Метою форуму «Культурне відновлення: регіональний вимір» було напрацювання шляхів відновлення сфери культури у повоєнний період. Захід провели 18 серпня. У стінах Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) зібралися представники управлінь культури, посадовці, культурні діячі та активісти.
Форум проходив у змішаному форматі: онлайн та офлайн та був поділений на дві панелі. На одній з них була присутня журналістка Район.Культура.
Модерувала панель «Культурна децентралізація» Юлія Вусенко – депутатка Волинської обласної ради.
Міський голова Рівного, Олександр Третяк розповів, що головним завданням наразі бачить культивування парадигми патріотизму в усіх сферах: в культурі, в освіті, в спорті, бізнесі, в економіці. Адже це посприяє якісному вихованню молоді, яке стане носієм української культури. Щоб уникнути відтоку розумового капіталу за кордон, у Рівному прийняли рішення про популяризацію освіти.
У 2022-му році медалістам виплачували 5 000 гривень. А щоб заохотити учнів з найвищими тестовими балами навчатися у рівненських вишах, їм пропонували стипендію в розмірі 45 000 гривень.
«У першому довоєнному році діти з Рівного зайняли третє місце після Києва та Львова за кількістю випускників з найкращими результатами ЗНО. Вони – золотий ресурс, який я намагаюся оберігати. Ми намагаємося мотивувати дітей, впроваджуємо їм розуміння, що якщо добре навчаєшся, то зможеш отримати гроші», – поділився моделлю впровадження Олександр Третяк.
Також мер розповів, що коли його команда прийшла до влади у 2020-му році, вони проаналізували видатки на культуру. І на 2022-ий рік заклали на цю сферу в бюджет втричі більше коштів, ніж в попередніх роках. Проте, війна перекреслила усі сподівання на реалізацію запланованих проєктів.
«Про культуру потрібно говорити в кожній сфері. Вчора я заходив до центру комплектування та соціальної підтримки, й мене здивувала одна річ. В коридорі сиділа жіночка, котра не могла дочекатися пояснень. Її чоловік – військовослужбовець Національної гвардії України. Пропав безвісті. Але, виявляється, в структурі Національної гвардії не має такого поняття як «пропав безвісти»: або живий, або двохсотий. І їй не можуть пояснити, що робити. Це теж про культуру, це виклики воєнного часу. І в центрі комплектування теж має бути культура до людини», – розповів Олександр Третяк.
Міський голова Чорткова, (Тернопільська область) Володимир Шматько наголосив на важливості фінансування культури.
«Кого вбивав московський ворог? Того, хто вмів вести за собою, був лідером, того хто розвивав свій талант. Таких людей розстрілювали, щоб не було культури та нації. Бо нація – це і є культура. Без історії, та культури вона не існує. А де їх вбивали? Там де, зараз, на жаль, найменше виділяють на культуру – Миколаївщина, Херсонщина, Донеччина…», – підсумував Володимир Шматько.
За словами ексголови Сумської обласної державної адміністрації Дмитра Живицького, Сумщина володіє одним з найменших бюджетів в Україні. Проте найбільший відсоток від загального фонду йде саме на фінансування культури.
«Як голова обласної адміністрації, яка під час війни очолював область, можу сказати: важливість самоідентифікації дозволила нам тримати регіон. Там, де 24 лютого не було ні служб безпеки, ні поліції, ні військових підрозділів – їх вивели з області на схід, – наше самоусвідомлення свого місця в світі дала нам тоді змогу тримати регіон», – розповів Дмитро Живицький.
Дмитро Живицький поділився практикою, яку впровадили в міському управлінні у 2016 році. Це розділення культури від туризму. Згодом Європа визнала це однією з найкращих практик. Адже туризм – це про конкретну фінансову здатність, а культура – зовсім про інше.
Чоловік згадав слова американського економіста Річарда Флориди: «Коли на території падає виробництво, починає підноситися креативний клас». Саме наявність культурного розвитку є передумовою економічного розвитку країни.
«Якщо світ починає втомлюватися від війни в Україні та допомоги, він ніколи не втомиться від української культури, і того, що ми можемо розказати про себе. Фінансувати потрібно не стіни, не будівлі, а творчі колективи. Варто підтримувати талановитих самородків, їх проєкти та експортувати їх», – пояснив ексголова Сумської ОДА.
