Skip to main content

Матті Маасікас, посол ЄС в Україні: Якщо народ вирішив стати європейським у всіх сенсах – хто ж має право позбавляти його цього?

02/01/2023

Воєнний 2022 рік став багато у чому переломним і для України, і для її партнерів. Європейський Союз продемонстрував здатність не лише підставити Україні плече у скрутну хвилину, а й ухвалювати рішення, які у перспективі визначатимуть, сподіваємось, наше спільне майбутнє.

На конференції послів Президент Володимир Зеленський серед пріоритетних завдань для українських дипломатів на наступний рік назвав, зокрема, початок переговорів щодо вступу в ЄС, забезпечення оборонних потреб і відбудову України.

Наша країна, поза сумнівом, і далі йтиме вперед до своєї мети – перемоги над Росією і побудови європейського майбутнього.

Як зусилля України оцінюють у Європейському Союзі? На яку військову та гуманітарну допомогу ми можемо розраховувати у наступному році? Коли Україна і ЄС почнуть перемовини щодо вступу?

Ці та інші запитання Укрінформ поставив голові Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасу.

ЄС СТАВ ДІЙСНО ГЕОПОЛІТИЧНИМ ГРАВЦЕМ І ОБРАВ СТОРОНУ УКРАЇНИ

Пане посол, як війна в Україні вплинула на сам Європейський Cоюз? Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель у виступі перед послами ЄС у жовтні заявив, що Європа входить в ідеальний шторм, старого світу більше не існує, і треба бути готовими до нових викликів. Наскільки глибоко в ЄС це усвідомлюють? На які з викликів, на Вашу думку, слід реагувати в першу чергу?

Війна Росії проти України багато в чому вплинула на Європейський Союз. Я маю підкреслити, що наші цінності та віра у свободу та демократію втілилися у двох дуже потужних напрямах діяльності – непохитній солідарності з Україною та міцній єдності як всередині ЄС, так і з нашими партнерами, особливо Сполученими Штатами та країнами Групи семи.

ЄС став дійсно геополітичним гравцем, що передбачає вибір сторін, – і ЄС обрав сторону України. Більше жодних оманливих фраз на кшталт «закликаємо всі сторони…».

Європейський Союз надав і донині надає притулок мільйонам громадян України, які рятуються від російських ракет, куль та окупації. Вони отримали вкрай необхідний прихисток згідно з Директивою ЄС про тимчасовий захист. Українські біженці отримали негайний доступ до права на працю, освіту та медичне обслуговування. Директива буде діяти щонайменше до березня 2024 року.

У перспективі я не бачу жодних ознак того, що наші країни-члени послаблять свою підтримку тих, хто рятується від повномасштабного вторгнення Росії.

ЄС ухвалив дев’ять пакетів санкцій, що були ретельно розроблені, аби підірвати здатність Росії фінансувати війну.

Ми радикально зменшили енергетичну залежність від Росії, адже однією з головних санкцій ЄС стало припинення 90% поставок російської нафти до Європи до кінця 2022 року, а відтак і позбавлення Москви відповідних доходів.

Так, Росія може продавати свою нафту на інші ринки, але доходи від таких продажів обмежені тим фактом, що Росія змушена робити це зі значною знижкою на кожен барель – російська нафта продається за ціною приблизно на 30 доларів нижчою, ніж у середньому в світі. Крім того, і це, мабуть, найважливіший момент, таке поступове ембарго на нафту та скорочення імпорту газу звільняє Європу від енергетичної залежності від Росії.

ЄС вжив рішучих кроків, аби гарантувати, що Україна має необхідні фінансові ресурси, щоб країна змогла продовжити повноцінне функціонування для захисту від агресора.

Кілька днів тому ЄС ухвалив безпрецедентний пакет макрофінансової допомоги на 2023 обсягом 18 мільярдів євро. Цей пакет доповнює 7,2 мільярда євро, що були виділені в 2022 році, і забезпечує вкрай необхідну передбачуваність державного бюджету України.

