Виступ Президентки фон дер Ляєн на пленарному засіданні Європейського Парламенту

“Текст може відрізнятися від виголошеного”

Дякую, шановна Роберто,

Шановні члени Парламенту,

Альчіде де Гаспері говорив: «Нам потрібен не лише мир між нами, а й розбудова спільної оборони. Це не для того, щоб погрожувати чи завойовувати, а щоб стримувати будь-які зовнішні напади, зумовлені ненавистю до об’єднаної Європи. Це завдання нашого покоління». Минуло 70 років, але перед нашим поколінням стоїть те саме завдання. Адже мир у нашому Союзі більше не можна сприймати як належне. Ми зіткнулися з кризою європейської безпеки. Та ми знаємо, що саме в кризах завжди будувалася Європа. Отже, зараз настав час для миру через силу. Зараз настав час для спільної оборони. І на засіданні Європейської Ради я побачила такий рівень консенсусу щодо європейської оборони, який не лише є безпрецедентним, але й був абсолютно немислимим усього кілька тижнів тому. З’явилося нове усвідомлення того, що ми повинні мислити по-іншому і діяти відповідно. Ми почали мобілізовувати величезні ресурси Європи. У найближчі тижні та місяці знадобиться ще більше сміливості. І на нас чекають інші складні рішення.

Шановні члени Парламенту,

Європейський порядок безпеки похитнувся, і багато наших ілюзій розвіялися. Після закінчення холодної війни дехто вважав, що Росію можна інтегрувати в економічну та безпекову архітектуру Європи. Інші ж сподівалися на можливість нескінченно покладатися на повний захист Америки. І тому ми втратили пильність. Ми скоротили наші витрати на оборону зі стандартних середніх показників у 3,5% до менш ніж половини цієї цифри. Ми вважали, що насолоджуємося мирним дивідендом. Але насправді ми просто нарощували дефіцит безпеки. Час ілюзій минув. Європа має взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону. Не в якомусь віддаленому майбутньому, а вже сьогодні. Не поступовими кроками, а з тією сміливістю, якої вимагає ситуація. Нам потрібен сплеск у європейській обороні. І він потрібен нам негайно.

Він потрібен нам насамперед через ситуацію в Україні. Існує нагальна потреба заповнити прогалини у військових поставках до України та надати Україні надійні гарантії безпеки. Але цей момент розплати стосується не лише України. Він стосується безпеки всієї Європи та всього нашого континенту. Путін знову і знову доводив, що він сусід з ворожими намірами. Йому не можна довіряти, його можна лише стримувати. І ми знаємо, що військово-промисловий комплекс Росії виробляє більше продукції, ніж наш. Якщо подивитися на військові витрати в реальному вираженні, Кремль витрачає більше коштів, ніж усі країни Європи разом узяті. Виробництво Європи все ще значно менше. І крім традиційних можливостей, спектр загроз, з якими ми стикаємося, щодня розширюється. Європейський Парламент роками стверджував, що Європі потрібно робити більше. І ви були абсолютно праві. У цю більш небезпечну епоху Європа має активізуватися. І це є метою плану, який я представила лідерам минулого тижня. Його логіка проста: ми хочемо задіяти всі наявні фінансові важелі, щоб зміцнити та прискорити наше оборонне виробництво. З планом REARM Europe ми можемо мобілізувати до 800 мільярдів євро. Дозвольте мені коротко зупинитися на деяких його ключових аспектах.

