У серпні було завершено кампанію «Разом діємо. Разом ми — Європа», присвячену підтримці Євросоюзом громадянського суспільства та незалежних медіа в Україні. Протягом трьох місяців тривали різноманітні публічні заходи за участі дипломатів, державних службовців, представників громадянського суспільства та журналістів.

Зокрема, відбулося п’ять фестивалів «Разом діємо» — у Києві, Хмельницькому, Рівному, Вінниці та Черкасах.

Під час фестів для учасників та гостей було облаштовано тематичні інтерактивні зони, проводились публічні дискусії про роль громадянського суспільства та медіа в реформуванні України та євроінтеграції, а ще квести і майстер класи для дітей та дорослих. Традиційно для «Разом діємо» фестів працювала виставка про роботу громадських організацій за підтримки ЄС, яка в серпні побувала також в Одесі та Миколаєві.

Підсумковий захід кампанії «Разом діємо» відбувся в Києві, зібравши понад 100 представників організацій громадянського суспільства та незалежних медіа, підтримуваних Євросоюзом. Багато з них отримали спеціальні призи.

Іншим важливим партнером, який отримав нагороду, став Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Окрім виконання важливих проєктів у сфері економіки Інститут впроваджує фінансовані ЄС субгрантові програми для локальних громадських організацій.

Євросоюз, українське громадянське суспільство та незалежні медіа продовжують співпрацювати над досягненням спільних цілей.

З кінця липня до кінця серпня тривали воркшопи «Молоді амбасадори з відновлення», організовані ПРООН в Україні за фінансової підтримки ЄС (в межах проєкту «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні») та урядів Данії й Нідерландів. Учасники навчань розвивали навички з лідерства та громадської активності, спроможність до участі у відновленні своїх громад.

Воркшопи пройшли в Первомайському Харківської області, Кам’янському Дніпропетровської, Вознесенську Миколаївської, Ніжині Чернігівської та Сумах. Участь у кожному з них взяли майже 20 молодих людей, відібраних за попередніми заявками.

Воркшопи мали не лише теоретичну частину, а й при- несли практичні результати. Адже під час навчання моло- діжні команди генерували власні ідеї та пропозиції, які презентували представникам органів місцевого само- врядування для їх подальшої ймовірної реалізації в громаді.

З-поміж ініціатив, презентованих молоддю у Первомайську, голові Молодіжної ради Арсенію Шопіну найбільше сподобалася ідея відкриття на території громади закладу передвищої освіти. Адже здобувати професію за місцем проживання — це стимул для молоді залишатися в громаді, що сприяло б, зрештою, її економічному розвитку.

На думку молодіжного лідера, участь молоді в розробці планів відновлення є дуже важливою.

У Вознесенську молодь презентувала напрацьовані під час воркшопу ідеї секретарці міськради Вікторії Бальцер.

«Міська рада приділяє багато уваги залученню молоді до процесів ухвалення рішень, участі в життєдіяльності громади, — каже вона. — Адже це джерело нових ідей та підходів, нового бачення. І якщо молодь активна й ініціативна, то це означає, що вона пов›язує своє майбутнє з нашою громадою, хоче залишатися тут, одружуватися, навчатися, працювати».

З презентованих під час воркшопу ідей Вікторія цікавою та реалістичною вважає створення молодіжного інформаційного каналу — швидше за все, в котрійсь із соціальних мереж.

За її словами, міська влада могла би щонайменше допомогти підготувати якісну заявку на отримання фінансування для проведення навчання, придбання необхідної техніки для підготовки контенту. А також надавати молодіжним блогерам доступ до цікавих для молоді заходів.

У серпні в Кам’янець-Подільському відбувся черговий публічний захід Bazhan-residency. Такі дискусії проводять резиденти, тобто відібрані перекладачі та поети, які працюють в місті над власними проєктами. Цього разу це був літератор Олександр Мимрук, а говорили про творчість Бажана.

Bazhan-residency щороку проводить ГО «Translatorium» за підтримки європейської платформи поезії Versopolis та за фінансування програми ЄС «Креативна Європа». Митці- резиденти займаються там написанням чи перекладом поезій, укладанням збірок тощо.

Bazhan-residency було засновано вже після початку повномасштабного вторгнення. Організатори прагнули надати для роботи митцям відносно безпечний простір, яким є Кам’янець-Подільський. Цьогоріч резиденція триває чотири місяці, резидент чи резидентка можуть працювати місяць безпосередньо в місті.

Саме в Кам’янець-Подільському народився поет та перекладач радянських часів Микола Бажан.

