У серпні мультимедійний українознавчий проєкт Ukraїner представив фільм «Культура під час війни. Північ». Це вже друга стрічка із серії чотирьох фільмів в межах комунікаційної кампанії Європейського Союзу «Разом творимо. Разом зберігаємо», присвячених діяльності митців та їхнім проєктам у теперішні важкі часи.

У стрічці «Культура під час війни. Північ» персональні історії митців накладаються на роздуми про значення та місію культури у часи повномасштабного російського вторгнення. Ідеться про те, як представники різних жанрів намагаються переосмислювати події війни, Україну та українців у ній.

Зокрема, музиканти Антон Слєпаков і Андрій Соколов створили проєкт «warнякання», де Антон словесно описує свої емоції, відчуття та почуття, а Андрій кладе їх на музику. Так виходить спектакль, з яким вони гастролюють Україною (на фото).

Учасники створеного ще під час Революції гідності кінематографічного об’єднання Babylon’13 на початку війни працювали аеророзвідниками, нині займаються звичною для них документалістикою. Одним із ключових їхніх проєктів є екранізація літературних творів українських захисників – «Війна-ненажера».

Художник Володимир Манжос починав свого часу з графіті, потім займався створенням муралів. Згодом перейшов до інших жанрів образотворчого мистецтва, однак війна внесла корективи.

Є також у фільмі історія столичного музею Ханенків. Зараз він порожній, колекції евакуйовано, однак вони не лежать у сховищах, а передані в тимчасове користування музеям в інших країнах.

До останнього «розширення» безплатно обміняти лампи могли фізичні особи, освітні та медичні заклади. Тепер до них долучаються:

• заклади культури (комунальної та державної форми власності);
• заклади соціального захисту населення і спеціалізовані служби підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі (комунальної та державної форми власності);
• заклади фізичної культури й спорту (комунальної форми власності);
• суб’єкти надання послуг з управління багатоквартирним будинком або об’єднаннями співвласників багатоквартирного будинку.

Обмін здійснюється з розрахунку:

• по 3 лампи на 10 квадратних метрів приміщень закладів соцзахисту населення, читальних залів, книгосховищ та архівосховищ бібліотек і архівів, закладів культури, житлового фонду управителя багатоквартирного будинку, ОСББ;

• по 2 лампи на 10 квадратних метрів для місць загального користування закладів соцзахисту населення, фізичної культури і спорту, управителя багатоквартирного будинку, ОСББ.

Як і на попередньому етапі, запит на обмін ламп нові учасники програми мають надавати через портал Дія. Для цього необхідно:

• авторизуватися на порталі Дія з допомогою КЕП юридичної особи;
• перевірити інформацію про підприємство;
• в розділі «Послуги» обрати «Обмін лампочок» і заповнити запит на потребу;
• зазначити у Калькуляторі площу, щоб дізнатися ліміт і в його рамках обрати кількість і типи ламп;
• поставити позначку про згоду здати таку саму кількість ламп розжарювання;
• зазначити місцезнаходження організації;
• перевірити та підтвердити дані у сформованому запиті;
• підписати запит на потребу КЕПом юридичної особи.

Мета програми – забезпечити заміну 50 мільйонів старих енергоємних ламп розжарювання на сучасні світлодіодні. Програма стартувала 30 січня 2023 року, і за цей час здійснено обмін понад 20 мільйонів ламп. Це дозволяє заощадити суттєві обсяги електроенергії та знизити навантаження на українську енергосистему, яка потерпає від атак Росії.

«За п’ять хвилин після початку заняття зрозуміла, що посміхаюся, мов дитина. Несподівано для мене саме танці виявилися місцем, де хоч на якийсь час забуваю про смуток і тривогу. Це дозволяє відновити ресурс і з новими силами повертатися до справ».

Так описує свої відчуття від занять східними танцями Тетяна Оглобліна з Харкова. Нині вона проживає у Кам’янець- Подільському та бере участь у Програмі підтримки жінок-ВПО «SOS-жінки». Її реалізує місцевий благодійний фонд «SOS: Штаб громадянської оборони» за сприяння ЄС та Міжнародного фонду «Відродження».

Зокрема, це заняття з бадмінтону та силові тренування, вже згадані уроки східних танців, майстер-класи з плетіння мандал, малювання, створення картин з вовни. Для жінок влаштовують екскурсії, спільне відвідування заходів, літературні та кінозустрічі. Вони долучаються до волонтерства, проводять майстер-класи та лекції для учасниць клубу та для дітей з прифронтових і деокупованих територій, які проходять психологічну реабілітацію у межах проєкту “Дітям війни”.

Багато часу проводить з учасницями програми психологиня Світлана Онищук.

До кожного заходу долучається від п’яти до 20 жінок-ВПО, нерідко з дітьми.

