Заходом під назвою «ЄС для українських МСП: разом вистоїмо!» було обговорено поточні результати кількамісячної комунікаційної кампанії, присвяченої підтримці Євросоюзом мікро-, малого та середнього бізнесу в Україні під час війни. Підсумки підбивали 29 лютого дипломати ЄС, представники громадських організацій, підприємці.

Захід зібрав близько 80 учасників та учасниць.

ЄС також суттєво доклався до підтримки українських МСП протягом двох важких воєнних років, продемонструвавши гнучкість та здатність ухвалювати швидкі рішення. Зокрема, завдяки цьому 1100 підприємств отримали оперативну грантову допомогу через програму EU4Business, чий грантовий бюджет протягом двох років склав аж 7 млн євро, а цього року до нього додасться ще 2 мільйони.

Тож окрім власне грантової підтримки EU4Business разом із партнерськими організаціями забезпечували МСП консультаціями та експертною підтримкою, сприяли їхньому виходу на закордонні ринки, а також створенню в Україні кращих регуляторних умов для роботи бізнесу.

На думку підприємця та громадського діяча Валерія Пекара, збереження та розвиток МСП є одним із завдань процесу європейської інтеграції України.

Ключовими для євроінтеграції та розвитку МСП, переконаний футуролог, є верховенство права та дерегуляція ринку. ЄС також сприяє цьому в співпраці з різними аналітичними центрами та громадянським суспільством.

Наприклад, Офіс ефективного регулювання (BRDO) за сприяння ЄС працює з міжвідомчою робочою групою з дерегуляції при Кабінеті міністрів. Група переглядає усі інструменти державного регулювання та ухвалює рішення щодо їх скасування, оптимізації або збереження.

Проєкт ЄС «Українцям про Європейський Союз», який реалізовував кампанію «Разом вистоїмо. Разом ми – Європа», активно залучав до неї представників малого та середнього бізнесу. Деякі з них стали лауреатами премії «2023 Business Recognition Awards».

Грантові програми допомагають бізнесу зменшити фінансове навантаження, дають можливість звільнити або залучити ресурси на розвиток. Наприклад, на маркетинг продукції, підвищення ефективності виробничих процесів, навчання персоналу. Це посилює потенціал та стійкість ММСП навіть в умовах війни.

Про грантову допомогу Євросоюзу йдеться в статті голови правління ГО «EasyBusiness» Дмитра Ливча, опублікованій на «Економічній правді» в межах комунікаційної кампанії «Разом вистоїмо. Разом ми — Європа».

Зі свого боку, Євросоюз гнучко реагує на потреби мікро-, малого та середнього бізнесу.

Програми підтримки ММСП надають підприємцям необхідні ресурси не тільки для відновлення – вони стимулюють впровадження інновацій, посилюють конкурентоспроможністьназовнішніхринкахтаможливості збільшення експортного потенціалу, йдеться у публікації.

У Києві в кінотеатрі KINO42 відбувся фестиваль документального кіно «Культура під час війни в Україні», організований Представництвом ЄС спільно з українознавчим проєктом Ukraїner. Цей показ завершив комунікаційну кампанію «Разом творимо. Разом зберігаємо».

Під час фестивалю було продемонстровано п’ять стрічок. Чотири з них регіональні, про культурні процеси на сході, півдні, півночі та в центрі країни. П’ята стрічка тематична, у ній йшлося про дільність музеїв під час повномасштабного вторгнення.

Ukraїner працював над п’ятьма продемонстрованими на фестивалі фільмами з весни минулого року. Перший — «Культура під час війни. Захід» — вийшов торік у червні.

Після Києва фестиваль відбувся у Чернігові, згодом має завітати до інших міст.

Комунікаційна кампанія «Разом творимо. Разом зберігаємо» триває з березня 2023 року. Її метою є показати підтримку, яку ЄС надає для збереження української культурної спадщини та розвитку культури в часи війни.

У лютому в Ужгородському пресклубі відбулися перші заняття Студії сторітелінгу. Участь у ній беруть 30 дітей віком від 12 років та міська молодь. «Стільки дітей у пресклубі у нас не було, але ми справимося!», — поділилися організатори емоціями у Фейсбук з нагоди першого заняття.

Проєкт під назвою «10 історій без терміну придатності» реалізується в межах програми «Culture Helps/Культура допомагає», яку імплементує за підтримки Євросоюзу ГО «Інша освіта» спільно з німецької організацією Zusa.

Всього заплановано 7 занять з написання текстів, створення фото, зйомки та монтажу відео. Учасники майстерні, в результаті, підготують 10 спільних мультимедійних історій. Працюють в командах, серед учасників є як місцеві, так і діти внутрішньо переміщених осіб.

Заняття триватимуть до кінця березня. На першому діти вивчали репортажну фотографію, надругому—знайомилися з роботою оператора та обговорювали, під яким кутом дивитися на світ, щоб вміти передати найкращі зафіксовані кадри. Після теорії учасники працюють з тренерками над створенням мультимедійних історій. Перед початком навчання Ужгородський пресклуб провів анкетування, щоб визначити приблизні теми, які найбільше цікавлять дітей.

Один з учасників, 15-річний ужгородець Ігнат, вважає Студію сторітелінгу чудовою можливістю спробувати себе у чомусь новому.

12-річна Вероніка — з Дніпра. Їй подобається писати тексти і добре виходить виставляти кадр.

