Skip to main content
Поділитись:

НОВИНИ КАМПАНІЙ

Українці охоче міняють застарілі лампи на сучасні

З 25 лютого обмін застарілих ламп розжарювання на сучасні LED-лампи став доступним для мешканців українських сіл, включно з прифронтовими селами Донецької, Луганської, Херсонської, Харківської та Запорізької областей. Таким чином, протягом неповного місяця кампанія «Несемо світло разом» сягнула всіх куточків країни.

Стартувала вона 30 січня, і відразу стала популярною серед українців. Усього заплановано обміняти 50 млн. ламп.

До такого масштабного оновлення «світлопарку» спонукає дефіцит електроенергії, спричинений кількамісячними масштабними російськими ударами по енергетичній інфраструктурі України.

Кампанія «Несемо світло разом» особлива. В ній поєдналися креативний підхід до вирішення проблеми енергодефіциту, європейська солідарність, сучасний механізм реалізації ідеї з залученням застосунку «Дія», участь мільйонів людей у вирішенні енергетичних проблем країни.

Ідея виникла у листопаді минулого року. Заступниця Генерального директора Директорату Єврокомісії з питань добросусідства та переговорів з розширення Катаріна Матернова згадує, що її висловив Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з нею та виконавчим віце-президентом Європейської комісії Валдісом Домбровскісом. Тоді ж попросив про допомогу в закупівлі лампочок.

Уже незабаром, під час «енергетичного Рамштайну», ініціативу президента Зеленського підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона заявила, що ЄС профінансує зі свого бюджету постачання 30 мільйонів світлодіодних ламп. Згодом цю кількість було збільшено, а невдовзі після початку кампанії до неї приєдналася Франція.

«За перші два тижні кампанії «Несемо світло разом» українці обміняли 5 мільйонів ламп. Дякуємо Франції, уряд якої швидко додав 5 мільйонів ламп до 35 мільйонів ламп від ЄС. Закликаю країни − члени Євросоюзу долучатися до цієї кампанії, аби разом досягти мети − замінити 50 мільйонів застарілих ламп та заощадити 1 гігават електроенергії», − наголосив Посол Матті Маасікас, Голова Представництва ЄС в Україні.

Нагадаємо, що обміняти до п’яти старих ламп на енергоощадні можна за допомогою застосунку «Дія».

Для цього:

  • Зайдіть у застосунок
  • Оберіть розділ «Послуги-Обмін лампочок»
  • Зазначте контактний номер телефону та відділення Укрпошти, у якому бажаєте обміняти лампи
  • Зазначте тип та кількість світлодіодних ламп, які бажаєте отримати

Обміняти лампи у відділеннях Укрпошти можна і без реєстрації − однак лише якщо вони є у наявності.

Також тільки на пошті можна це зробити у населених пунктах з менш ніж 2000 мешканців.

Більше інформації:

Кампанія «Несемо світло разом» на сайті EU4Ukraine

Останні новини кампанії

Полтава прийняла пересувну експозицію, присвячену допомозі ЄС

Від початку війни ЄС у різні способи підтримував бюджетні видатки України, відновлення пошкодженої інфраструктури, надання зброї та амуніції для ЗСУ, соціальні виплати та інше.

Про підтримку Євросоюзом стійкості держави та бізнесу у часи війни, гуманітарну та іншу допомогу населенню, сприяння зміцненню Збройних Сил України йдеться у серії відео, що вийшли в лютому в межах комунікаційної кампанії «Разом ми − Європа».

Кампанія триває із серпня минулого року з метою розповісти українцям про масштаби допомоги ЄС, надати їм впевненість у його подальшій підтримці.

«Європейський Союз допомагатиме Україні стільки, скільки потрібно. Наші зобов’язання перед вільною та демократичною Україною ніколи не були такими міцними», − ця цитата Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, що присутня в одному з відео, якнайкраще характеризує підхід ЄС.

