Європарламент підтримав створення Українського фонду на €50 мільярдів у бюджеті ЄС

Європейський парламент підтримав доповідь депутатів Міхаеля Галера та Гардіазабал Рубіал про створення Українського фонду у 50 мільярдів євро в бюджеті Євросоюзу на наступні чотири роки для допомоги Україні, а також ухвалив пропозиції Ради ЄС з цього приводу.

Як повідомляє Укрінформ, «за» таке рішення проголосували 536 депутатів, «проти» – 40, ще 39 депутатів утрималися.

Зазначається, що створення Українського фонду має на меті допомогти Україні подолати соціальні, економічні та екологічні наслідки російської агресивної війни проти України, сприяти відбудові, відновленню та модернізації України, впровадженню необхідних реформ на її шляху до членства в Європейському Союзі.

«Головне завдання фонду має включати: допомогу у підтриманні макрофінансової стабільності країни та полегшення зовнішніх і внутрішніх фінансових складнощів України; відбудову та модернізацію інфраструктури, що була пошкоджена війною, зокрема, енергетичну інфраструктуру, систему водопостачання, внутрішні та транскордонні транспортні мережі, включаючи залізницю, дороги, мости, пункти перетину кордону», – йдеться у документі.

Окремо документ передбачає надання соціальної допомоги, зокрема, для внутрішньо переміщених осіб, для ветеранів війни та для найбільш вразливих верств населення, відновлення житла, зруйнованого під час бойових дій.

Всі заходи, що передбачаються у плані відновлення, який має бути представлений Україною, та реалізовуватимуться з використанням Українського фонду, мають включати прискорення переходу до стійкої та інклюзивної економіки з метою подальшої інтеграції України в єдиний ринок ЄС, ключові реформи, включаючи вдосконалення судової системи, демократії та верховенства права, посилення боротьби з корупцією та злочинністю.

Заходи в рамках українського плану відновлення та використання Українського фонду не виключають підтримку України з використанням інших інструментів та програм ЄС, за умови уникнення дублювання такого фінансування для досягнення однакових цілей.

Регуляторні правила з використання Українського фонду враховують також «зелені» перетворення та потреби охорони довкілля. Зокрема, фінансові ресурси фонду не мають спрямовуватися на проєкти, що пов’язані із розвитком використання викопного пального і є несумісними із національним планом України з енергетики та клімату та з досягненням цілей Паризької угоди з кліматичних змін.

Передумовою для підтримки в рамках Українського фонду буде продовження Україною дотримання та поваги до демократичних механізмів, включаючи багатопартійну парламентську систему, верховенство права, гарантовану повагу до прав людини, включаючи права меншин. Європейська комісія буде проводити моніторинг цих передумов перед перерахуванням Україні виплат в рамках фонду з урахуванням регулярних доповідей Єврокомісії щодо розширення (ЄС).

«Європейська комісія у співробітництві з країнами-членами та Україною робитиме внесок в імплементацію зобов’язань Європейського Союзу з підвищення прозорості та відповідальності у наданні допомоги, включаючи посилення внутрішньої системи контролю та політики у сфері боротьбі проти шахрайства, та надаватиме інформацію щодо обсягів і використання допомоги через веббазу даних», – йдеться у документі.

Фінансова підтримка для України в рамках Українського фонду у формі кредитів в обсязі до 50 мільярдів євро буде доступною у період з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2027 року.

«Країни-члени, треті країни, міжнародні організації, міжнародні фінансові інституції та інші джерела можуть робити додаткові фінансові внески до (Українського) фонду… Додаткові надходження, що отримані як зовнішній прибуток відповідно до правових актів ЄС стосовно обмежувальних заходів у зв’язку із діями Росії із дестабілізації ситуації в Україні, мають бути додані до цих ресурсів», – йдеться у документі.

Кредитні ресурси в рамках Українського фонду видаються на термін до 35 років. Європейський Союз може нести витрати на фінансування, витрати на управління ліквідністю та витрати на обслуговування адміністративних витрат, пов’язаних із запозиченням і кредитуванням («субсидія витрат на позики»), крім витрат, що можуть бути пов’язані із достроковим погашенням кредиту. ЄС також покриватиме вартість фінансових запозичень у період з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2027 року, в межах лімітів, що визначаються щорічними бюджетами ЄС.

Україна після представлення Українського плану відновлення може робити запит на виділення попереднього фінансування в обсязі 7 відсотків від суми грантів, (17 мільярдів євро – ред.), що передбачені Українським фондом.

Єврокомісія може приймати рішення з виділення обмеженої та надзвичайної допомоги для України, так званого «перехідного фінансування», для підтримання макрофінансової стабільності України. Сума такого «перехідного фінансування» не має перевищувати 1,5 мільярда євро щомісяця.

Окремо в регуляторних правилах щодо використання Українського фонду визначаються зусилля ЄС із створення сприятливих умов для притоку в Україну зовнішніх інвестицій та пом’якшення ризиків, що пов’язані із російською агресією проти України.

Як повідомлялося, 1 лютого під час спеціальної зустрічі Європейської ради лідери країн ЄС ухвалили політичне рішення про внесення змін до багаторічного бюджету ЄС на 2021-2027 роки, зокрема, щодо створення Українського фонду в обсязі 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки для негайної бюджетної підтримки України, а також для її подальшого відновлення та модернізації на шляху до членства в ЄС.

5 лютого Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої згоди довкола створення Українського фонду у 50 мільярдів євро у бюджеті Євросоюзу на чотири наступні роки.

Після завершення формального затвердження цих пропозицій Європарламентом та Радою ЄС текст цієї угоди буде оприлюднений в Офіційному журналі ЄС, після чого документ набуде чинності.

ukrinform.ua