БЕРЕЗЕНЬ 2024
Шекюрі Рамазанова, Єлизавета Ходоровська і Владислав Стасюк стали переможцями конкурсу есе, організованого Представництвом Євросоюзу в Україні з нагоди 10-річчя Революції Гідності. Нагородження відбулося в березні за участю пані Посла ЄС в Україні Катаріни Матернової та Віцепремʼєрки з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.
Усього на оголошений у січні конкурс було надіслано 142 роботи. 12 із них вийшли до фіналу. Для участі в церемонії нагородження в Представництво ЄС було запрошено всіх фіналістів.
«Було дуже приємно побачити і послухати юних фіналістів, що взяли участь у конкурсі. Які талановиті! Яка ясність мети в такому молодому віці! Яке красномовство, — поділилася емоціями пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. — Читати есе було справжнім задоволенням. І було справді тепло поспілкуватися з ними особисто. Я впевнена, що на них усіх чекає світле майбутнє. З таким відданим і талановитим поколінням майбутніх лідерів Україна має великі перспективи. Це надихає мене продовжити конкурс есе і зробити його традицією для Представництва».
Одна з переможниць, 19-річна одеситка Єлизавета Ходоровська, каже, що любить писати на важливі й цікаві для неї теми.
«Конкурс став саме такою нагодою приділити час чомусь, чим захоплююся давно. Окрім цього для мене було важливим дослідити тему Революції Гідності вже в обізнаному віці, — каже вона. — Я вдячна цій ініціативі за те, що вона дала ще один поштовх вихованню обізнаного молодого покоління українців. Впевнена: кожен, хто брав участь у конкурсі, виніс для себе важливі знання про шлях до європейського майбутнього».
Есе Єлизавети завершується згадкою про рішення ЄС розпочати з Україною переговори про вступ. У коментарі EU4Ukraine Review вона погоджується, що цей процес також вимагатиме від українського суспільства фокусу на цінностях, на яких ґрунтувався Майдан і які його мотивували.
«Ми не можемо сьогодні дозволити собі не мати цього тонусу. Платимо зависоку ціну, аби бути частиною ЄС. Втратити тонус і фокус на європейських цінностях буде неповагою до тих, хто стояв на Майдані 10 років тому й продовжує цей шлях донині. Частина цих людей, на жаль, заплатила своїм життям, аби ми сьогодні були на етапі початку переговорів», — каже Єлизавета.
Вона вважає, що варто бути готовими до тривалого процесу приєднання до ЄС і наполегливо працювати.
«Українське суспільство має прийняти той факт, що бюрократична і правова основи членства вимагають реформ. Може здаватися несправедливим те, що Брюссель вимагає від нас увесь пакет процедур в часи великої війни, — однак це є запорукою того, щоб бути безумовно рівним членом ЄС в майбутньому. Сьогодні наш фокус має бути направлений на прийняття правил гри, які приведуть нас до результату попри труднощі», — каже переможниця конкурсу есе.
Більше інформації:
Фейсбук-сторінка Представництва ЄС в Україні Сайт EU4Ukraine
Євросоюз продовжує підтримувати малий і середній бізнес у різних сферах економіки. Протягом березня про це йшлося у низці медіа в межах комунікаційної кампанії «Разом вистоїмо. Разом ми — Європа», покликаної інформувати про сприяння МСП з боку ЄС та відповідні можливості для підприємців.
«Після повномасштабного вторгнення було докладено багато зусиль, щоб допомогти малому та середньому бізнесу отримати доступ до кредитів на вигідних умовах. Ми надали низку гарантій фінансовим установам, які, своєю чергою, працюють з українським банківським сектором, щоб забезпечити доступ до фінансування, — сказала пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова в інтерв’ю телеканалу ICTV . — Але думаю, що під час фази відновлення нам доведеться значно розширити таку підтримку, адже це — рятівне коло для економіки України».