Також у межах кампанії в лютому в Дніпрі гостювала пересувна експозиція оригінальних робіт українських ілюстраторів на тему допомоги Євросоюзу Україні та українцям під час війни (на фото).

«Дніпро − найсхідніше місто нашої експозиції. Прифронтове місто, що протистоїть російському тероризму, місто, якому зовсім нещодавно довелося зіткнутися з черговим військовим злочином проти цивільного населення, − сказав Посол Матті Маасікас, Голова Представництва ЄС в Україні, згадуючи січневий варварський ракетний удар по багатоповерхівці. − Для нас велика честь бачити нашу виставку саме там, і ми сподіваємося, що вона принесе трохи радості та надії мешканцям Дніпра».

Дніпро мав би стати останнім місцем у турі експозиції. Однак через високий інтерес відвідувачів її мандрівку вирішено було продовжити, і 27 лютого експозиція прибула до Полтави. Її розташовано у міському парку культури та відпочинку «Перемога».

Експозицію було відкрито в серпні в Києві. Згодом вона побувала у Львові, Рівному. Хмельницькому, Ужгороді, Одесі, Дніпрі.

НОВИНИ ПРОЕКТІВ

2500 користувачів зареєстровано на освітній платформі Natolin4Capacity Building

На початку лютого керівниця сектору культури Стрийської РДА Львівської області Ольга Боднар отримала сертифікати про завершення онлайн навчання в проєкті ЄС Natolin4Capacity Building. Два пройдені нею курси стосувалися боротьби з корупцією та розширення можливостей громадянського суспільства.

«Крутезний матеріал, цікава подача, − каже Ольга. − Навчання надає можливість покращувати професійні знання та навички з питань європейської інтеграції. А головне − вчить, як змінюватися, реформувати державне управління згідно європейських стандартів. Ми прагнемо до ЄС, а це дії за чіткими правилами через стандартизовану систему законів».

Понад 2500 українських держслужбовців зареєструвалися вже для онлайн навчання на освітній платформі проєкту. 16 курсів із різних аспектів функціонування Євросоюзу та його відносин з Україною надають гарну можливість для посилення власної спроможності з роботи у сфері євроінтеграції.

Проєкт Natolin4Capacity Building реалізує Коледж Європи в Натоліні, який традиційно надає великі можливості навчання для українців.

«Серед багатьох викликів підготовки до переговорів про вступ України до ЄС ключовою є підготовка системи держави та її громадян до значних змін у праві та суспільстві, − каже керівник проєкту Тадеуш Козек. − Наша платформа створена насамперед для підтримки державного управління в цьому процесі шляхом поширення знань про найважливіші аспекти функціонування ЄС. Курси підготувала команда висококласних експертів, знайомих з українським контекстом. Уроки включають тексти, мультимедійні матеріали, інфографіку, додаткові ресурси та тести, щоб допомогти користувачам отримати необхідні знання у доступний спосіб».

Крім онлайн курсів, з минулого листопада проєкт провадить двомісячні навчальні програми для українських держслужбовців центральних органів виконавчої влади, які працюють у сфері євроінтеграції. Нині в Натоліні перебуває друга така група, всього ж заплановано підготувати 50 осіб. По-суті, українські міністерства та відомства відряджають таким чином своїх працівників для підвищення відповідної кваліфікації.

«Метою проекту є супровід українських держслужбовців, відповідальних за євроінтеграційні процеси, у застосуванні теоретичних знань на практиці, − каже Катажина Майхер, експертка з навчання. − Ми підтримуємо наших колег у поглибленні їхніх знань, проводячи лекції та семінари у сфері європейських справ, інституцій ЄС, процесу ухвалення рішень, політики та механізмів інтеграції, а також наближення законодавства. Невеликі групи дозволяють нам забезпечити практично орієнтовану програму, сфокусовану на індивідуальні потреби учасників».

