2–9 червня у Винниках на Львівщині відбулась артрезиденція «Мистецька відповідь України на російське вторгнення» за підтримки Представництва ЄС в Україні. Мета резиденції — зануритися в українську культуру та прослідкували її тісні історичні звʼязки з країнами ЄС.
Учасниками стали 20 митців з України, Бельгії, Франції, Нідерландів, Чехії та Німеччини. Вони представили спільні групові проєкти та обговорили, як країна в умовах збройної агресії може чинити спротив та перемагати на культурному фронті.
Кожен митець представляв окремий тип мистецтва: кіно, театр, візуальне мистецтво, мультимедійні проєкти та перформанси тощо. Однак протягом резиденції всі вони шукали точки дотику та можливості для подальшої кооперації.
Протягом резиденції учасники зустрілися з українським фотографом, лауреатом Пулітцерівської премії Євгена Малолєтки. Він розповів про свій досвід роботи в Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення.
Я розумів, що за кожною світлиною стоїть страждання людей і щоразу думав, чи етично буде робити кадр. Втім, я чітко усвідомлював, що світ має дізнатися правду про те, що відбувається в Маріуполі. Бо робота фотографа — доносити правду до людей, — розповів Малолєтка.
Також перед митцями виступив український літературознавець Ростислав Семків. Основною темою розмови був гумор як інструмент деколонізації та індикатор, за яким можна визначити наявність демократії в державі.
«Чому Україна — демократія? Бо в Україні можна сміятися над всім і всіма: від волонтера до президента, табуйованих тем немає», — поділився експерт.
Надія Парфан — українська режисерка, співзасновниця Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» у Славутичі, поділилася досвідом знімання кіно в Україні в умовах повномасштабного вторгнення. «Як можливо знімати фільм у країні, де триває війна? Це важливо, адже увага світового кінематографа нині прикута до України, і доказ цього – це дуже гучний голос нашої країни на цьогорічному Берлінському міжнародному кінофестивалі», — зазначила Надія.
Тему розвитку українського кіно підтримала кінопродюсерка Злата Єфіменко. Вона зазначила, що Україна зараз усе більше присутня на світових кінофестивалях. Продюсерка переконана, що нинішня стратегія розвитку українського кінематографа не тільки буде тримати фокус уваги світових режисерів на вітчизняному кіновиробництві, але і значно сприятиме прокатним зборам.
Ще однією важливою темою резиденції стало збереження предметів мистецтва та культурної спадщини в умовах війни. Так, завідувачка науково-освітнього відділу Харківського літературного музею Марина Куценко поділилася досвідом про те, як вони з колегами зберігали експонати музею під час обстрілів міста російськими загарбниками. Вона також розказала про виїзні виставки музею у Львові, Одесі, Івано-Франківську, Ужгороді та інших містах.
У березні 2022 року була створена ініціатива Музейного кризового центру, метою якої стала підтримка українських музеїв у прифронтових регіонах. Очільниця ініціативи Ольга Гончар розповіла учасникам резиденції про залучення донорських коштів, роботу проєкту та його підтримку з боку ініціатив ЄС.
«Мені цікаво було подивитися, як українські активісти та митці відповідають на повномасштабне вторгнення в Україну. Також лектори резиденції були просто неймовірними», — ділиться враженнями учасник резиденції з Німеччини Річард Петтіфер.
Під час круглого столу, присвяченому підтримці української культури Європейським Союзом, експерти Представництва ЄС в Україні, його комунікаційних проєктів та Українського інституту, наголосили на визначальній ролі ЄС у підтримці українських культурних інституцій та розповіли про можливості фінансування від ЄС для митців.
«Україна та країни ЄС мають не лише тісні спільні зв’язки у минулому, але й багато можливостей для об’єднання своїх мистецьких зусиль зараз. Є низка ініціатив від Європейського Союзу, як-от Креативна Європа чи House of Europe, та багато інших, у яких можна отримати гранти на втілення ідей», — зазначила радниця з питань преси та інформації Представництва ЄС Вікторія Давидова.
Новини
-
ЄС, ПРООН і партнери передали обладнання для забезпечення критичних енергопотреб Харкова
-
За підтримки ЄС відремонтували відділення невідкладної медичної допомоги та систему водовідведення у Немішаєво
-
ЄІБ надав 16,5 млн євро на оновлення громадського транспорту у постраждалих від війни містах України
-
Дві школи на Житомирщині були відремонтовані за підтримки ЄС і ПРООН
-
Україна приєднується до підпрограми «МЕДІА» програми «Креативна Європа»
-
ЄС та ПРООН передали автомобілі для мобільних соціальних служб Чернівецької області