Чому цифровізація громад важлива для відбудови та розвитку України

В Україні 1469 територіальних громад, які включають 27 833 населені пункти. 409 з них – міські, 435 – це селищні територіальні громади, 625 – сільські.

Далеко не всі з них навіть до війни активно застосовували цифрові інструменти в рамках Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр. Особливи сільські та селищні ТГ.

Хтось казатиме, що цифровізація не на часі, натомість варто зосередитись на відбудові зруйнованого житла, доріг та закладів. Але, на мою думку, саме зараз настав час для активної цифровізації громад – саме в розрізі відбудови.

Переваги для мешканців громад від цифровізації

Цифровізація – передусім про відкритість громади перед її населенням. Це конкретний двосторонній зв`язок керівництва громади із мешканцями, розуміння їхніх потреб і запитів, пошук найкращих шляхів для їх вирішення.

Чим зручніше мешканцям комунікувати із керівництвом громади, тим якісніші управлінські рішення. Так було до початку великої війни, а зараз це стає головним маркером конкретної спільної роботи керівництва та мешканців громади.

Крім цього, цифровізація – це не тільки про зручне надання послуг тут і зараз. Це про стратегічне бачення розвитку громади.

Логічність і прозорість обґрунтування комплексного плану відновлення та розвитку у випадку кожної громади, яка цього потребує, має базуватись виключно на аналізі конкретних даних, зібрати які і адекватно оцінити здатна громада, яка хоча б частково цифровізована.

Нагадаю, що цифрова трансформація і цифровізація регіонів були пріоритетами уряду ще до 24 лютого 2022 року.

Перенесення держпослуг в онлайн і диджиталізація процесів передбачені, зокрема, в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, Державній стратегії регіонального розвитку, Економічній стратегії та планах міністерств. Мільйони українців оцінили роботу “Дії”, зручність ЦНАПів.

Процес ішов нерівномірно з двох причин. По-перше, впровадження нових електронних сервісів гальмувалося через недостатність фінансування. Децентралізація вимагає від громад розраховувати, в основному, на власні бюджети, і часто кошти на такі сервіси виділяються за остаточним принципом.

По-друге, вагомою причиною був (і є) спротив змінам, який посилювався низькою технічною та інтелектуальною спроможністю багатьох громад. Мовляв, грошей на придбання нової техніки немає, вільної посади технічного спеціаліста теж немає (не кажучи про посадовий оклад). Спеціаліста зовні не можемо запросити, тому відкладемо це до кращих часів.

Найближчим часом уряд має затвердити Порядок розроблення, реалізації та моніторингу плану відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад, розроблений Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури.

“Моніторинг виконання плану відновлення та розвитку регіонів може проводитися, в тому числі на основі Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна та інфраструктури та/або інформаційно-телекомунікаційної системи – єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад після її запровадження“, — йдеться в документі.

Цифровізація у цьому випадку стає інструментом прозорості у відбудові громад і України в цілому. Перед міжнародними донорами, які вже зараз виділяють кошти (і на цифровізацію також (про що розповім нижче), перед державою, зрештою, перед собою.

І, сподіваюсь, спадатиме внутрішній спротив керівництва (який базується, в тому числі, на відсутності розуміння майбутніх вигод).

Мінцифри, попри інші пріоритети, не зупиняє підтримку громад – саме питанням і викликам цифровізації в регіонах був присвячений Форум цифрових громад, що відбувся у Львові наприкінці березня.

Зокрема йшлося про необхідність створення в громадах інституту CDTO (Chief Digital Transformation Officer) – заступників з цифрової трансформації.

Проєктів, які допомагають громадам цифровізовуватись, в тому числі і фінансову підтримку на це, насправді багато – є окремі програми в USAID, U-LEAD, GIZ та інших донорських організацій.

Триває програма “Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP) яка, фінансується Швейцарією і виконується Фондом Східна Європа у співпраці з Мінцифри та Фондом Innovabridge.

Ці програми мають експертів, менторів, які допомагають представникам громад, що займаються втіленням процесів, працювати із тим, що є зараз, формувати потреби, а також – створювати проєкти, під які вже далі можна шукати фінансування.

Ось один з багатьох прикладів роботи громади прямо зараз. Макарівська селищна рада (Київська обл.) разом із cBrain (Данія) та Громадською спілкою “Український фонд енергоефективності та енергозбереження” у січні цього року розпочали пілотний проєкт цифровізації громади.

Підписали Договір, згідно з яким cBrain в рамках пілотного проєкту безкоштовно надає Макарову спеціалізовану програму власної розробки, яка покриє більшість робочих процесів селищної ради: електронний документообіг, опрацювання запитів та звернень громадян, надання електронних послуг та документів, корпоративну електронну пошту тощо. ГС УФЕЕ надає організаційну допомогу.

Чому громада зайнялась своєю цифровізацією саме зараз? Заступник голови селищної ради Анатолій Карбовський ще перед початком проєкту розповів, що запит на ІТ-рішення, яке зробить спілкування і взаємозв’язок із громадськістю швидким і якісним, назрів давно.

В Макарові багато об’єктів, що потребують відбудови після минулорічних подій. Данія – одна з лідерів впровадження цифрових рішень в органах влади на різних рівнях. Тому, на його думку, особливо цінно отримати знання, розуміння технологій від найбільш прогресивних, і втілити їх у своїй громаді.

Попереднє навчання спеціалістів в рамках проєкту вже завершено. Зараз відбувається перехід до етапу тестування, завантажується структура, шаблони, розподіляються ролі тощо.

Сам проєкт триватиме до кінця липня, але, я впевнений, що Макарів, який налаштований на якісні зміни всередині громади, вже не зійде з цього шляху. І за рік поділиться досвідом та цікавими результатами роботи.

Повторюся, це лише один з десятків, якщо не сотень, прикладів реальної діяльності у нинішніх умовах. Я впевнений, що наша спільна робота в Макарівській громаді стане хорошим прикладом, і ми зможемо масштабувати та популяризувати концепцію цифровізації громад на всю Україну.

Для всієї країни цифровізація громад – це можливість швидко і якісно оптимізувати розробку Стратегію повоєнного розвитку.

Для кожної окремої громади, особливою малих і середніх – це можливість створення комплексного плану розвитку, як головного документу на довгі роки. А також безперешкодне надання послуг мешканцям, оптимізація бюджету, залучення інвестицій.

Адже це сприяє створенню регіональних кластерів, інноваційних парків, хабів, створює засади більш екологічного, енергоефективного життя громад по всій країні – розвиває їхню економіку.

Кожній, без виключення, а особливо невеликим громадам, потрібно бачити і використовувати можливості для розвитку навіть в цей непростий час.

Економічна Правда