Ірина Бреза переконана, що навіть за короткий час проєкту тренерки зможуть зацікавити учасників та учасниць, навчити їх перших кроків — кожна у своєму напрямку. Тож результати будуть.

У лютому в релокованому до Рівного Луганському державному медичному університеті розпочав працювати оновлений Центр симуляційної підготовки. Допомагатиме студентам опановувати професійні навички сучасне технологічне обладнання, манекени, тренажери та роботи-симулятори.

Центр створено та обладнано у відремонтованому приміщенні в межах фінансованого ЄС проєкту «Підтримка відновлення та розвитку Луганського державного медичного університету».

Особливо популярним в Центрі симуляційної підготовки є віртуальний пацієнт. Цей симулятор побудовано на рольовому принципі, коли здобувач освіти відчуває себе на місці лікаря, проводить обстеження, встановлює діагноз та призначає лікування, бачить наслідки власних рішень та аналізує свої дії.

До повномасштабного російського вторгнення Луганський державний медичний університет працював у Рубіжному, куди переїхав з обласного центру 2014 року. А в березні 2022 року довелося релокуватися вдруге. Належне технічне оснащення є важливим для повноцінного облаштування та подальшого розвитку університету на новому місці.

Також у лютому в межах проєкту ЄС університет придбав новий багатомісний автомобіль, який надасть студентам та викладачам більше мобільності та можливості відвідувати заходи поза ЛДМУ. Зокрема, на найближчий час заплановано поїздки до закладів освіти Рівного та області з серією тренінгів «Домедична допомога в умовах війни».

У Запоріжжі в лютому завершили облаштування реставраційної лабораторії, де відновлюватимуть старожитності краю. Давні скрині, шафи, стільці та інші меблі, вітрини, дзеркала, предмети селянського побуту — все це вивезено з небезпечних прифронтових територій громадською організацією «Гуляйпільські старожитності».

Обладнання для майстерні закуплено на кошти від фінансованого ЄС проєкту «Дім Європи». Організація стала однією з 15 організацій, що перемогли у конкурсі малих інфраструктурних грантів. Всього ж на конкурс було подано 421 заявку.

До створення такої майстерні організацію підштовхнули реалії війни. Музей старожитностей в Гуляйполі облаштовували до повномасштабного вторгнення, а відкриття планували на середину 2022 року. Однак натомість довелося все зібране евакуювати. Більше того, збирати давні речі по селах у прифронтовій території, які інколи місцеві самі просять забрати та зберегти.

Роботи буде чимало, лише нереставрованих скринь зараз більше десятка, розповідає керівник організації. Ці скрині, з якими колись жінки виходили заміж — особливі предмети в колекції. Вони різних форм та, кажучи по-сучасному, дизайну. Відомі навіть прізвища власниць деяких зі скринь.

Верстати в новій майстерні запрацюють найближчим часом. В організації планують реставрувати до завершення проєкту кілька експонатів і, можливо, влаштувати невелику виставку.

Постійні повітряні тривоги є на сьогодні головним бар’єром для навчання у школах. Так вважають учні, їхні батьки, педагоги та представники адміністрації шкіл, що взяли участь у дослідженні «Війна та освіта. Два роки повномасштабного вторгнення».

Його за підтримки програми U­LEAD з Європою провів фонд SavED разом з VoxPopuli Agency. Презентація дослідження відбулася в середині лютого.

Учні також назвали інші причини, що ускладнюють навчання — деякі предмети даються гірше, інколи їх забагато, бракує зосередженості. Для вчителів та адміністрації шкіл окрім повітряних тривог значною перешкодою вбачається брак техніки для належного проведення навчання.

Дослідження свідчить, що школярі та навчальні заклади намагаються адаптовуватися до воєнних реалій. Понад 60% учнів цілком або «скоріше» задоволені своїми успіхами в навчанні впродовж минулого року. Дещо менший (56%) цей показник у батьків та вчителів — 52%. При цьому більшість учнів, батьків та педагогів вважають, що за результатами поточного навчального року успішність покращиться.

Переважна більшість опитаних учнів планує продовжити навчання після школи. 35% хотіли б вступити до одного з провідних українських вищих навчальних закладів, 25% — до іншого університету або коледжу України, 18% — поїхати навчатися за кордон. Зрозуміло, що для здійснення амбітних планів потрібна якісна шкільна освіта.

Розпізнавання облич, чат-боти на кшталт GPT і створення зображень за допомогою Stability AI – все це вже стало реальністю. Йдучи в ногу з часом, проєкт EU4DigitalUA, що фінансується ЄС, Офіс Омбудсмана та Міністерство цифрової трансформації в лютому представили перші в Україні рекомендації з питань штучного інтелекту (ШІ) та захисту персональних даних.

Документ надає загальні рекомендації для пошуку шляхів розв’язання потенційних проблем та використання можливостей, які пропонує ШІ.

Вони наводять приклад. Компанія-розробник представила проєкт з розпізнавання облич у системі відеоспостереження на основі ШІ. Під час тестування система показала чудові результати, точно розпізнавала обличчя у 99% випадків. Однак після розгортання цієї технології в реальному середовищі за певний умов з’являлися помилки. Наприклад, коли обличчя погано освітлені, або під незвичними кутами огляду. Тож незважаючи на високу точність даних під час тестування система може бути менш ефективною в реальних умовах через фактори, які не були враховані під час модельного навчання.

Подальші кроки передбачають розробку більш специфічних рекомендацій, що зосередяться на окремих питаннях ШІ.