А далі буде грудень. Як Урсула фон дер Ляєн відчинила перед Києвом двері ЄС і що в цей час говорили за цими дверима — репортаж з Брюсселю

«Десять років тому розпочалися протести на Майдані, — сказала Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії (ЄК), і зробивши невелику паузу продовжила. — Протести на Майдані, де людей розстрілювали за те, що вони загортали себе в європейський прапор».

Керівниця ЄК на початку листопада 2023 року згадала події 2013-го у Києві, стоячи разом із єврокомісаром Олівером Варгеї перед десятками світових журналістів у будівлі Берламонту — штаб-квартири виконавчого органу ЄС в Брюселі.

І вже за кілька секунд після короткого історичного екскурсу вона оголосила довгоочікуване для України рішення.

«І ось, десять років потому, сьогодні – історичний день. Тому що сьогодні Комісія рекомендує Раді ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови», — продовжила фон дер Ляєн.

Про те, що рішення ЄК буде позитивним, українська влада розуміла ще до офіційного оголошення. За чотири дні до нього фон дер Ляєн відвідала Київ із заявами про «чудовий прогрес» на шляху до ЄС та враженість союзу реформами, що Україна «здійснює в розпал війни».

«Ви домоглися чудового прогресу. Ми наступного тижня це підтвердимо, коли Комісія представить свій звіт про розширення», — сказала тоді очільниця ЄК під час пресконференції з президентом Володимиром Зеленським в українській столиці.

Звіт відомства, озвучений 8 листопада, засвідчив: прогрес у виконанні реформ і справді стали підставою для рекомендації розпочати з Україною переговори про вступ до ЄС. За словами фон дер Ляєн, Київ виконав понад 90% необхідних кроків, наданих минулоріч під час отримання Україною статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.

Як виявилось, решту 10% хоч і не завадили Комісії рекомендувати початок переговорів з Україною, однак стали підставою оголосити Києву додаткові умови на шляху до ЄС.

Чотири «але»

Після того, як ЄК рекомендувала почати переговори з Україною, це рішення має схвалити Європейська рада — один із законодавчих органів ЄС, до якого входять очільники 27 країн-членів спільноти. І це має бути консенсус, згода усіх.

Засідання цього органу планується на середину грудня.

Якщо Єврорада погодить рекомендацію ЄК, відтоді переговори про вступ будуть вважатись розпочатими, — принаймні, їхня технічна складова.

Однак з наступним етапом не все так просто. Європейська комісія просить Україну допрацювати ще чотири реформи, пов’язані з боротьбою з корупцією, обмеженням впливу олігархів на законодавчі інституції та захистом нацменшин. Комісія очікує, що ці умови Україна виконає до 24 березня наступного року. І лише після цього будуть схвалені «рамки переговорів» — змістовний документ, в межах якого будуть вести основні перемовини щодо вступу до ЄС.

Як йдеться у офіційній доповіді ЄК, від Києва очікують врегулювання наступних чотирьох питань:

1. Ухвалення закону, що передбачає збільшення штатної чисельності НАБУ до 1 тис. осіб;
2. Виключення із закону про запобігання корупції положення, які обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки активів та майна декларантів, що вже пройшли перевірку; а також вилучення положення про обмеження Агентства у перевірці майна та активів, придбаного декларантами до вступу на державну службу.
3. Ухвалення в межах «антиолігархічного» плану дій закону про лобіювання відповідно до європейських стандартів;
4. Ухвалення закону щодо решти рекомендацій Венеціанської комісії від червня та жовтня 2023 року, пов’язаних із законом про національні меншини, а державну мову, медіа та освіту.

В Єврокомісії також зауважили, що «Україна має продовжувати боротьбу з корупцією, нарощуючи список корупційних розслідувань і винесених вироків».

Безумовні умови

Водночас свої рекомендації про відкриття переговорів з Україною про вступ до ЄС у Брюсселі вважають такими, що проголошені «без будь-яких умов». Таку думку озвучив один із високопоставлених чиновників Єврокомісії на умовах анонімності групі журналістів у Берламонті. І цим дещо спантеличив пресу.

«Пропозиція абсолютно чітка: ми рекомендуємо відкрити переговори про вступ і крапка», — сказав він, відповідаючи на запитання одного із журналістів, який не міг зрозуміти, чому ЄК вважає рішення безумовним, якщо умови все-таки є.

Чиновник пояснив, що Єврокомісія запропонувала «почати з підготовчої роботи», яка необхідна для того, щоб відкрити переговори про вступ України до ЄС щойно Європейська Рада схвалить рекомендації ЄК під час саміту 15 грудня.

