Як програма EU4Youth посилює служби зайнятості в Україні та Молдові

У країнах Східного партнерства (СхП) національні служби зайнятості змушені адаптуватися до змін на ринку праці, зростання рівня економічної незалученості молоді, а в окремих випадках — і до ширших викликів, пов’язаних із європейською інтеграцією. У межах програми EU4Youth Європейський Союз підтримав цю трансформацію, допомагаючи національним службам зайнятості ставати більш сучасними, взаємопов’язаними та орієнтованими на потреби молодих людей. 

Частка молоді категорії NEET (яка не навчається, не працює і не проходить професійне навчання) у країнах Східного партнерства залишається значно вищою за середній показник у Європейському Союзі, досягаючи 14,5% у Молдові та 14,3% в Україні, згідно з останніми даними. Найбільше ця проблема стосується жінок — у деяких країнах їхня частка в категорії NEET сягає майже 40%. Наявні виклики ще більше загострилися внаслідок пандемії COVID-19, повномасштабної агресії РФ проти України та загальної політичної нестабільності в регіоні.

У межах програми «EU4Youth Phase III: Молодіжна зайнятість та підприємництво» ЄС підтримав трансформацію національних служб зайнятості через масштабні регіональні зусилля, спрямовані на розвиток інституційної спроможності, взаємне навчання та співпрацю. Програма інвестувала у зміцнення систем, що лежать в основі політики молодіжної зайнятості.

«Зокрема, без чіткої стратегії або належної системи управління ефективністю ми не зможемо провести реформи чи забезпечити якісну роботу національних служб зайнятості. Саме це було одним із наших ключових пріоритетів», — зазначив Крістіан Вагнер, керівник компонента технічної допомоги програми EU4Youth.

Розбудова ефективніших систем молодіжної зайнятості

Упродовж 2022–2026 років програма охопила понад 8000 безпосередніх учасників завдяки тренінгам, пілотним ініціативам та поширенню практичних інструментів.

У центрі програми був План взаємного навчання (Mutual Learning Plan, MLP) — структурована модель, розроблена за зразком методології benchlearning Мережі національних служб зайнятості Європейського Союзу (EU PES Network). Тематика навчань охоплювала широкий спектр питань — від співпраці з роботодавцями до цифровізації послуг. Під час навчальних візитів до Литви, Латвії та Естонії представники національних служб зайнятості змогли на практиці перейняти досвід країн ЄС.

Усі навчальні матеріали були передані безпосередньо профільним установам, а формат «підготовки тренерів» (training of trainers) дозволив підготувати місцевих експертів для довгострокової сталості результатів.

Місток до європейських стандартів

Для України та Молдови зміцнення систем національних служб зайнятості є складовою ширшого процесу наближення до стандартів Європейського Союзу в контексті переговорів про вступ до ЄС. В Україні учасники програми безпосередньо пов’язували свою участь із процесом європейської інтеграції, наголошуючи, що реформи здійснюються за підтримки експертизи та інструментів ЄС.

Одним із прикладів стала допомога програми EU4Youth у підготовці пілотної заявки в межах конкурсу Європейського соціального фонду плюс (ESF+) із соціальних інновацій Skill Guarantee. Іншим прикладом є розробка Стратегії співпраці з роботодавцями в Україні. Програма також посилила зв’язки з Європейським альянсом професійної освіти через учнівство (European Alliance for Apprenticeships). Як наголосила Рута Григалюнєнє, керівниця департаменту Central Project Management Agency (Литва), приєднання України до Альянсу стало важливим кроком для полегшення переходу молоді від освіти до працевлаштування.

Державна служба зайнятості України пройшла зовнішнє оцінювання за європейською методологією PES Benchlearning. Отримані результати стануть основою для її Стратегії розвитку до 2030 року та наступного етапу модернізації. Робота над ними розпочнеться вже у другій половині 2026 року та включатиме:

•    впровадження комплексної системи управління якістю та ризиками;
•    розвиток аналітики на основі даних і вдосконалення стратегічного планування;
•    подальший розвиток цифрових сервісів;
•    мапування (єдину просту систему партнерства) ключових партнерів та громадського сектору;
•    створення «єдиного вікна» для роботодавців та шукачів роботи;
•    вимірювання рівня задоволеності клієнтів (теплову карту сервісних послуг.

Водночас Національне агентство зайнятості населення Молдови (ANOFM) пройшла процедуру самооцінювання відповідно до європейських стандартів діяльності національних служб зайнятості. Цей процес допоміг визначити сильні сторони установи та наблизити країни до стандартів ЄС у сфері інституційного управління. 

Представники Молдови та України окремо відзначили цифрові сервіси служби зайнятості Естонії як важливе джерело для подальших реформ, а також взяли за основу практики Латвії та Литви у сферах безперервного навчання й молодіжного кар’єрного консультування. 

Як реформи втілювалися в Україні та Молдові

Хоча регіональна співпраця була основою програми, її практичний вплив найкраще простежується на національному рівні через конкретні зміни в обох країнах.

