«Десятиліття трансформації, на шляху до доброчесного майбутнього»: ЄС зібрав партнерів, щоб відзначити 10 років підтримки реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією в Україні

16 квітня 2024 року в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» відбувся захід «Десятиліття трансформації на шляху до доброчесного майбутнього: впровадження антикорупційних реформ та реформ у сфері верховенства права в Україні за підтримки ЄС». Співорганізатори заходу – Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні (EUACI) та Проєкт ЄС «Право-Justice» за підтримки Європейського Союзу.

За підтримки ЄС Україна досягла значного поступу в процесі боротьби з корупцією та реформування системи правовладдя з часів Революції Гідності. Зокрема, Україна покращила свій рейтинг в Індексі сприйняття корупції Transparency International з 144 до 104 з 2013 року, а численні опитування свідчать про зростання нетерпимості громадян до корупції. Водночас ще багато чого потрібно зробити для відновлення довіри громадян до судової системи.

Під час заходу було підкреслено ключову роль ЄС у реформуванні системи державного управління в Україні та висвітлено динаміку розвитку співпраці, особливо з набуттям Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі.

Серед значних досягнень – реалізація Державної антикорупційної програми (2023-2025 рр.) у співпраці з ЄС та іншими партнерами та створення незалежних дієздатних антикорупційних органів, а саме НАБУ, САП, НАЗК і ВАКС, які вже почали демонструвати результати.

Судова та інституційна реформа в Україні передбачала внесення змін до цивільного, господарського та адміністративного кодексів країни, створення незалежних самоврядних судових органів, та запровадження нової процедури відбору та призначення суддів за критеріями доброчесності та професійної компетенції.

Ці зміни, яких вимагало українське суспільство, відповідали й зовнішньополітичним цілям України щодо набуття членства ЄС і НАТО – цей стратегічний курс держави було закріплено в Конституції держави у 2019 році. Наприкінці 2023 року, Європейська рада схвалила історичне рішення про початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Це ставить нові виклики перед Україною, а саме: привести національне законодавство у відповідність до стандартів ЄС у чітко визначені переговорами терміни. Мета залишається незмінною – викорінити корупцію та безумовно дотримуватися принципу верховенства права, що є вирішальним для зміцнення соціальної стійкості та успішного економічного розвитку України.

Катаріна Матернова, пані Посол Європейського Союзу в Україні:

«За десять років, що минули від Революції Гідності, Україна доводить рішучість захищати свій вибір європейського шляху, відданість європейським цінностям та принципам. Попри війну, особливо після повномасштабного російського вторгнення 2022-го року, країна веде самовіддану боротьбу з російським агресором, водночас змінюючи країну зсередини, досягаючи важливого прогресу у впровадженні інституційних реформ. Забезпечення правовладдя та подолання корупції є одними з ключових напрямків. Поряд з питаннями безпеки, саме корупція викликає найбільше занепокоєння серед українців.Європейський Союз підтримує Україну та українців у цій роботіпротягом останнього десятиліття і продовжуватиме це робити на шляху до її членства в Європейському Союзі. Європейський Союз зацікавлений в Україні з сильними цінностями та ефективними інституціями».

Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:

«Україна послідовно демонструє відданість демократичним цінностям на своєму шляху до членства в Європейському Союзі. З моменту подачі заявки на вступ до ЄС у найскладніший момент нашої історії, і попри виклики, з якими не стикалась жодна країна-кандидат, ми тримаємо високу динаміку реформ. Виконано всі рекомендації Європейської Комісії для початку переговорів про вступ до ЄС. Зокрема, перезавантажено ключові органи судової системи, посилено антикорупційні інституції. Вперше в українській історії, судді Конституційного Суду відбираються за результатом відкритого, прозорого конкурсу. Відновлене обов’язкове декларування статків для посадовців, запроваджено ризик-орієнтований підхід до фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP). Ухвалено закон про лобіювання. І це – лише невелика частина здобутків нашої держави у стислі терміни та під тиском російської агресії, досягнутих на нашому євроінтеграційному шляху. Ми не збираємось зупинятись чи сповільнювати наш рух. Ми продемонстрували, що не підведемо партнерів та віримо, що разом зможемо втілити мрію мільйонів українців про вільне майбутнє у європейській родині».

Під час презентацій та експертних дискусій ключові фахівці Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) та Проєкту ЄС “Право-Justice” представили результати двох попередніх фаз, а також огляд та завдання третьої фази обох проєктів, які були розпочаті в Україні. Вони зазначили, що з початком повномасштабної російської війни реалії їхньої роботи докорінно змінилися, але разом з новими цілями робота над ключовими завданнями не припиняється.

Так, основні напрямки діяльності EUACI на новому етапі роботи будуть спрямовані на:

• забезпечення дотримання принципів доброчесності, прозорості та підзвітності процесів майбутньої відбудови ;
• підтримку інтеграції в ЄС у сфері боротьби з корупцією, включаючи кроки, що наблизять Україну до ЄС;
• сприяння сталості антикорупційної інфраструктури та гарантій, що партнери EUACI зможуть продовжувати працювати під час війни та після перемоги України.

Представники Проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні поділилися інформацією про підтримку, яка надається задля впровадження реформ у сфері юстиції на шляху України до ЄС, та наголосили, що після початку повномасштабного вторгнення команда також змінила пріоритети своєї діяльності та додала нові напрямки, такі як розслідування воєнних злочинів. Проєкт виділив 1 млн євро для ефективного та швидкого реагування на запити заявників у режимі ad hoc. З лютого 2022 року було розглянуто близько 30 запитів – від питань матеріально-технічного забезпечення до ІТ-аудиту Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

На початку 2024 року розпочалася третя фаза «Право-Justice», яка також буде адаптована до українських реалій. Йдеться про сприяння притягненню до відповідальності за міжнародні та воєнні злочини, подальші трансформації судової системи, включаючи правозастосування, та підтримку процесу інтеграції інститутів сфери юстиції до стандартів ЄС. Планується розширити співпрацю з громадськими організаціями та продовжити розвиток Проєкту ЄС “Право-Justice” як координаційного майданчика для органів та установ системи юстиції України.

Електронну версію медіакіта можна завантажити за посиланням.

Контактна особа:

Тетяна Вороніна, медіаекспертка, проєкт ЄС «Українцям про Європейський Союз» (CEU4U), що впроваджується Ecorys, tvoronina9@gmail.com, +38 067 501 11 83