Останні чотири роки без жодних сумнівів довели важливість зміцнення нашої конкурентоспроможності та нашого Єдиного ринку. І дозвольте мені навести вам три очевидні приклади. Це стосується нашої здатності розробляти та масштабно розгортати технології, необхідні для подвійного переходу.
Це також необхідно, якщо ми хочемо мати гравців світового рівня в цифровій сфері, а не просто бути споживачами цифрових продуктів або послуг, вироблених десь в іншому місці. І, нарешті, ударні хвилі російського вторгнення в Україну показали нам, наскільки важливо мати конкурентоспроможну та потужну європейську оборонну промисловість.
Тому я дуже вдячний Енріко Летті за чудову доповідь і сьогоднішню презентацію. Усе це сприяє нашим роздумам про пріоритети дій. Я бачу чотири основні напрямки для дій. По-перше, це дійсно доступ до капіталу. Економічні аргументи на користь Союзу ринків капіталу кристально зрозумілі, нам не потрібно повторювати їх тут. Професор Летта зазначає, що щороку 300 мільярдів євро європейських заощаджень спрямовуються за кордон, переважно до Сполучених Штатів. Це гроші, яких бракує для розвитку наших компаній в Євросоюзі. І це через фрагментацію наших ринків капіталу та фінансової системи. І було дуже ясно, що коли Крістін Лагард, минулого разу, коли вона була тут на Євросаміті, дуже чітко сказала, що компанії в Європейському Союзі можуть залучити додатковий раунд близько 470 мільярдів євро на рік фінансування з ринків капіталу, якщо ми завершив Союз ринків капіталу.
Тому нам потрібно зробити низку рішучих кроків, і про це сьогодні йшлося. По-перше, дійсно, знизити витрати компаній на ринки капіталу та інвесторів. По-друге, посилити та вирівняти нагляд за найважливішими гравцями. І по-третє, надати інвесторам передбачуваність у таких питаннях, як банкрутство. І сьогоднішні висновки є сильним поштовхом з боку лідерів рухатися вперед у цих і, звичайно, інших темах, які там записані. Тому що ми повинні зосередитися на простій європейській структурі, яка додає цінність, знижує витрати та покращує доступ до капіталу для бізнесу в усіх регіонах.
Другим обговорюваним пріоритетом є зниження вартості енергоресурсів. Вартість енергії продовжує впливати на нашу європейську конкурентоспроможність. Особливо постраждали такі енергоємні галузі: сталеливарна, скляна, цементна, хімічна або добривна. Ми знову вийшли на довоєнний рівень вартості енергоносіїв, але структурно він все ще зависокий. І тепер дані показують, що з наступного року на ринок виходить велика хвиля нових експортних проектів СПГ. Це гарна новина. Ці проекти мають намір збільшити світові пропозиції СПГ на 50%. Отже, ми переходимо від світу дефіциту газу до протилежного, до світу, де ми незабаром побачимо надлишок газу на ринку. І враховуючи нове значення СПГ в нашому енергетичному балансі в Європейському Союзі, це призведе до значного зниження цін на газ. І в той же час це дасть нам час, необхідний для створення нової економіки чистої енергії, і ця економіка чистої енергії буде здебільшого вирощена вдома.
А як ми знаємо, відновлювані джерела енергії коштують набагато нижче. Тому структурно ми дійсно можемо внести необхідні зміни.
Третім пріоритетом є вирішення проблеми нестачі навичок, яка негативно впливає на нашу економіку. Це серйозна проблема. І тому ми зробили 2023 рік роком навичок. Ми всі знаємо, що на нашому ринку праці невикористаний потенціал обмежений. І це обмежено, оскільки ми маємо економіку з історично високим рівнем зайнятості. Тож ми маємо реально дивитися на кожну окрему людину, яка потенційно може приєднатися до ринку праці. Треба навчити якомога більше наших молодих безробітних. Нам потрібно покращити доступ жінок до ринку праці, а також наших літніх працівників. І, звичайно, нам потрібна легальна міграція. Минулого року у нас було 3,5 мільйона мігрантів, які легально прибули до Європейського Союзу та приєдналися до нашої робочої сили на запрошення компаній. Це втричі перевищує нелегальну міграцію. Отже, чим краще ми справляємося з легальною міграцією, тим ефективніше ми можемо і повинні боротися з нелегальною міграцією та контрабандистами та торговцями людьми, які стоять за нею.
Крім того, ми виступили з багатьма ініціативами у сфері навичок, тому що нам, звичайно, потрібне не лише навчання, а й підвищення кваліфікації та перекваліфікація робочої сили. 65 мільярдів євро фінансування Європейського Союзу було надано державам-членам для інвестування в навчання, зокрема через NextGenerationEU та ESF+. Ми будемо продовжувати наші зусилля в цьому напрямку з соціальними партнерами. Ось чому Декларація La Hulpe, яку ми підписали вчора, є такою актуальною.
Нарешті, ми всі розуміємо, що ми не можемо бути конкурентоспроможними без торгівлі. Очікується, що 90% світового економічного зростання в найближчі роки відбуватиметься за межами Європейського Союзу. А Європа — це торговельний континент, набагато більш відкритий, ніж, наприклад, Сполучені Штати, і забезпечує значну частку нашого процвітання завдяки торговельним контактам, які ми маємо. Європейський Союз не має рівних у переговорах щодо торгових угод. І я хочу навести вам кілька цифр із CETA. Минулого року це дозволило експортувати агропродовольчу продукцію до Канади на 4,5 мільярда євро, що на 53% більше, ніж до CETA, тобто реальне зростання. І ми маємо профіцит агропродовольчої продукції з Канадою в розмірі 1,6 мільярда євро.
Тому нам потрібно продовжувати працювати над відкритою та чесною торгівлею, яка відкриває можливості для наших компаній. Але нам також потрібні глобальні рівні умови гри та усунення ризиків, які, на нашу думку, пов’язані з відкритістю. Ми вже протидіємо такому ризику за допомогою наших заходів захисту торгівлі. Ми вжили понад 170 заходів захисту торгівлі, які захистили понад 500 000 робочих місць у Європейському Союзі.
Дозвольте мені завершити, нагадавши всім, що, незважаючи на виклики, ми починаємо з міцної бази. Завдяки нашим спільним зусиллям Європейський Союз пережив кризу COVID-19 краще, ніж будь-який інший регіон. І це сталося завдяки, звісно, загальному застереженню про вихід, але головним чином програмі працевлаштування SURE та інвестиційній програмі NextGenerationEU. У грудні минулого року рівень безробіття був найнижчим за весь час і становив менше 6%. А рівень зайнятості досяг історичного максимуму, 75% у 2023 році. Інфляція повертається до рівня майже 2%. Тож наше спільне завдання полягає в тому, щоб консолідувати це та перетворити це на стале та довгострокове зростання.
Медіа, Публікації
-
На розвиток Чорнобильської зони відчуження Україна отримає 7 млн євро
-
листопад 2024 року
-
ЄБРР надає 267 млн євро на розвиток ключового автомобільного сполучення між Україною та ЄС
-
Євроcоюз високо оцінив відданість України процесу реформ у висновках щодо розширення ЄС
-
ЄС та ПРООН передали автомобілі для мобільних соціальних служб Чернівецької області
-
Україна приєднується до підпрограми «МЕДІА» програми «Креативна Європа»