Дівчина – серед переможців вікторини «Разом творимо. Разом зберігаємо» від Euroquiz.org.ua, що тривала з 5 квітня по 5 травня. Усього перемогу в змаганні здобули 100 молодих людей. Залежно від конкретних результатів, вони отримали призи – 25 брендованих худі, 35 панамок та 40 еко-торб.

Вікторину проведено в межах однойменної комунікаційної кампанії, покликаної розповісти про підтримку Євросоюзом розвитку української культури та збереження культурної спадщини під час війни.

10-річна Анна Горох із Яворова Львівської області взяла участь у вікторині, щоб більше дізнатися про різні культурні ініціативи. Найдужче її вразила інформація про грант ЄС на відновлення старовинних дверей в Одесі.

Вікторина «Разом творимо. Разом зберігаємо» від Euroquiz.org.ua викликала величезний інтерес – участь у ній взяли понад 2700 гравців.

Сюжет на ICTV став у травні одним із низки матеріалів у медіа, у яких ішлося про підтримку Євросоюзом української культури та культурної спадщини в часи війни. Інформацію про таку допомогу ЄС поширює проєкт «Українцям про Європейський Союз» у межах комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо».

У матеріалах багато йшлося про підтримку українських музеїв.

Зокрема, в опублікованій на «Українській правді» статті «Культура Чернігівщини здатна здивувати світ, але це буде після перемоги» йдеться про Чернігівський обласний художній музей ім. Григорія Галагана. Завдяки підтримці ЄС там вдалося зберегти в належному стані колекцію, успішно пройти зимові енергетичні випробування.

Директор служби інструментів зовнішньої політики ЄС Петер Вагнер в інтерв’ю «Суспільному» (на фото) згадує іншу історію, пов’язану з Чернігівським обласним художнім музеєм.

Петер Вагнер згадує також, що лише протягом перших тижнів війни ЄС та Aliph змогли зібрати близько двох мільйонів євро – сума невелика, однак завдяки цьому вдалося терміново допомогти 160 українським закладам культури.

Серед тих, що отримали європейську допомогу – львівський меморіальний музей «Територія терору».

На великому екрані – руїни будинків, кадри жорстоких боїв, понівечена земля. На задимленій сцені під ним діти читають вірші, деякі покладено на музику. Біль, страх, сподівання на мир.

«Милі добрі дорослі, зупиніть війну; А я кольоровими фарбами для вас прикрашу весну; І намалюю вам сонечко, що в небі буде сміятись; І більше не буду плакати, і більше не буду боятись».

На таких простих, часом глибших, але завжди щемких дитячих віршах побудовано літературно-мистецьку постановку «Відсіч», яка відбулася в травні в Житомирі. Це частина проєкту «Волонтерський десант «Відсіч», що реалізується Волонтерським штабом Житомира на грант від фінансованої ЄС програми «Громадськість за демократизацію».

Участь у виставі взяли 80 дітей – автори віршів, інші учні та студенти Житомира, учасники хорової студії «Струмочок», театрально-хореографічної студії «Світлячок», театральної майстерні «Драма» та фольклорного ансамблю національного обряду «Родослав» Житомирської обласної філармонії.

Діти сприймають війну по-особливому. Чутливіше, болючіше. Їхні відчуття, передані через твори, надзвичайно цінні.

«Тепла осінь у жовтні настала; Нам би йти по грибочки у ліс; А ми всі біжимо у підвали; І земля – в морі крові та сліз», – лунають зі сцени спогади про початок російського ракетного терору. Діти війни більше за дорослих страждають емоційно. Допомогти їм впоратися з цим – один із напрямків «Волонтерського десанту «Відсіч».

Понад 541 мільйонів транзакцій здійснено у першому кварталі цього року через систему обміну даними «Трембіта». Про це йдеться у звіті, оприлюдненому в травні фінансованим ЄС проєктом EU4DigitalUA. Це значно більше, ніж за останній звітний період 2022 року.

Загалом від часу введення системи в експлуатацію через «Трембіту» здійснено понад 2,3 млрд. транзакцій – тобто, обмінів інформацією між різними державними електронними реєстрами та інформаційними системами. Це дозволяє державним органам надавати громадянам зручні та швидкі електронні послуги.

Наприклад, на початку цього року запущено послугу із подачі онлайн заяви на державну реєстрацію шлюбу через «Дію». Раніше, після початку війни, завдяки «Трембіті» було налагоджено 10 електронних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану – отримання дублікатів свідоцтв про народження, про смерть, реєстрацію чи розірвання шлюбу та інших, а також відповідних витягів.

Роботу над створенням «Трембіти» було розпочато у 2016 році в межах фінансованого ЄС та SIDA (Швеція) проєкту EGOV4UKRAINE, у промислову експлуатацію систему введено 2020-го. Нині її у співпраці з Міністерством цифрової трансформації супроводжує проєкт EU4DigitalUA, згодом цю місію перебере так само фінансований Євросоюзом DT4UA, який було запущено в листопаді минулого року. Усі три проєкти реалізує та реалізувала естонська Академія електронного управління.

