Моделювання катастрофи для відпрацювання рятувальних заходів

Озеро Світязь (Україна) – Коли озеро виходить з берегів, у повітрі лунає сирена. За лічені секунди командний фургон перетворюється на оперативний центр: його двері відчиняються, піднімаються антени, спалахують екрани. Запускається дрон, щоб скласти карту водної території та визначити пріоритети рятувальних робіт. Болотоходи поспішають евакуювати людей, рятувальні водні скутери мчать по затопленій місцевості, а цистерни з питною водою займають свої позиції. Дві мобільні фільтрувальні установки активуються для очищення забрудненої води, а евакуйовані проходять медичний огляд, отримують сухий одяг і теплі напої. Це лише навчання, але швидкість і напруга здаються дуже реальними…

Регіон, схильний до повеней

Сьогодні ми перебуваємо у Світязі, де розташоване найглибше озеро України і популярне літнє туристичне місце. Воно знаходиться на північному заході Волинської області, межує з Люблінським воєводством у Польщі. Ця місцевість багата на озера та річки, а також великі ліси. Вона вразлива до повеней та лісових пожеж, а зростаючі загрози, пов’язані зі зміною клімату, роблять ці природні катаклізми все частішими. Протягом останніх кількох років Волинська область зазнала кількох сильних весняних повеней: танення снігу спричинило розлив річок, затоплення сільськогосподарських угідь, пошкодження доріг і мостів, а сільські громади змушені були боротися із наслідками затоплення будинків.

Сьогодні у Світязі українські та польські рятувальні служби проводять спільні навчання з ліквідації надзвичайних ситуацій, щоб перевірити свої можливості реагування та випробувати нове обладнання, придбане в рамках двох проєктів Interreg NEXT: RESPONSE та HYDROGUARD. «Тренування з підготовки до надзвичайних ситуацій стали необхідними», – каже Юрій Білянюк, український рятувальник, який працює у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області. «Тільки у 2025 році ми 59 разів брали участь у відкачуванні води з будинків і сільськогосподарських угідь людей, які потребували допомоги».

Навчання для перевірки можливостей

Посилення рятувальних можливостей починається з модернізації обладнання. Завдяки RESPONSE – реалізованому в рамках програми Interreg NEXT Польща-Україна – чотири партнери, які реалізують проєкт (три з них польські), придбали широкий спектр засобів. Зокрема, Україна отримала чотири спеціалізовані автомобілі для перевезення персоналу та доставки питної води, а також цистерну для води. «Наше Головне управління бере участь у чотирьох проєктах Interreg NEXT, – коментує Андрій Вовгук, заступник голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. – Це обладнання є дуже сучасним і дозволяє нам підвищити наші рятувальні можливості та реагувати на різні типи надзвичайних ситуацій якомога швидше та ефективніше».

Придбання нового обладнання є важливим кроком, але не менш важливим, особливо в транскордонному контексті, є обмін досвідом та найкращими практиками між командами, а також розвиток справжньої оперативної взаємодії. «Обмін знаннями та стратегіями допомагає створити сильніші, більш скоординовані команди, – продовжує Юрій Біланюк, – і сьогодні ми пишаємося тим, що можемо показати нашим польським колегам, як працювати з новим обладнанням». Транскордонну додану вартість підтверджує Міхал Фійолек, польський рятувальник: «Ми багато вчимося від наших українських партнерів, які мають великий досвід використання дронів та болотоходів у складних умовах. Ми бачимо потенціал для застосування подібних рішень у Польщі. Цей обмін допомагає нам зрозуміти, як і коли найкраще використовувати це обладнання».

Підводне розмінування

А ще є підводна частина. Проєкт HYDROGUARD зосереджується на рятувальних операціях під водою, зокрема на розмінуванні, що має критичне значення під час війни, коли річки, озера, порти або прибережні райони часто стають стратегічними цілями. Вибухові пристрої можуть бути розміщені на дні річок, поблизу мостів, дамб, поромних переправ з метою перешкодити транспортуванню або заблокувати шляхи постачання. Ще гірше, нерозірвані боєприпаси можуть залишатися під водою ще довго після закінчення бойових дій. А повені, особливо в регіонах, які вже зазнали впливу високого рівня води, можуть згодом оголити ці пристрої, збільшивши ризики для рибалок, транспортних операторів та місцевих громад. Ось чому розмінування є надзвичайно важливим. Але вода блокує звичайні радіосигнали, тому без спеціального обладнання водолази можуть покладатися лише на мотузкові позначки або обмежені жести руками. Український водолаз Тарас Приступ із гордістю підкреслює переваги нової станції зв’язку: вона є своєрідним «голосовим мостом» між підводною і наземною частинами. «Ця станція включає навушники і мікрофон у шоломі водолаза, – каже він, – а також обладнання для моніторингу та запису, яке керується супервізором на поверхні: водолази можуть повідомляти про проблеми в режимі реального часу і отримувати негайні вказівки».

Очищення підводних боєприпасів має кілька цілей: захист цивільного населення, забезпечення безпечної навігації, захист інфраструктури. У транскордонному контексті це також зменшує екологічні та безпекові ризики вздовж спільних річок та інших водних шляхів. «Ми отримали сучасні системи водолазних станцій, гідроакустичні засоби зв’язку, металошукачі та обладнання для перевірки кисню, – продовжує Юрій Біланюк, – ці інструменти дозволяють нашим водолазам знаходити та видаляти міни та снаряди». У цих операціях з розмінування також можуть бути задіяні спеціалізовані дрони. «Завдяки проєкту, – підсумовує він, – ми маємо єдиний на сьогодні випробувальний стенд для обладнання, яке використовують підводні рятувальники в Україні».

Реальна оперативна здатність захищати населення

Зрештою, такі проєкти, як RESPONSE та HYDROGUARD, демонструють відчутну цінність транскордонного співробітництва для регіональних громад. Поєднуючи сучасне обладнання зі спільним навчанням, єдиними стандартами та скоординованими механізмами реагування, вони перетворюють готовність на реальну оперативну здатність. Результатом є не тільки зміцнення інституцій, а й підвищення безпеки громадян. Загалом, завдяки закупівлі нових технологій та практичній реалізації цих ініціатив, рівень захисту населення, що проживає вздовж кордону (близько п’яти мільйонів осіб), було суттєво підвищено.

Автор: Даніела Кавіні