До 29 листопада у Рівному перебувала мобільна вулична експозиція українських ілюстраторів «ЄС пліч-о-пліч з Україною». До цього вона була у Львові, а в серпні в Києві саме цією виставкою було відкрито інформаційну кампанію «Разом ми – Європа».

Її метою було показати масштаб та напрямки допомоги Європейського Союзу Україні. Ця підтримка надзвичайно зросла від початку масштабного російського вторгнення і справді є безпрецедентною.

Зокрема, станом на листопад це понад 21 млрд. євро макрофінансової, бюджетної, грантової, гуманітарної та екстреної допомоги. 8 млрд євро як з боку ЄС, так і з боку держав-членів на двосторонній основі на зброю та амуніцію для ЗСУ. Понад 13 млн. людей в Україні отримали допомогу від ЄС та партнерів на першочергові потреби, понад 7,5 млн. знайшли прихисток у країнах ЄС, де змогли безпечно жити, працювати та навчатися.

Інформаційну кампанію проведено проєктом «Українцям про Європейський Союз», що реалізується компанією Ecorys.

Зокрема, телеканалом Суспільне було запроваджено спеціальну рубрику «Союзники» як частину Регіонального телемарафону «Спротив» , також до співпраці були залучені телеканал ICTV в межах Національного телемарафону та канал СТБ. Cтвореною проєктом відеопродукцією охоплено 6,5 млн. глядачів, радіопрограмами – понад 5,8 млн. Понад 700 тис. людей переглянули віртуальний концерт до Дня Незалежності за участі провідних українських артистів, понад 7 тисяч взяли участь у вікторині «ЄС пліч-о-пліч з Україною». Розповсюджено 1500 інфографік про допомогу Євросоюзу. Проведено низку публічних заходів та акцій.

Російське вторгнення спричинило міграцію мільйонів людей у інші регіони України та за кордон. Часто вимушені мігранти мають проблеми з житлом, грошима. Це значно збільшило для них ризики потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

Аби допомогти внутрішньо переміщеним особам убезпечитися від цього, ЄC спільно з МОМ провели інформаційну кампанію з протидії торгівлі людьми. Метою було заохотити людей дотримуватися правил безпеки, а за потреби – не вагаючись звертатися на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527.

Було сформовано та поширено 5 маркерів безпеки – простих правил, що допоможуть убезпечитися від торговців людьми.

Розроблені для інформаційної кампанії рекомендації такі.

Віддавати документи лише офіційним особам, а з найважливіших зробити паперові та електронні копії. Наперед планувати або знати маршрут пересування, не сідати в машину до незнайомих чи підозрілих людей. Приймати допомогу лише від знайомих, надійних волонтерів чи офіційних організацій. Не віддавати нікому мобільний телефон чи інші засоби зв’язку, бути обачними і обережними при спілкуванні з незнайомцями. Підтримувати контакт з рідними, друзями, колегами, повідомляти їм про будь-які зміни та навіть плани щодо місця проживання чи праці. Бажано домовитися про кодове слово або фразу, які дозволять подати сигнал про небезпеку.

Меседжі кампанії досягли величезної аудиторії.

Зокрема, відеопродукцію переглянули на YouTube понад 11 млн. глядачів, 14,2 млн. охоплено через соціальні мережі, понад 13 млн. – через онлайн медіа, 8,6 млн – телебачення. Розміщено сотні білбордів та тисячі постерів. Відбулося зростання кількості дзвінків на гарячу лінію 527 та кількості наданих консультацій – це важливо, бо в межах одного дзвінка могло бути кілька різних консультацій.

Київщина, Сумщина і Чернігівщина у квітні, потім Харківщина, Херсонщина. Спільними для звільнених від окупації або прифронтових регіонів є вщент знищені чи ушкоджені житлові будинки, комунальні заклади, підприємства, інфраструктура. «Відходи від руйнувань» – цей термін означає гори цегли та уламків бетону замість хат чи шкіл, повалені електроопори, обпалені металеві каркаси складів та інше.

