Cтоїмо з Україною

24 лютого виповнюється рівно 3 роки з того дня, як Росія в односторонньому порядку розпочала жорстоку агресію проти українського народу.

У цю сумну річницю я хочу підкреслити величезний вплив цієї війни та стійкість українського народу. З моменту вступу на свою посаду у вересні 2023 року я на власні очі бачу, як загарбницька війна Росії завдає жахливої шкоди – від убивств невинних людей, варварських нападів на цивільну інфраструктуру і до тотальних руйнувань населених пунктів.

Україна і демократичний світ ніколи не мають забути про жахи і невинні жертви російської агресії.

• Вибух в Маріупольському театрі (березень 2022)
  Російські війська розбомбили Маріупольський театр, де переховувалися понад 1000 жінок і дітей. Атака призвела до значних людських втрат і була кваліфікована як воєнний злочин.

• Атака на Харків (квітень 2022)
  Російські війська застосували касетні боєприпаси, убивши дев’ять мирних жителів Харкова і поранивши ще 35. Серед постраждалих були жінки та діти.

• Масовані ракетні удари (грудень 2023)
  Російські війська завдали масштабних ракетних ударів по кількох українських містах, зокрема Дніпру, Харкову та Львову. Внаслідок атак загинуло щонайменше 58 людей і понад 160 отримали поранення.

• Бомбардування Запоріжжя (січень 2025)
  У результаті російської атаки на місто Запоріжжя загинуло щонайменше 13 мирних жителів і ще 113 отримали поранення. Під час атаки в районі удару знаходилася велика кількість людей. Було завдано значної шкоди інфраструктурі міста.

І це лише декілька прикладів з величезної кількості російських атак на мирне населення.

Точну кількість жертв російської агресії визначити важко. За оцінками, з початку війни було вбито понад 12 500 мирних жителів, у тому числі 650 дітей.

Протягом трьох років подібних жахів мужність і стійкість Збройних сил України та людей, які вони захищають, залишаються неймовірними. Путін вірив, що зможе підкорити Україну та її народ за кілька днів, але він сильно помилявся. Хоча Україна і платить високу ціну за свою свободу, я щодня спостерігаю, як її люди залишаються нескореними та незламними перед лицем російської агресії на всіх рівнях суспільства – від політичного керівництва та військових до служб швидкого реагування і робітників у всіх сферах, бабусь, які терплять відключення електроенергії під час морозів, та багатьох інших. Хоча ми в Європейському Союзі глибоко захоплюємося такою стійкістю, ми також знаємо, що Україна потребує більше, ніж слів підтримки.

Ось чому з лютого 2022 року ЄС є найбільшим джерелом підтримки України серед всіх інших міжнародних партнерів. Загальна підтримка ЄС у військовій, економічній, макрофінансовій та гуманітарній сферах сягнула 134 млрд євро. Водночас військова підтримка з боку ЄС та його держав-членів уже перевищила 48 млрд євро, а навчальна місія EUMAM провела підготовку для 70 000 українських солдатів. І я можу однозначно сказати, що ЄС є й надалі залишатиметься непохитно відданим Україні. Протягом 2025 року ми надамо Україні посилену військову та іншу підтримку.

В останні тижні вирує шквал повідомлень щодо можливих переговорів про припинення війни. По-перше, тільки Україна може визначати умови переговорів. Ніяких розмов про Україну не може йти без участі України. Крім того, це війна, яка триває у Європі. І для того, щоб будь-який процес призвів до справедливого, всеосяжного та тривалого миру, у нього повинні бути активно залучені Україна та ЄС. У рамках будь-якої угоди Україні потрібні сильні гарантії безпеки. І у цьому напрямі ми будемо підтримувати Україну.