Пані Посол розповіла також про новий інструмент ЄС з підтримки України, зокрема й малого та середнього бізнесу: Ukraine Facility, із бюджетом 50 млрд євро. Про нього йдеться у публікації на «Економічній правді» під назвою «Ukraine Facility: марафон економічної інтеграції». 33 млрд євро буде надано у формі кредитів, а 17 млрд — грантами. У березні Україна отримала перший транш у розмірі 4,5 млрд євро.
«Європейські партнери оцінюють роль МСП у відбудові та модернізації України як критично важливу, тому ключовим пріоритетом і надалі має бути допомога у розв’язанні спричинених війною проблем, фінансуванні нових інвестиційних проєктів та подоланні викликів, пов’язаних з інтеграцією України у ринок ЄС», — йдеться в публікації.
Одним із прикладів підтримки Євросоюзом високо- технологічного бізнесу, а саме інноваційних стартапів, є новий проєкт Seeds for Bravery з бюджетом 20 млн євро, що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу через Європейську Інноваційну Раду. Про нього розповіли в ефірі Радіо NV Святослав Святненко, співзасновник Innov8, і Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів. Ці організації входять до консорціуму, що реалізує проєкт.
У березні був дедлайн приймання заявок на фінансування за п’ятьма грантовими програмами, і відразу ж розпочато нову хвилю конкурсу.
«Перший дедлайн означає, що заявки компаній, які подалися до цієї дати, надходять незалежним експертам на оцінку, далі формується рейтинговий список і визначається, хто отримає фінансування. Але програми є постійно діючими до другої половини 2025 року, — пояснює Святослав Святненко. — Перший дедлайн минув, але можна подавати заявки за цими програмами й далі».
У березні на Радіо NV пройшов також ефір, присвячений ще одному напрямку підтримки бізнесу з боку ЄС — розробці та впровадженню зелених технологій. Гранти для бізнесу надають у межах програми «Кліматичні інноваційні ваучери». У березні було оголошено десятьох переможців першої хвилі грантового конкурсу, які сукупно отримають 442 тисячі євро.
«Кліматичні технології — це не лише сонячні панелі й енергія вітру. Це може бути що завгодно — від виробництва тканин до будівництва, якісь винаходи, — пояснював під час ефіру Роман Зінченко, голова правління ГО «Greencubator», що реалізує програму. — Ми підтримуємо компанії, які впроваджують зелені технології в усі галузі економіки. Сільське господарство, матеріали, метали, енергоефективність, транспорт, енергоменеджмент тощо. Усе це є в портфоліо «Кліматичних інноваційних ваучерів».
Упродовж березня вийшла також серія відеороликів про переможців премії «Business Recognition Awards-2023». Нею Представництво ЄС в Україні відзначило компанії, що досягли значних успіхів у своїх сферах, зокрема й завдяки ефективному використанню підтримки Євросоюзу.
Більше інформації:
Фейсбук-сторінка Представництва ЄС в Україні
You-Tube канал Представництва ЄС в Україні
Кампанія «Разом вистоїмо. Разом ми — Європа» на сайті EU4Ukraine
У березні до Полтави та Львова завітав фестиваль документального кіно «Культура під час війни». Це серія з п‘яти стрічок, створених українознавчим проєктом «Ukraїner» за підтримки Представництва ЄС в Україні у межах комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо».
Чотири з цих фільмів «регіональні» — присвячені культурному життю на заході, сході, півночі та півдні країни. П’ятий — тематичний, про роботу українських музеїв під час повномасштабного російського вторгнення.
До Полтави та Львова ці стрічки було показано в Києві та Чернігові.
«Культура — це наріжний камінь національної ідентичності, навколо якого формуються традиції, мораль, принципи людей і держав. Тому так важливо захистити й зберегти ці надбання культурної спадщини, особливо в часи великої загрози руйнації та знищення, — зазначила з нагоди відкриття фестивалю в столиці Катаріна Матернова, пані Посол Європейського Союзу в Україні. — На це спрямована наша підтримка української культури, яку ЄС посилив і нарощує після початку повномасштабної російської війни.
