25 жовтня в Чернівцях відбулися заходи комунікаційної кампанії «Разом навчаємося і зростаємо», присвяченої підтримці Євросоюзом дітей та молоді в часи війни. Участь у заходах взяла пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

У Чернівцях пані Матернова зустрілася зі студентами та викладачами Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: розповіла про підтримку Євросоюзом українських закладів вищої освіти, можливості для студентів, які надає програма ЄС Erasmus+, а також про перспективи освітньої співпраці між ЄС та Україною. Університет став також місцем проведення пресконференції пані Посла ЄС.

У межах кампанії «Разом навчаємося і зростаємо» в університеті ім. Федьковича також відбулася лекція «Освіта для післявоєнної розбудови України» від Лілії Гриневич, проректорки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, колишньої міністерки освіти і науки України. Крім того, відбулася дискусія «Будуємо спільне європейське майбутнє» за участі освітян університету та фахівців Національного Erasmus+ офісу в Україні. На території університетського скверу імені Сидора Воробкевича відкрито мобільну виставку кампанії з інформацією про підтримку ЄС української молоді під час війни.

У межах кампанії «Разом навчаємося і зростаємо» 30 жовтня відбувся спільний візит пані Посла ЄС в Україні Катаріни Матернової та міністра освіти і науки України Арсена Лісового до Софіївсько-Борщагівського ліцею. Вони поспілкувалися з викладачами та учнями, і закладу було передано 1100 підручників з мистецтва та інформатики, надрукованих за кошти ЄС.

Софіївсько-Борщагівський ліцей – сучасний і привабливий заклад, цього року він відзначив 40-річчя. Учні вітали гостей п’ятьма європейськими мовами: англійською, польською, іспанською, французькою та німецькою.

Вночі перед цим заходом російська авіабомба знову влучила в житловий будинок у Харкові, серед загиблих був 11-річний хлопчик. Пані Посол згадала про це, звертаючись до школярів.

Забезпечення шкільного навчального процесу – один із напрямів підтримки сфери освіти Євросоюзом. ЄС допомагає будувати та покращувати укриття, а від початку війни учням та вчителям було передано десятки тисяч ноутбуків та півтора мільйона підручників. ЄС і держави-члени також надали українським школам 380 автобусів та підтримують реалізацію програми шкільного харчування.

У жовтні відбулася презентація результатів ініціативи з надання мікро-, малим та середнім підприємствам 100 грантів по 10 000 євро. Програму було спрямовано на підприємства з інноваційною складовою та експортним потенціалом.

Фінансували ініціативу ЄС та уряд Німеччини, а реалізували її Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) у партнерстві з аналітичним центром EasyBusiness. Вона виявилася надзвичайно потрібною для ММСП, як зазначалося під час конференції. На отримання 100 грантів подалися аж 1128 підприємств, що стало сюрпризом для організаторів.

Ще трохи цифр, озвучених на конференції: 77 із 100 відібраних у межах програми грантоотримувачів представляють виробничий сектор, 58 очолюють жінки, 70 ніколи до цього не подавалися на отримання грантової підтримки, 16 є релокованими.

Одна з таких – компанія «NeverDark», яка у березні 2022 року змушена була перебратися з Києва до Чернівців. Вона виробляє каміни для міських квартир, зокрема на експорт.

Компанія «Екопан» виробляє енергоефективні будинки. За словами її співзасновниці Ольги Романенко, на початку великої війни для них гостро постало питання збільшення експорту продукції.

Для просування продукції необхідно було зосередитися на маркетингу, на який раніше не вистачало коштів. Саме грант від EU4Business допоміг у цьому.

Підтримка мікро-, малих та середніх підприємств – серед пріоритетів ЄС в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Торік Представництво ЄС провело комунікаційну кампанію «Разом вистоїмо. Разом ми Європа», спрямовану на інформування про підтримку ЄС та про можливості отримання її для бізнесу.

Серію з чотирьох семінарів із забезпечення інклюзивності при відбудові провела в жовтні Громадська спілка «Ліга сильних». На них йшлося про політику доступності у стратегічних документах та на подальших етапах – від технічного завдання до прийняття об’єкта в експлуатацію. Обговорювали інструменти й підходи, які можуть забезпечити безбар’єрність у громадах.

Навчання проведено за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Європейське відродження України». Участь у семінарах взяли представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а також активісти.

