Діджиталізація за часів війни: як ЄС сприяє модернізації України

Уже понад рік нас випробовує війна. Українців – на мужність та стійкість, їхніх друзів та союзників в усьому світі – на здатність підтримувати Україну. Її економіку, населення, Збройні Сили, стабільність роботи державних інституцій.

Зокрема, такої постійної підтримки потребує цифровізація. Її актуальність та затребуваність ще більше зросла з початком війни: через масові переміщення людей, втрату ними житла, документів, постійні кібератаки, потребу в цифрових рішеннях для підвищення спроможності військ.

Як і у всьому іншому, для належного розвитку цифрової трансформації важливі сталість та послідовність міжнародної допомоги, відсутність перерв чи тривалих пауз.

Чи не найбільшим міжнародним донором диджиталізації України є Європейський Союз. Більше того, тут склалася унікальна, порівняно з іншими сферами, ситуація.

16 березня офіційно запускається третій за останні сім років великий фінансований ЄС проєкт. Він так і називається – “Підтримка ЄС цифрової трансформації України”, а якщо коротко – DT4UA.

Водночас ще до кінця першого кварталу наступного року триватиме теперішній EU4DigitalUA.

А коли стартував 2020 року він, то ще продовжувався EGOV4UKRAINE, який допоміг Україні закласти фундамент цифрової трансформації. Було створено систему обміну даними “Трембіта”, приблизно в цей самий час з’явилися концепція “Держава в смартфоні” та платформа “Дія”.

Тож бачимо тривалий безперервний процес зміцнення цифрової трансформації України за підтримки ЄС.

Загальна сума коштів цих трьох проєктів становить трохи менше 50 млн євро – а ще, окремо, після початку війни було реалізовано проєкт із кібербезпеки на 10 млн євро.

Через спадковість та, частково, паралельність усіх їх закладено міцну інституційну пам’ять. До того ж усі впроваджувала та впроваджує естонська Академія електронного управління.

Тож команда, якщо й змінюється, то через приєднання нових фахівців. Відповідно, сталими залишаються контакти з Міністерством цифрової трансформації (МЦТ) та іншими українськими інституціями.

Такий “конвеєр” із послідовною підтримкою ЄС та незмінними операторами дає очевидні практичні результати.

Взяти хоча б уже приклади воєнного часу.

Торік EU4DIgitalUA зберіг ефективну співпрацю з МЦТ та іншими партнерами й активно відгукнувся на нові реалії. Це згадане вище посилення кібербезпеки українських державних інституцій, а також швидке створення 10 електронних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану – йдеться про можливість отримання дублікатів свідоцтв про народження, смерть, реєстрацію чи розірвання шлюбу та інших, а також відповідних витягів. 

А нещодавно було запущено нову послугу подання заяви онлайн на державну реєстрацію шлюбу через “Дію”.

В усіх випадках має місце взаємодія системи обміну даними “Трембіта” із системою ДРАЦС – для відправки заявок на отримання послуги, отримання статусу заявки, часових слотів проведення реєстрації шлюбу, бронювання часу церемонії тощо.

Інформаційні системи, обміни даними – це щось невидиме людям. Інша справа, коли сідаєш за комп’ютер і отримуєш протягом 10 хвилин витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Або відразу десять послуг, пов’язаних із народженням дитини. 

Однак технічні деталі, бодай загальні, важливі для розуміння глибинної суті цифрової трансформації та важливості безперервності роботи. 

Згодом естафету співпраці з МЦТ щодо роботи над “Трембітою”, “Дією” та іншими фундаментальними рішеннями повністю перебере новий проєкт DT4UA. Та ж команда співпрацюватиме з добре знаними їй українськими партнерами.

Одне з ключових завдань – створення нової версії “Трембіта 2.0”, посилення спроможності системи.

З часу її запуску у 2020 році здійснено понад 2 млрд транзакцій. До “Трембіти” підключено 180 державних інституцій та організацій, між якими налагоджено понад 179 електронних взаємодій.

Ці цифри зростатимуть, а видимими результатами ставатимуть нові послуги для громадян та бізнесу.

DT4UA допомагатиме розробляти електронні послуги, а також вдосконалювати існуючі. Зокрема, для цього заплановано створення Центру компетенції для е-послуг “Дія”. Одним із його завдань буде міжнародна співпраця з метою прискорення інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, що важливо з урахуванням статусу України як кандидата на вступ до Євросоюзу.

Ще один напрямок – інформаційна система “Вулик”, яка автоматизує роботу Центрів надання адміністративних послуг. Її також було створено проєктом EGOV4UKRAINE, до системи приєдналися тоді близько 400 ЦНАПів. Однак це виявилося забагато для початкової потужності системи, тож тепер вона потребує модернізації та збільшення спроможності.

Повертаючись до спадковості: у новому проєкті DT4UA цим займатиметься та ж команда, що допомагала ЦНАПам освоювати систему три роки тому.

Насамкінець, я би підсумувала ситуацію словами, які відповідають теперішнім реаліям воєнного часу.

В української цифрової трансформації уже є міцний тил – це проведені за попередні роки реформи та рішення, завдяки яким було створено фундамент для подальшого розвитку сфери. Частково їх згадано вище.

Однак будь-який тил не може залишатися незмінним. Йому треба також міцнішати, розвиватися. Інакше страждатиме фронт, передній край – це те, що бачать і чим користуються люди, зокрема електронні послуги. На фронті має бути все найкраще, найновіше і сучасне.

Тож потрібне і зміцнення тилу, але й одночасно – й більша ефективність на передньому краї.

Цей образ добре змальовує завдання, які стоять перед Міністерством цифрової трансформації, іншими державними органами. Відповідно, й перед нами – проєктами міжнародної технічної допомоги. Фінансованими ЄС та іншими донорами.

Постійне – знову ж – вдосконалення тих же “Трембіти” та “Дії” задля того, щоб люди та бізнес швидко і вчасно отримували все найнеобхідніше. Вдосконалення державних електронних реєстрів – це надзвичайно глибокий тил, але від якості реєстрів залежить якість надання е-послуг.

Створення інших умов для появи критично важливих послуг – наприклад, для ветеранів війни. Торік ми вже співпрацювали з Міністерством у справах ветеранів над е-послугою з оформлення грошової допомоги для ветеранів з інвалідністю 1 та 2 груп.

Тому так важливо, що починається новий проєкт – і чудово, що він черговий та базуватиметься на напрацюваннях та експертизі попередніх.

Серед іншого, це має надавати впевненість нашим українським партнерам у тому, що підтримка Євросоюзом цифровізації триватиме.

А надійне плече під час війни є вдвічі ціннішим.

Європейська Правда