Цього року в співпраці з Вищою школою публічного управління розпочнуться також короткострокові онлайн програми з підвищення кваліфікації з питань європейської інтеграції. Податися на них зможуть ті державні службовці, які мають сертифікати про проходження навчання за онлайн курсами.

На фото: навчання українських держслужбовців у Натоліні.

Фото Коледжу Європи.

Допомогти ВПО: «Фенікс» проводить грантовий конкурс

У лютому презентували черговий фінансований Євросоюзом проект, спрямований на підтримку діяльності організацій громадянського суспільства. Реалізує його Фонд Східна Європа.

Проєкт має назву «Фенікс. Сильна Україна під час війни». Зокрема, він допомагатиме громадським організаціям, що підтримують внутрішньо переміщених осіб. Передбачено проведення двох грантових конкурсів, перший з яких стартував 16 лютого і триватиме до 23 березня. Кошти на реалізацію своїх ініціатив отримають 20 організацій громадянського суспільства. Загальний бюджет конкурсу складає 11 млн. грн, а сума гранту може різнитися від 400 до 800 тис. грн.

«Від початку повномасштабного вторгнення бачимо великий запит на реалізацію ініціатив, спрямованих на подолання викликів війни, підтримку ВПО та громад, що приймають внутрішніх переселенців. − зазначає Ольга Войтович, програмна менеджерка Фонду Східна Європа, яка керує проєктом «Фенікс». − Зараз ці запити трансформуються від надання гуманітарної допомоги та тимчасових прихистків − до адаптації та інтеграції нових жителів громад, допомоги із працевлаштуванням, сприяння роботі переміщеного бізнесу. Будемо раді підтримати такі проєкти».

Тож організації громадянського суспільства можуть пропонувати для фінансування ініціативи, спрямовані на різні форми допомоги внутрішньо-переміщеним особам.

«Українське громадянське суспільство міцне та як ніколи затребуване, але також потребує нашої підтримки», − каже керівник секції місцевого та людського розвитку Представництва ЄС в Україні Мартін Шрьодер.

Євросоюз послідовно збільшує таку підтримку від самого початку війни.

За словами Мартіна Шрьодера, після 24 лютого 2022 року близько 30 млн. євро були перенацілені на потреби організацій громадянського суспільства. Додатково на це було надано ще 80 млн. євро. Протягом останнього року стартували 30 нових проєктів, що мають на меті підтримати громадський сектор та надати йому більшої спроможності у допомозі своїм громадам та спільнотам.

Однією з цілей є дістатися локальних громадських організацій та ініціатив.

«Для цього ми посилили співпрацю з нашими стратегічними партнерами, одним із яких є Фонд Східна Європа. Тож нині можемо охопити до 300 місцевих організацій по всій Україні», − каже Мартін Шрьодер.

Крім надання громадським організаціям грантів на пов’язану з ВПО діяльність, проєктом «Фенікс» передбачено збільшення їх спроможності через проведення тренінгів та організацію онлайн освіти. Також проект надасть фінансову підтримку для реалізації цифрових рішень, які покращать взаємодію всередині спільнот і влади з громадянами.

На фото (зліва-направо): Мартін Шрьодер, Ольга Войтович, президент фонду «Східна Європа» Віктор Лях.

Фото фонду «Східна Європа».

Більше інформації:

Про проєкт «Фенікс» на сайті Фонду Східна Європа

Грантовий конкурс проєкту «Фенікс»

Пресконференція з нагоди старту проєкту та оголошення конкурсу

Як за підтримки ЄС розшукують зниклих дітей

17-річний Ігор жив у селищі Сонячне неподалік Херсона. Коли в березні 2022 року воно опинилося під окупацією, зв’язок з хлопцем повністю зник. Анастасія, так само 17 років, мешкала в Ізюмі Харківської області. З нею зв’язок обірвався на початку квітня…

Ці дві історії мають спільне − Ігор та Анастасія знайшлися, і в обох випадках допомогла Служба розшуку дітей. Євросоюз фінансово підтримує організацію через проєкт EU4CSOs Emergency Actions, що реалізується БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне».