Що і як робити з цими багатотонними наслідками війни, тим більше ослабленим громадам – досліджували у програмі «U-LEAD з Європою». Експерти підготували рекомендації та алгоритми, втіливши їх у великій детальній інфографіці. У ній опис типових проблем при поводженні з відходами руйнувань, фази реагування та відновлення, рекомендації з організації майданчиків для зберігання відходів тощо.

Однак, наголошує експерт, процес складний та потребує об’єднання зусиль та ресурсів власників зруйнованих об’єктів і органів місцевого самоврядування.

Другим пріоритетом Олег Черниш називає перевезення відходів до об’єктів поводження з ними або місць тимчасового зберігання. Це спеціально пристосовані земельні ділянки. Їх може бути огороджено, обладнано системою водовідведення, освітленням.

13 комплектів комп’ютерів та 28 фотокамер передано у листопаді Консультативною місією ЄС (КМЄС) в Україні для документування воєнних злочинів у нещодавно звільнених Лимані Донецької області, Ізюмі Харківської області, а також на Херсонщині. Це збільшить можливості українських слідчих у зборі доказів.

Цього разу допомогу від КМЄС отримав відділ криміналістичного забезпечення Головного слідчого управління Національної поліції України. Техніка відправиться правоохоронцям з прифронтових регіонів, оскільки їхнє обладнання було втрачено або знищено під час війни. Загальна вартість цієї партії допомоги становить 30 тис. євро.

Окрім цього, у вересні Консультативна місія ЄС допомогла організувати тренінг, що провела Австрійська служба кримінальної розвідки для криміналістів Національної поліції та Державного бюро розслідувань. Йшлося про ідентифікацію жертв, роботу з хімічними та біологічними слідами, відбитками пальців, зброєю та боєприпасами, організацію роботи безпосередньо на місці злочину.

Цей напрям діяльності Консультативної місії ЄС було започатковано у квітні рішенням Ради ЄС. Держави-члени доручили КМЄС підтримувати українських партнерів у розслідуванні міжнародних злочинів через консультації, тренінги, надання обладнання. Так, наприклад, під час спільних візитів до звільнених Бучі, Ірпеня та Гостомеля Київської області експерти місії надали консультації та підтримку у зборі доказів, методах ДНК-профілювання, ідентифікації жертв, організації роботи на місці злочину, зборі та ідентифікації слідів тощо.

Один із найбільших викликів у роботі з жінками-переселенками – мотивувати їх отримувати не тільки матеріальну, але й соціально-психологічну підтримку. Через певні стереотипи нашого суспільства у людей середнього та старшого покоління досить скептичне ставлення до психологічної допомоги.

Так керівник Благодійного фонду «Імпульс.ЮА» Микола Колодяжний підсумовує досвід, набутий під час реалізації проєкту «Надання комплексної соціально-психологічної та правової підтримки жінкам-ВПО з дітьми на території сільських громад Запорізької області».

Його завершено в листопаді. Проєкт фінансовано Євросоюзом в рамках програми «Громадськість за демократизацію».

Участь у заходах проєкту взяли понад 180 жінок-переселенок та приблизно стільки ж їхніх дітей. Разом із членами родин опосередковано проєкт охопив не менше 500 осіб. Він проходив у чотирьох об’єднаних територіальних громадах: Павлівській, Михайлівській, Михайло-Лукашівській та Петро-Михайлівській. Заходи відбулися у дванадцяти селах цих громад.

Проєктом було також проведено опитування щодо проблем і потреб переселенок. Багато з них надалі відчувають пригніченість, розгубленість, тривогу за близьких, які залишилися на окупованій території. Є потреба у розважальних, пізнавальних та інтеграційних заходах для дітей. Актуальними залишається гуманітарна підтримка, потреба у речах першої необхідності, а також питання пошуку роботи та рівня оплати праці.