Згодом до обговорення онлайн приєдналася Юля Хомчин – директорка Інституту Стратегії Культури. Вона розповіла, що навіть у наш складний час, варто будувати плани та стратегії повоєнної відбудови. Наголосила також, що це завдання саме для українців, а не іноземних експертів.
«Жоден американський чи французький експерт не буде мати розуміння повоєнного відновлення, не будучи у війні. Вони потрібні там, де ми не володіємо інструментарієм чи методологію. У нас має бути власне стратегування із залученням іноземців», – сказала Юля Хомчин.
Також директорка Інституту Стратегії розповіла про інструментарії фінансування культури в Львові – створення муніципального фонду культури. Це модель міського фонду, який пропонує культурній спільноті конкурувати за бюджетні кошти для своїх проєктів.
Люсьєна Шум – виконавча директорка БФ «Бібліотечна країна» поділилася своїм досвідом перебування в Житомирі. Там вона познайомилася з прикладом бібліотечної мережі, яка за рік заробляє понад 200 000 гривень на платних послугах. Саме цю тенденцію варто взяти за приклад і іншим містам.
Також директорка виокремила фандрейзинг, як ще один спосіб допомоги закладам культури. Він забезпечує матеріальну та нематеріальну допомогу проєктам, завдяки їх меценатам.
«Пенсіонери у Великобританії волонтерять в музеях та бібліотеках на постійній основі. Всі бібліотеки Британії надають послуги на 3,4 мільярда фунтів стерлінгів за рік, що в 6 разів більше витрат на них. Інвестиційний прибуток суттєвий, і бібліотеки можуть довести свою важливість», – розповіла Люсьєн Шум.
Засновниця Черкаського книжкового фестивалю, очільниця управління культури Черкаської ОДА в 2020-2021 Людмила Фіть закликала допомагати діячам культури.
«В моєму місті не має ескурсоводів. Їх роботу більше року виконують директор школи, очільник єврейської громади, доцент кафедри, який розповідає про пташок… Це золоті люди і їх потрібно мотивувати», – розповіла Людмила Фіть.
Пані Людмила розповіла власну історію, чому креативних людей варто заохочувати працювати у рідних містах. Жінка влаштовувала чотири книжкових фестивалів, на які з’їжджалися більше 50 видавництв. На фестиваль прибуло біля 10 000 відвідувачів. На п’ятий фестиваль вже чекали гостей з-за кордону.
«Наступний фестиваль був уже в Києві. Мені писали люди: «Я ридаю. Чому не в Черкасах?». Та я не проти була б проводити його в Черкасах, але мене потрібно там втримати. З усіх культурних активістів залишилася лише я. Мої колеги – хлопці, які хочуть заробляти хороші гроші, тому вони й пішли з цієї справи», – поділилася власним досвідом Фіть.
Також ексочільния ЧОДА розповіла про різницю культурного розвитку у містах України.
«Я поїхала в Слов’янськ. Це чудове місто: військові говорять українською мовою – я почувалася у своєму середовищі. Але! Там багато дощок «Тут жив герой радянського союзу», або ж з написами «Вітчизняна війна» замість «Друга світова». А в їх прекрасному парку – величезний пам’ятник радянському солдату, і маленький камінь, тим хто загинув у 2014-му. Перед нами ще дуже багато роботи. Я в повітрі відчула їхню культуру… А от в Луцьку – Дошка пошани Героям Небесної Сотні, і я одразу зловила іншу енергію міста», – розповіла культурна активістка.
Чужою їй видалася і Умань. На вулицях – багато написів на івриті. Експосадовиця зізналася, що не відчувала себе в Україні, через атмосферу іншої культури й через це не хоче повертатися у це місто.
Наостанок виступив фундатор музею Віктор Корсак. Він розповів, як створити та реалізувати стратегію сучасної музейної інституції. Ключовим фактором успіху виділив конкурентну перевагу над конкурентами – особливості концепції, інтер’єру, експонатів, іміджу.
«Унікальністю нашого музею є те, що в нас представлені роботи художників усіх регіонів, різних періодів. В нас є 3-D тури, програми доповненої реальності до картин… Глядач за вартість квитка хоче отримати щось вагоме. Окрім того, варто проводити маркетинг через лідерів думок», – розповів Віктор Корсак.
Довідково: Захід був організований проєктом мережі захисту національних інтересів АНТС «Відновлюємо Україну разом». Партнер проєкту – Європейський Союз.