Моніторинг процесів євроінтеграції – справа непроста, адже цей шлях не обчислюється виключно кількістю ухвалених законів чи підзаконних актів.
Дослідженню мають підлягати також якість нормативних документів, їхня відповідність вимогам Угоди про асоціацію та Acquis communautaire ЄС, заяви представників української влади, а також безпосереднє впровадження тих чи інших реформ.
Тож у вересні минулого року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій разом з Bendukidze Free Market Center та провідними експертами з різних галузей започаткували проєкт UAEUmeter – інструмент, покликаний надати об’єктивну оцінку євроінтеграційних процесів.
З його допомогою можна простежити прогрес України на шляху до ЄС як в цілому, так і окремо у шести важливих для української економіки сферах:
- транспорт,
- цифрова трансформація,
- підприємництво та промислова політика,
- соціальна політика та зайнятість,
- вільний рух товарів та митна сфера,
- верховенство права.
У кожній з цих сфер експерти оцінюють певні події за шкалою від -3 до +3 (-3 – максимально негативний вплив на вступ України до ЄС, 0 – не має ані негативного, ані позитивного впливу, +3 максимально позитивний вплив). Після виставлення оцінок обраховується загальний показник по кожній сфері. Детальніше про методологію проєкту та значення оцінок можна прочитати наприкінці статті або за цим посиланням.
Звичайно, у UAEUmeter зібрані далеко не всі сфери. Наприклад, індекс не відстежує зміни в освіті та культурі, науці та дослідженнях, інтелектуальній власності, фінансових послугах тощо.
Загалом Acquis communautaire складається з 35 розділів, і всі вони важливі для вступу України до ЄС.
Тож з часом до проєкту UAEUmeter будуть додаватися нові сфери для оцінки, і сама оцінка буде краще та глибше відображати рух України до Євросоюзу.
Найшвидший темп змін – наприкінці року
З вересня 2023-го по березень 2024-го (дані за квітень з’являться пізніше) загальний показник UAEUmeter був найвищим наприкінці року: у листопаді та грудні (+1,31 та +1,30 відповідно). Тоді майже в усіх сферах UAEUmeter відбувалися законодавчі та інші зміни, які експерти оцінили досить високо.
Швидше за все, активність була пов’язана з тим, що наприкінці року настає багато дедлайнів за державними програмами, стратегіями тощо, тож політикам та урядовцям доводиться інтенсивніше працювати.
Єдиною сферою, де майже нічого не відбувалося у ці два місяці, була соціальна політика та зайнятість.
Про проблеми цієї сфери – у тексті нижче.
Флагмани євроінтеграційних змін
Один із лідерів просування на шляху до ЄС – це цифрова трансформація.
Починаючи з вересня 2023 року і до березня 2024 року оцінки прогресу галузі не опускалися нижче +1, а у листопаді досягли позначки +2, що є дуже гарним результатом.
Причина тому – створення низки ефективних диджитал-інструментів у сфері документообігу, підприємництва, декларування, запровадження електронних реєстрів, початок гармонізації національного законодавства щодо кібербезпеки з європейськими стандартами.
Цьому, звісно, передували ухвалення відповідних нормативних актів, розробка законопроєктів, визначених стратегічними документами, багато з яких також було ухвалено з вересня по березень.
Вільний рух товарів та митна сфера– у цій сфері Україна демонструє гарні результати, зокрема у частині реформування митниці відповідно до Acquis ЄС. Так, Україна під’єдналася до митної інформаційної системи ЄС і тепер використовує нову комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS).
З вересня 2023 до березня 2024 року було ухвалено низку важливих нормативно-правових актів:
- зміни до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із законом України “Про Митний тариф України” та уточнення його окремих положень;
- зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів;
- Національну стратегію доходів до 2030 року.
Загальна експертна оцінка прогресу у сфері за весь час спостережень коливалась навколо позначки +1, а у березні досягла максимуму (+1,35).
Так само, як для цифрової трансформації, кінець 2023 року став дуже успішнішим і для сфери транспорту (+1,69).
Зокрема, в листопаді була ратифікована угода про Механізм “Сполучення Європи”, яка стосується транспорту, енергетики, цифрової трансформації та бюджету.
У березні рух цієї сфери до ЄС також був досить інтенсивним (+1,52).
Відбулось перше за останні п’ять років засідання між Україною та Єврокомісією щодо транспортної галузі; в уряді заявили про пріоритети відновлення, включаючи експортну логістику; Словаччина та Україна продовжили співпрацю щодо пасажирських та вантажних залізничних перевезень, модернізації транскордонних пунктів пропусків для пішохідного та автомобільного сполучення та посилення енергетичної безпеки обох країн.