«З 2015 року ми адмініструємо кол-центр європейської гарячої лінії зниклих дітей 116 000. Операторами є належним чином підготовлені спеціалісти, − розповідає керівниця Служби розшуку дітей Марина Липовецька. − Вони приймають дзвінки батьків чи опікунів зниклих дітей, надають їм необхідну психологічну, юридичну та соціальну підтримку. Також отримують повідомлення про зниклих дітей від громадян. Водночас ми долучаємося до розшуку, робимо інформаційні ролики про кожну зниклу дитину, поширюємо їх на телебаченні та в соцмережах».

Саме так було у згаданих вище випадках.

Щодо Ігоря звернулася його бабуся. Відразу після розповсюдження ролика на 116 000 почали надходити дзвінки від свідків, що бачили хлопця. Першим зателефонував чоловік, який за тиждень до війни робив ремонт у будинку Ігоря та його бабусі. Пізніше до Служби розшуку дітей змогла додзвонитися односельчанка Ігоря. Розповіла, що з ним все добре, але вочевидь через відсутність українського мобільного зв’язку хлопець не міг сповістити про себе. Служба зробила і розповсюдила ще один ролик − і, зрештою, з-під окупації прийшло відео з Сонячного: з Ігорем все гаразд, він у селі в своєму будинку.

Анастасію шукала подруга, яка виїхала за кордон. Після поширення відеоролика також було багато дзвінків від людей, що бачили дівчину − і одного дня вона сама вийшла на зв’язок. Повідомила, що жива, але разом із батьками перебуває на окупованій території, де майже немає мобільного зв’язку, тому так довго не могла про себе нічого сповістити. Після цього надіслала до Служби розшуку дітей відео, з якого стало зрозуміло, що з дівчиною все гаразд.

«З початком військових дій значно збільшилася кількість прохань від батьків та родичів щодо надання правової підтримки і допомоги у розшуку їхніх дітей, які зникли під час бомбардувань та евакуації, а також залишилися на окупованих територіях, − каже Марина Липовецька. − Усього ми отримали за цей час понад 2600 звернень!»

Максимальне поширення інформації про зниклу дитину − один з ефективних механізмів її розшуку, підкреслюють в організації. За 17 років її роботи вдалося розшукати та убезпечити понад 2200 зниклих дітей та надати понад 6000 психологічних та правових консультацій батькам і родичам.

На фото: працює кол-центр.

Фото Служби розшуку дітей.

СПІВПРАЦЯ ГРОМАД

«Мости довіри»:
пріоритетом є відновлення громад

15 лютого стартував другий етап ініціативи «Мости довіри: розширення прав і можливостей громад з України та ЄС через побудову муніципальних партнерств»». Проєкт спільно реалізують Рада європейських муніципалітетів та регіонів, Асоціація міст України та програма «U-LEAD з Європою».

Заплановано створення 30 нових партнерств за участі муніципалітетів з країн ЄС та України. Асоціації місцевого самоврядування із 10 країн Євросоюзу за підтримки Ради європейських муніципалітетів та регіонів підберуть по 3 потенційних муніципалітети-партнера. Зі свого боку, Асоціація міст України та програма «U-LEAD з Європою» здійснюють відбір серед українських громад.

Наразі підбір потенційних учасників для подальшої співпраці уже триває. Процес індивідуальний у кожній країні. Зокрема, потенційні партнери повинні мати не лише приблизно однакові кількість населення або площу, важливі також співставна економічна спроможність, наявність в обох партнерів спеціалістів із відповідним досвідом та знанням англійської або іншої спільної мови.

