ЗЕЛЕНА УГОДА

Упродовж щонайменше перших двох десятиліть XXI століття світ лихоманить від стихійних лих, що забирають тисячі життів, а мільйони позбавляють даху над головою, засобів для існування й пересування, роботи та елементарного комфорту. Вчені одностайні у висновку, який став очевидним для сучасності: якщо ми не зупинимося у своїй бездумній експлуатації світових ресурсів, людство постане перед реальною загрозою загибелі. Усі попередні фрагментарні заходи та ініціативи не могли і не можуть дати сталого ефекту, оскільки спрямовані на вельми сегментовані зміни. Постала необхідність у комплексній та глобальній стратегії переходу, що дасть шанс населенню планети зберегти і себе, і світ довкола.

Тому в грудні 2019 року Європейська Комісія оголосила про старт амбітного Європейського зеленого курсу (ЄЗК). Хоча назва вказує на те, що ЄС працює над переходом до сучасної ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки, позитивні зміни необхідні у глобальному масштабі. Тож Європейський зелений курс означив віхи та пріоритети, важливі й далеко за межами Євросоюзу.

Головна мета цієї наймасштабнішої програми дій Європейського Союзу – сталий перехід до кліматичної нейтральності всієї Європи до 2050 року. Для досягнення такої амбітної цілі вже розроблена та продовжує розроблятися низка фундаментальних документів у таких сферах:

• клімат,
• чиста й доступна енергія,
• циркулярна економіка,
• стала і розумна мобільність,
• зелене сільське господарство,
• збереження біорізноманіття,
• нульове забруднення,
• ресурсозбережне будівництво.

Для них формуються стратегії з горизонтом планування до 2030 року та 2050 року, а також оновлюються чинні та ухвалюються нові європейські закони й директиви.

14 червня 2021 року набув чинності Європейський кліматичний закон (European Climate Law), а рівно через місяць Європейська Комісія ухвалила пакет законодавчих ініціатив під назвою «Fit for 55 package», спрямований на приведення політик ЄС у царинах клімату, енергії, транспорту, землекористування та оподаткування у відповідність до вимог цього Закону для досягнення скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року (у порівнянні з рівнем 1990 року). Крім цього, за неповних два роки від старту ЄЗК, були прийняті та/або розроблені Стратегія ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року, Лісова стратегія ЄС, Нова стратегія ЄС щодо адаптації до зміни клімату, стратегії стосовно ґрунтів, пластику, хімічних речовин, Плани дій щодо нульового забруднення, циркулярної економіки, виробництва органічної продукції. Також сформовано систему ЄС щодо торгівлі викидами енергетики, авіації, суден та наземного транспорту, Механізм коригування вуглецю та Кліматичний соціальний фонд.

Фінансову підтримку реалізації ідеї синхронного руху до цілей ЄЗК усіх без винятку країн Європи (за принципом «Нікого не залишати позаду») надають спеціально створений Фонд справедливого переходу (Just Transition Fund) та вдосконалений механізм Східного партнерства. Європейський Союз інвестує значні кошти у наукові розробки та пошук інноваційних рішень в усіх сферах, що формують цілісність Зеленого курсу. ЄЗК є надзвичайно динамічним і гнучким в контексті своєї внутрішньої архітектури, тож згадані вище сфери не є вичерпним і остаточним переліком, до них невдовзі можуть додатись нові, які досі не були включені.

Оголосивши себе глобальним лідером руху до кліматичної нейтральності, ЄС докладає максимальних зусиль для поширення порядку денного Європейського зеленого курсу та механізмів його впровадження на світовому рівні. З цією метою Євросоюз пропонує задіяти нові інструменти «дипломатії Зеленого курсу», торговельної політики та політики підтримки розвитку.

Незважаючи на суттєве відставання в контексті боротьби з енергоємністю ВВП та високим відсотком викидів парникових газів у порівнянні навіть зі своїми європейськими сусідами, Україна усвідомлює необхідність радикальних змін у підходах до питань клімату та енергії. Саме тому, а також керуючись відповідними положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, невдовзі після проголошення ЄЗК було розроблено та представлено до розгляду Національну концепцію «зеленого переходу» до 2050 року, яка за структурою і духом дуже близька до Європейського зеленого курсу. Щоправда, цей документ наразі не набув чинності, проте робота над його вдосконаленням триває. Окрім того, до проведення цьогорічного Міжнародного кліматичного саміту ООН у Ґлазґо уряд України затвердив оновлений Національно визначений внесок (НВВ) згідно з Паризькою угодою, за яким зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів до 2030 року (порівняно з рівнем 1990 року) збільшено до 65% (попереднє зобов’язання становило 40%).

