В ЄС склали перелік заборон для штучного інтелекту

У Європейському парламенті зробили важливий крок до регулювання штучного інтелекту, визначивши потенційно шкідливі наслідки цієї технології.

Про це пише The New York Times.

Європейський парламент – основна законодавча гілка влади Європейського Союзу, ухвалив законопроєкт, відомий як AI Act, який регулюватиме розвиток штучного інтелекту та визначає перелік заборон для застосування цією технологією.

Очікується, що закон ухвалять до кінця року.

“Законопроєкт став наймасштабнішою у світі спробою вирішити потенційно шкідливі наслідки штучного інтелекту. AI Act введе нові обмеження на те, що вважається найбільш ризикованим при використанні даної технології“, – пише видання.

Так, якщо закон набуде чинності в його нинішньому вигляді, то Європейський Союз заборонить використання біометричних систем, що працюють у режимі реального часу і віддалено, таких як сканування для розпізнавання обличчя.

Також будуть заборонені пристрої, які демонструють когнітивну поведінкову маніпуляцію, наприклад, іграшки з голосовим управлінням, які, як вважається, заохочують небезпечну поведінку дітей.

Крім того, будуть заборонені технології, які класифікують людей на основі їхнього соціально-економічного статусу або особистих характеристик.

Згідно із законодавчим актом, технології, які вважаються “високоризиковими”, повинні будуть бути зареєстровані в базі даних ЄС. До них належать системи штучного інтелекту для біометричної ідентифікації та ті, що використовуються правоохоронними органами.

Інше положення забороняє компаніям збирати біометричні дані з соціальних мереж для створення баз даних, практика, яка привернула увагу після того, як компанія з розпізнавання облич Clearview AI використовувала її.

Згідно з останньою версією європейського законопроєкту, технологія зіткнеться з новими вимогами прозорості. Це включає використання штучним інтелектом матеріалів, захищених авторським правом.

Виробники генеративних систем штучного інтелекту також повинні будуть запровадити запобіжні заходи, щоб запобігти генеруванню незаконного контенту.

Втім, наскільки ефективним може бути будь-яке регулювання ШІ, неясно. Нові здібності технології з’являються швидше, ніж законодавці здатні їх вирішити.

Так, наприклад, попередні версії закону про ЄС не приділяли багато уваги так званим генеративним системам штучного інтелекту, таким як ChatGPT, які можуть створювати текст, зображення та відео у відповідь на підказки.

ЄС обговорює цю тему більш як два роки. Питання набуло нової актуальності після тогорічного випуску ChatGPT, який посилив занепокоєння з приводу потенційного впливу технології на зайнятість і суспільство.

Представники Європейського парламенту, Європейської комісії та Ради Європейського Союзу ще мають узгодити деталі для остаточної версії закону. Вони можуть вирішити змінити деякі його аспекти й додати певні винятки, наприклад, дозволити використання розпізнавання облич в цілях національної безпеки.

“Політики від Вашингтона до Пекіна, зараз намагаються контролювати технологію, що розвивається, і насторожує навіть деяких її перших творців“, – пише видання.

Так, у Сполучених Штатах Білий дім випустив правила тестування систем штучного інтелекту, до того, як вони стануть загальнодоступними, і захист прав на недоторканність приватного життя.

У Китаї проєкт правил, оприлюднений у квітні, вимагатиме від виробників чат-ботів дотримуватися суворих правил цензури в країні. Пекін також встановить більший контроль над тим, як виробники систем штучного інтелекту використовують дані.

Економічна Правда