Документальні стрічки, які знято Ukraїner в рамках кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо», зосереджують увагу на цій підтримці і на європейській українській культурі з її глибинним історичним корінням».
Покази фільмів у Львові та Полтаві стали завершальними заходами кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо». Її було спрямовано на інформування про підтримку, яку ЄС надає для збереження української культурної спадщини та розвитку культури в часи війни. Безпосередньо кампанію проводив проєкт ЄС «Українцям про Європейський Союз» (CEU4U). Перед показами фільмів про культуру під час війни у різних містах України глядачі могли поспілкуватися з представниками проєкту і митцями, котрі отримали підтримку від ЄС.
«Завтра до нас приїдуть учні 6-ї школи Пирятина та із села Повстин. Спочатку їм проведуть урок біології, де розповідатимуть про смородину. Далі поведуть у сад на майстер-клас, покажуть, як правильно обрізати яблуні. Хто захоче — зможе сам спробувати. Кожному подаруємо по кущу смородини — торік наші діти закладали живці», — розповідає в кінці березня заступниця директора Березоворудківської школи Наталія Циганко.
Йдеться про садовий коворкінг, що працює при школі в межах фінансованого ЄС проєкту з розбудови ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади на Полтавщині.
Школярі в Березовій Рудці вирощують моркву, яблука, буряки, картоплю, смородину, малину, помідори, квасолю. Старшокласники вивчають соціальне підприємництво.
Директор школи Михайло Прокопенко каже, що проєкт, зокрема, дуже допоміг із придбанням техніки.
«Ще 2018 року ми почали садити сад, ягідники. Однак робити все вручну — це важка праця, — розповідає директор про давню ідею з розвитку учнівського підприємництва. — На щастя, спочатку міськрада придбала нам тракторця, а завдяки цьому проєкту отримали набір інструментів — фрезу, картоплесаджалку і копалку, обприскувач, плужок. Навіть деякі послуги надаємо».
Школярі мають гарні здобутки. Наприклад, торік на своїх ділянках виростили майже чотири центнери малини, більше двох тонн моркви, вісім центнерів буряка.
Садовий коворкінг у Березовій Рудці — один із шести, що працюють у межах проєкту. Є ще артшвейний, гончарний, 3D-інноваційний та два кулінарні — один з них також у селищі, працює на базі кафе «Shamrock». Школярі з садового коворкінгу продають туди помідори для піци.
Торік у всіх коворкінгах провели понад 26 благодійних заходів, 200 майстер-класів, 270 гурткових занять, 300 уроків, 200 екскурсій. Понад 30 разів брали участь у благодійних ярмарках, де збирали кошти для Збройних Сил.
Проєкт з розбудови ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади імплементує Інститут громадянської освіти.
«Щоб мати майбутнє, громаді варто думати про молодь. Наш проєкт у Пирятинській громаді — це якраз про майбутнє, — каже його голова Роман Ткачук. — Молодь, яка завдяки проєкту виходить зі школи адаптованою до сучасного мінливого світу, може забезпечувати власний розвиток і розвиток громади».
Керівник Інституту громадянського суспільства пере- конаний, що інновації, які просуває проєкт у різних сферах місцевої економіки, формують у молодих жителів громади відчуття спроможності досягати успіху самостійними зусиллями. Вони бачать, що це можна робити і в новітній сфері робототехніки, і в традиційних для громади садівництві, харчовому чи швейному виробництвах.
Проєкт працює не лише зі школярами. За його підтримки в громаді з’явилося 67 мікротепличних господарств, 5 центрів з обробітку землі на базі мототракторів, 3 молочні міні-ферми, потужність для зберігання зерна на базі полімерних рукавів. Закуплено прес-підбирач для тюкування біомаси, введено в дію цех із виробництва паливних брикетів.
Більше інформації:
Сторінка проєкту на сайті Інституту громадянського суспільства
Фейсбук-сторінка Інституту
«Минуло вже кілька тижнів, а я досі під враженнями, які хочу для себе зберегти», — каже асистентка фізичного терапевта Поліна Тютюнник про участь у п’ятиденній Школі фізичних терапевтів майбутнього, що відбулася у березні в Івано-Франківську.
