«Я завжди була великою вболівальницею спорту. Тож проєкт «Колос» мені дуже близький, – ділиться враженнями Крістіна Мікулова, голова регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи. – Його реалізували в межах нашої програми з відновлення з бюджетом 600 мільйонів євро, яка вже допомогла понад 120 громадам відбудовувати школи, лікарні та спортивні комплекси. Але цей проєкт набагато більший за цифри. Бо ми творимо простір, де люди займаються улюбленими видами спорту. Це дуже важливо для нас – реалізовувати наше спільне майбутнє».

«Загальна сума складає 7,5 мільйона євро, плюс ми отримали цього року ще додатково фінансування на 1, 85 мільйона. Проєкт передбачає співфінансування з самим університетом у розмірі 20 відсотків», – каже про підтримку від ЄІБ ректор Полтавської політехніки Володимир Онищенко.

«Протягом останніх трьох років українські діти та освітяни переживають лихоліття війни, стикаючись з обстрілами, знеструмленням та величезним психологічним стресом.Саме тому з початку повномасштабного російського вторгнення ЄС посилив підтримку освіти та молоді, – зауважив Ремі Дюфло, Тимчасовий повірений у справах Представництва ЄС в Україні. – Відтоді Європейський Союз проінвестував понад 200 мільйонів євро в майбутнє України, яке є також і нашим спільним майбутнім, тісно співпрацюючи з міжнародними партнерами для нарощування цих зусиль».

«Освітня політика має бути спрямована на подолання втрат від війни, забезпечення майбутньої успішної самореалізації українців у рідній країні та на розвиток української держави, яка набуде нових рис порівняно з довоєнним часом», – переконана Лілія Гриневич.

«У вікторині мені загалом було нескладно, хоча траплялися запитання, над якими доводилося подумати. Особливо сподобалася сама атмосфера гри, цікаві факти та нові знання, які я отримала завдяки участі», – розповідає Ксенія.

«Наш Євроклуб дуже активний, і у нас є спільна мрія – хочемо відвідати країни Європейського Союзу не віртуально, а реально. Побачити, як живуть наші однолітки в європейських країнах» – розповідає Давид.

«ЄС вдалося створити практичні механізми для масштабного зеленого переходу, дати поштовх для розвитку цілих галузей економіки, скоротити викиди і подолати кризу енергетичних цін, спровоковану російською агресією, – каже Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group. – Ухвалені рішення матимуть вияв на практиці ще багато років, адже і новий склад Єврокомісії підтримуватиме низьковуглецеве промислове зростання -тобто таку економічну модель, яка в підсумку приведе до кліматичної нейтральності в 2050 році. Це саме той рівень амбіцій, до яких має підтягуватись Україна».

«Інтеграція принципів ЄЗК стосується не тільки формальних кроків, як от ухвалення Національного плану з енергетики та клімату, довкіллєвого законодаства, – каже Роман Ніцович. – Підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії, особливо в умовах війни, допомагає робити нашу енергосистему більш стійкою, а громади – енергонезалежнішими».

«Це сприятиме сталому розвитку громади, поліпшенню якості життя та збереженню довкілля, – каже Ірина Ткаченко, координаторка проєкту. – Реалізація таких проєктів допомагає також громадам адаптуватися до змін клімату, знижувати негативний вплив на довкілля та створювати екологічно чисті та комфортні умови для життя».

«Ми проводимо багато навчань з дітьми, дорослими, різних опитувань щодо сортування відходів. І бачимо, що зараз актуально до стандартного набору скло/ пластик долучати бак на метал, бляшанки, яких стало дуже багато, – каже керівниця організації Ірина Мацепура. – От перші два майданчики на три баки і було встановлено в грант від проєкту».

«Раніше адміністративні послуги надавали в приміщенні селищної ради. Воно маленьке, і нормально працювати над цим там було неможливо, – розповідає голова Новопокровської селищної ради Олена Слабінська. – Новий ЦНАП просторий і комфортний, крім власне відділу з надання адміністративних послуг туди перейшли також соціальний та земельний відділи».

«Раніше адміністративні послуги надавали в приміщенні селищної ради. Воно маленьке, і нормально працювати над цим там було неможливо, – розповідає голова Новопокровської селищної ради Олена Слабінська. – Новий ЦНАП просторий і комфортний, крім власне відділу з надання адміністративних послуг туди перейшли також соціальний та земельний відділи».

«Перебралися в нове приміщення дуже швидко. В одну з п’ятниць протягом трьох годин зібралися й переїхали, і в понеділок вже працювали як треба в новому ЦНАПі, – згадує керівниця Центру надання адміністративних послуг Жовтоводської міськради Оксана Заяць. – Будемо поступово збільшувати кількість адміністративних послуг».

«Відкриття цих двох центрів надання адміністративних послуг є важливим кроком для покращення доступу до публічних послуг у громадах. Ініціативи в межах партнерства EU4Recovery додатково зміцнюють громади та відкривають нові можливості для їхнього зростання і розвитку», – каже керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Штефан Шльойнінг.

«Діти мають доступ до інтернету у все молодшому віці, дедалі більше часу проводять в соціальних мережах, грають в онлайн-ігри, використовують мобільні застосунки. Дуже часто це відбувається без нагляду дорослих, – зауважує Барбара Ротовнік, координаторка сектору з питань міграції та управління кордонами Представництва Європейського Союзу в Україні. – Інтернет дає багато можливостей для навчання, спілкування, креативності та розваг, але водночас несе ризики для дітей».

«Підлітки приходять з різними емоціями. Іноді пишуть – ми би хотіли, щоб цих зловмисників затримали. Я пояснюю, що це роль поліції, а ми можемо допомогти, розповісти, підказати. Навчити, як заблокувати зловмисників, як впоратися з ситуацією онлайн- грумінгу чи кібербулінгу, – розповідає Наталя Сухачова, операторка чат-не-бота «UNSEE». – Щодо покарання, то треба працювати над підвищенням довіри до поліції – щоб зловмисники таки були покарані, не просто заблоковані».

«Правопорушення у цифровому середовищі є досить делікатним, чуттєвим і специфічним їх видом. Подолати ці ганебні явища ми можемо лише за спільною ініціативою та спільним баченням», – вважає Василь Богдан, начальник управління ювенальної превенції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України.

«Незважаючи на зміну обставин ЄС вирішив продовжувати проєкт і не перефокусовувати його, – згадує Тетяна Басюк, виконавча директорка фонду «Благополуччя дітей». – Це дуже важливо, адже після початку повномасштабної війни кількість часу та дітей в інтернеті збільшується, тож зростають і загрози, над якими ми працювали».

«Наша роль полягала в тому, аби показати вимоги ЄС в цій галузі та надавати пропозиції у вигляді положень законопроєкту, – розповідає Яна Добідовська, старша експертка проєкту із санітарної та фітосанітарної політики та гармонізації законодавства. – Новий закон містить дуже багато нововведень і змін, до яких треба буде пристосовуватися як операторам ринку, так і інспекторам Держпродспоживслужби, адже змінюються підходи щодо регулювання та контролю. Тому погодити положення з усіма задіяними в процесі гравцями, яких стосується законопроект, зайняло багато часу».

«Цей законопроєкт дуже важливий для євроінтеграції України. В наступному звіті Єврокомісії по Україні ми покажемо значний прогрес за розділом 12 «Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика», – каже Яна Добідовська. – Раніше у нас саме фітосанітарні заходи відставали».