Під час візиту до Києва, що відбувся минулого тижня, Урсула фон дер Ляєн передала президенту Зеленському оцінку відповідності праву ЄС, яку Єврокомісія здійснила одночасно для України, Молдови та Грузії. “Європейська правда” вивчила дані документа, а також інших держав-кандидатів, та їхню динаміку. Наводимо ключові висновки видання.
Головні висновки є такими.
- Бравурні заяви України про нашу високу готовність до вступу не мають підстав. Середній бал України – двійка за 5-бальною системою.
- У нашій державі була поширена думка, що Україна за останні роки настільки євроінтегрувалася, що випереджає у цьому держави Балкан. Аналіз Єврокомісії це спростовує: показники України-2022 гірші навіть за ті, що були у балканських держав у 2015 році!
- Однак Україна має справді добрий потенціал для зростання та може вирватися уперед. Тут критично важливо, щоб Київ усвідомив, що є кілька реформ, які є визначальними для сприйняття наших успіхів Брюсселем та іншими європейськими столицями.
- Важливо також, що Україна зі своєю “двійкою” є лідером серед держав “Східного партнерства”, а найгірші показники має Молдова. І це є окремим викликом для нас, зважаючи на налаштованість ЄС до поєднання європейських перспектив Києва та Кишинева.
Як ЄС здійснює оцінку держав-кандидатів
Фахівці ЄК досліджують законодавство та реальну ситуацію в державі-кандидаті за кожною з глав і роблять висновок, наскільки вони наближені до європейського права і практики.
Оцінка виставляється за 5-рівневою системою: 1 – початковий рівень, 2 – деяка відповідність праву ЄС, 3 – помірна відповідність, 4 – добра відповідність, 5 – просунутий рівень; також іноді Комісія ставить “проміжний бал”.
За досвідом інших держав-кандидатів, ЄС погоджується визнати повну або достатню відповідність спільному праву та дає згоду на закриття переговорів на 4-му або 5-му рівні; це залежить від конкретної глави та від багатьох супутніх обставин. Вступ до ЄС стає можливим після того, як члени ЄС погодяться закрити переговори за всіма главами.
То якими є успіхи нашої держави?
Головний висновок: рівень євроінтеграції України є хаотичним, несистемним. За оцінкою ЄС, в українському праві та практиці є як ті сфери, де ми справді близькі до ЄС, так і ті, в яких наближення лише має розпочатися.
Так, за чотирма з 32 глав Україна отримала справді високий бал – четвірку, тобто підтвердження “доброї відповідності”. Це блок “Митний союз” (що особливо важливо для Києва, який прагне більшої торговельної лібералізації), а також енергетика, зовнішня політика, безпекова політика. Ще за п’ятьма сферами ми отримали “трійку”, що є загалом непоганою оцінкою як для кандидата-початківця (“помірна відповідність праву ЄС”).
І водночас є вісім сфер, за якими Україні поставили найнижчий бал (тобто ті, де Україна майже не адаптувала право ЄС), і 15 тих, де ми отримали “двійку”, тобто продемонстрували лише уривчасте запровадження європейських норм.
Сумарно за 32 главами Україна зібрала 69 балів, тобто середній бал – 2,16. Грузія за тією ж методологією отримала 67 балів, Молдова – лише 55 балів.
ЄС оцінює за цією ж методологією не лише нових кандидатів, а й ті, що вже мають досвід – держави Західних Балкан та Туреччину. Останню, втім, вважають аутсайдером у процесі розширення ЄС. Переговори з турками офіційно зупинені, країна щонайменше останні сім років рухається геть від демократії, а її показники в оцінці Єврокомісії регулярно погіршуються.
Попри це, навіть зараз у Туреччини – 94 бали (якщо рахувати ті ж 32 глави, за якими доступна оцінка для України). Лідер рейтингу, Чорногорія, має за цією методологією 99,5 бала. На другому місці – Сербія з 98 балами. Серед держав на етапі переговорів про членство найгірший показник має Албанія – 84,5 бала, а вона формально відкрила переговори лише торік. Але навіть це – набагато більше, ніж в України.
Це порівняння свідчить, що стан втілення права ЄС в Україні – зародковий. По суті, Київ лише почав шлях до вступу. І не існує жодних рецептів, які дозволили б завершити його до того, як Україна ухвалить усе необхідне законодавство, як того вимагають правила спільного європейського ринку.
Для успіху нашого руху до ЄС потрібно не забувати про дві складові.
По-перше, Україна має рухатися до виконання технічних критеріїв. Доведеться змінити величезну кількість законодавчих актів, і без цього не обійтися.
По-друге, нам потрібно довести Брюсселю та іншим європейським столицям, що у судовій системі та у питанні прав людини ситуація в Україні змінюється на краще. Без виконання двох цих завдань одночасно про швидкий рух України до ЄС можна просто забути.