По-перше, щодо загальної застережної статті. Дозвольте мені розпочати з того, чому так важливо мобілізувати національні бюджети. Сьогодні наші витрати на оборону складають трохи менше 2% ВВП. Будь-який аналіз підтверджує, що нам потрібно збільшити цей показник до 3%. При цьому, загальний європейський бюджет сягає лише 1% ВВП. Отже, очевидно, що основна частина нових інвестицій може надходити лише від країн-членів. Саме тому ми активуємо загальну застережну статтю, передбачену нашими новими фіскальними правилами. Це новий інструмент, створений лише минулого року. І ми пропонуємо запровадити його контрольованим, обмеженим у часі та скоординованим чином – для всіх країн-членів. Це здатне швидко й ефективно трансформувати наші оборонні бюджети. Держави-члени можуть мобілізувати до 650 мільярдів євро протягом наступних 4 років, збільшивши витрати на оборону на 1,5% ВВП протягом 4 років. Це масштабно. І все ж Європейська Рада доручила нам опрацювати подальші заходи для сприяння значним витратам на оборону на національному рівні, забезпечуючи при цьому стійкість державного боргу.

По-друге, Європейська Рада схвалила нашу пропозицію щодо нового фінансового інструменту. Ми називаємо його SAFE (Security Action for Europe – Безпекова дія для Європи). Ми пропонуємо країнам-членам ЄС кредити на суму до 150 мільярдів євро для інвестування відповідно до кількох ключових принципів. Вони можуть зосередитися на кількох вибраних стратегічних напрямах, від протиповітряної оборони до безпілотників, від стратегічних засобів до кібербезпеки, щоб максимізувати вплив наших інвестицій. Ці кредити мають фінансувати закупівлі у європейських виробників, щоб допомогти стимулювати нашу власну оборонну промисловість. Контракти мають бути багаторічними, щоб надати галузі необхідну передбачуваність. І нарешті, слід зосередитися на спільних закупівлях. Ми бачили, наскільки ефективним це може бути. Згадайте ініціативи Чехії та Данії щодо забезпечення України зброєю та боєприпасами. Одна країна взяла на себе лідерство. Інші приєдналися, щоб зробити більші замовлення. Промисловість збільшила виробництво, і ціни знизилися. Це було швидко й ефективно. І це саме те, що нам зараз потрібно: швидкість і масштаб. Ось чому ми обрали надзвичайну процедуру, передбачену статтею 122, яка розроблена саме для ситуацій, коли «виникають серйозні труднощі з постачанням певних товарів». Іншими словами, стаття 122 дозволяє нам залучати кошти, щоб надавати їх в кредит країнам-членам для інвестування в оборону. Це єдиний можливий шлях надання екстреної фінансової допомоги, і це те, що нам зараз потрібно. Ми будемо постійно інформувати Парламент про досягнутий прогрес.

Це підводить мене до третього пункту – фондів згуртованості. Це можливість, яку ми надаємо країнам-членам. Країни-члени ЄС зможуть перенаправити частину своїх невикористаних коштів на проєкти, пов’язані з обороною. Це можуть бути інфраструктурні проєкти, або дослідження та розробки. Це буде добровільно, для тих, хто хоче докласти додаткових зусиль. Рішення щодо цієї можливості ухвалюватимуть Парламент і Рада. З цієї ж причини REARM Europe також включає заходи для мобілізації приватних інвестицій, залучаючи Європейський інвестиційний банк і наш майбутній Saving and Investments Union (Союз заощаджень та інвестицій). Дозвольте додати, що це матиме позитивні наслідки для нашої економіки та конкурентоспроможності. Знадобляться нові заводи й виробничі лінії, які створять нові робочі місця тут, у Європі. Інвестиційний імпульс відчуватиметься далеко за межами оборонного сектору – від металургії й космосу до великих транспортних компаній та інноваційних стартапів у сфері штучного інтелекту. Разом ми маємо достатній потенціал, щоб стримати будь-яку ворожу країну. Ми маємо економічну міць. І тепер, нарешті, ми маємо і політичну волю.

Шановні члени Парламенту,

Ми всі хотіли б жити в мирніші часи. Але я впевнена, що, якщо ми розкриємо нашу промислову міць, ми зможемо відновити стримування тих, хто прагне заподіяти нам шкоду. Настав час будувати Європейський оборонний союз, що забезпечить мир на нашому континенті через єдність і силу. Це час Європи. І Європа скористається цією можливістю.

Дякую, і хай живе Європа.

ec.europa.eu