Ми також надали поштовху двосторонній торгівлі: незадовго до війни ми відзначали подвоєння загального обсягу торгівлі між ЄС та Україною з моменту набуття чинності в 2017 році Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі.

Попри все, війна не загальмувала цю тенденцію, український експорт до ЄС продовжував зростати у вартості протягом 2022 року порівняно з 2021 роком. Це частково пов’язано з повною лібералізацією торгівлі, запровадженою ЄС у червні, разом із призупиненням заходів торгового захисту щодо українського імпорту до ЄС.

Для подальшої підтримки українського експорту разом із країнами-членами ми заснували ініціативу «Шляхи солідарності». Спрощуючи наземну логістику та забезпечуючи вкрай необхідний канал для транспортування української продукції, «Шляхи солідарності» також є значним внеском у зміцнення глобальної продовольчої безпеки та рятівним колом для економіки України.

РОСІЙСЬКА ЕКОНОМІКА СУТТЄВО ПОСТРАЖДАЛА ВІД САНКЦІЙ, ЩО ОБМЕЖУЄ ПОЛІТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ КРЕМЛЯ

Як ви оцінюєте ефективність запроваджених проти рф санкцій?

Наші санкції завдають і завдаватимуть значних збитків російській економіці та Кремлю.

Наразі ці обмежувальні заходи стосуються 1386 фізичних осіб та 171 організації в Росії та Білорусі, а також значної кількості секторів російської економіки. Серед тих, проти кого було введено санкції – політичні діячі, олігархи, військові та пропагандисти.

Ці санкції були ухвалені в тісній координації з державами-членами Групи семи, і той факт, що понад сорок інших країн, у тому числі традиційно нейтральні, також запровадили їх або вжили подібних заходів, підвищує їхню ефективність.

Разом ми посилаємо чіткий сигнал: ми не станемо терпіти, коли хтось нав’язує закони джунглів мирному сусідові.

Санкції – це лише один із інструментів, які ми використовуємо, але очевидно, що вони завдають серйозної шкоди Росії.

Російська економіка суттєво постраждала і втрачає здатність до модернізації, що обмежує політичні та економічні можливості Кремля. Санкції впливають на російську економіку, позбавляючи її доступу до фінансових ринків і передових технологічних продуктів, завдаючи шкоди нафтовій промисловості, авіакомпаніям, військовій та автомобільній промисловості.

Очікується, що в 2022 році ВВП Росії впаде на 11%, а інфляція зросте на 22%.

Росія також страждає від нездатності виробляти «розумні» продукти. В питанні передових технологій вона на 45% залежить від Європи, на 21 % – від США, і лише на 11% – від Китаю. Водночас експорт з ЄС та США закритий.

Насамкінець, ми запроваджуємо санкції проти російських суб’єктів дезінформації. Державні та прокремлівські засоби масової інформації є важливими допоміжними елементами просування та підтримки агресії Росії проти України. Вони становлять значну і пряму загрозу нашому громадському порядку та безпеці. Саме тому ЄС вирішив запровадити санкції проти кремлівських засобів з дезінформації та маніпулювання інформацією.

Загалом ми призупинили доступність та мовлення п’яти основних російських мовників, зокрема, Russia Today, Sputnik, Росія РТР/РТР Планета, Росія 24/Росія 24 і ТВ Центр Міжнародний, що працюють в ЄС або спрямовані на аудиторію ЄС – наприклад, через кабельне телебачення, супутник, IPTV, платформи, вебсайти та застосунки. Усі відповідні ліцензії, дозволи та домовленості про мовлення призупинені. Рекламувати товари чи послуги на підсанкційних каналах також заборонено. Поширення дезінформації повинне мати свою ціну.

