Російська влада постійно заявляє, що економіка РФ насправді не постраждає від західних санкцій, а в загарбницькій війні проти України час залишатиметься на боці Росії. Однак ці твердження не витримують критики. Наші санкції вже суттєво послабили російську економіку. Майбутнє країни з кожним днем стає дедалі більш похмурим, адже Росія продовжує загарбницьку війну проти України.
У відповідь на агресивну війну Росії проти України, дотепер Європейський Союз одностайно запровадив 13 пакетів санкцій. Ці санкційні зусилля – найпотужніші з усіх , що докладав ЄС. Ці санкції також тісно скоординовані з багатьма країнами-однодумцями. Однак протягом останніх місяців ми часто чули, що ці безпрецедентні санкції можуть не спрацювати. Такі настрої особливо посилилися після того, як російська влада оголосила про зростання свого ВВП на 3,6% у 2023 році.
Обережно з офіційними даними в путінській Росії
По-перше, в автократії на зразок Росії, де не існує свободи інформації та системи стримувань і противаг, завжди потрібно з великою обережністю ставитися до офіційних даних. Економічні показники викликають такі ж підозри, як і результати голосування на останніх президентських виборах. По-друге, крах російської економіки внаслідок вторгнення в Україну від самого початку бувмалоймовірним. Впродовж останніх двох років ми постійно підкреслювали, що ефект санкцій Росія відчує не одразу. Метою санкцій є послаблення військових спроможностей Росії в середньостроковій перспективі. І саме ці процеси вже відбуваються.
“Економічне зростання, зафіксоване в Росії у 2023 році, стало класичним результатом політики «військового кейнсіанства», яке спостерігалось у Німеччині у 1930-х роках.”
Економічне зростання, зафіксоване в Росії у 2023 році, стало класичним результатом політики “військового кейнсіанства”, яке спостерігалось у Німеччині у 1930-х роках. Зі збільшенням оборонних витрат на 70 % у 2024 порівняно з попереднім роком, близько 30% бюджету Росії і 6% її ВВП тепер офіційно спрямовуються на національну оборону, причому значні додаткові ресурси маркуються як засекречені видатки. Військові та безпекові витрати повернулися до рівня радянських часів.
Російська економіка живиться за рахунок стрімкого зростання оборонних витрат
Російська економіка живиться стрімкимзростанням оборонних витрат, зокрема, за рахунок високих виплат військовим і родинам загиблих в Україні, особливо етнічним меншинам бідніших регіонів. Така динаміка також відображаена у економічних диспропорціях між регіонами з розвиненою військовою промисловістю або регіонами, що межують з Україною. Саме тут зафіксовані кращі економічні показники у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з війною.
Для авторитарного режиму на зразок путінської Росії переорієнтувати економіку на військове виробництво відносно легко. Проте це має величезні негативнінаслідки для інших секторів. Перехід до воєнної економіки неодмінно означає значно менші витрати на освіту, охорону здоров’я, соціальне забезпечення, дороги, цивільну інфраструктуру, енергетичні системи… Така переорієнтація вже негативно вплинула на життя багатьох пересічних громадян Росії. Наприклад, минулої зими ми стали свідками численних пошкоджень у централізованих системах опалення кількох російських міст. Якщо війна продовжиться, ставатиме дедалі гірше.
“Доходи, які російська економіка отримує від експорту викопного палива, скоротилися удвічі з весни 2022 року.”
Наші санкції також уже б’ють по гаманцю Росії. Доходи, які російська економіка отримує від експорту викопного палива, скоротилися удвічі з весни 2022 року внаслідок запровадженню європейського ембарго на вугілля і нафту, а також встановленню «Групою семи» граничних цін на експорт нафти. Нашоюметоюніколи не було перешкоджання Росії у експорті викопного палива, що спровокувало б серйозну кризу на світових енергетичних ринках. Наша мета – значне зменшення прибутків Росії з цього експорту. Ми досягли цієї мети і про це свідчать торгівельні показники. Як великий експортер викопного палива Росія традиційно мала величезне позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу. Однак за останні два роки цей профіцит впав майже до нуля.
Високий рівень інфляції в Росії
У 2022 році російська економіка також зазнала різкого зростання інфляції, значною мірою внаслідок санкцій Заходу. У першій половині 2023 року інфляція суттєво знизилася, але з середини 2023 року знову почала зростати. Наразі річні темпи інфляції в Росії перевищують 8% порівняно з 2,6% у єврозоні. Особливо це відображається у цінах на продукти харчування.Наприклад, у 2023 році на 40% зросли ціни на яйця, які є основним продуктом харчування для багатьох росіян. Витрати на харчування в бюджеті середньостатистичної російської сім’ї зросли до більш ніж 30% від загальної суми.
З весни 2022 року рубль також постійно падає. Ця девальвація робить імпорт дорожчим. Щоб зупинити падіння російської валюти та відновлення інфляції, Центральний банк Росії був змушений різко підвищити свої короткострокові процентні ставки. Наразі вони становлять 16% на рік, що в 3,5 рази перевищує процентну ставку Європейського Центрального Банку. Масштабні витрати, пов’язані з війною, вища вартість імпорту та обмежений ринок праці означають, що інфляція в Росії залишатиметься високою, що змушуватиме Центробанк утримувати процентні ставки на високому рівні.