«Ключовою сферою для співпраці є проекти з реконструкції та відновлення громад. Важливим чинником для відбору є їх розташування. Це можуть бути уражені війною − деокуповані чи постраждалі внаслідок обстрілів, навіть якщо знаходяться далеко від лінії фронту, − каже Євген Духович, старший радник з питань сталого розвитку програми «U-LEAD з Європою». − До повномасштабного вторгнення Росії найбільше поширеними формами співпраці були культурні обміни, спортивні заходи та фестивалі. Сподіваємося, що вже скоро вони знову стануть актуальними для наших громад».

Проєкт почався в березні 2021 року. Участь у першому його етапі взяли по 20 громад та муніципалітетів від ЄС та України. Наприклад, Коростенська громада на Житомирщині створила партнерство з литовським муніципалітетом Укмерге.

«Цікавить їхній досвід будівництва котельні, яка працює на відходах від обробки деревини. У нас на півночі Полісся достатньо такого ресурсу, і ми хотіли б його максимально ефективно використовувати», − розповідав міський голова Коростеня Володимир Москаленко.

Коростень та Укмерге домовлялися про партнерство ще до великої війни, а договір підписали практично одразу після повномасштабного російського вторгнення.

«Дуже важливою є роль особистості, першої особи громади та її чи його власна зацікавленість у співпраці, залученість, − ділиться своїми спотереженнями Євген Духович. − Партнерство добре працює там, де між мерами виникає гарна професійна «хімія», де людям цікаво вчитися один від одного, брати краще і впроваджувати в своїх громадах».

БІЗНЕС

Що треба знати підприємицям, аби бути успішними

У лютому відбулися перші вебінари для жінок-підприємиць в межах проєкту «Експертні консультації «Об’єднаний економічний фронт двох регіонів», який запустила ПРООН спільно з Дніпропетровською та Чернігівською торгово-промисловими палатами за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Серія з 12 вебінарів триватиме до початку травня. Їх розбито на три тематичні групи. Перші два було присвячено темі пошуку грантів, і невипадково.

Брак фінансів − очевидна теперішня перешкода у відновленні та розвитку бізнесу. Багатьом підприємствам довелося переїхати до безпечніших регіонів, їм потрібні гроші на оренду приміщення, закупівлю обладнання, зарплату працівникам.

«Тому такий високий попит на залучення грантів. Їх сьогодні в Україну спрямовують багато. Для різних галузей, певних видів бізнесу, − каже Діна Сідаш, віцепрезидентка Дніпропетровської торгово-промислової палати. − Але для отримання цих коштів необхідно вміти знаходити перелік грантових конкурсів, знати правила складання грантової заявки, як правильно описати проблему, цілі і задачі, цільову аудиторію, розрахувати бюджет проєкту. 60% успіху залежить від якості написання заявки».

Отже, перші вебінари було присвячено грантовим можливостям та знанням, які допоможуть ними скористатися. Інша проблема сьогодення − збут продукції.

Війна спричинила суттєве зменшення внутрішнього споживання, тож бізнесу необхідно шукати нових споживачів. Зокрема, виходити на міжнародний ринок. Треба знати, як почати експортувати, де знайти нових ділових партнерів, як правильно провести онлайн-презентацію товару, які існують інструменти для експортної роботи. Тож друга частина вебінарів для підприємиць в межах проєкту «Експертні консультації «Об’єднаний економічний фронт двох регіонів» буде присвячена саме цим питанням.

Але чому програму призначено саме для жінок? Третя її частина містить відповідь на це запитання.

«Досвід жінки до того, як вона стає підприємицею і керівником, відрізняється від аналогічного досвіду чоловіка. Це пов’язано із гендерним вихованням і стереотипами щодо поняття «справжня жінка», яке включає набір таких характеристик як скромність, м’якість, поступливість, − пояснює Діна Сідаш, яка є також керівницею Комітету підтримки жіночого підприємництва при Дніпропетровській ТПП. − Тому жінки потребують особливих кар’єрних тренінгів, спрямованих на глибоке опрацювання низки компетенцій − лідерства, управлінських якостей, навичок самопрезентації, впевненості в собі, здатності проводити жорсткі перемовини».