Якщо проводити паралелі з війною та сьогоденням, Таня Родіонова радить почитати вірш Бажана «Клятва», написаний у роки Другої світової війни — це фактично заклик до боротьби з ворогом.

Однією з тогорічних резиденток Bazhan-residency була поетка та перекладачка Ія Ківа.

Маючи значний досвід резидентур у багатьох країнах, Ія високо оцінює організацію та можливості для роботи на Bazhan-residency.

Пятеро українських студентів взяли участь у Літній школі з верховенства права в Грузії. Її організував грузинський Державний університет Іллі за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice» (Україна) та Програми USAID «Верхо- венство права» (Грузія).

Викладали в школі правники та науковці з США, Великої Британії, ЄС, України та Грузії. Навчання поєднувало теорію та практичні заняття.

Проєкт ЄС «Право-Justice» надав школі експертну та організаційну підтримку — зокрема, провів відбір українських студентів, забезпечував їм проїзд і проживання в Тбілісі та Цинандалі.

Окрім лекцій та практичної роботи Дарині Слуцькій сподобалося спілкування з грузинськими студентами.

Керівниця компонента «Підтримка процесу євроінтеграції у секторі юстиції» проєкту ЄС «Право- Justice» Софія Видра розповідає, що від початку цього року проєкт має новий напрямок — підтримка юридичної освіти.

Він базується на попередніх напрацюваннях з надання правникам-студентам кращого розуміння ролі та місця верховенства права у праві Європейського Союзу.

Заступниця керівниці проєкту «Право-Justice» Ольга Срібняк була на школі як лекторка. Вона вважає, що і в контексті європейської інтеграції, і стосовно розвитку інституцій правосуддя важливо мати спільну платформу для нових лідерів, які займаються питаннями верховенства права та прав людини в Грузії та Україні.

У серпні понад 50 екоактивістів та екоактивісток взяли участь у таборі «Знизу вверх». Говорили про концепт зеленого відновлення, знайомилися з прикладами успішних екопроєктів у громадах, навчалися писати звернення до органів влади та гуртувати людей у спільноти.

Захід було організовано ГО «Екодія» за фінансової підтримки ЄС, уряду Німеччини та фонду Bread for the World.

Серед його учасників були місцеві активісти та голови ініціативних груп, працівниці нацпарків, енергоменеджери громад, представниці громадських організацій, голова ОСББ, студенти і студентки, волонтерки. Звісно, також представники експертного середовища як тренери та організатори.

Учасниця табору Лідія Савенко, голова правління БО «Фонд Боярської громади», свого часу прийшла в громадську діяльність саме через успішну кампанію зі створення пункту збору небезпечних відходів у Боярці.

А найбільше, за словами Лідії, їй у таборі сподобалося спілкування з однодумцями щодо нагальних екологічних проблем, як-от зелене відновлення.

На цінності спілкування активістів наголошує й Дарія Жданова.

Бонусом для учасників та учасниць табору «Знизу вверх» стала можливість взяти участь у конкурсі на отримання мінігрантів для втілення у своїх громадах природоохоронних та кліматично-адаптаційних проєктів.

Майже 900 учасників на платформі ZOOM і понад 11 тисяч переглядів на YouTube — таку величезну аудиторію зібрав вебінар про особливості організації харчування в укриттях, розташованих у закладах освіти. Його провів наприкінці серпня проєкт EU4SaferFood у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужбою та Командою реформи шкільного харчування.

Актуальність теми вебінару підтверджується теперішніми масованими ворожими атаками з тривалими повітряними тривогами. Водночас на державному рівні вирішено максимально орієнтуватися на офлайн навчання, навіть в нинішніх складних умовах та непростих безпекових перспективах на цю осінь та наступну зиму.

Це справді непросте завдання, адже харчування в школах та дитсадках має відповідати нормативно-правовим актам, які значною мірою відповідають нормам ЄС. З іншого боку, країни Євросоюзу та їхні освітні заклади не мали досвіду навчання в таких екстремальних умовах, які нині переживає Україна.

Тож під час вебінару було детально проаналізовано вимоги до харчування в освітніх закладах, водночас йшлося і про практичні речі.

Наприклад, під час відключення електроенергії при закритих дверцятах холодильника продукти залишаються безпечними до 4 годин у холодильній камері, 48 годин у заповненій морозильній камері та 24 години — у напівпорожній. У разі відсутності світла понад 4 годин у холодильник варто помістити контейнери із замороженою водою, також можна використовувати термопакети з акумуляторами холоду. Не можна використовувати для харчування дітей продукти, що швидко псуються, якщо вони зберігалися в холодильнику при температурі вище 5 градусів протягом 4 годин або більше — йдеться про м›ясо, птицю, рибопродукти та молоко.