Переселенці з інвалідністю? У Вінниці є допомога! 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, у вінницькій ГО «Паросток» вирішили: тепер їхня місія — підтримати як вінничан з інвалідністю, так і родини переселенців з інвалідністю, які знайшли прихисток у регіоні. І в цьому їм допоміг Європейський Союз.

69-річна Олена Іваночко має інвалідність. До повномасштабної війни жінка мешкала в Костянтинівці на Донеччині, а в листопаді 2022 року евакуювалась у Вінницю.

Олена стала однією із понад 43 000 переселенців, яких прийняла Вінниця. Серед них понад 2000 людей мають інвалідність. Адаптуватися на новому місці непросто, а для людей з інвалідністю це ще більший виклик. Це добре розуміли в ГО «Паросток», яка вже понад 26 років допомагає людям з інвалідністю у Вінниці та передмісті. Її лідерки Ірина Саранча та Анастасія Ліщинська теж мають інвалідність, тому по собі знають, з якими бар’єрами доводиться боротися мало не щодня. 

Восени 2022 року команда «Паростку» відкрила у Вінниці гуманітарний хаб для переселенців з інвалідністю, який профінансував Європейський Союз. Нині центр допомагає вже понад 500 родинам переселенців та 70 місцевим мешканцям з інвалідністю. Олена Іваночко із задоволенням відвідує заклад: «Тут я почуваюсь як удома. Я люблю людей, які сюди приходять; і тих, хто нами опікується». 

Олена Іваночко (зліва); фото надане ГО «Паросток»

Торік за підтримки Євросоюзу у хабі втілили проєкт, завдяки якому 85 таких родин отримали доступні соціальні послуги та змогли психологічно розвантажитися. 

Спочатку команда опитала людей і з’ясувала, що багатьом потрібна допомога з пранням і ремонтом одягу. У гуртожитках і місцях компактного проживання часто немає пральних машин і місця для сушіння речей, а одяг із гуманітарної допомоги нерідко треба підшити чи полагодити. Тому в хабі відкрили пральню та швейну майстерню. За рік тут надали понад 1500 таких побутових послуг. 

«Я постійно користуюся швейною машинкою. Мені дозволяють працювати самостійно, і я власноруч підшиваю одяг», — розповідає уродженка Херсона Лілія Базилєва, яка приїхала з родиною до Вінниці після деокупації рідного міста. 

Лілія Базилєва; фото надане ГО «Паросток» 

У хабі також провели 192-годинний курс із цифрової грамотності для жінок старшого віку. Людмила Яцків із Білозерського, що на Донеччині, навчилася повноцінно користуватися смартфоном, дізнаватися новини та отримувати послуги онлайн. Схожим успіхом ділиться й Тетяна Малишева з деокупованої Херсонщини: «Я змогла зареєструватися в Дії, оформити там документи на компенсацію за пошкоджене майно на Херсонщині».

Курс із цифрової грамотності; фото надане ГО «Паросток» 

У межах проєкту 20 переселенців із важкими формами опорно-рухового апарату протягом пів року отримали соціальний супровід. Кожному з них допомагала соціальна фахівчиня. Вона прибирала вдома та готувала їжу, супроводжувала до держустанов і на культурні події тощо. 

Не забули в хабі й про психологічну допомогу. Тут організували зустрічі, де пояснювали, як впоратися з негативними емоціями чи стресом. Діти з родин переселенців відвідали 15 арттерапевтичних майстер-класів. «Заняття обʼєднали арттерапію, психологічну підтримку та соціалізацію. Спершу проходили майстер-класи за трьома темами: миловаріння, виготовлення ляльки-мотанки та українських сувенірів. А в кінці були чаювання зі смаколиками, під час яких діти спілкувались і ділились емоціями», — згадує координаторка хабу Анастасія Ліщинська.

Майстер-клас для дітей ВПО; фото надане ГО «Паросток» 

Раз на квартал відвідувачі хабу отримували набори харчових продуктів і засобів гігієни. «Черг не було, я приходила на призначений час і швидко все отримувала. На початку повномасштабної війни я забула, що таке посміхатися. Коли ж прийшла у “Паросток”, я знову сміюсь і багато розмовляю. Я знайшла друзів, за якими сумую, якщо ми довго не бачимося», — ділиться 68-річна Тетяна Топчій зі Сватового, що на Луганщині. 

Круглий стіл за участі представників місцевої влади, громадських активістів і переселенців; фото надане ГО «Паросток» 

Та окрім підтримки переселенців з інвалідністю, Європейський Союз допоміг самому «Паростку» посилити свій голос у співпраці з місцевою владою. Керівниця організації Ірина Саранча згадує: «Я була на стратегічній сесії департаменту соціальної політики з розвитку соціальних послуг у Вінницькій області. І після цього проєкту нас стали сприймати як стратегічних партнерів і прислухатися до нас».

Інклюзія та громадська участь — серед ключових цінностей, які уособлює Європейський Союз. І саме ці принципи допомагають сьогодні будувати в Україні суспільство рівних можливостей, де в час біди люди не лишаються сам на сам із проблемами, а можуть розраховувати як на підтримку небайдужих людей поруч, так і на допомогу від європейських партнерів. 

Джерело: I-VIN.INFO