Школу організовано за сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні та за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні».
«Триває війна, попит на послуги фізичних терапевтів зростає. Є пацієнти з мінно-вибуховими травмами, спінальними, ампутаціями, — розповідає Поліна. — Та й поза війною наші послуги дедалі затребуваніші, зокрема щодо реабілітації дітей».
Поліна працює саме з дітьми — в Центрі матері і дитини імені професора Руднєва у Дніпрі. Бачить, як змінюється ставлення до пацієнтів та реабілітації. Раніше прописували дитині загальну програму, ЛФК і відпускали — не цікавилися, наскільки індивідуально підібрана ефективна реабілітаційна програма, чи заснована на доказах. Нині ж реабілітацію спрямовано на максимальну незалежність пацієнтів у повсякденній діяльності та адаптацію. Аби, незважаючи на обмеження, діти могли контактувати з однолітками, ставала кращою якість їхнього життя.
Дніпропетровська область є однією з відібраних для медичного компоненту проєкту EU4Recovery — разом із Чернігівською, Запорізькою, Харківською, Сумською, Миколаївською, Полтавською та Херсонською.
У кожній з них відібрано по 10 громад — 8 основних та 2 резервні.
Медичні заклади громад отримали анкети, за результатами яких відбирають персонал для участі в Школах фізичного терапевта майбутнього.
Поліна Тютюнник погодилася на участь відразу. Каже, дещо хвилювалася через свій лише півторарічний досвід у професії, однак ці хвилювання виявилися марними.
“Викладали спеціалісти дуже високого рівня, які могли відповісти на всі наші запитання. Дуже класно побудована програма, щільний графік, — розповідає вона. — Втомлювалися, але під кінець дня було таке відчуття, що твій мозок наповнили знаннями, і це дуже класно”.
Усього участь у школі взяли 24 фахівці з реабілітації. Цього року, у вересні, відбудеться ще одне таке навчання.
«Головний меседж, який я винесла з участі в Школі фізичних терапевтів майбутнього — ми, молоді фахівці, фізичні терапевти, є рушійною силою, яка може розвивати і вдосконалювати реабілітацію в Україні. Зокрема, надихнули творити зміни мотивувальні історії професійного росту фізичних терапевтів Сергія Худи та Володимира Магася. Головне — не зупинятись і не боятись невдач», — підсумовує Поліна Тютюнник.
Більше інформації:
Прес-реліз про запуск Школи фізичних терапевтів майбутнього на сайті EU4Ukraine
Майже 800 заявок на участь у вебінарі «Застосування цифрового сервісу ChatGPT як помічника у генеруванні концептів проєктів на конкурси програм ЄС» отримала Агенція європейських інновацій. Він пройшов у другій половині березня і став черговим заходом проєкту «Рецепти успіху у програмах ЄС».
Навчання, яке триває в межах проєкту, має допомогти українським громадським та іншим організаціям краще готувати заявки на конкурси програм Європейського Союзу.
«Звертаємо увагу не тільки на відповідні технічні процедури, але й на важливість ознайомлення із базовими засадами й цілями програм ЄС. Адже кожна з них у своїх описах та посібниках акцентує увагу на різних важливих викликах і проблемах європейського рівня, на вирішення яких і спрямовано конкурси, — підкреслює президент Агенції європейських інновацій Іван Кульчицький. — Власне, заявники на фінансування з цих програм повинні показати, що результати проєктів матимуть позитивний вплив на розв’язання тих проблем і викликів».
У грудні 2023 року АЄІ перемогла з проєктом «Рецепти успіху у програмах ЄС» у конкурсі «Сприяння підготовці та початку переговорів про вступ України до ЄС» у межах програми «Європейське відродження». Її спільно реалізують ЄС та Міжнародний фонд Відродження. Станом на кінець березня агенція провела вже вісім онлайн заходів.