АТАКИ РФ НА ЦИВІЛЬНУ ІНФРАСТРУКТУРУ – ЦЕ ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ, ЯКІ НЕ МОЖУТЬ БУТИ БЕЗКАРНИМИ

Президент Єврокомісії і Високий представник ЄС нещодавно заявили, що наразі головні зусилля ЄС у відносинах з Україною зосереджені на наданні негайної допомоги населенню, щоб подолати зиму. Що вдалося зробити на цей час, зокрема, в тому, що стосується доставки генераторів та зимового обладнання, і які «вузькі місця» все ще існують у цій доставці?

Росія намагається перетворити холодну зиму на зброю у війні проти українського народу. Для цього Росія продовжує використовувати енергетику як зброю та свідомо завдавати ударів по цивільній інфраструктурі.

Ці жорстокі атаки спрямовані на те, щоб принести ще більше людських страждань українському народу, а також позбавити лікарні, служби екстреної допомоги та інші важливі служби електроенергії, опалення та води. Усе це – воєнні злочини, які не можуть бути безкарними. Нам потрібно спільними зусиллями притягнути до відповідальності всіх винних.

Нещодавно, 22 грудня, ми відзначали професійне свято енергетиків України. Дозвольте мені сказати, що ми в ЄС разом з усім українським суспільством висловлюємо глибоку вдячність за невтомні зусилля, яких вони докладають, за наполегливу працю та відданість справі – повернення світла, тепла, а отже й надії, до кожної української домівки.

Ми використовуємо всі доступні нам інструменти та партнерства, щоб допомогти Україні пережити цю зиму.

Ми підтримуємо Україну в ліквідації збитків, завданих Росією енергетичній інфраструктурі. Численне енергетичне обладнання, від генераторів до трансформаторів і кабелів, було доставлено через Механізм цивільного захисту ЄС.

Загалом за допомогою цього механізму європейські країни мобілізували на користь державних органів України понад 800 потужних генераторів.

Окрім того, багато поточних проєктів, що фінансуються ЄС, були мобілізовані або перепрофільовані для закупівлі генераторів та іншого обладнання для реагування на надзвичайні ситуації.

ЄС також допомагає відремонтувати критичну інфраструктуру в регіонах, а саме: системи опалення, водопостачання та каналізації.

Наприклад, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в межах програми ЄС ULEAD з Європою, головна діяльність якої зосереджується на підтримці децентралізації, українським громадам було передано 2500 генераторів.

У межах нашої програми EU4ResilientRegions, яку фінансуємо спільно з Німеччиною, ми доставили першу партію генераторів до Херсона впродовж 2 тижнів після його звільнення.

Окрім генераторів, починаючи з лютого, для України ми надали 485 мільйонів євро, що спрямовані на допомогу цивільному населенню, яке постраждало внаслідок війни. Серед іншого, ця допомога передбачає виконання робіт з відновлення та капітального ремонту шкіл і укриттів, тимчасових центрів/центрів прийому, надання комплектів для невідкладного ремонту укриттів, надання предметів екстреної допомоги на зимовий період, а також готівки для покриття витрат на опалення, енергетичних потреб.

Крім того, понад 77 400 тонн гуманітарної допомоги в натуральній формі орієнтовною вартістю майже 490 мільйонів євро було доставлено в Україну безпосередньо від країн-членів ЄС та партнерів через Механізм цивільного захисту ЄС.

ЄС ПОВАЖАЄ ТОЙ ФАКТ, ЩО САМЕ УКРАЇНЦІ МАЮТЬ ВИЗНАЧИТИ УМОВИ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ

Країни ЄС погодили збільшення Європейського фонду миру на додаткові 2 млрд євро з можливістю виділення граничної суми ще у 3,5 млрд євро на період до 2027 року. Яка частка цих грошей може призначатися для України? Чи означає це, що ті 3,1 млрд, які ЄС виділив для закупівлі озброєння для України, вже вичерпані?