Говорити про безбар’єрність при відбудові потрібно зараз, переконані в ГС «Ліга сильних». Незважаючи на війну, громади планують проєкти, шукають на них фінансування та реалізують. Йдеться про відновлення в широкому сенсі: громади модернізують інфраструктуру, розширюють простори з надання послуг; потреба в безбар’єрності виникає також при облаштуванні житла для ВПО, створенні рекреаційних зон, укриттів, об’єктів соціального обслуговування, зокрема враховуючи збільшення у громадах кількості ветеранів і людей з інвалідністю.

Головна спеціалістка організаційного відділу, координаторка з питань безбарʼєрності Шевченківської райдержадміністрації Києва Вікторія Колюда зазначає, що особливо корисними для неї були ті семінари, де обговорювали різноманітні інструменти та підходи для інтеграції потреб усіх груп населення.

Громадська активістка Віолетта Кочішвілі з Первомайська Миколаївської області є користувачкою крісла колісного.

Семінари провів фахівець з доступності ГС «Ліга сильних» Володимир Висоцький. Він каже, що під час підготовки до навчання враховували запити від громад та виклики, з якими вони зіштовхуються при впровадженні політики доступності.

Фахівці з семи українських теплокомунальних підприємств, а також представники місцевої влади та низки центральних установ взяли участь у тижневому турі до столиці Німеччини, Берліна, та до Любліна (Польща). Вони знайомилися з роботою місцевих теплоенергетиків, вивчали тамтешній досвід і багато спілкувалися з колегами.

Тур організували ГО «Екоклуб» та Німецьке товариство міжнародної співпраці (GIZ) у межах фінансованого ЄС проєкту «Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами».

Зокрема, у Берліні українські теплокомунальники та енергетики побували на низці місцевих підприємств – виробників теплоенергії (BEW, BTB) та зустрілися з представниками Німецького енергетичного агентства (DENA), департаменту централізованого теплопостачання німецького міністерства BMWK, Німецької асоціації енергоефективності в сфері опалення, охолодження та когенерації (AGFW). Обговорювали питання регуляторного середовища, умови для сталого розширення централізованого опалення в ЄС і Німеччині, законодавчу базу та інструменти для фінансування підприємств. Йшлося також про майбутні виклики, пов’язані з переходом на відновлювані джерела енергії.

У Любліні учасники мали зустріч із представниками теплопостачального підприємства (LPEC) та муніципалітету, під час якої обговорили питання, пов’язані з реалізацією європейських вимог з декарбонізації в Польщі. Вони також відвідали місцеву ТЕЦ на біомасі.

Одним із учасників туру був головний інженер Житомирського теплокомунального підприємства Житомирської міської ради Руслан Погребняк, який зазначив, що було надзвичайно цікаво відвідати польські та німецькі підприємства.

Руслан Погребняк вважає, що в Україні цілком реально перейняти побачений під час туру польський та німецький досвід. Він також зав’язав корисні контакти з тамтешніми фахівцями.

Тур допоміг учасникам зрозуміти, чому в Польщі та Німеччині ця галузь успішна, підприємства розвиваються, а якість послуг покращується, підкреслюють у ГО «Екоклуб».

Березівська громада на Сумщині розташована лише за 20 кілометрів від кордону з Росією. З початку повномасштабного вторгнення багато людей виїхали, а з бізнесів залишилися хіба що магазини. У березні 2022 року громада перебувала в частковій окупації.

Протягом останніх шести місяців ГО «Нова енергія» допомагала Березівській громаді долати труднощі та зневіру в межах проєкту з розбудови спроможностей органу місцевого самоврядування та підвищення компетенцій жителів громади. Проєкт реалізовано за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження».

У громаді було проведено 11 навчальних заходів, значна частина роботи була спрямована на допомогу в підготовці проєктів для подальшого фінансування.

На початку роботи було виявлено дві основні проблеми, розповідають у ГО «Нова енергія». Першою була зневіра в можливості отримання фінансування через близькість до кордону з РФ, що впливало на бажання розробляти проєкти.

Друга – відсутність значних руйнувань, через що вважали, що не мають «потреб», на які можна залучати фінансування. Команда проєкту допомогла громаді подолати ці внутрішні бар’єри.

Інша значна проблема, яку вирішував проєкт – використання цифрових технологій і публікація інформації у форматі відкритих даних.

У жовтні в громаді запрацював чат-бот для комунікації між органом місцевого самоврядування та мешканцями. Іншим практичним результатом проєкту стала зміна підходів до поводження з побутовими відходами.