«Ми взяли участь у вебінарі з питань штучного інтелекту. Адже це новий інструмент, який швидко поширюється, зокрема як можливість спростити собі роботу. Серед іншого й при написанні грантової заявки, — каже Яна Дністрянська, керівниця БФ «Баришівська зернова компанія». — В часи війни іноді важко зібрати докупи всі думки і щось писати. І коли такий стан, то ШІ буде дуже помічним».
Загалом навчання викликає великий інтерес з боку цільової аудиторії, — відзначають в АЄІ.
«Подаючи торік заявку на фінансування цього проєкту, ми знали, що зараз в Україні різні донори й організації проводять чимало активностей з основ проєктного менеджменту та підготовки заявок на конкурси програм ЄС. Тому закладали середню участь у наших заходах 60-80 осіб, — каже Іван Кульчицький. — Але в реальності середня кількість учасників, які безпосередньо брали участь у перших восьми заходах, складає майже 200 осіб. Крім цього відеозаписи цих вебінарів переглянули понад 1500 разів».
Потребу в підвищенні обізнаності потенційних українських аплікантів з процедурами та специфікою програм ЄС підтверджують анкетування, які агенція проводить при отриманні заявок на участь у заходах.
Наприклад, опитування щодо знань та досвіду проєктного менеджменту показує найчастіше «трієчку» за п’ятибальною системою. Десь такий же рівень щодо поінформованості про конкурси програм ЄС та участь у них.
«Більша частина учасників має рівень обізнаності щодо цих двох складових нижче середнього. Це також підтверджує доцільність заходів, які ми проводимо у проєкті», — резюмує Іван Кульчицький.
Менеджерка програми «Європа і світ» Міжнародного фонду Відродження Ольга Квашук нагадує, що одним із пріоритетів минулорічного конкурсу якраз і було залучити ширше коло українських організацій, зокрема на місцевому й регіональному рівнях, до нових можливостей участі у конкурсах бюджетних програм ЄС, які відкриває для України статус кандидата.
«Ми підтримали кілька проєктів, які сьогодні навчають представників територіальних громад, наукових інституцій, громадських організацій та кластерів готувати якісні заявки, ставати більш видимими і знаходити європейських партнерів для підготовки та реалізації спільних ініціатив», — каже вона.
Більше інформації:
Фейсбук-сторінка Агенції європейських інновацій
У кінці березня відбулася прем’єра документального фільму про міжнародний проєкт «Погляд у майбутнє», яка стала його завершальним заходом. Проєкт спільно реалізували протягом кількох місяців луцький театр «Гармидер» і школа мистецтв «ZUŠ Jozefa Rosinského v Nitre» з міста Нітра в Словаччині за фінансування програми ЄС «Культура допомагає».
Учасниками були підлітки 14-17 років, по 10 в Луцьку та Нітрі. Хтось із досвідом навчання театрального мистецтва, хтось ні — але всі разом вони створили вражаючий та чуттєвий перформанс «Погляд у майбутнє». Він про інтеграцію підлітків із різних міст та пошук ресурсу для майбутнього під час війни.
«П’ятеро учасників проєкту в Луцьку займалися в нашій театральній студії «Догори дриґом», а інші п’ятеро — це діти, що переїхали в місто після початку російського вторгнення. Тобто не всі раніше були дотичними до театру, — розповідає керівниця «Гармидеру» Руслана Порицька. — Так само і в Нітрі учасниками були ті, що займалися на театральному відділенні школи мистецтв, і українські діти, які переїхали до Словаччини через війну».
Нітра, Донецьк, Луцьк, Рубіжне, Братислава, Ужгород, Краматорськ, Новоукраїнка, Новий Мосир, Херсон, Маріуполь, Шала, Ізюм — такими є рідні міста учасників перформансу.
На першому етапі діти проходили тренінги й акторські практики окремо в Луцьку та Нітрі. Потім українська команда приїхала в Словаччину, і всі 20 юних акторів та акторок протягом п’яти днів створили виставу.