«Ми повністю змінили те, як комунікуємо та взаємодіємо з нашими клієнтами. Ми переходимо до клієнтоорієнтованого та проактивного підходу», — наголосила Юлія Жовтяк, директорка Державної служби зайнятості України під час заключної конференції «Підтримка реформ і розвитку спроможності національних служб зайнятості у країнах Східного партнерства». 

Юлія Жовтяк також підкреслила, що проведене оцінювання за методологією PES Benchlearning є реальним кроком до євроінтеграції, виконаним під час активних бойових дій, а отримані рекомендації є покроковим планом впровадження стандартів ЄС, який почне діяти вже цього року: «Ми і надалі залишатимемося гнучким оператором людського капіталу в часи змін і викликів та масштабуватимемо свою ефективність».

Водночас в Україні під час розробки державної політики у сфері зайнятості дедалі більшого значення набуває питання реінтеграції молоді. 

«Сьогодні сотні тисяч українців захищають нашу державу. Ми маємо розуміти, що Україна зіткнеться з масштабним викликом реінтеграції ветеранів у цивільне життя та ринок праці. Наше завдання – вже сьогодні готувати систему, яка допоможе зробити їх перехід гідним, ефективним і максимально безбар’єрним», – зазначила Дарія Андрюнiна, Директор департаменту міжнародного співробітництва та партнерства у сфері освіти Державної служби зайнятості України.

Після початку повномасштабної війни підтримку України було оперативно переорієнтовано відповідно до нових потреб, продемонструвавши здатність програми адаптуватися до політичних та економічних потрясінь в окремих країнах-учасницях.

В умовах війни Державна служба зайнятості України значно посилила активні програми сприяння зайнятості. Якщо у 2022 році державними програмами підтримки було охоплено близько 117 тисяч осіб, то за весь час повномасштабного вторгнення послугами служби зайнятості скористалося 2,7 млн людей. Йдеться про мікрогранти, гранти для ветеранів, професійне навчання, ваучери на освіту та компенсаційні програми для роботодавців. 

Як безпосередня відповідь на виклики війни, понад 600 молодих внутрішньо переміщених осіб в Україні отримали психосоціальну підтримку та допомогу у працевлаштуванні. Крім того, програма підтримала локалізацію та адаптацію Європейської рамки підприємницьких компетентностей (EntreComp), а також розробку інструменту самооцінки EntreGram4Youth, який був інтегрований до платформи Дія.Освіта. Завдяки цьому понад 4700 українців скористалися ним для оцінки та розвитку власних компетентностей, а опитування показало, що 90,32% учасників програми в Україні відзначили зростання своїх знань і навичок у сфері стратегій молодіжної зайнятості.

Паралельно з цим вагомі результати продемонструвала й Молдова, де 95% респондентів повідомили, що після участі в програмі почуваються краще підготовленими до виконання своїх професійних обов’язків. 

«Йдеться не лише про участь. Йдеться про прогрес, розвиток і зміну мислення. Працівники, які брали участь у цих навчальних візитах, були надзвичайно вражені та мотивовані. Це практична можливість побачити, як працюють наші колеги, і перейняти досвід для вдосконалення власних послуг», — зазначила Лілія Плугару, заступниця директорки Національного агентства зайнятості Молдови (ANOFM), під час заключної конференції. 

Особливо важливим компонентом у Молдові стала робота з уразливими групами: у межах одного з пілотних проєктів понад 100 молодих представників ромської громади та сінті, які належали до категорії NEET, були залучені до програми завдяки співпраці місцевих посередників і національної служби зайнятості. Близько 70 молодих людей згодом долучилися до програм професійного навчання. 

Також Молдова успішно локалізувала та адаптувала Європейську рамку підприємницьких компетентностей (EntreComp) — цей документ був офіційно схвалений Національним агентством зайнятості населення (ANOFM) та переданий Міністерству освіти і досліджень для подальшого використання. В обох країнах національні служби зайнятості зміцнили свою інституційну спроможність, переходячи до системи, заснованої на аналізі даних і тенденцій ринку праці.

Чому сильніші інституції мають значення

Взаємне навчання та обмін досвідом між колегами значно прискорили інституційні реформи в Україні та Молдові. Програма EU4Youth допомогла створити міцніше підґрунтя для реформ, посилити співпрацю та зміцнити роль національних служб зайнятості.

«Результати проявлятимуться й надалі, адже розвиток нашої спроможності — це безперервний процес», — підсумувала Лілія Плугару. 

Програма залишає по собі сильніші інституції, які тепер мають необхідні інструменти для розширення можливостей наступних поколінь.

Програма «EU4Youth Phase III – Молодіжна зайнятість та підприємництво», що фінансується Європейським Союзом та Міністерством закордонних справ Литви, реалізується Центральним агентством з управління проєктами (CPVA) у країнах Східного партнерства. До них належать Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Програма триватиме до середини 2026 року і має на меті надати технічну допомогу урядовим та неурядовим організаціям для боротьби з безробіттям серед молоді та підвищення її рівня  працевлаштованості.

Джерело: Громадський простір