Зараз команда працює над низкою наступних послуг, які значно спростять життя різним категоріям громадян. Наприклад, бізнесу.

Інші плани проєкту передбачають створення можливості для громадян отримати на порталі «Дія» документ про освіту – це, зокрема, важливо для тисяч людей, документи яких було загублено чи знищено через війну.

Нещодавно чималий резонанс у соцмережах та медіа викликав незвичний збір коштів – дехто просив пожертви на купівлю моноколеса для військового медика. Мовляв, так йому буде легше діставатися поранених бійців.

Коштувало колесо аж 120 тисяч гривень. Чимало людей висловлювали обґрунтовані сумніви – як на призначеному для пересування рівним міським асфальтом пристрої можна долати ями, горби, багнюку тощо?

Незалежно від цієї історії та її оцінок, сумніви і обережність при донатах не завадять завжди. Бути пильними закликають й автори посібника «Онлайн-шахрайство з донатами (пожертвами) під час війни». Його видано за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Безпосередньо посібник підготовлено громадською організацією «Мінзмін» у співпраці з Міністерством цифрової трансформації.

Випадків доведеного шахрайства справді немало. Наприклад, в середині травня на Чернігівщині було викрито ділків, які зверталися до підприємців нібито від імені керівника місцевої РДА і просили грошей на допомогу ЗСУ.

У посібнику детально розписано, як працюють шахрайські організації, що треба зробити, перш ніж пожертвувати кошти, а чого не варто робити.

Посібник «Онлайн-шахрайство з донатами (пожертвами) під час війни» не єдиний, що поповнив у травні колекцію відповідного розділу порталу «Дія.Освіта». За підтримки ЄС з’явилися ще відразу чотири гайди з онлайн безпеки, написані простою мовою для різних цільових груп: дітей, освітян, батьків та людей елегантного віку.

Ще 13 українських судів приєдналися до ініціативи «Модельні суди», яку реалізує фінансований ЄС проєкт «Право-Justice». У травні його експерти провели з новими учасниками координаційну зустріч. Усього спільнота об’єднує тепер 90 українських судів.

Модельні рішення стосуються різних аспектів роботи суду.

Наприклад, це запровадження у судах служби судових волонтерів на основі досвіду міжнародних експертів з Литви. Чимало людей, які звертаються до суду, потребують консультаційної підтримки, яку через значне навантаження не завжди можуть надати працівники суду. Тож судові волонтери – зазвичай студенти юридичних факультетів – надають відвідувачам всю необхідну інформацію, допомагають знайти зали судових засідань, роз’яснюють права та обов’язки тощо.

Інше прогресивне модельне рішення – запровадження у судах інтегрованої рецепції. Це місце, де відвідувачі вперше контактують з судовою системою. Тут можна подати та отримати документи, одержати всю інформацію щодо розпорядку роботи суду, розкладу судових засідань, розміщення залів судових засідань тощо.

Ініціативу «Модельні суди» було розпочато ще 2018 року. Новими учасниками її в травні стали судові установи з різних куточків України та різної спеціалізації.

У суді сподіваються, що «Єдиний простір» запрацює в повноцінному режимі вже цього року.

У травні проєкт ЄС “Право-Justice” запустив також онлайн платформу “Модельні суди: майданчик добрих практик», яка є інформаційним та навчальним ресурсом для всіх судів, враховуючи їх потреби в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови.

Внаслідок російського вторгнення в Україні зруйновано близько 1500 об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури. Відновлювати як було чи зводити їх по-новому – фахову дискусію про це провів фінансований ЄС проєкт «Дім Європи».

Участь у ній взяли архітектори, дизайнери, фахівці зі сфери культури. «Мізковий штурм» проведено в межах Лабораторії культурної трансформації проєкту.

Один із конкретних прикладів, які обговорювали спеціалісти – будинок по проспекту Соборному, 151 у Запоріжжі. У жовтні 2022 року російська ракета знищила там цілий під’їзд. Водночас будинок є частною цілісного архітектурного ансамблю частини проспекту, збудованого за радянських часів. Той архітектурний стиль називають ще «сталінський ампір».

Тож відновити частину будинку такою, як була до руйнування – чи застосовувати інший підхід?

Запорізький дизайнер та керівник студії ILYIN STUDIO Андрій Ільїн вважає, що в будь-якому разі до питання відновлення чи реконструкції пошкоджених об’єктів слід підходити індивідуально, зокрема враховуючи відсоток руйнувань. Також і в цьому випадкові.

Архітекторка та ландшафтна дизайнерка Світланка Кульбашна з Дніпра також пропонує не повертатися до минулого.

Окрім будинків чи пам’яток, що становлять архітектурну цінність, є ще великий масив зруйнованої культурної інфраструктури: музеї, палаци чи будинки культури, збудовані свого часу за радянськими шаблонами. Значної архітектурної цінності вони не мають, але важливі для громад. Це також велика тема для обговорення, переконані у проєкті «Дім Європи».