ЄС ухвалив 17-й пакет санкцій у відповідь на загарбницьку війну Росії проти України
20 травня Рада ЄС ухвалила 17-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, які перекривають доступ Росії до ключових військових технологій та обмежують енергетичні доходи, що підживлюють її загарбницьку війну проти України. Вони включають суворі санкцій проти «тіньового флоту» російських нафтових танкерів, їхніх операторів, а також проти найбільшого російського нафтовидобувного підприємства.
Ухвалений 17-й пакет є частиною ще більш широкого комплексу заходів ЄС, спрямованих на протидію гібридній діяльності Росії, порушенням прав людини всередині країни та використанню російськими військами засобів для боротьби з масовими заворушеннями в Україні, які також передбачені трьома іншими санкційними режимами.
Кая Каллаc, Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики, голова засідання Ради міністрів Євросоюзу із закордонних справ:
«Цей пакет санкцій проти Росії є найбільш широкомасштабним з початку війни. Він включає введення нових обмежень у відповідь на гібридну діяльність, порушення прав людини та використання хімічної зброї. Дія цього 17-го пакету поширюється на «Сургутнафтогаз» – російського нафтового гіганта, – а також майже на 200 суден тіньового флоту Росії. Поки Путін імітує зацікавленість у мирі, нові санкції готуються. Дії Росії та тих, хто її підтримує, призведуть до серйозних наслідків. Чим довше Росія продовжуватиме свою протизаконну і жорстоку війну, тим суворішою буде наша відповідь».
Погоджений сьогодні комплекс заходів охоплює:
«Тіньовий флот» Росії
20 травня Рада ЄС ухвалила свій найбільший пакет санкцій проти тіньового флоту Путіна, подвоївши кількість суден, яким заборонено доступ до портів та отримання широкого спектру послуг. Під санкції потрапили 189 суден, зареєстрованих у третіх країнах. Отже, загальна кількість суден, що потрапили під санкції, досягла 342. Ці кораблі є частиною «тіньового флоту» Росії та використовуються для транспортування російської нафти, практикуючи нерегулярні та ризиковані методи судноплавства, або підтримуючи енергетичний сектор Росії. Заходи проти тіньового флоту спрямовані на обмеження його діяльності, що зменшить доходи від продажу нафти, які підтримують російську військову економіку.
Крім того, ЄС впроваджує індивідуальні санкції (заморожування активів та заборону на надання коштів), спрямовані на екосистему тіньового флоту, а саме на суб’єктів, які сприяють його діяльності. Ці заходи поширюються на судноплавні компанії, що відповідають за транспортування сирої нафти та нафтопродуктів морем і вдаються до небезпечних практик на морі під час перевезень російської нафти, зокрема на компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів, Туреччини та Гонконгу. До переліку також включено одного важливого страховика російської нафтотранспортної галузі.
Відтоді, як ЄС встановив граничну ціну на нафту та запровадив санкції проти тіньового флоту, відповідні доходи Росії скоротилися на 38 млрд євро. У березні 2025 року вони виявилися на 13,7% нижчими, ніж у березні 2023 року, і на 20,3% нижчими, ніж у березні 2022 року.
Енергетика
З метою подальшого обмеження джерел доходів Росії ЄС також запроваджує обмежувальні заходи проти «Сургутнафтогазу» — великої російської нафтової компанії, яка приносить значні доходи російському уряду і напряму фінансує його воєнні дії. До списку також потрапила важлива російська нафтова судноплавна компанія.
Військово-промисловий комплекс
Європейський Союз запроваджує санкції проти понад 45 російських компаній та фізичних осіб, які забезпечують російську армію БПЛА, зброєю, боєприпасами, військовим спорядженням, критичними компонентами та логістичною підтримкою.
Повною мірою спираючись на посилену правову базу, ухвалену в 16-му пакеті, ЄС також спрямовує свої обмеження на промислові підприємства, зокрема російські та китайські компанії, які постачають верстатидля російського військово-промислового комплексу.
Європейський Союз також продовжує протидіяти підтримці Росії з боку третіх країн шляхом включення до санкційних списків трьох китайських компаній (зокрема державної форми власності), білоруської та ізраїльської. Ці компанії постачають російським збройним силам критично важливі компоненти, серед яких і ті, що необхідні для виробництва БПЛА.
Рада ЄС також додала 31 юридичну особу до списку тих, на кого поширюються більш суворі обмеження щодо експорту товарів і технологій подвійного призначення, з огляду на їхню підтримку військово-промислового комплексу Росії в її загарбницькій війні проти України. Деякі з цих організацій зареєстровані в третіх країнах (Сербії, ОАЕ, Туреччині, В’єтнамі та Узбекистані) й були залучені до ухиляння від експортних обмежень, зокрема на продаж БПЛА або верстатів високоточного комп’ютерного чисельного управління.
ЄС також запровадив додаткові обмеження на експорт товарів, які сприяють військовому і технологічному посиленню Росії, розвитку її оборонно-безпекового сектору, розробці або виробництву військових систем, включно з хімічними прекурсорами енергетичного матеріалу й деталями для верстатів.
Окуповані території
Пакет санкцій, схвалений 20 травня, також спрямований на протидію розграбуванню культурної спадщини Криму та незаконному використанню української сільськогосподарської продукції.
Відповідні правові акти незабаром будуть опубліковані в Офіційному віснику ЄС.
Ухвалений пакет обмежувальних заходів ЄС включає 75 додаткових переліків (які складаються з 17 фізичних та 58 юридичний осіб) щодо дій, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України або загрожують їм. Таким чином запроваджені санкції тепер поширюються на понад 2400 фізичних та юридичних осіб. Активи тих, хто потрапив до переліку завдяки цьому рішенню, підлягають заморожуванню, а громадянам і компаніям ЄС буде заборонено передавати їм кошти. Фізичні особи додатково підпадають під заборону на в’їзд, що перешкоджатиме їх потраплянню на територію країн-членів ЄС або переміщенню нею транзитом.
Контекст
У висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада вкотре висловила рішуче засудження загарбницької війни Росії проти України, яка являє собою грубе порушення Статуту ООН. Вона також підкреслила непохитну відданість Європейського Союзу наданню подальшої політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної допомоги Україні та її народу.
Європейська Рада підтвердила свою підтримку всеосяжного, справедливого і тривалого миру, що ґрунтується на принципах Статуту ООН і міжнародного права. Вона також наголосила, що жодна ініціатива щодо України не повинна здійснюватися без участі України.
Європейський Союз залишається готовим посилювати тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.