Офіційно Україна ще не приєдналася до ЄЗК, проте від моменту його проголошення заявила про свій намір взяти участь у його впровадженні. Україна поступово приводить власну законодавчу базу у відповідність до європейських аналогів та постійно консультується із колегами з ЄС щодо повномасштабної інтеграції у процес імплементації Зеленого курсу. Діалог на високому рівні з цього приводу було розпочато в лютому 2021 року під час зустрічі Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Виконавчого віце-президента Єврокомісії Франса Тіммерманса. Під час наступної зустрічі у травні обговорювались, зокрема, питання довгострокової стратегії щодо кліматичної нейтральності України, архітектури кліматичного менеджменту, оновлення НВВ, фінансування «зеленого переходу», механізму коригування вуглецю на кордонах, роботи Фонду енергоефективності, водневих технологій, «справедливого переходу» для вугільних регіонів, європейських промислових альянсів та української стратегії щодо лісового господарства.

24 березня 2021 року Уряд України ухвалив постанову «Про утворення робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією». За результатами діяльності робочої групи очікується вироблення консолідованої позиції української сторони щодо підходу застосування механізму коригування вуглецю.

У вересні 2021 року в Києві відбулася друга робоча зустріч щодо українських перспектив у ЄЗК, яку спів-очолили Віце-прем’єр-міністерка України з питань європейської та євро-атлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та заступниця Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС (DG NEAR), голова Групи підтримки України (SGUA) Катаріна Матернова. Сторони обговорили широкий спектр питань, пов’язаних з удосконаленням системи донорської підтримки «зеленого переходу» в Україні, розширенням кола проблем, які слід вирішити у сфері охорони довкілля в контексті ефективної реакції на «потрійну глобальну кризу» (зміна клімату, забруднення та знищення природи), а також нагальної потреби в ухваленні низки законів (щодо управління відходами, промислових викидів, контролю стану довкілля, «смарагдової мережі») та Національної стратегії управління лісовим господарством. Ці кроки забезпечать міцний фундамент для руху в напрямку скорочення викидів і забруднень, циркулярної економіки та збереження біорізноманіття.

Українська сторона підтвердила свій намір здійснити всі належні кроки для повноцінного приєднання до ЄЗК. Зі свого боку Катаріна Матернова запевнила у готовності ЄС надати належну фінансову та організаційну допомогу Україні для виконання нею взятих на себе добровільних зобов’язань, зокрема, у створенні національного Кліматичного фонду, що відповідатиме міжнародним стандартам.

Суттєвою особливістю допомоги ЄС Україні в частині руху в напрямку приєднання до ЄЗК та його впровадження є те, що ця допомога не розпочинається з нуля. Довготривалий досвід співпраці та реалізації сотень проєктів у рамках програми Східного партнерства створили потенціал на національному, регіональному і локальному рівнях та заклали міцну основу для якісно нових завдань, визначених Зеленим курсом. Аналіз майже трьох десятків масштабних програм і проєктів, що фінансуються Євросоюзом та впроваджуються сьогодні в Україні за безпосередньої участі структур і фахівців ЄС, дозволяє стверджувати, що їхні цілі та результати (вже отримані чи очікувані) значною мірою відповідають потребам поступу ЄЗК в усіх без винятку його сферах. Скажімо, вже самі назви програм – EU4Environment (ЄС за довкілля), EU4Climate (ЄС за клімат), EU4Digital (ЄС за цифровізацію), EU4PAR (ЄС за реформу державного управління), Association4U (допомога у впровадженні Угоди про Асоціацію з ЄС), EE4U (енергоефективність для України) однозначно вказують на впровадження їх у відповідних сферах Європейського зеленого курсу.

Зокрема, через програму EE4U (104 млн євро) ЄС підтримав створення та діяльність Фонду енергоефективності. Фонд започатковано у рамках спільної ініціативи ЄС, Німеччини та уряду України. Це основний технічний та фінансовий механізм, що підтримує енергоефективність у житловому секторі. Цей сектор в Україні залишається високоенергоємним – на нього припадає близько 40% усього енергоспоживання в країні. З метою зниження споживання енергії, зменшення рахунків за електроенергію та покращення умов життя українців Фонд надає гранти для ОСББ на проведення енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках.