Роз’їхавшись, команди створили в своїй містах ще й українську та словацьку версії вистави.
Репетиції в Луцьку в межах «Погляду у майбутнє» проводили в «Культурному укритті» — з ним пов’язано ще один фінансований ЄС проєкт «Гармидеру», так само завершений у березні.
Укриття було обладнано за допомогою інфраструктурного гранту від «Дому Європи».
Ще до війни «Гармидер» організував у Луцьку мистецький простір «Ангар», який після початку вторгнення перетворився на великий волонтерський штаб. А для традиційної соціокультурної діяльності орендував велике приміщення в новобудові і облаштував там укриття.
Згодом і «Ангар» знову стали використовувати як мистецький майданчик, і тут виникла проблема — простори два, а комплект театрального обладнання один. Тож доводилося возити його з «Ангару» до «Культурного укриття» і назад, — розповідає Руслана Порицька.
«Тепер укриття обладнано світлом, звуком, стільцями, столами, комутацією для апаратури, — каже керівниця «Гармидеру». — Це вже повноцінний мистецький простір».
У березні Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI) предста- вила оцінку доброчесності комунального підприємства «Миколаївводоканал». Це один із нових інструментів програми з метою підвищення ефективності, підзвітності та прозорості комунальних підприємств у містах-партнерах, мінімізації корупційних ризиків та покращення якості надання послуг населенню.
Крім цього EUACI спільно з консультантами провела оцінку доброчесності водоканалів у інших міста-партнерах: Чернівцях, Червонограді та Нікополі.
«Оцінка доброчесності комунальних підприємств спрямована на покращення якості послуг та внутрішніх процесів. Проте найголовніше, що така перевірка відкриває «вікно» для залучення додаткових інвестицій, зокрема міжнародних, — каже керівник Антикорупційної ініціативи ЄС Аллан Паг Крістенсен. — Ми раді, що наші міста-партнери відкриті до такого виду співпраці. Адже це один з кроків до побудови прозорої та підзвітної громади».
Оцінка доброчесності відбувається таким чином.
Спочатку розробляють її методологію для того чи іншого підприємства. Вона ґрунтується на найкращих практиках оцінки корупційних ризиків у державних і комунальних підприємствах, відповідному законодавстві України та принципах корпоративного управління ОЕСР.
Оцінку проводять у 8 сферах, вона має більше 80 індикаторів. Ключовими сферами є загальне управління, послуги, комунікації, корпоративне управління, етичні аспекти, публічні закупівлі, управління активами, фінансово- економічні показники тощо.
За результатами оцінки готують детальний звіт, а на його основі та спільно з підприємством і міською адміністрацією — План мінімізації ризиків. Його затверджує виконком міської ради. Після цього EUACI допомагає підприємству і міській адміністрації у виконанні плану в межах свого мандату, а також проводить моніторинг виконання разом з міською адміністрацією.
Зараз відбувається оцінка доброчесності щодо центральних міських лікарень комунальної власності у Червонограді й Житомирі, комунального підприємства громадського транспорту в Чернівцях та КП «Управління автомобільних шляхів» у Житомирі.
«Рішення наших міст-партнерів щодо оцінки роботи стратегічних комунальних підприємств — це можливість подивитися на їхнє функціонування збоку за певною методологією. Зрозуміло, що є сфери, в яких установи слабші, є ті — в яких сильніші, — розповідає керівник компоненту EUACI «Міста оброчесності» Тарас Случик. — Після оцінки підприємства не просто отримають перелік ризиків та чіткий план їхньої мінімізації. Серед напрямків, що зазвичай потребують особливої уваги, — підходи до планування діяльності підприємств, забезпечення прозорості процесів публічних закупівель та впровадження елементів корпоративного управління».
Більше інформації:
Сайт Антикорупційної ініціативи ЄС
Фейсбук-сторінка EUACI
Підприємництво
За фінансової підтримки ЄС проєкт Seeds of Bravery проводить конкурс проєктів для українських технологічних стартапів та МСП, які пропонують інноваційні рішення, послуги або продукти. Доступні гранти розміром від 10 000 до 50 000 євро. Конкурс є постійним з проміжними дедлайнами.
