Почати з нуля: як підтримка ЄС допомагає громадам приймати людей, які втратили дім
Повномасштабна війна змусила сотні тисяч українців залишити свої домівки, а громади — швидко шукати рішення. Завдяки підтримці Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) — банку Європейського Союзу (ЄС) — у Черкасах зʼявилося сучасне соціальне житло, де вимушені переселенці можуть почати облаштовувати життя на новому місці в комфортних умовах.
Лариса Косовська та її чоловік Валерій з весни 2026 року мешкають у новому соціальному житлі в Черкасах. Помешкання стало для них другим домом, каже Лариса.
У лютому 2024 року подружжя виїхало з Селидового Донецької області. Вони до останнього не хотіли покидати свій дім, однак залишатися ставало все небезпечніше: лінія фронту насувалася. Умови життя погіршувалися: через російські обстріли місто залишилося без води, тепла, газу.

«У місті вже були зруйновані всі навчальні заклади, лікарні, люди гинули. Чоловік від стресу різко втратив зір. У нього почалися панічні атаки. Нам терміново треба було до спеціалістів. Тож ми виїхали, взявши документи і трохи особистих речей: чоловік не бачив, і мені довелося вести його під руку», — пригадує Лариса.
Подружжя вирішило їхати до Черкас, бо мали там знайомих. Лариса ділиться: думали, що їдуть на декілька місяців, навіть другий комплект ключів від квартири залишили сусідам. З жовтня 2024 року місто окуповане росіянами, що зараз з будинком подружжя не знає.
«Виїжджати було тяжко морально, матеріально і фізично. Я заспокоювала чоловіка, що ми їдемо у відпустку — познайомитися з Черкащиною. А вже пролетіли 2 роки і 4 місяці», — розповідає Лариса.
У Черкасах родина отримала необхідну допомогу, але жити було важко: винаймати житло, сплачувати за комуналку, купувати ліки в аптеці було дорого. Через втрату зору Валерій отримав другу групу інвалідності.
Родині запропонували оселитися в новому соціальному житлі, створеному завдяки підтримці ЄС. Це одна з двох відновлених будівель, переобладнаних у безпечне й функціональне житлове приміщення.

Проєкт реалізували завдяки підтримці ЄІБ — банку ЄС — у межах «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» — однієї з трьох спільних ініціатив ЄС та ЄІБ із загальним бюджетом 740 млн євро, яка підтримує громади у відбудові соціальної інфраструктури. Програму впроваджують спільно з Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту, Міністерством фінансів України та місцевою владою за технічної підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН).
«Ми зайшли в затишний, охайний двір, побачили два гарні корпуси. Одразу впали в око таблички „Укриття“. Так стало спокійно, що про нас подбали. Ми під захистом, ми потрібні. Коли ми жили у квартирі, ми не знали, куди йти, і сиділи вдома під час тривоги», — зізнається Лариса.

Соціальне житло може розмістити близько 130 людей у 47 кімнатах, з яких наразі заселені не всі. Лариса уточнює: кожна родина має окрему кімнату, обладнану меблями та всім необхідним, а кухня, пральня, туалетні кімнати і душові — спільні.
«Люди тут хороші. Заходиш на кухню — хтось уже щось готує. І хочеш не хочеш, а вже одне одному підіймаємо настрій. Поговорили, привіталися, поспілкувалися, — усміхається Лариса. — Тепер зранку кава смачніша і я спокійніша».

Будівля облаштована усіма зручностями, що відповідають вимогам безбарʼєрності: тут є ліфт, підйомник, а санвузли оснащені комплектуванням для маломобільних людей. Перевагою є і зручне розташування: поблизу магазини, аптеки, зупинки громадського транспорту. Проте найголовніше, зазначила Лариса, — це друзі, яких вони тут знайшли.
«Щойно спаде спека, мрію відновити скандинавську ходьбу з друзями, з якими ми разом займаємося. Цих людей мені подарувала доля», — ділиться Лариса.
Соціальне житло надає проживання ВПО, зокрема людям старшого віку та людям з інвалідністю. У корпусі, в якому проживає Лариса з чоловіком, майже всі — їхні ровесники.
«Ми тут усі зі спільними інтересами. Стільки пережитого у кожного, що разом легше. У кожного своя історія, але стараємося про це менше говорити», — зауважує Лариса.
Зараз Селидове перебуває на понад 30 км у тилу ворога. Але Лариса вірить у мирне майбутнє України.
«Повертатися нам ще нікуди. Усе місто зруйноване. І, найімовірніше, все там розграбовано і розбито. Але закінчиться війна — дочекаємося перемоги. Тепер це наш дім, нехай і тимчасовий», — додає Лариса.
Наразі в межах програм ЄІБ з відновлення у Черкаській області завершено або триває реалізація загалом 15 проєктів. У цілому, програми охоплюють понад 500 об’єктів соціальної інфраструктури — школи й дитячі садки, лікарні, реабілітаційні центри, системи водопостачання та водовідведення, централізоване теплопостачання й соціальне житло — у понад 300 громадах України.
Цю статтю створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю «Програми з відновлення України» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Джерело: NV
Історії, Публікації
-
Відновлення громад за підтримки ЄС: історія нового ЦНАПу на Дніпропетровщині
-
Як ЄС допомагає виробляти українські вишиванки
-
Як пробудити жагу до життя: Адаптивний спорт надає ветеранам нову мету в житті
-
Пастила, мікрозелень і апсайклінг: на Буковині молодь створила вісім соціальних підприємств
-
«Поки не спробуєш — не дізнаєшся». Фахівчиня молодіжного центру з Кам’янського допомагає молоді долучитись до життя в громаді
-
Як програма EU4Youth посилює служби зайнятості в Україні та Молдові