“Високі відсоткові ставки мали негативний вплив на приватні інвестиції в Росії, а сама російська держава не може дозволити собі позичати. Послідовна відсутність інвестицій ще більше погіршить економічне майбутнє Росії.”
Водночас впевненість інвесторів у майбутньому російської економіки настільки низька, що російський уряд змушений позичати за 10-річною процентною ставкою майже 14% на рік, порівняно з середнім показником у 2,9% в єврозоні. Росія вже пережила значний відтік капіталу, і навіть ті, кого Росія називає “дружніми” країнами, не прагнуть вкладати свої гроші в майбутнє Росії. За таких високих відсоткових ставок приватні інвестиції в Росії серйозно постраждали, а сама російська держава не може дозволити собі запозичення. Послідовна відсутність інвестицій ще більше погіршить економічне майбутнє Росії.
Робота над обмеженням уникнення санкцій
Загальновизнаним фактом є те, що від наших санкцій частково ухиляються, зокрема, шляхом експорту продукції, яка потім реекспортується до Росії, до сусідніх із РФ країн,. У відповідь, разом із партнерами з «Групи семи», постійно працюємо над обмеженням такого уникнення. Ми маємо на меті притягнути до відповідальності всіх учасників ланцюга постачання, зокрема банків, які сприяють таким транзакціям. Ці зусилля стають дедалі ефективнішими. Однак навіть попри часткове ухилення від санкцій, Росії стало набагато важче отримувати продукцію, необхідну для ведення війни, особливо високотехнологічні товари. Зараз Росії вдається отримати лише частину того, що їй потрібно, і за значно вищими цінами, ніж до лютого 2022 року.
“Попри часткове ухилення від наших санкцій, Росії зараз вдається отримати лише частину того, що їй потрібно, і за значно вищими цінами, ніж до лютого 2022 року.”
Ці труднощі вже знайшли відображення в офіційній російській статистиці. У російських національних розрахунках інвестиційні витрати підскочили більш ніж на 20% з початку загарбницької війни проти України. Однак це не є ознакою того, що російська економіка модернізується з шаленою швидкістю. Навпаки, обсяг реальних інвестицій, ймовірно, суттєво скоротився. Цей стрибок інвестиційних витрат здебільшого віддзеркалює різке зростання цін на капітальні товари, які Росії все ще вдається імпортувати.
Попри здатність російського авторитарного режиму масово переорієнтовувати економіку країни на виробництво зброї та боєприпасів, залежність економіки від таких країн, як Іран чи Північна Корея, де вони закуповують значну кількість безпілотників, боєприпасів і ракет для підтримки воєнних зусиль, вказує на стійку слабкість промисловості, яку поглибили західні санкції. Виробництво автомобілів у Росії скоротилося до половинипорівняно з довоєнним рівнем. Космічна галузь, яка колись була гордістю країни, перебуває у скрутному становищі. Повітряний транспорт став досить небезпечним через брак технічного обслуговування, відсутність запчастин та оновлень програмного забезпечення.
У Росії спостерігається серйозна криза на ринку праці
Більше того, в країні, де населення стрімко старіє, його чисельність скорочується з 2000 року, еміграція сотень тисяч кваліфікованих молодих людей після лютого 2022 року на додаток до сотень тисяч мобілізованих, загиблих або осіб , які стали інвалідами через російську війну, спричинила глибоку кризу на ринку праці. Намагаючись пом’якшити цю кризу, російський уряд відкрив кордони для імміграції з Центральної Азії. Однак після трагічної терористичної атаки на Крокус Сіті Холл, відповідальність за яку взяла на себе ІДІЛ, багатомігрантів повертається додому. Це ще більше загострило кризу на ринку праці в Росії.
Через війну проти України російська економіка більше, ніж будь-коли, сконцентрована на торгівлі базовими товарами, часто за зниженими цінами, в обмін на середньо- та високотехнологічні товари. Китай використовує цю слабкість для того, щоб купувати дешеву нафту в Росії та експортувати більше товарів до Росії, яка стає дедалі більш залежною від великого сусіда. Наразі близько 50% російського імпорту надходить з Китаю.
Російська економіка суттєво ослабла завдяки нашим санкціям
Якщо коротко, то переконання, що російська економіка буде стійкою до західних санкцій і що час сприяє Росії в її загарбницькій війні, не витримує критики. Якщо ми зробимо все необхідне для того, щоб продовжувати підтримувати Україну економічно і військово, зокрема, надаючи їй боєприпаси, то вона може здобути перемоги. Попри те, що Росія втричі більша за чисельністю населення, вона насправді вже значно ослабла під впливом наших санкцій. З часом їхній ефект буде відчуватися дедалі більше, адже людський капітал виснажуватиметься, обсяг інвестицій зменшуватиметься, їхня якість погіршуватиметься, а Росія залишатиметься позбавленою передових технологій, вкрай необхіднихдля її майбутнього.
Допис в блозі Високого представника/Віцепрезидента Жозепа Борреля