Разом з тим з вересня по березень не було прийнято жодного євроінтеграційного закону, окрім згаданої вище ратифікації угоди.
Поки без суттєвого прогресу
Прогрес євроінтеграції у сфері підприємництва та промислової політики базується на попередніх, довоєнних досягненнях щодо цифровізації сервісів та дерегуляції. Тоді як останнім часом рух у цій сфері досить повільний.
Наприклад, у період з вересня по березень було ухвалено два закони:
- щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану,
- щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України.
Однак ці закони не зовсім євроінтеграційні, хоча й важливі для сфери підприємництва та промислової політики. Водночас на рівні підзаконних актів продовжувалися зусилля з цифровізації (Дія.Підпис для юридичних осіб, комплексна послуга Є-Підприємець).
Найбільш продуктивним для сфери став листопад – загальний прогрес цього місяця було оцінено у 1,72. Проте інші місяці в проміжку з вересня 2023 по березень 2024 року показали досить низькі оцінки – здебільшого нижче одиниці.
Експерти не надихнулися оголошенням старту нової економічної платформи “Зроблено в Україні” (0,44 бала) та створенням Ради з питань підприємництва в умовах воєнного стану (взагалі від’ємна оцінка -0,38 бала).
Ще гірше оцінили вплив Національної стратегії доходів до 2030 року на процес євроінтеграції (-1,27 бала).
Такі оцінки демонструють як певну невідповідність порядку денного євроінтеграційному процесу, так і брак комунікації між владою та бізнесом. Водночас вагомий позитивний вплив мало оприлюднення проєкту “Стратегії відновлення малого та середнього підприємництва до 2027 року”, яку давно очікували як українські стейкхолдери, та і міжнародні партнери.
У сфері верховенства права впродовж 2022-2023 років Україна успішно виконала два пункти – стосовно реформи органів суддівського врядування та Конституційного суду. Ці пункти входили до переліку умов, визначених Європейською комісією для початку переговорів про вступ.
Напередодні в листопаді Європейська комісія випустила звіт щодо України, і прогрес у верховенстві права в документі був оцінений досить високо. Відповідно експерти UAEUmeter також добре оцінили цей звіт (оцінка сфери за місяць +1,71).
Але подальше впровадження рекомендацій ЄК рухається дуже повільно.
Зокрема, оновлення Верховного суду, реформа правничої освіти та адвокатури. Зараз також очікується ратифікація Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС у сфері юстиції, але з цим начебто не має бути проблем.
Щоб змінити ситуацію, міжнародні партнери повинні привʼязувати надання фінансової допомоги Україні до важливих реформ у сфері верховенства права. Власне, лише завдяки тому, що прийняття закону про створення спеціалізованого вищого адміністративного суду було визначене Міжнародним валютним фондом як структурний маяк на 2024 рік, ми бачимо певний прогрес у цьому напрямі.
Соціальна політика та зайнятість – це сфера, яка перебуває на початковій стадії адаптації правил та норм до законодавства ЄС.
З вересня 2023 року оцінка прогресу в цій сфері переважно складала менше одиниці, лише у жовтні експерти оцінили результати змін у 1,36. Вже ухвалені зміни стосувалися врегулювання політики у сфері соціальних послуг, зокрема догляду. Також врахована експертна оцінка Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах.
Тепер на порядку денному – зміни, які передбачені в Плані України: експерти вважають, що вони наблизять законодавство до правил ЄС.
Також експерти позитивно оцінили плани зі впровадження нового Трудового кодексу. І хоча вони вважають, що за останні пів року зміни у сфері соціальної політики та зайнятості відбувалися в правильному напрямку, вони також зазначають, що швидкість таких змін є дуже повільною.
Наостанок – кілька слів про методологію проєкту. Щомісяця команда проєкту збирає для подальшої оцінки експертами базу таких подій:
- Фактичні зміни законодавства: закони та інші нормативні акти, які вже прийняті.
- Заплановані зміни законодавства: законодавчі акти, що плануються до розгляду, зокрема законопроєкти, подані до Верховної Ради, а також нормативні акти, які винесені на публічне обговорення.
- Порядок денний: офіційні заяви про наміри, стратегії, що прийняті, дорожні карти тощо. Це дає розуміння потенційного напрямку руху, а також створює інституційне поле для дій урядовців.
- Стан імплементації: експертна оцінка, наскільки та чи інша сфера рухається у правильному чи неправильному напрямку до євроінтеграції.
Детальніше про методологію можна прочитати за посиланням.
Автори: Євген Ангел, Нестор Барчук, Олександра Бетлій, Андрій Бутін, Ірина Коссе, Станіслав Юхименко,
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій