Шекюрі Рамазанова, Єлизавета Ходоровська і Владислав Стасюк стали переможцями конкурсу есе, організованого Представництвом Євросоюзу в Україні з нагоди 10-річчя Революції Гідності. Нагородження відбулося в березні за участю пані Посла ЄС в Україні Катаріни Матернової та Віцепремʼєрки з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.

Усього на оголошений у січні конкурс було надіслано 142 роботи. 12 із них вийшли до фіналу. Для участі в церемонії нагородження в Представництво ЄС було запрошено всіх фіналістів.

Одна з переможниць, 19-річна одеситка Єлизавета Ходоровська, каже, що любить писати на важливі й цікаві для неї теми.

Есе Єлизавети завершується згадкою про рішення ЄС розпочати з Україною переговори про вступ. У коментарі EU4Ukraine Review вона погоджується, що цей процес також вимагатиме від українського суспільства фокусу на цінностях, на яких ґрунтувався Майдан і які його мотивували.

Вона вважає, що варто бути готовими до тривалого процесу приєднання до ЄС і наполегливо працювати.

Євросоюз продовжує підтримувати малий і середній бізнес у різних сферах економіки. Протягом березня про це йшлося у низці медіа в межах комунікаційної кампанії «Разом вистоїмо. Разом ми — Європа», покликаної інформувати про сприяння МСП з боку ЄС та відповідні можливості для підприємців.

Пані Посол розповіла також про новий інструмент ЄС з підтримки України, зокрема й малого та середнього бізнесу: Ukraine Facility, із бюджетом 50 млрд євро. Про нього йдеться у публікації на «Економічній правді» під назвою «Ukraine Facility: марафон економічної інтеграції». 33 млрд євро буде надано у формі кредитів, а 17 млрд — грантами. У березні Україна отримала перший транш у розмірі 4,5 млрд євро.

Одним із прикладів підтримки Євросоюзом високо- технологічного бізнесу, а саме інноваційних стартапів, є новий проєкт Seeds for Bravery з бюджетом 20 млн євро, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу через Європейську Інноваційну Раду. Про нього розповіли в ефірі Радіо NV Святослав Святненко, співзасновник Innov8, і Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів. Ці організації входять до консорціуму, що реалізує проєкт.

У березні був дедлайн приймання заявок на фінансування за п’ятьма грантовими програмами, і відразу ж розпочато нову хвилю конкурсу.

У березні на Радіо NV пройшов також ефір, присвячений ще одному напрямку підтримки бізнесу з боку ЄС — розробці та впровадженню зелених технологій. Гранти для бізнесу надають у межах програми «Кліматичні інноваційні ваучери». У березні було оголошено десятьох переможців першої хвилі грантового конкурсу, які сукупно отримають 442 тисячі євро.

Упродовж березня вийшла також серія відеороликів про переможців премії «Business Recognition Awards-2023». Нею Представництво ЄС в Україні відзначило компанії, що досягли значних успіхів у своїх сферах, зокрема й завдяки ефективному використанню підтримки Євросоюзу.

У березні до Полтави та Львова завітав фестиваль документального кіно «Культура під час війни». Це серія з п‘яти стрічок, створених українознавчим проєктом «Ukraїner» за підтримки Представництва ЄС в Україні у межах комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо».

Чотири з цих фільмів «регіональні» — присвячені культурному життю на заході, сході, півночі та півдні країни. П’ятий — тематичний, про роботу українських музеїв під час повномасштабного російського вторгнення.

До Полтави та Львова ці стрічки було показано в Києві та Чернігові.

Покази фільмів у Львові та Полтаві стали завершальними заходами кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо». Її було спрямовано на інформування про підтримку, яку ЄС надає для збереження української культурної спадщини та розвитку культури в часи війни. Безпосередньо кампанію проводив проєкт ЄС «Українцям про Європейський Союз» (CEU4U). Перед показами фільмів про культуру під час війни у різних містах України глядачі могли поспілкуватися з представниками проєкту і митцями, котрі отримали підтримку від ЄС.

Йдеться про садовий коворкінг, що працює при школі в межах фінансованого ЄС проєкту з розбудови ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади на Полтавщині.

Школярі в Березовій Рудці вирощують моркву, яблука, буряки, картоплю, смородину, малину, помідори, квасолю. Старшокласники вивчають соціальне підприємництво.

Директор школи Михайло Прокопенко каже, що проєкт, зокрема, дуже допоміг із придбанням техніки.

Школярі мають гарні здобутки. Наприклад, торік на своїх ділянках виростили майже чотири центнери малини, більше двох тонн моркви, вісім центнерів буряка.

Садовий коворкінг у Березовій Рудці — один із шести, що працюють у межах проєкту. Є ще артшвейний, гончарний, 3D-інноваційний та два кулінарні — один з них також у селищі, працює на базі кафе «Shamrock». Школярі з садового коворкінгу продають туди помідори для піци.

Торік у всіх коворкінгах провели понад 26 благодійних заходів, 200 майстер-класів, 270 гурткових занять, 300 уроків, 200 екскурсій. Понад 30 разів брали участь у благодійних ярмарках, де збирали кошти для Збройних Сил.

Проєкт з розбудови ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади імплементує Інститут громадянської освіти.

Керівник Інституту громадянського суспільства пере- конаний, що інновації, які просуває проєкт у різних сферах місцевої економіки, формують у молодих жителів громади відчуття спроможності досягати успіху самостійними зусиллями. Вони бачать, що це можна робити і в новітній сфері робототехніки, і в традиційних для громади садівництві, харчовому чи швейному виробництвах.

Проєкт працює не лише зі школярами. За його підтримки в громаді з’явилося 67 мікротепличних господарств, 5 центрів з обробітку землі на базі мототракторів, 3 молочні міні-ферми, потужність для зберігання зерна на базі полімерних рукавів. Закуплено прес-підбирач для тюкування біомаси, введено в дію цех із виробництва паливних брикетів.

«Минуло вже кілька тижнів, а я досі під враженнями, які хочу для себе зберегти», — каже асистентка фізичного терапевта Поліна Тютюнник про участь у п’ятиденній Школі фізичних терапевтів майбутнього, що відбулася у березні в Івано-Франківську.

Школу організовано за сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні та за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні».

Поліна працює саме з дітьми — в Центрі матері і дитини імені професора Руднєва у Дніпрі. Бачить, як змінюється ставлення до пацієнтів та реабілітації. Раніше прописували дитині загальну програму, ЛФК і відпускали — не цікавилися, наскільки індивідуально підібрана ефективна реабілітаційна програма, чи заснована на доказах. Нині ж реабілітацію спрямовано на максимальну незалежність пацієнтів у повсякденній діяльності та адаптацію. Аби, незважаючи на обмеження, діти могли контактувати з однолітками, ставала кращою якість їхнього життя.

Дніпропетровська область є однією з відібраних для медичного компоненту проєкту EU4Recovery — разом із Чернігівською, Запорізькою, Харківською, Сумською, Миколаївською, Полтавською та Херсонською.

У кожній з них відібрано по 10 громад — 8 основних та 2 резервні.

Медичні заклади громад отримали анкети, за результатами яких відбирають персонал для участі в Школах фізичного терапевта майбутнього.

Поліна Тютюнник погодилася на участь відразу. Каже, дещо хвилювалася через свій лише півторарічний досвід у професії, однак ці хвилювання виявилися марними.

Усього участь у школі взяли 24 фахівці з реабілітації. Цього року, у вересні, відбудеться ще одне таке навчання.

Майже 800 заявок на участь у вебінарі «Застосування цифрового сервісу ChatGPT як помічника у генеруванні концептів проєктів на конкурси програм ЄС» отримала Агенція європейських інновацій. Він пройшов у другій половині березня і став черговим заходом проєкту «Рецепти успіху у програмах ЄС».

Навчання, яке триває в межах проєкту, має допомогти українським громадським та іншим організаціям краще готувати заявки на конкурси програм Європейського Союзу.

У грудні 2023 року АЄІ перемогла з проєктом «Рецепти успіху у програмах ЄС» у конкурсі «Сприяння підготовці та початку переговорів про вступ України до ЄС» у межах програми «Європейське відродження». Її спільно реалізують ЄС та Міжнародний фонд Відродження. Станом на кінець березня агенція провела вже вісім онлайн заходів.

Загалом навчання викликає великий інтерес з боку цільової аудиторії, — відзначають в АЄІ.

Потребу в підвищенні обізнаності потенційних українських аплікантів з процедурами та специфікою програм ЄС підтверджують анкетування, які агенція проводить при отриманні заявок на участь у заходах.

Наприклад, опитування щодо знань та досвіду проєктного менеджменту показує найчастіше «трієчку» за п’ятибальною системою. Десь такий же рівень щодо поінформованості про конкурси програм ЄС та участь у них.

Менеджерка програми «Європа і світ» Міжнародного фонду Відродження Ольга Квашук нагадує, що одним із пріоритетів минулорічного конкурсу якраз і було залучити ширше коло українських організацій, зокрема на місцевому й регіональному рівнях, до нових можливостей участі у конкурсах бюджетних програм ЄС, які відкриває для України статус кандидата.

У кінці березня відбулася прем’єра документального фільму про міжнародний проєкт «Погляд у майбутнє», яка стала його завершальним заходом. Проєкт спільно реалізували протягом кількох місяців луцький театр «Гармидер» і школа мистецтв «ZUŠ Jozefa Rosinského v Nitre» з міста Нітра в Словаччині за фінансування програми ЄС «Культура допомагає».

Учасниками були підлітки 14-17 років, по 10 в Луцьку та Нітрі. Хтось із досвідом навчання театрального мистецтва, хтось ні — але всі разом вони створили вражаючий та чуттєвий перформанс «Погляд у майбутнє». Він про інтеграцію підлітків із різних міст та пошук ресурсу для майбутнього під час війни.

Нітра, Донецьк, Луцьк, Рубіжне, Братислава, Ужгород, Краматорськ, Новоукраїнка, Новий Мосир, Херсон, Маріуполь, Шала, Ізюм — такими є рідні міста учасників перформансу.

На першому етапі діти проходили тренінги й акторські практики окремо в Луцьку та Нітрі. Потім українська команда приїхала в Словаччину, і всі 20 юних акторів та акторок протягом п’яти днів створили виставу.

Роз’їхавшись, команди створили в своїй містах ще й українську та словацьку версії вистави.

Репетиції в Луцьку в межах «Погляду у майбутнє» проводили в «Культурному укритті» — з ним пов’язано ще один фінансований ЄС проєкт «Гармидеру», так само завершений у березні.

Укриття було обладнано за допомогою інфраструктурного гранту від «Дому Європи».

Ще до війни «Гармидер» організував у Луцьку мистецький простір «Ангар», який після початку вторгнення перетворився на великий волонтерський штаб. А для традиційної соціокультурної діяльності орендував велике приміщення в новобудові і облаштував там укриття.

Згодом і «Ангар» знову стали використовувати як мистецький майданчик, і тут виникла проблема — простори два, а комплект театрального обладнання один. Тож доводилося возити його з «Ангару» до «Культурного укриття» і назад, — розповідає Руслана Порицька.

У березні Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI) предста- вила оцінку доброчесності комунального підприємства «Миколаївводоканал». Це один із нових інструментів програми з метою підвищення ефективності, підзвітності та прозорості комунальних підприємств у містах-партнерах, мінімізації корупційних ризиків та покращення якості надання послуг населенню.

Крім цього EUACI спільно з консультантами провела оцінку доброчесності водоканалів у інших міста-партнерах: Чернівцях, Червонограді та Нікополі.

Оцінка доброчесності відбувається таким чином.

Спочатку розробляють її методологію для того чи іншого підприємства. Вона ґрунтується на найкращих практиках оцінки корупційних ризиків у державних і комунальних підприємствах, відповідному законодавстві України та принципах корпоративного управління ОЕСР.

Оцінку проводять у 8 сферах, вона має більше 80 індикаторів. Ключовими сферами є загальне управління, послуги, комунікації, корпоративне управління, етичні аспекти, публічні закупівлі, управління активами, фінансово- економічні показники тощо.

За результатами оцінки готують детальний звіт, а на його основі та спільно з підприємством і міською адміністрацією — План мінімізації ризиків. Його затверджує виконком міської ради. Після цього EUACI допомагає підприємству і міській адміністрації у виконанні плану в межах свого мандату, а також проводить моніторинг виконання разом з міською адміністрацією.

Зараз відбувається оцінка доброчесності щодо центральних міських лікарень комунальної власності у Червонограді й Житомирі, комунального підприємства громадського транспорту в Чернівцях та КП «Управління автомобільних шляхів» у Житомирі.