Європейський фонд миру, створений у 2021 році, – це фонд загальною сумою 5,69 млрд євро, метою якого є забезпечення швидкого реагування ЄС на потреби військових операцій і збереження миру, запобігання конфліктам та зміцнення міжнародної безпеки. Сьогодні загальний обсяг асигнувань у межах Європейського фонду миру для України сягнув 3,1 млрд євро.

Щоб отримати військову допомогу, Україна звертається до Брюсселя та надає Європейській службі зовнішньої діяльності перелік необхідної зброї. Країни-члени ЄС, які мають необхідне обладнання, можуть надати його, а Європейський Союз відшкодовує цій країні кошти.

Крім того, кожна країна ЄС надає військову допомогу на двосторонній основі. Ми бачимо, що це відбувається щодня.

Дійсно, нещодавно ЄС справді вирішив збільшити загальну фінансову стелю ЄФМ на 2 млрд євро у 2023 році з можливістю подальшого збільшення на пізнішому етапі.

Крім того, ЄС вирішив започаткувати військову тренувальну місію для України – EUMAM навчатиме до 15 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України в різних місцях на території окремих країн-членів ЄС. Навчання вже розпочато: нещодавно Високий представник, віцепрезидент Жозеп Боррель відвідав солдатів, які навчаються у Бжеґу, в Польщі.

Як Ви особисто бачите закінчення цієї війни?

Для мене головне не час – «коли», а результат – тобто «як» ця війна закінчиться.

Вона має закінчитися перемогою України, і окреслити цю перемогу мають українці.

Ми всі бачили, як Україні вдалося знищити значну частку російських військових ресурсів протягом 2022 року по всій Україні. Ми бачимо, наскільки українці згуртовані у рішучості захищати свою свободу та країну.

Згідно з опитуванням, проведеним наприкінці жовтня Київським міжнародним інститутом соціології, лише 10% українців обрали б піти на поступки Росії, щоб припинити варварські атаки на міста, а 86% висловилися за те, щоб продовжувати здобувати перемогу на полі бою.

Тому Україна вирішує вести переговори на полі бою, аж доти, доки Росія не буде вимушена вивести свої війська з суверенної території України. ЄС поважає та підтримує той факт, що саме українці мають визначити умови для закінчення війни.

Дозволити Росії перемогти означало б дозволити їй знищити основи наших демократій і саму основу світового ладу, заснованого на міжнародних правилах.

Тому наша робота полягає в тому, щоб продовжувати підтримувати Україну у військовому вимірі, щоб забезпечити вам найкраще становище, а також допомогти вам перемогти у цій війні.

ЄДИНИЙ СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ЗАЕС – ЦЕ ПОВЕРНЕННЯ ПІД ПОВНИЙ КОНТРОЛЬ УКРАЇНИ

Україна неодноразово заявляла, що ситуація із захопленням росією Запорізької АЕС загрожує ядерною катастрофою всій Європі. Європейський Союз засудив військову діяльність росії навколо ЗАЕС та закликав державу-агресора негайно передати контроль над станцією Україні. Чи не вважаєте ви, що запровадження санкцій проти «Росатома» було б ефективнішим засобом запобігання ядерній катастрофі, аніж засудження і заклики?

Ми засуджуємо дії Росії на ЗАЕС та поблизу неї та на інших українських ядерних об’єктах, бо це ще один приклад грубого порушення Росією міжнародного права та нехтування ядерною безпекою. Ця безрозсудна ядерна авантюра яскраво демонструє безвідповідальність і нещадність російської агресії.

Єдиний спосіб забезпечити довгострокову безпеку та безпеку об’єкта – це виведення Росією своїх військ із ЗАЕС і повернення його під повний і виключний контроль України.

Ми також наголошуємо на нашій безперервній підтримці зусиль МАГАТЕ щодо діяльності постійної місії на місці, а також щодо забезпечення ядерної безпеки та безпеки довкола ЗАЕС.