В активі проєкту є позитивна історія – допомогли дівчинці-переселенці з ДЦП у розв’язанні непростої особистої ситуації.

18 листопада на вулицях Пирятина на Полтавщині можна було бачити невелику колону з мототракторів. Це місцеві фермери випробовували закуплену на кошти Євросоюзу техніку.

Трактори надав проект ЄС „Розбудова ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади для розширення економічних можливостей молоді і сільських жителів та еко-орієнтованого зростання“. Він стартував незадовго до початку великої війни – тож як і в багатьох інших випадках, команді довелося змінювати плани.

Тож нині проект підтримує через конкурси місцевих сільгоспвиробників – таким чином забезпечуючи продовольчі потреби громади.

Закупівля та надання фермерам-переможцям п’яти мототракторів «Скаут» та навісного обладнання до них є одним із теперішніх напрямків діяльності. Техніку вже цього року використовуватимуть для підготовки зернових та олійних культур до наступного посівного сезону, а навесні учасники проєкту оброблятимуть і власні ділянки, і на замовлення.

Також усього 67 домогосподарств до кінця року отримають теплиці та набори для крапельного поливу. Біля 10% їх уже встановили, підготували земельні ділянки та висадили на зиму укріп, зелену цибулю, редьку. Решта домогосподарств планують розпочати використання теплиць з наступного року. Завдяки цьому компоненту проєкту в громаді очікують до 20 тон овочів щороку.

Крім цього, місцеві фермери отримали від проєкту ЄС обладнання для зберігання 2800 тон фуражного зерна в „горизонтальних елеваторах“, або ж полімерних рукавах. До кінця року планують завантажити до 1600 тонн у сім-вісім таких рукавів. З нового року зерно буде поступово використовуватися для потреб громади: забезпечення кормами корів, свиноферм і пташників, а також для виробництва круп.

І ще один напрямок – міні ферми. У листопаді завершувався ремонт двох таких. Монтують молокопроводи, молочні танки, автонапувалки, насоси тощо. До кінця року одна ферма на 10 корів буде готова до використання, з плановим обсягом виробництва молока до 8 тон щомісячно.

Незважаючи на війну та її наслідки для добробуту та безпеки українців, вони залишаються оптимістами та відданими європейським цінностям. Це один із висновків фінансованого ЄС дослідження «Міграційні та соціально-політичні зміни в українському суспільстві через війну», що його проводили дослідницька кампанія «Градус» та Центр економічного відновлення.

Усього протягом травня – жовтня здійснено 12 опитувань. 23 листопада відбулася презентація результатів останнього з них.

Опитування стосувалися міграційних процесів, сприйняття українцями повномасштабної війни, ситуації з доходами та працевлаштуванням, оцінок ефективності влади та соціальної політики України, довіри до інституцій, цінностей.

Міграційна тематика була однією з найважливіших для проєкту. Директорка Gradus Research Євгенія Близнюк зауважує, що останнє опитування засвідчило зростання частки тих, що вагаються – чи повертатися з-за кордону?

Вирішальними для ухвалення рішення для повернення до своїх домівок є безпека, наявність роботи та житла.

Інший висновок дослідження – 78% українців відчули зменшення доходів внаслідок російського вторгнення. Водночас знижується частка тих, що мають роботу, але не працюють – з 23% у травні до 14% у червні.

Незважаючи на економічні та безпекові виклики, українці залишаються оптимістами. Високою (59-64%) є їхня віра в те, що Україна зможе побудувати сильну економіку, відбудувати все зруйноване після війни та стане в осяжній перспективі членом Євросоюзу.

Громадяни України залишаються також відданими цінностям. 92% вбачають найвищою цінністю життя людини, 89% – свободи та права, 87% – взаємодопомогу. Серед найбільше підтримуваних принципів – повага до прав людини та людської гідності.