Заключна частина вебінарів матиме назву «Розвиток лідерства, управлінських якостей, комунікацій і сервісу».

Запис на кожен вебінар здійснюється окремо. Усього заплановано надати нові знання близько 700 підприємицям.

Більше інформації:

Програма вебінарів для жінок-підприємиць

Реєстрація на вебінари

ЦИФРОВІЗАЦІЯ

Захист персональних даних: обов’язки держави і права громадян

У теперішній цифровий час ми часто лише одним натиском клавіші надаємо комусь наші персональні дані. Зокрема владним інституціям, наприклад, при отриманні адміністративних чи інших послуг онлайн. Зручно − але чи безпечно для нашої приватності?

Це значною мірою залежить від органів влади. Вони повинні дотримуватися положень національного та міжнародного законодавства, що регулюють процес обробки та захисту персональних даних. Громадянам, зі свого боку, важливо знати свої права. Допомогти у кращому розумінні пов’язаних із персональними даними питань покликані рекомендації щодо їх захисту для органів державної влади, розроблені проєктом EU4DigitalUA.

Їх зібрано у 46-сторінкових роз’ясненнях «Захист персональних даних в діяльності суб’єктів владних повноважень». У документі три розділи, перший з яких присвячено теоретичним засадам (термінології, законодавству) а інші два − практичним питанням щодо процесів обробки й захисту конфіденційної інформації.

«Сьогодні європейські правила захисту даних стали золотим стандартом і моделлю для багатьох країн світу. Проєкт EU4DigitalUA прагне використовувати передові європейські практики для сприяння покращенню реалізації захисту персональних даних в Україні», − зазначає Марія Гастон Бетран, технічна інституційна координаторка FIIAPP проєкту EU4DigitalUA.

Права громадян стосовно захисту їхніх персональних даних перераховано в документі у десяти пунктах. Наприклад, люди можуть отримувати інформацію про умови надання доступу до своїх персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким їх передають. А також знати про джерела збирання даних, мету їх обробки, місцезнаходження володільця чи розпорядника.

Роз’яснення «Захист персональних даних в діяльності суб’єктів владних повноважень» проєкт EU4DigitalUA підготував у взаємодії з представниками Офісу Омбудсмана.

«На фоні стрімкого розвитку технологій персональна інформація стала цінним товаром. Тож система захисту персональних даних покликана забезпечити, щоб технології залишалися дружніми для людини, а кожен мав хоча б трішки приватного простору, − говорить ключовий експерт із захисту персональних даних Андрій Ніколаєв.- Наш проєкт у співпраці з Офісом Омбудсмана працює над тим, щоб Україна могла надати належний рівень захисту персональних даних відповідно до найвищих європейських та міжнародних стандартів, таких як Conversion 108+ та GDPR».

Можливості

Конкурси Представництва ЄC в Україні

Конкурс заявок на проведення заходів Мереж ЄС призначено для Team Europe Ukraine, College of Europe Alumni Association, Young European Ambassadors, EU Study Days Alumni.

2023-го буде підтримано сім заходів, спрямованих на інформування громадськості, медіа, органів влади та місцевого самоврядування про пріоритетні напрями політики ЄС та його співробітництва з Україною.

Реченець − 15 березня 2023 року

Детальніше тут

Триває набір для участі у EU Study Days (Єврошколи) − 2023. Подаватися можуть учні середніх шкіл, ліцеїв, гімназій, які здобувають середню освіту (9-11 класи); студенти магістратури або останнього курсу бакалаврату українських ВНЗ денної форми навчання та аспіранти будь-якої форми навчання.

Реченець − 6 березня 2023 року

Детальніше тут

Представництво ЄС в Україні запрошує молодих випускників на оплачуване стажування в комунікаційному підрозділі місії. Серед вимог − ступінь бакалавра з міжнародних відносин, політології чи інших відповідних дисциплін, відмінне знання англійської мови.