Ми вітаємо домовленість між НАЕК «Енергоатом» і МАГАТЕ про присутність постійних експертів МАГАТЕ на майданчиках українських АЕС для моніторингу та об’єктивного звітування про ситуацію.

Що стосується санкцій, то всі рішення про запровадження нових санкцій ухвалюються країнами-членами одностайно, а обговорення є конфіденційними. Розглядаються всі можливі опції.

ЄС МАЄ НАМІР ВІДІГРАВАТИ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ВІДБУДОВІ УКРАЇНИ

Яку роль бачить для себе ЄС у реалізації «плану Маршалла для України? Чи є в Євросоюзі розуміння, що відновлювати Україну треба вже виходячи з того, що Україна має стати членом Союзу?

По-перше, ЄС має намір відігравати важливу роль у відбудові України. Інтегрована та скоординована міжнародна відповідь має вирішальне значення для підтримки відновлення України. Берлінська та Паризька конференції були важливими з точки зору координації відновлення, оскільки вони зосереджувалися на короткострокових потребах і на мобілізації вкрай необхідної допомоги Україні на цю зиму.

Ми визнаємо важливість рішення лідерів Групи семи від 12 грудня про створення Платформи з відновлення України. Наразі ми з нетерпінням чекаємо започаткування координаційної Платформи разом з Україною та всіма її міжнародними партнерами.

Європейська комісія запропонувала створити Секретаріат Платформи для підтримки її роботи (наприклад, для підготовки зустрічей, внесення пропозицій щодо відповідності потребам і ресурсам та розробки інструментів, що забезпечують прозоре звітування про роботу Платформи та обмін інформацією). Секретаріат буде оперативним контактним пунктом для всіх учасників.

По-друге, стратегічна мета як України, так і ЄС зрозуміла – членство вашої країни в ЄС. Ця мета повинна становити підвалини відновлення.

На нашу думку, надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС дає позитивний імпульс для реформ з метою створення міцного інвестиційного середовища – як це було в усіх державах, які готувалися до вступу й нещодавно приєдналися.

Це забезпечить необхідну інфраструктурну сполученості з країнами-членами ЄС і кращу інтеграцію ланцюжків зі створення вартості з підприємствами ЄС. Інвестори вкладатимуть кошти у майбутню країну-члена ЄС.

Крім цього, дозвольте мені наголосити на кількох ключових принципах і напрямах відновлення.

Передусім величезні потреби, викликані загарбницькою війною Росії, виходитимуть поза межі засобів, доступних державним установам. ЄС та його партнери повинні знайти нові джерела фінансування, зокрема в приватному секторі.

Необхідно використовувати всю потужність людського капіталу України та прискорити її реформування і перехід до «зелених» і цифрових технологій. Це, разом із необхідними судовими та антикорупційними реформами, також сприятиме приватним інвестиціям по всій країні.

Іншим ключовим аспектом є децентралізація: Україна має скористатися досягненнями цієї реформи, розпочатої після Євромайдану, під час відновлення. Як сказала Президентка фон дер Ляєн на конференції з відновлення в Берліні, українські регіони та муніципалітети також є економічними центрами.

Громадянське суспільство в Україні також має відігравати провідну роль у відбудові країни. Це добре відображено в принципах, погоджених у Лугано на першій Міжнародній конференції з відновлення України, і ми будемо їх дотримуватися.

І останнє, але не менш важливе: не можна нехтувати соціальним виміром відновлення, яке не зводитиметься лише до фізичної відбудови об’єктів. Чітка спрямованість на загоєння травм війни українського суспільства є обов’язковою!

ЄС ПРОДОВЖУВАТИМЕ ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ НА ШЛЯХУ ДО МАЙБУТНЬОГО ЧЛЕНСТВА

Нещодавно Рада ЄС включила Україну в річний огляд щодо розширення ЄС та процесу асоціації та стабілізації для країн-кандидатів. Але це була, скажімо так, певна загальна оцінка та політична декларація, за які українці, зрозуміло, вдячні. Коли Україна може очікувати на деталізований аналіз просування у реформах, соціальному розвитку та у наближенні до Acquis communautaire Євросоюзу?

