21 лютого буде оголошено трьох переможців конкурсу есе «10 років Євромайдану: як європейські цінності визначили шлях України». Усього на конкурс було надіслано 142 роботи. Нині журі проводить оцінку 12 робіт, що увійшли до «короткого списку» ― тобто, вийшли до фіналу.

Фіналісти конкурсу такі:

1. Анастасія Тимків, Калуш,
   Івано-Франківська область
2. Анастасія Василишина,
   Іванків, Київська область
3. Андрій Кучемба, Львів
4. Анна Крижанівська, Вінниця
5. Антон Сердечний,
   Софіївська Борщагівка, Київська область
6. Діана Шулик, Іванків,
   Тернопільська область
7. Ганна Лещенко, Львів
8. Іван Абрамович, Тернопіль
9. Надія Лисичина, Старокостянтинів,
   Хмельницька область

10. Шекурє Рамазанова, Буча, Київська область
11. Владислав Сацюк, Київ
12. Єлизавета Ходоровська, Одеса

Участь у ньому могли брати молоді люди віком від 16 до 25 років, які мали бажання поділитися особистим досвідом чи роздумами про події Революції гідності, їхній вплив на Україну та її європейське майбутнє.

Есе мали бути написані англійською мовою та обсягом від 3,5 до 4 тисяч знаків. Заборонявся плагіат, реферування чужих думок або використання штучного інтелекту. Також не допускалось використання власних раніше опублікованих творів.

До складу журі конкурсу входять пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Наєм, директор програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга, головна редакторка сайту «Українська правда» Севгіль Мусаєва та фахівці у сфері євроінтеграції та журналістики.

Роботи трьох переможців буде опубліковано на «Українській правді». Автори 12 робіт з «короткого списку» отримають заохочувальні призи, а автори всіх поданих на конкурс есе ― символічні подарунки.

Протягом січня у провідних українських медіа вийшла низка публікацій, що присвячувалися проблемам малого й середнього бізнесу в Україні та розповідали про підтримку, яку підприємцям надає Євросоюз.

У статтях багато аналізу та цікавих деталей.

Підхід ЄС до підтримки українських МСП справді комплексний та не обмежується лише прямою фінансовою допомогою. Прикладом виступає співпраця проєкту EU4Business з Офісом з розвитку підприємництва та експорту, українською інституцією, що опікується МПС. ЄС допомагає підвищити її спроможність та ефективність та водночас сприяє виходу українського бізнесу на європейський ринок.

Докладніше про це у ще одній публікації від «Форбс» ― «Допомагати, взаємодіяти, модернізувати, або як ЄС підтримує українські інституції».

У публікації «Економічної правди» «Людський капітал України та розвиток бізнесу» йдеться про очевидну проблему, спричинену війною та масовим виїздом українців за кордон.

Уже зараз відчувається брак кваліфікованих працівників, і їх бракуватиме за будь-якого сценарію після перемоги. Навіть за умови повернення українців з-за кордону Україна матиме потенційний дефіцит робочої сили у 3,1–4,5 млн. осіб, який неможливо подолати винятково внутрішніми людськими ресурсами.

Зарадити цьому можна зростанням продуктивності праці та інноваціями. «Європейський Союз та Україна тісно співпрацюють у рамках наукових та високотехнологічних програм Digital Europe («Цифрова Європа»), Horizon Europe, Euratom та інші, ЄС підтримує українські стартапи та сприяє формуванню сприятливого інноваційного середовища в регіонах», ― йдеться в публікації.

Цю тему розвинуто в іншій статті «Економічної правди» ― «Екосистема інновацій ― як в регіонах України формують сприятливе середовище для людей, ідей та бізнесу». У ній ідеться про діяльність та результати проєкту ЄС «Нова економіка Івано-Франківська». Його мета ― створити в місті екосистему інновацій. Тобто, сформувати середовище, що сприятиме генерації ідей та впровадженню новітніх розробок, а отже поступовому переходу Івано-Франківська до економічної діяльності з вищою доданою вартістю.

