роботи з охороною здоров’я. Буде забезпечено тісну співпрацю з МОЗ та обласними органами охорони здоров’я щодо просування та впровадження медичної реформи, а також інших відповідних міжнародних проєктів, медичних та пацієнтів та місцевих колег.

Основні результати, на досягнення яких буде спрямована Проєкт:

Результат 4.1 Регіональна система охорони здоров’я в обох областях ефективно функціонує відповідно до національних реформ і задовольняє специфічні потреби осіб, які безпосередньо постраждали від збройного конфлікту та пандемії COVID-19, людей з інвалідністю та постраждалих від сексуального та гендерного насильства. Посилено систему направлення медичних послуг/швидкої допомоги/швидкої допомоги, в тому числі для інших вразливих груп населення.

Очікуваним результатом цієї діяльності є розгортання, просування та розширення використання нещодавно запроваджених фінансових механізмів та належного управління в реалізації реформи системи охорони здоров’я. Проєкт забезпечить повне використання методологій та інструментів, розроблених та затверджених МОЗ під час розгортання медичної реформи в Донецькій та Луганській областях, уникаючи дублювання та посилення співпраці з поточними проєктами USAID, ЄС, Світового банку. та інші організації, що працюють у двох областях.

Проєкт також посилить спроможність місцевих органів влади зі стратегічного планування та ефективного використання наявних ресурсів; сприятиме прозорості, доброчесності та антикорупційній практиці; та запровадить найкращу міжнародну практику у сфері державних закупівель.

Неурядові організації пацієнтів відіграватимуть важливу роль у нагляді та моніторингу якості та доступності медичних послуг після того, як реформа офіційно почалась у липні 2018 року. Громадський моніторинг наявності та доступності основних лікарських засобів та первинних медичних послуг відіграватиме важливу роль у належне управління, підтримка раціонального використання ліків та покращення доступу до лікування. У межах проєкту буде розроблено набір інструментів громадського моніторингу, який буде розгорнутий по всій країні.

Діяльність також буде зосереджено на зміцненні спроможності постачальників медичних послуг покращувати медичні послуги на всіх рівнях (лікарі, парамедики, медичні сестри) шляхом навчання для оновлення їхніх професійних знань, покращення та розвитку нових навичок, необхідних для впровадження медичної допомоги. реформи. Основна увага приділяється зміцненню потенціалу для надання кращих послуг догоспітальної та невідкладної медичної допомоги; створенню ефективної (модернізованої) системи направлення пацієнтів; і підвищить спроможність реагувати на психічні та психосоціальні фактори, щоб покращити реакцію системи охорони здоров’я на особливі потреби, особливо пацієнтів, які постраждали від збройного конфлікту. Крім того, проєкт буде спрямовано на популяризацію здорового способу життя шляхом підвищення обізнаності та впровадження комунікації змін у поведінці серед найбільш постраждалого та вразливого населення, спрямованого на профілактику або ранню діагностику неінфекційних захворювань (рак або діабет).

Додатковий результат 4.2. Зміцнення якості системи освіти, зокрема в університетах і коледжах, які були переміщені з непідконтрольних уряду України територій. Це буде досягнуто шляхом підтримки впровадження конкурентоспроможного фонду, яким безпосередньо керує ЄС. ПРООН сприятиме переміщеним університетам, які вже отримали гранти, ефективно реалізовувати свої проєкти через надання консультаційних та моніторингових послуг, інформації, а також нарощування потенціалу. Підтримка буде також надана майбутнім університетам-абітурієнтам.

Координація відновлювальних заходів на сході України

Незважаючи на низку політичних, гуманітарних, соціально-економічних заходів, вжитих Урядом для вирішення проблем, пов’язаних із ситуацією на сході, все ще існує суттєва потреба у створенні ефективних засобів моніторингу та координації зусиль із відновлення в центральних та місцевих органах виконавчої влади, місцевої влади, інститутів громадянського суспільства.

Проєкт підтримуватиме розбудову спроможності Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та регіональних та місцевих органів влади щодо моніторингу та координації відповідних державних програм, планів дій та досліджень для покращення інфраструктури та надання послуг на сході Україні. Це також сприятиме розбудові національного досвіду з питань врегулювання конфліктів, розбудови миру, посередництва, інтеграції ВПО та соціального захисту. Це покращить здатність зацікавлених осіб швидко реагувати на гострі кризові ситуації, визначати потреби та пріоритети для здійснення конкретних заходів, реалізації проєктів та мінімізації потенційних ризиків.

Основні результати, на які буде спрямовано проєкт, полягають у покращенні спроможності національних, регіональних та місцевих органів влади щодо моніторингу, координації та набуття досвіду з питань конфліктів та панедмій на сході України.

Буде зміцнено спроможність Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також спроможності регіональних та місцевих органів влади щодо моніторингу та координації відповідних державних програм, планів дій та досліджень щодо покращення інфраструктури та надання послуг на сході України та у будівництві, набуто національний досвід з питань врегулювання конфліктів, миробудування, посередництва, інтеграції ВПО та соціального захисту.

Заходи включатимуть:

• Оцінювання розриву потенціалу Міністерства та його регіональних відділень для розробки та виконання плану дій щодо навчального плану розвитку потенціалу та технічної допомоги. Діяльність включатиме розбудову спроможності офісів Міністерства у Києві та регіонах шляхом навчання, орієнтованого на потреби, наставництва та надання інноваційних рішень;
• Підтримка Міністерства та відповідних державних обласних адміністрацій та місцевих органів влади у координації виконання досліджень з відновлення та покращення суспільної інфраструктури та надання послуг на сході України;
• Посилення зв'язку гуманітарного розвитку та розвитку через підтримку тематичних та регіональних робочих груп у межах Координаційної платформи з миробудування та відновлення під керівництвом Міністерства. Діяльність також буде спрямовано на надання підтримки розробці спільного реєстру інформаційних продуктів серед суб’єктів гуманітарної діяльності та розвитку;
• Підтримка реалізації конкретних проєктів для пом’якшення негативного соціально-економічного впливу збройного конфлікту; покращення управління конфліктами, розбудови миру та посередництва.
Деякі з цих заходів потенційно будуть реалізовані через Угоду з відповідальною стороною з низкою зацікавлених осіб, включаючи Данську раду у справах біженців.

Компонент 5 – Підтримка реалізації Надзвичайної кредитної програми (EIB)

Метою цього компонента є посилення впровадження Програми раннього відновлення (EIB) шляхом розвитку потенціалу кінцевих бенефіціарів, підтримки всіх фаз циклу будівництва/реставрації (включаючи, але не обмежуючись, планування, попереднє проєктування та проєктування, закупівлі, впровадження та моніторинг).

Очікується, що підтримка технічної допомоги забезпечить ефективне управління проєктами будівництва/реставрації («субпроєктами») щодо проєктування, закупівель та будівельних робіт. Діяльність у цьому компоненті включатиме наскрізний фокус на вдосконалення управління, зокрема на запобігання шахрайству та корупції.

Компонент 5 буде структурованио навколо таких основних результатів:

1. Посилення спроможності місцевого самоврядування для підготовки та реалізації проєктів
2. Покращена відповідність проєкту, оцінювання прогресу та моніторинг ефективності та ефективності.
3. Покращений фінансовий менеджмент при реалізації проєкту.
4. Початкове визначення інвестиційних потреб у зв'язку з подальшою фазою Програми.
5. Власність проєкту на місцевому рівні та сприяння залученню зацікавлених осіб.