ЄС-Україна: відповідаємо
на виклики разом

До чергового випуску медіадайджеста увійшли публікації про основні події вересня, які відображають стан і перспективи відносин Європейського Союзу та України.
ТОП-3
Головною політичною подією місяця став виступ 13 вересня Президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн у Європарламенті (Страсбург) зі Зверненням про Становище ЄС у 2023 році – State of the Union 2023. Певною мірою ця промова була підсумковою напередодні виборів до Європарламенту у 2024 році. Проте вона була про майбутнє, демонструючи сталість політики Європейського Союзу, його спрямованість на зміни, вдосконалення та розвиток.
Окремо слід відзначити увагу, приділену питанню майбутнього розширення. У цьому контексті Україні варто розглядати положення промови Президентки як орієнтири, враховуючи їх при виконанні кандидатського «домашнього завдання» та формулюванні стратегій розвитку на майбутнє.
Матті Маасікас, каденція якого на посаді посла ЄС закінчилась у вересні, висловив таку ж впевненість у членстві України в ЄС – але все залежатиме від самої України.
Щоб дізнатись більше – читайте ТОП-3.


Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн: «Ми будемо на боці України на кожному кроці»
13 вересня Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн виступила в Європейському парламенті у Страсбурзі зі Зверненням «Про становище ЄС у 2023 році». Ключові тези, на які особливо очікували українці, чітко продемонстрували непохитну позицію Європейського Союзу: «Ми будемо на боці України на кожному кроці. Так довго, як це буде потрібно».
Такою ж чіткою була відповідь на питання про розширення ЄС: «Майбутнє України – у нашому союзі, майбутнє Західних Балкан – у нашому союзі, майбутнє Молдови – у нашому союзі», – заявила Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.


Матті Маасікас:
«Україна буде в ЄС, це 100%. Але … майже все залежить від кандидата»


Жозеп Боррель:
Єдність – це ключове слово
Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель дав розлоге інтерв’ю газеті The Guardian. Він, серед іншого, зазначив, що вступ України до ЄС поклав край пасивності та бездіяльності щодо роз- ширення. Але останні події також при- скорили давно назрілі глобальні процеси, і війна в Україні та її кінцевий результат стануть однією з трьох рушійних сил створення нового світового порядку.
«Для Європи це є значним довго- строковим викликом. Європейці повинні бути готові стати частиною нового світу, в якому ми будемо меншою частиною населення, і також, пропорційно, меншою частиною розміру світової економіки. Тож ми повинні шукати політичний вплив, технологічний потенціал і єдність. Єдність – ключове слово».
Читайте сьогодні

ЄС-УКРАЇНА:
АЛГОРИТМ ПРИЄДНАННЯ
Експерти конкретизують орієнтири
Готуючись до початку переговорів про вступ до Європейського Союзу, Україна має виконати «домашнє завдання», здійснивши реформи у семи сферах. Експерти відзначають прогрес України в цій роботі, але застерігають, що всі поставлені цілі мають бути досягнуті, а перетворення – незворотними, адже заплановані зміни мають не лише гармонізувати національні критерії з європейськими, а й – в першу чергу – покращити життя самих українців. Український центр європейської політики (УЦЕПД) на замовлення групи професійних експертів підготував документ під назвою «Реалістичний шлях до вступу України в ЄС», який був представлений громадськості у вересні.

VOX POPULI
Опитування в ЄС: підтримка України й енергетична незалежність від РФ
Більшість громадян ЄС підтримують посилення економічних санкцій проти країни-агресора. Переважна більшість переконані, що війна Росії в Україні є ознакою необхідності забезпечення енергетичної та економічної безпеки ЄС. 75% респондентів виступають за розширення військової співпраці в рамках ЄС.
У серпні в 27 державах ЄС проведено дослідження Flash Eurobarometer про проблеми та пріоритети ЄС на 2023 рік.
Як і увесь час від лютого 2024-го року, більшість європейців заявили, що підтримують допомогу Україні, а 71% висловили солідарність із Україною у війні з Росією.