Діяльність Фонду східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P Fund) спрямована на впровадження муніципальних проєктів зеленої інфраструктури в регіоні Східного партнерства для покращення ситуації з енергоефективністю та захистом довкілля, одночасно сприяючи реформам та політичному діалогу. Наразі E5P підтримав реалізацію 25 проєктів в Україні у сферах централізованого опалення, енергоефективності в громадських будівлях, зеленого громадського транспорту, твердих побутових відходів та очищення стічних вод. Наступна програма E5P включає 17 нових потенційних проєктів в Україні із загальною вартістю інвестицій 1,6 млрд євро, що прискорить відновлення економіки, водночас сприяючи «зеленій» політиці та заходам з пом’якшення наслідків зміни клімату.

Після реалізації цих проєктів очікуване скорочення викидів CO₂ в Україні загалом становитиме майже 800 тис. тонн на рік, що еквівалентно обсягу викидів парникових газів, наприклад, вироблених містом Луцьком із населенням 212 тис. осіб (752 409 т/рік). В цілому, результати впровадження проєктів E5P щорічно приносять користь щонайменше для 9,5 мільйонів українських громадян.

На декарбонізацію громадського (зокрема – залізничного) транспорту, розбудову фінансової спроможності міст, розвиток соціально та екологічно відповідального малого й середнього бізнесу, підтримку освітніх програм та інновацій, моніторинг якості води й повітря спрямовані вужче спеціалізовані проєкти ЄС. До того ж реалізація окремих проєктів та програм (наприклад, Угода мерів – Схід, Угода мерів – Демонстраційні проєкти, Apena II, APENA III, InnoFin) відбувається одночасно у декількох сферах ЄЗК.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) лише минулого року інвестував понад 1 млрд євро у вдосконалення, зокрема, «зеленої» інфраструктури, а загальний обсяг його інвестицій в Україну сягнув 7,5 млрд євро. В межах діяльності ЄБРР шість українських міст (Львів, Київ, Маріуполь, Хмельницький, Кривий Ріг та Дніпро) приєдналися до масштабної програми «Зелені міста» (Green Cities) – флагманської ініціативи ЄБРР, спрямованої на досягнення цілей сталого енергетичного розвитку та клімату із загальним бюджетом понад 3 млрд євро. НЕФКО та KfW інвестують у покращення інфраструктури водопостачання та очищення стічних вод у різних містах України.

Програма FINNTEC надає технічну допомогу та стимулюючі гранти для впровадження інноваційних кліматичних технологій із низьким ринковим проникненням для сприяння переходу до стійкіших бізнес-моделей у контексті прямих інвестицій ЄБРР у приватні компанії.

Важливо зазначити, що в умовах усіх конкурсів європейських проєктів технічної допомоги, починаючи з 2020 року, є обов’язкова вимога відповідності очікуваних результатів впровадження стратегічним цілям ЄЗК, а також синергії нових проєктів з уже діючими. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на тому, що для досягнення поставленої мети – кліматичної нейтральності Європи до 2050 року – слід об’єднувати інституційні, організаційні й фінансові зусилля Євросоюзу та всіх проєктів і програм, що фінансуються з-поза меж ЄС, але мають ідентичні цілі (насамперед йшлося про Європейську енергетичну відзнаку – швейцарську добровільну систему сертифікації та управління якістю у муніципалітетах, до якої залучено понад 1500 європейських міст (у тому числі й 12 українських ). Серед іншого, зазначено, що «нова місія ЄС – 100 кліматично нейтральних міст до 2030 року – та Європейська енергетична відзнака є природними однодумцями».*

Беручи до уваги задеклароване Урядом України бажання приєднатися до ЄЗК і вже зроблені кроки у цьому напрямку, а також зважаючи на важливість підвищення обізнаності населення з його цілями, структурою та інструментами для досягнення успіху на шляху до кліматичної нейтральності, Представництво Європейського Союзу в Україні впроваджує широку інформаційно-комунікаційну кампанію під назвою «Відкриваємо зелений потенціал разом», що спрямована на донесення до всіх цільових груп актуальної, об’єктивної та якнайповнішої інформації про Європейський зелений курс.