А в розміщеній на «Форбс» публікації «Правова євроінтеграція: як українське законодавство адаптується до європейського» йдеться про ще один важливий аспект допомоги ЄС українському бізнесу ― покращення регуляторного середовища та приведення його до стандартів ЄС.

23 лютого 2022 року у Херсонському драматичному театрі відбулася довгоочікувана прем’єра вистави «Вічність і один день». Квитки було розпродано і на наступні дні.

Це один із фрагментів фільму «Культура під час війни. Південь», підготовленого творчою групою мультимедійного українознавчого проєкту Ukraїner у межах комунікаційної кампанії ЄС «Разом творимо. Разом зберігаємо».

Це підбірка роздумів митців про культуру та потребу в переосмисленні її ролі та ролі їх самих під час війни.

Під час окупації Херсона Олександр Книга був затриманий росіянами, які намагались схилити його до співпраці з режимом. Директор театру відмовився, а згодом зміг дістатися території під українським прапором. Більшість трупи повернулася до Херсона одразу після деокупації, тож нині театр продовжує працювати.

Нині Юлія, яка тривалий час пробула в окупованому на той момент Херсоні, живе в Одесі, перемістила туди свою організацію Urban Re-Public та співпрацює з Одеським муніципальним музеєм особистих колекцій імені Олександра Блещунова.

Його фонди складають понад 10 тисяч об’єктів антикваріату.

Колекція зараз у сховищах, однак музей працює. Зокрема, торік восени тут відбулася виставка робіт одеського митця Кирила Максименка «Маніфест миру», зроблених з уламків російських снарядів та мін.

Допомогу в захисті експонатів Одеського художнього музею надав Євросоюз через Фонд Aliph, міжнародний альянс захисту культурної спадщини під час конфліктів. Завдяки цьому колекції не постраждали після того, як у листопаді 2023 року внаслідок обстрілу було пошкоджено будівлю музею.

У фільмі присутні й інші історії та приклади з життя українських митців та діяльності культурних інституцій.

Режисерка-документалістка Олена Максьом воює у складі одного з підрозділів Нацгвардії. Каже, що спочатку намагалася на війні знімати, однак потім зрозуміла, що часом камера «недоречна».

Співачка Джамала розповідає у фільмі про свій альбом Qirim, який презентувала вже під час війни, однак запис якого зробила ще незадовго до вторгнення. В альбомі зібрано унікальні кримськотатарські народні пісні.

Фільм «Культура під час війни. Південь» завершує цикл з чотирьох стрічок, які підготував в межах кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо» проєкт Ukraїner. Три попередні роботи було присвячено західному, північному та центральному регіонам України.

У Кривому Розі та Запоріжжі у січні відбулися «Кінорезиденції» ― дві семиденні школи кінодокумен- талістики для молоді віком від 14 до 19 років. Участь у навчанні взяли 90 осіб, які створювали фільми під менторством фахівців кіновиробництва.

Цей освітній проєкт під назвою «Країна моєї мрії» реалізує ГО «Міжнародний дитячий кінофестиваль КІДС МУВІ ФЕСТ» та співфінансує, за підтримки ЄС, програма ZMINA: Rebuilding фонду «Ізоляція».

За словами Світлани, відібрані в результаті творчого конкурсу учасники проєкту вислухали від громадських активістів та експертів презентації ідей і програм, які демонстрували конкретні вирішення тих чи інших проблем, пов’язаних з реконструкцією та відбудовою Кривого Рогу та Запоріжжя. У результаті діалогів та дискусій юні режисери підготували на пітчинг 8 ідей для майбутніх фільмів. Комісія з експертів та просто громадян міст проголосувала за дві кращі ідеї. Учасники мали лише три дні для створення двох фільмів про розвиток своїх міст.

Криворізька школярка Алекса Лучаєва працювала з командою над фільмом про складну історію перейменування вулиці Співдружності в її місті на честь загиблого на війні медика Олексія Різниченка. Цей процес тягнеться вже понад рік.