Хоча Україна вже була членом європейської сім’ї та поступово наближалася до ЄС у політичному та економічному плані після Революції Гідності, рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС у червні 2022 року стало справді історичною подією.

Загарбницька війна Росії проти України змінила геополітичний контекст. Однак членство в Європейському Союзі не набувається миттєво, воно є предметом ретельного процесу, який включає значну роботу за всіма критеріями членства.

ЄС продовжуватиме підтримувати Україну на її шляху до майбутнього членства в ЄС. Лише кілька тижнів тому, 15 грудня, Європейська Рада підтвердила, що майбутнє України та її громадян – у Європейському Союзі.

Швидкість приєднання залежить передусім від прогресу у фундаментальних питаннях, починаючи з верховенства права.

Але важливо зазначити, що Україна має велику перевагу завдяки виконанню Угоди про асоціацію, яка включає Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Це одна з найбільш амбітних угод, які ЄС має з будь-якою країною, що передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію між ЄС та Україною.

Україна вже наблизила своє законодавство до законодавства ЄС у багатьох важливих сферах. ЄС щорічно звітує про виконання Угоди про асоціацію з 2014 року, і Комісія протягом кількох тижнів опублікує детальний аналітичний звіт про рівень відповідності між законами України та законодавством ЄС. Це забезпечить подальші орієнтири щодо роботи, яку ми маємо продовжувати разом.

Цьогорічний висновок Комісії станом на червень, схвалений лідерами ЄС, визначає сім ключових сфер реформ, де ми очікуємо їх продовження, оскільки Україна прогресує на своєму шляху до ЄС. Євросоюз і Представництво в Києві продовжуватимуть стежити за прогресом України в цьому питанні.

МИ ЩЕ НЕ НА ТОМУ ЕТАПІ, КОЛИ УХВАЛЮЄМО РІШЕННЯ ПРО ПОЧАТОК ПЕРЕГОВОРІВ

За Вашою оцінкою, коли ЄС і Україна будуть готовими розпочати переговори щодо членства в ЄС? Чи може це трапитися ще до завершення війни в Україні?

Наші лідери говоритимуть про це на наступному саміті Україна-ЄС на початку 2023 року.

Політика розширення ЄС залишається геостратегічною інвестицією в безпеку, процвітання та стабільність Європи.

Можу лише повторити, що історичним червневим рішенням Європейської Ради Україна отримала перспективу стати членом ЄС – за умов продовження реформ. Ми ще не на тому етапі, коли ухвалюємо рішення про початок переговорів, але прогрес України у здійснених на даний момент кроках є стабільним і заслуговує схвалення

Згідно з останніми опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології, понад 90% українців підтримують членство в ЄС до 2030 року.

Ми віримо, що Україна прагне приєднатися до Європейського Союзу, оскільки вважає це найважливішим і найнадійнішим способом забезпечення власного миру, стабільності і довгострокового процвітання. І якщо народ вирішив стати європейським у всіх сенсах цього слова – хто ж на цій Землі має право позбавляти його цього?

І насамкінець, що Вам найбільше запам’яталося у 2022 році?

Якщо залишити поза дужками всі жахіття цього року, то для мене, звичайно, найтепліші спогади у 2022 році пов’язані з європейською інтеграцією України. Це драматичні обставини підписання заявки на вступ, невідкладний візит Президентки фон дер Ляєн у відповідь на подання заявки, захоплива та обнадійлива швидкість, з якою українська влада змогла надати заповнений опитувальник, а також рішення Європейської ради про надання Україні статусу кандидата та внесення прапора ЄС до зали пленарних засідань Верховної Ради – аби він там залишився.

Джерело:
Укрінформ

Фото: Укрінформ, EC – Audiovisual Service

,

до початку