«Ввечері цього ж дня [у грудні] я відправлю свої команди до Києва, щоб розпочати з українцями роботу. Ми не можемо гаяти час», — сказав цей представник ЄК.

Тобто, насправді саме в грудні переговори будуть вважатись відкритими.

«На цьому етапі ми запропонували Європейській Раді ухвалити рамкові умови для переговорів, — пояснив представник Єврокомісії. — Це буде проміжним етапом. На нашу думку, проміжний етап має бути обумовлений завершенням цих реформ. Але процес [переговорів] має розпочатися в грудні».

Проблемна Угорщина

Один із «проблемних» пунктів, що просить Брюссель вирішити до березня 2024-го — питання нацменшин і мови. Саме щодо нього активно висуває претензії Угорщина. Остання навіть пообіцяла блокувати початок переговорів з Україною про вступ до ЄС, доки не будуть виконані вимоги Будапешту стосовно мови освіти.

У теорії, ця країна може заветувати політичне рішення Євроради про відкриття переговорів. Україна вже намагається врегулювати це питання: 8 листопада Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції заявила, що Україна надала Угорщині детальну дорожню карту того, як можна розв’язати суперечливі позиції.

Та наразі навіть після цієї заяви Стефанішиної міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив: Україна «принесе в Євросоюз війну», тому вона поки «не підходить для членства в ЄС». А також сказав, що Україна нібито виконала не всі поставлені для членства в ЄС умови, серед яких особливо «кричущим», на його погляд, є питання захисту нацменшин.

У ЄК ж натомість не вважають це питання «кричущим». Однак погоджуються, що воно має бути врегульоване.

Представник Єврокомісії на умовах анонімності зауважив, що намцменшини є проблемою, яка виникає в багатьох країнах-кандидатах. У таких випадках «необхідно знайти баланс між невід’ємним правом меншин на реалізацію своєї культурної ідентичності і життя в своєму середовищі», та їхньою участю у житті країни та її інституціях.

Тому ЄК очікує, що Україна має «знайти баланс» у тому, щоб меншини отримували освіту частково рідною мовою, а також могли нею спілкуватися у «певних офіційних комунікаціях».

«Ніхто не говорить про те, що всі вони повинні отримувати освіту лише однією з мов», — сказав чиновник ЄК.

Водночас він додав, що Україні потрібно буде адаптувати законодавчу базу, обговоривши її також з нацменшинами. А також відзначив, що Україна вже зробила багато кроків у цьому напрямку.

«По-друге, я знаю, що в деяких колах люди стурбовані правами росіян і використанням російської мови, — доповнив сам себе цей представник ЄК. — Дозвольте мені бути дуже ясним: використання російської мови не є чимось, на що Комісія звертатиме увагу».

Майбутнє членство

В українському МЗС заявили, що своїм рішенням Єврокомісія визнала зміни, які відбулись в країні. Очільник відомства Дмитро Кулеба зауважив, що коли згадує Революцію Гідності і всі роки, які «привели нас до цього моменту», то розуміє, що «боротьба та жертви не були марними».

«Наша трансформація визнана. Наші мрії та сподівання стають реальністю», — зазначив він.

Коментуючи рішення Єврокомісії президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже підготувалася до рішення Європейської Ради щодо переговорів про членство в ЄС у грудні, і свою частину роботи вже почала виконувати.

Очільник держави додав, що українська влада розуміє, які кроки потрібно буде зробити після рішення Євроради, аби наблизити ключову мету — «сам вступ нашої держави в ЄС».

Наразі ж можливі терміни, коли Україна зможе стати членом ЄС майже ніхто не береться оцінювати. Єдина, хто спробував надати приблизну оцінку — посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова, яка заявила: 2030 рік є реалістичним терміном для вступу України, якщо буде підтримуватись відповідний темп реформ.

Водночас керівник дипломатії Європейського союзу Жозеп Боррель відмовився коментувати такий таймніг в інтерв’ю з BBC. На уточення про те, чи взагалі можливим це буде під час війни, Боррель зауважив, що це залежить від того, як триватиме війна.

«Цього ніхто не знає, але ми будемо підтримувати Україну, щоб вона перемогла. Однак Кіпр став членом Європейського Союзу, коли частина його території була окупована, — сказав він. — Я нічого не прогнозую, я не кажу, що випадок Кіпру такий самий, як в Україні, в жодному разі. Але я не можу відкинути результат цього ймовірного процесу».

На погляд Борреля, найкраще і найважливіше зобов’язання щодо безпеки, яке ЄС може дати Україні, — це членство.

nv.ua