Під час знімання фільму Алекса попрацювала в різних ролях ― була в операторській, сценарній та режисерській групах. Тепер прагне продовжувати вивчати дивовижний світ кіномистецтва.

Юна режисерка із Запоріжжя Софія Бабакова працювала над фільмом про відновлення зруйнованого обстрілами будинку в її місті та його історію. Була оператором.

Прем’єри створених фільмів юні фільммейкери представили громадськості на «червоних доріжках» в Кривому Розі та Запоріжжі. В найближчому майбутньому ці документальні стрічки поїдуть підкорювати Ірландський дитячий кінофестиваль.

Нові класи української та англійської мов, приміщення для групи продовженого дня, відремонтований спортзал та сучасні прозорі двері в усіх класних кімнатах. Такі результати роботи проєкту «Відбудова місцевих шкіл для стійкості» у ліцеї села Дорогинка на Чернігівщині.

Проєкт реалізовував Благодійний фонд «Сміливі» в межах програми «U-LEAD з Європою» та за фінансової підтримки Служби зовнішньополітичних інструментів Європейської Комісії.

Ліцей у Дорогинці дуже постраждав від російських снарядів на початку війни. Кілька класних кімнат було просто випалено.

Ліцей у Дорогинці став одним з останніх з усіх дванадцяти освітніх закладів, відремонтованих у межах проєкту у Київській, Чернігівській та Харківській областях. Відбудова проводилася за принципом «Побудувати краще» (Build Back Better).

Іншим принципом роботи було залучення до співпраці місцевих громад. Наприклад, деякі з них брали на себе вивезення сміття після ремонту, а їхні мешканці допомагали як волонтери. Таким чином люди спільно брали участь у покращенні благоустрою свого населеного пункту.

«Інколи виникають дискусії щодо того, чи варто взагалі відновлювати школи у прифронтових територіях або в регіонах, що межують з Росією. Ми вважаємо, що варто, і це дуже важливо,- каже Віталій Селик. ― Якщо там не буде шкіл, то працездатне населення молодшого та середнього віку виїжджатиме, адже їм треба навчати дітей».

У першій половині лютого буде запущено оновлений телеграм-бот «Мами, діти, емоції. Керуй емоціями, щоб вони не керували тобою». Його призначено для жінок, що мають дітей дошкільного віку та потребують психологічної підтримки.

Чат-бот створено ще рік тому громадською організацією «Генерація матерів «Лада». Теперішнє його оновлення та кращу адаптацію до поточних викликів ГО здійснює в межах фінансованого ЄС проєкту «Фенікс», що реалізується Фондом Східна Європа.

Віталіна підкреслює, що сьогоднішній психологічний стан матерів впливатиме на дітей та суспільство протягом кількох наступних поколінь. Йдеться як про індивідуальне психосоматичне, так і про громадське здоров’я. Тож тим більше важливо допомагати зараз мамам.

Чат-бот «Мами, діти, емоції. Керуй емоціями, щоб вони не керували тобою» надає можливість пройти тест для визначення емоції чи емоцій, з яких рекомендовано почати роботу, або вибрати ту, яка за відчуттями користувача становить проблему. Після чого прослухати відеолекцію з основною інформацією про емоцію та отримати практичні поради та вправи від професійного психолога.

У початковій версії чат-боту було шість емоцій, нині ж їх стане 25. З них 16 ― злість, провина, страх, сум, тривога, сором, відчай, заздрість, ненависть, роздратованість, жалість та інші ― для мам. До цього додано ще 9 важких емоцій дитини, щоб мами могли краще зрозуміти їхню реакцію та знати, яким чином їм допомогти. Також у кожного відео буде переклад жестовою мовою. Крім того, в боті зʼявиться можливість завантажити «Путівник щоденних вправ» для роботи з емоціями та буде присутній доступ до Всеукраїнської бази безоплатної психологічної допомоги. Якщо людина відчуватиме, що їй потрібна індивідуальна допомога експерта, то достатньо буде лише вказати область проживання, а бот підкаже усі безкоштовні офлайн і онлайн можливості поблизу.

Чат-бот є анонімним.