ЕКОНОМІКА, ФІНАНСИ, БІЗНЕС
ЄС надасть фінансування для підтримки роботи Міжнародного реєстру збитків
ЄС готовий співфінансувати створення Міжнародного реєстру збитків та придбання приміщення для цієї установи в Гаазі.
Декларація про створення Реєстру збитків для України була підписана на саміті Ради Європи у травні. До неї приєдналися або заявили про свій намір приєднатися ЄС та 43 країни. Спочатку створений на три роки, Реєстр збитків від російської агресії базуватиметься в Нідерландах, а його сателітний офіс – в Україні.
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич назвала це рішення «історичним», зазначивши, що воно допоможе жертвам зафіксувати свої втрати і є важливим для будь-якого механізму компенсації.

ЄС та ПРООН розпочали програму відбудови зруйнованих шкіл
Європейський Союз і Програма розвитку ООН (ПРООН) спільно реалізують програму відбудови шкіл, зруйнованих внаслідок російської повномасштабної війни. Бюджет програми складає 14 мільйонів євро. 9 шкіл у Житомирській області стануть першими з 66 шкіл, які будуть відновлені в 11 регіонах України. Ремонтні роботи включатимуть встановлення нових вікон, ремонт покрівлі та сантехніки. Вони проводитимуться з урахуванням стандартів інклюзивності, екологічності та енергоефективності. Також будуть облаштовані бомбосховища для захисту дітей від авіаударів.

Попереду ще більше цифрових послуг
Цифрова платформа Diia.Engine працює не так давно, але на ній вже створюються наступні 20+ електрон- них реєстрів. Це забезпечить зручність користування та прозорість ринку, а також стане основою для запровадження нових державних послуг онлайн. Серед наступних кроків – оцифрування системи рослинництва Мінагрополітики, реєстру складських документів на зерно та системи реєстрації домашніх тварин. Також розробляються євроінтеграційні реєстри, зокрема системи крові та системи повідомлень для косметики, харчових добавок, дезінфікуючих засобів тощо.

БЕЗПЕКОВА ПІДТРИМКА
Підписано черговий рамковий контракт на закупівлю боєприпасів калібру 155 мм для України
Європейське оборонне агентство підписало вже 8 рамкових контрактів (станом на 20.09.2023) про спільну закупівлю боєприпасів калібру 155 мм – ЗСУ вистрілюють щодня від 6000 до 8000 цих боєприпасів. Водночас російські гаубиці витрачають близько 40 000 снарядів щодня, тож для досягнення рівноваги важливо забезпечити українське військо цими боєприпасами. Високий представник ЄС Жозеп Боррель, який також є головою Європейського оборонного агентства, наголосив: «Путін не демонструє жодних ознак припинення своєї агресії проти українського народу. Тому наша військова підтримка оборони України має тривати».

НАЛЕЖНЕ ВРЯДУВАННЯ
Об’єднані громади обмінюються досвідом за підтримки програм ЄС
Надійні партнери підтримують Україну на всіх фронтах, допомагаючи відбудовувати державу, незважаючи на війну. Завдяки проєктам та програмам, що фінасуються ЄС, українські громади мають значно ширші можливості для запровадження сучасних практик та обміну досвідом реформ. Робочі візити делегацій об’єднаних громад є дуже продуктивними, оскільки вони стосуються найактуальніших питань життєдіяльності громадян, економіки та екології. Під час візиту на Вінниччину черкаські експерти ознайомилися з інноваціями у сфері освіти, охорони здоров’я та поводження з відходами, а також соціальної роботи, підтримки сімей військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та збереження культурної спадщини.

Інтернаціоналізація задля культурного розвитку
В межах проєкту #EU4Culture, що фінансується ЄС та реалізується Гете- Інститутом, Чеськими центрами, Данським культурним інститутом та Французьким інститутом у Грузії, працівники культури та освіти з Вінниці, Одеси та Рівного відвідали Люблін. Разом з колегами з вони взяли участь в освітньому тренінгу з інтернаціоналізації задля культурного розвитку й отримали цінний досвід та інструменти, необхідні для підвищення культурної активності й підтримки творчих ініціатив. Зокрема, учасники відзначили, що також краще зрозуміли логіку створення міжнародних проєктів, які враховують контекст війни.
ПІДПИШІТЬСЯ НА МЕДІА-ДАЙДЖЕСТ
Медіадайджест підготовлений проєктом “Українцям про ЄС» (CEU4U), що фінансується Європейським Союзом.
Додаткова інформація: Антон Теретишник, медіаексперт проєкту CEU4U, ел.пошта: Anton.Teretyshnyk@ecorys.com