Дедлайн для поточної хвилі
заявок — 25 червня 2024 року.
Культура
Триває приймання заявок на грантовий конкурс у межах програми «Culture Helps / Культура допомагає». Можуть бути підтримані спільні проєкти двох або трьох організацій з інтеграції українців у нові спільноти через культурні заходи. У кожній колаборації має бути щонайменше один партнер з України та один — з іншої країни «Креативної Європи».
Дедлайн — 10 квітня 2024 року.
Відкрито вісім конкурсів від програми ЄС «Креативна Європа»: чотири в підпрограмі «Культура», три в підпрограмі «Міжсекторальна співпраця» та один — у «Медіа». Для участі в конкурсах необхідний консорціум з кількох країн- учасниць програми. Знайти партнерів можна за допомогою Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.
Дедлайн — 25 квітня 2024 року
Програма індивідуальних грантів «Culture Moves Europe» підтримує митців і культурних фахівців у реалізації проєктів у країнах «Креативної Європи», які не є їхньою країною проживання. Конкурс відкритий для окремих осіб та груп до 5 осіб. Грант покриває витрати на подорож та проживання і надає додаткову підтримку на індивідуальних умовах.
Тривалість проєктів може становити від 7 до 60 днів для окремих осіб та від 7 до 21 дня для груп до 5 осіб.
Дедлайн — 31 травня 2024 року.
У межах програми «Креативна Європа» триває конкурс проєктів «Інноваційні лабораторії», які мають на меті стимулювати нові підходи до створення контенту, доступу до нього, а також його поширення в межах цифрового переходу.
Дедлайн — 25 квітня 2024 року.
Про процес залучення грантових коштів на культурний або креативний проєкт можна дізнатися з безкоштовного онлайн-курсу «Європейські гранти для культурних та креативних проєктів», розробленого Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні спільно з Creative Practice. Освітня платформа.
Реформа митниці
Інститут аналітики та адвокації разом з ГО «Технології прогресу» проводить приймання заявок на участь у конкурсі субгрантів для неурядових організацій у межах проєкту “Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development” (ACCORD) за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Дедлайн — 28 квітня 2024 року.
Освіта
Триває набір на Natolin Fellowship Program — стипендіальну програму від Коледжу Європи в Натоліні (Польща) для українських аспірантів та недавніх випускників аспірантури. Це 8-місячна програма професійного розвитку, яка повністю фінансується ЄС і направлена на підтримку України та Молдови в процесі перемовин про вступ до Євросоюзу.
Дедлайн — 10 травня 2024 року.
«Дім Європи» за фінансової підтримки ЄС запускає безкоштовну онлайн-програму Digital Labs для фахівців центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Є можливість розробити проєктну пропозицію, аби покращити свій центр професійного розвитку під наглядом провідних експертів, отримати нові знання.
Дедлайн — 18 квітня 2024 року.
Міжрегіональна співпраця
Програма Interreg Europe проводить конкурс заявок, у межах якого проєкти від організацій з країн ЄС та семи країн-кандидатів (включаючи Україну) можуть взяти участь у покращенні міжрегіонального співробітництва та політик регіонального розвитку. Конкурс спрямовано на інновації, сталість та інклюзивність. Участь у конкурсі можуть взяти органи державної влади, юридичні особи публічного права та приватні неприбуткові організації.
Дедлайн — 7 червня 2024 року.
Медіа
Журналісти-розслідувачі можуть податися на здобуття щорічної премії IJ4EU Impact Award, якою відзначають найкращі журналістські розслідування, проведені спільно командами з різних країн Європи. Для участі в конкурсі вони мали бути опубліковані у період між 1 жовтня 2022 року та 31 грудня 2023 року.
Дедлайн — 2 травня 2024 року.
Додаткова інформація:
Антон Теретишник, медіаексперт проєкту CEU4U,
ел.пошта: Anton.Teretyshnyk@ecorys.com