Реченець − 6 березня 2023 року

Детальніше тут

Освіта

Європейська школа у Тбілісі (Грузія), оголошує конкурс заявок на стипендіальну програму на 2023/2024 навчальний рік за підтримки Європейського Союзу та International Baccalaureate. До участі запрошуються учні з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України, яким виповниться 16-17 років станом на 1 вересня 2023 року.

Реченець − 16 березня 2023 року

Детальніше тут

Сільське господарство

Триває реєстрація для отримання гранту від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у межах фінансованого Європейським Союзом проєкту «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах». Участь можуть взяти мікро- та малі сільськогосподарські виробники, кооперативи та асоціації виробників географічних зазначень Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та частини Чернівецької областей.

Реченець − 10 березня 2023 року

Детальніше тут

Культура

Програма «Креативна Європа» проводить конкурс «Розвиток аудиторії та кіноосвіта», метою якого є промоція європейських аудіовізуальних творів, особливо з використанням цифрових технологій.

Реченець − 30 березня 2023 року

Детальніше тут

Гранти до 150 тис. євро можуть отримати європейські кінофестивалі, в програмі яких не менше 50% наднаціональних європейських кінострічок, а щорічна активність фестивалів має бути спрямована на розширення аудиторій всіх вікових груп, особливо молоді.

Реченець − 9 березня 2023 року

Детальніше тут

Проект EU4Culture проводить третій конкурс грантів для підтримки митців і професіоналів культури з країн Східного партнерства. Кошти можуть бути використані для стажування, навчальних візитів, конференцій, професійного розвитку та інших заходів, які сприяють обміну знаннями та міжкультурному діалогу.

Реченець − 27 березня 2023 року

Детальніше тут

Медіа

Програма ЄС «Креативна Європа» провадить відразу два конкурси у сфері медіа.

«Журналістські партнерства − Плюралізм» спрямовано на засоби масової інформації, що працюють у секторах з особливим значенням для демократії та громадянської участі, таких як місцеві та регіональні засоби масової інформації, громадські ЗМІ, розслідувальна журналістика тощо.

Реченець − 27 квітня 2023 року

Детальніше тут

«Журналістські партнерства − Колаборації» спрямовано на підтримку високоякісних стандартів медіа-виробництва та бізнес-моделі шляхом заохочення співпраці, цифрових навичок, транскордонної та/або спільної журналістики.

Реченець − 27 квітня 2023 року

Детальніше тут

Волонтерство

У межах програми «Спільнодія» триває набір на тренінги для волонтерських груп та громадських організацій, які займаються волонтерською діяльністю. Навчання буде присвячено правилам та технікам комунікації під час воєнних дій, управлінню емоціями в стані екстремального стресу, запобігання посттравматичним стресовим розладам. Перший тренінг відбудеться 11 березня в Києві, другий − 25 березня в Бучі.

Реченець:
для тренінгу в Києві − 8 березня
для тренінгу в Бучі − 22 березня

Детальніше тут

Підпишіться на «Вісник співпраці ЄС-Україна»

* обов’язкове поле
Email формат

Будь ласка, виберіть усі способи, якими ви б хотіли отримати інформацію від Представництва ЄС в Україні:

Ви можете будь-коли скасувати підписку, натиснувши посилання в нижньому колонтитулі наших електронних листів. Щоб отримати інформацію про нашу практику конфіденційності, відвідайте наш веб-сайт.

Ми використовуємо Mailchimp як нашу маркетингову платформу. Натиснувши нижче, щоб підписатися, ви підтверджуєте, що ваша інформація буде передана до Mailchimp для обробки. Дізнайтеся більше про практику конфіденційності Mailchimps.

Завантажити

Медіадайджест підготовлений проєктом «Українцям про ЄС» (CEU4U), що фінансується Європейським Союзом.

Додаткова інформація: Антон Теретишник, медіаексперт проєкту CEU4U, ел.пошта: Anton.Teretyshnyk@ecorys.com

до початку