Ніхто так не хоче миру, як Україна. Це Україна зазнала вторгнення і переживає жахливі наслідки цієї війни. Тим часом Росія продовжує свої невпинні атаки як на лінії фронту, так і в тилу, запускаючи ночами безпілотники та ракети по об’єктах критичної інфраструктури в містах далеко за лінією фронту. Також Росія продовжує нарощувати свої збройні сили. Нещодавня атака дронів на саркофаг 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС – лише останній з особливо безрозсудних актів, у додачу до руйнування дамби Каховської ГЕС та багатьох інших. Країна, яка щиро хоче миру, так не діє. Щоб досягти миру через силу, Україна повинна мати сильну позицію на полі бою, щоб змусити Росію сумлінно вести переговори.

У цей час активізувалася дискусія про вибори в Україні. Скажу чітко: Україна – це не Росія. Демократія вкорінена в ДНК цієї країни. За останні 25 років в Україні було обрано 5 різних президентів, які після закінчення терміну не стали чіплятися за владу, як відбувалося в сусідніх країнах. Проте вільні та чесні вибори не можуть відбутися в державі, яка перебуває у стані війни, зазнаючи атак щодня і щоночі. Відповідно до домовленості між українськими політичними групами в рамках Діалогу Жана Моне за сприяння ЄС, Україна має намір організувати вибори протягом шести місяців після закінчення дії військового стану. Щоб це стало можливим, Україна має бути впевнена, що будь-яка угода, яку вона укладає, буде підкріплена надійними гарантіями безпеки для запобігання російській агресії в майбутньому та забезпечення цілісності виборчого процесу.

У всьому світі заснований на правилах міжнародний порядок, який є основним для наших європейських цінностей, знаходиться під загрозою з боку тих, хто віддає перевагу поверненню до похмурих часів, коли «правий той, хто сильніший». Навіть на тлі серйозних викликів ЄС відстоюватиме свої принципи демократії, верховенства права, поваги до прав людини та заснованого на правилах міжнародного порядку, в основі якого лежить конструктивна багатосторонність. У більш нестабільному світі в Брюсселі та державах-членах є чітке розуміння того, що нам потрібно зробити більше щодо нашої власної оборонної готовності. З цією метою Європейська комісія та Високий представник готові внести конкретні пропозиції, і оборона залишається на першому місці порядку денного Європейської ради. Ми бачимо як Європа активізується.

Наступного понеділка багато лідерів, включно з Колегією комісарів, зберуться в Києві з нагоди третьої річниці жорстокого та невиправданого повномасштабного вторгнення Путіна. Цей візит надішле потужний сигнал підтримки Україні та підтвердить нашу відданість її суверенітету, свободі та демократії.

Ми також продовжуватимемо працювати з нашими українськими партнерами над процесом вступу України до ЄС. Українці зробили однозначний вибір йти європейським шляхом, навіть під значним тиском. Україна досягла значного прогресу в реформах, пов’язаних зі вступом. Це є ще більш вражаючим через те, що вона одночасно веде екзистенціальну війну за виживання. Хоча процес набуття членства в ЄС є складним, українська рішучість виконувати важку роботу для нас очевидна. І ми так само сповнені рішучості підтримувати Україну на шляху реформ.

Вступ України в ЄС принесе користь не тільки Україні, але й ЄС. З військової точки зору ЄС має чому повчитися в України завдяки її досвіду ведення конвенційної війни 21-го століття, а також її передовим розробкам і використанню безпілотників та інших передових бойових технологій. Україна має потужну базу важкої промисловості, вражаючу сферу ІТ, значні площі родючих сільськогосподарських земель, багаті природні ресурси, якісну систему освіти і, звісно, чи не найбільшу цінність – винахідливих, підприємницьких, творчих і працьовитих людей. Словом, усі ці сильні сторони, якими володіє Україна, зміцнять і Європейський Союз.

Це і є тим майбутнім, заради якого ми всі разом працюємо, навіть у ці дуже складні часи – суверенна та вільна, сильна та безпечна, процвітаюча та квітуча Україна, яка є міцною частиною європейської родини.