Поряд із практичними покращеннями чат-боту ГО «Генерація матерів «Лада» проводить його технічне вдосконалення, в результаті якого зможе збирати більше статистичних даних. Їхній аналіз дозволятиме оновлювати продукт чи розробляти нові, налаштовувати автоматизоване листування залежно від відповідей користувачок тощо.

В Одесі з 13 по 26 січня тривала виставка «Глобус Чорного моря», де було представлено створені дітьми тематичні карти, що змальовують морське біорізноманіття та його історію.

Виставка стала результатом діяльності учасників однойменної науково-художньої школи, що пройшла в кінці минулого року в Одесі та Миколаєві. Саме там 29 дітей віком від 8 до 16 років вчилися мистецтва малювання карт. Школу організував проєкт ЄС/ПРООН «Європейський Союз задля удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EU4EMBLAS) спільно з творчим простором «Діалоги».

Хто є причорноморськими сусідами України? Як розрізняти стороні світу за картою? Як мігрують морські мешканці в різні сезони? Де накопичується морське сміття? Якими є історичні морські торговельні маршрути? Все це розповіли дітям науковці, запропонувавши обрати одну з тем для власної карти.

У результаті навчання діти виготовили 31 карту, з яких і складається виставка «Глобус Чорного моря».

Діти привносили у творчість свої мрії та сподівання.

Поліна Федорченко з Одеси обрала темою своєї карти суднопластво, і відобразила на ній головні чорноморські порти та торговельні маршрути.

Олена Марушевська зауважує, що це вже друга школа, яку організували в межах проєкту.

Перша під назвою «Чорноморський щоденник ― 2022» пройшла в Одесі. Її метою було розповісти дітям про мешканців Чорного моря і зацікавити їх обрати одного з них для власної картини. В результати діти протягом 6 тижнів спільно з науковцями і митцями творили свою історію про морських мешканців, в якій наукові знання перепліталися з емоціями й діяли як арттерапія. Участь у тій школі взяли переважно діти-переселенці з Миколаєва, Херсона та Донецької області. Школу також вінчала виставка робіт юних майстрів у справжній художній галереї з призами та інтерв’ю для медіа.

Тоді виставка отримала дуже схвальні відгуки громадськості й навіть помандрувала до Румунії, де була представлена в Університеті Овідіус в Констанці. В листах до своїх робіт діти писали й про свої почуття: «Скат ніколи не має бути один», «Якщо хтось нападає на його територію, кам’яний краб мусить його прогнати», «Бажаю Чорному морю, щоб його розмінували»… Кращі роботи стали основою для спеціальних чорноморських марок, які випустили спільно з Укрпоштою до Дня Чорного моря.

Нинішня виставка «Глобус Чорного моря» після Одеси переїде до Миколаєва, де відкриється 17 лютого.

Фінансований ЄС Проєкт COMPASA підготував у січні брошуру, в якій йдеться про важливість запровадження в Україні національних критеріїв допустимості державної допомоги. Проєкт співпрацює з Антимонопольним комітетом, щоб допомогти йому вдосконалити засади конкурентної політики та систему державної допомоги відповідно до законодавства та практики ЄС.

Ці два напрямки надзвичайно важливі з огляду на виконання Україною зобов’язань в межах Угоди про асоціацію та переговорів про вступ до ЄС. Питання державної допомоги стосуватимуться 8-го розділу переговорного процесу «Конкурентна політика». В оприлюдненому наприкінці минулого року звіті Єврокомісії щодо готовності України до вступу зафіксовано «обмежений прогрес» у цій сфері. Тож попереду багато роботи.

У новій брошурі підкреслено, що Україна вже зараз має працювати над впровадженням національних критеріїв допустимості державної допомоги, адже їхня розробка та застосування має першочергове значення для економіки.

Проєкт працює з червня 2023 року й реалізується консорціумом Wyg Consulting Ltd. та Радою з питань конкуренції Румунії. COMPASA проводить аналітичну роботу та надає Антимонопольному комітету рекомендації у сферах його діяльності.