Розмальовування екоторбинок, виготовлення кулонів й медальйонів з глини, пошиття м’яких іграшок з фетру, розпис на склі, екскурсії старовинними замками Закарпаття, відвідування Ужгородського ботанічного саду, поїздка на озеро Сальва…

Усе це було для дітей, що брали участь у програмі «Безпечні канікули з новими друзями». Її протягом червня-серпня втілювала ужгородська ГО «Екосфера» на грант від фінансованого ЄС проєкту «Громадськість за демократизацію».

Усього організатори провели десять занять, що охопили близько 500 дітей – ужгородських школярів та внутрішньо переміщених осіб.

Шість занять в бібліотеках Ужгорода включали ігри, майстер-класи, квести на екологічну тематику – про способи скорочення відходів, сортування та переробки сміття, функціонування лісових екосистем, життя птахів в умовах урбанізації тощо. Після чого діти йшли в ботанічний сад, парк чи на річку, де продовжували пізнавати природу.

Чотири дні було присвячено екскурсіям.

«Екосфера» – природоохоронна організація. Напрямок роботи з дітьми був першим, який почала розвивати після створення у 1999 році.

Розуміння важливості дружньої до природи поведінки дітям надавали через командні екоігри, квести та майстер- класи.

Показово, що принаймні половина дітей-учасників «Безпечних канікул» торік брали участь у подібній програмі під назвою «Зелені канікули», також фінансованій Євросоюзом.

Ноутбук, портативний принтер, ручний сканер, зчитувач ID-карток, відеокамера, модем з мобільним інтернетом, Wi-Fi роутер – 30 валіз із такими наборами отримали в серпні центри надання адміністративних послуг у віддалених та постраждалих громадах семи областей України. Відтепер їхні ЦНАПи зможуть ефективніше надавати послугу «Мобільний адміністратор».

Мобільні валізи було закуплено та доставлено ПРООН в Україні в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» за фінансової підтримки ЄС. Обладнання сприятиме швидшому отриманню послуг маломобільними групами населення та спрощенню роботи працівників ЦНАПів.

Першою клієнткою, яку ЦНАП обслужив з мобільною валізою, стала прикута до ліжка, важкохвора 85-річна жінка в одному зі старостинських округів.

Активно користуються новими можливостями в Корюківській громаді Чернігівської області. Тим більше, що до неї входять аж 66 населених пунктів.

Вісім середніх навчальних закладів у Київській, Чернігівській та Харківській областях було відремонтовано протягом липня-вересня завдяки проєкту «Відновлення шкіл», який фінансує Євросоюз та впроваджує Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС). Усі школи раніше зазнали ушкоджень внаслідок військових дій.

Зокрема, вишгородський ліцей «Сузір’я» постраждав від важкого обстрілу міста росіянами, який стався 23 листопада 2022 року й спричинив значні руйнування та жертви.

Загалом, завдяки проєкту «Відновлення шкіл» у ліцеї поставлено 12 віконних систем загальною площею близько 115 квадратних метрів.

Усього в межах «Відновлення шкіл» буде відремонтовано понад 70 будівель.

Проєкт «Відновлення шкіл» з бюджетом близько 20 млн євро було запущено у листопаді 2022 року в межах ініціативи Європейської комісії, що передбачала виділення 100 млн євро на підтримку і відновлення освітньої системи в Україні.

20 проєктів, участь у яких беруть 58 університетів та інших навчальних організацій з України, відібрано на фінансування за напрямом розбудови потенціалу у сфері вищої освіти в межах програми Еразмус+.

Для українських вишів це новий рекорд – торік «українських» проєктів було 13. Україна за цим компонентом увійшла до топ-8 країн-учасниць програми.

Координаторка Національного офісу Еразмус+ в Україні Світлана Шитікова зауважує, що це може бути результатом більшої уваги до українських вищих навчальних закладів та водночас розширення їхньої спроможності до використання можливостей Еразмус+.

20 відібраних цього року проєктів спрямовано на модернізацію освітніх програм у багатьох сферах: енергоефективності, політології, вивченні іноземних мов, екології, цифровій трансформації тощо.

Шість українських вишів є координаторами проєктів. Зокрема Український католицький університет, який очолить проєкт «Суспільно-орієнтоване навчання у вищій освіті для відновлення України». Крім УКУ до консорціуму входять Дніпровська політехніка, Сумський державний університет та три виші з Італії, Німеччини і Бельгії. Крім них проєкт має аж вісім асоційованих партнерів, серед них українські органи державної влади та місцевого самоврядування.

Суспільно орієнтоване навчання – це відомий у світі інноваційний освітній підхід, мета якого підвищити громадську залученість студентів і викладачів, а також творити позитивні суспільні зміни вже у процесі навчання. УКУ кілька років впроваджує відповідну методологію у своєму навчальному процесі, співпрацює в цьому з закордонними й українськими партнерами та організовує міжнародні заходи.

А от що буде для УКУ новим, так це роль координатора консорціуму в програмі Еразмус+.