Skip to main content

Реалістичний шлях вступу україни до ЄС

19/08/2023

Будь-якій новій країні-кандидату, яка прагне приєднатися до ЄС, наразі належить зіткнутися з низкою складнощів. Особливо, якщо ця країна-кандидат із колишнього комуністичного блоку, має ВВП нижчий, ніж середній у ЄС і/або втягнута у багаторічні конфлікти. Крім того, сам ЄС також має внутрішні проблеми та не спроможний дійти згоди щодо власного майбутнього і перспектив розширення. Однак твердження про те, що на розширенні поставлено хрест, може бути передчасними. Як показує реакція Європи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, попри численні внутрішні проблеми, ЄС має гострі геополітичні зуби. Проте для України, яка веде тривалу війну з ядерною державою і змушена давати раду важким викликам повоєнної відбудови, одночасно намагаючись втілити реформи та стати членом ЄС, назвати цей шлях просто вибоїстим було б сильним применшенням.

І все ж, ЄС і Україна разом таки ступили на цей шлях. Особливо рішучий крок було зроблено у 2022 році, коли Україна (і Молдова) отримали статус кандидата в червні. Цей шлях націлений на досягнення вищих цілей Євромайдану або Революції Гідності 2014 року та віднайдення належного стратегічного місця для України в євроатлантичних структурах, що додасть нового значення «Європі» та нової мети ЄС. Хоча сама дорога є непевною, умови доволі чіткі (принаймні на папері, хоч політика може розвиватися за іншою логікою). А саме: верховенство права і демократичні реформи, а також імплементація законодавства ЄС. Для початку, як мінімум, слід виконати 7 ключових умов, викладених у рішенні ЄС про надання Україні статусу кандидата.

У ЄС розгоряються дебати щодо можливості розпочати переговори про вступ наприкінці 2023 року. Держави-члени залишаються розділеними між двома позиціями: одні не бажають скорочувати шлях до вступу (особливо щодо України та допоки триває війна) в той час, коли Союз гостро потребує внутрішньої реформи, інші прагнуть скористатися політичним імпульсом, щоб Україна не опинилася в нескінченній черзі країн-кандидатів, реформи в ній не зійшли нанівець, і не згасло завзяття до боротьби у війні.

Автори:

Флоріан Бібер, Олександра Булана, Лор Делькур, Сніжана Дяченко, Борха Лашерас, Дмитро Науменко, Ірина Солоненко, Давид Стулік

ucep.org.ua

,

до початку