21 листопада, в 10 річницю Революції Гідності, до Києва приїхав голова Європейської Ради Шарль Мішель. Суспільне поговорило з ним про зміни у ставленні ЄС до України, майбутній вступ країни до Євросоюзу і додаткову фінансову підтримку.
- Ви приїхали в Україну в 10-ту річницю Революції Гідності.
Так, ми в ЄС відчуваємо, як важливо підтримувати Україну і бути тут в річницю Майдану. Ця дата надзвичайно важлива, бо багато чого почалося після Революції Гідності. Український народ зробив вибір — ЄС, підтримка спільних цінностей демократії, волевиявлення і свобод. 10 років потому українці платять високу ціну за цей вибір. Підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно — моральний обов’язок, а також стратегічна відповідальність з боку ЄС.
- Угорщина оголосила, що блокуватиме вступ України до ЄС. Словаччина заявила, що не даватиме зброю Україні. Чи не є це ознаками того, що в Європі знижується підтримка України?
В Європейському Союзі сильна підтримка України. Але водночас важливо побудувати єдину позицію на рівні Ради ЄС, що складається з 27 глав держав і урядів країн-членів. Це нелегко. Але я — як голова Євроради, не здаюся, хоч і є колеги, яким важко прийняти рішення, яке покаже, що наша підтримка є непохитною.
- На саміті в грудні країни-члени ЄС можуть схвалити рішення про початок переговорів про вступ України до Євросоюзу. Розпочатися вони можуть в березні. Але скільки часу знадобиться Україні для вступу?
Перший важливий елемент — Україна проводить необхідні реформи. Сьогодні (21 листопада 2023 — ред), що дуже символічно, Верховна Рада приймала важливі рішення, голосуючи закони у сфері боротьби з корупцією. Це потужний сигнал для членів ЄС. Вам ще потрібно буде зробити багато роботи, іноді буде важко, але важливо не забувати: головна мета — Україна в ЄС. Тому що так буде добре і для українців, і для ЄС. Це зробить Європу безпечнішою, нас більш процвітаючими, сильнішими. Це наша спільна мета.
Але нам потрібно багато працювати. Ми провели зустріч з президентом Зеленським та його командою, щоб визначити, що потрібно для того, щоб Україна якомога швидше наблизилася до ЄС і одного дня стала державою-членом.
- Як Європейський союз може подолати ці суперечності між країнами ЄС щодо підтримки України?
Є фундаментальний аргумент: на кону — безпека і майбутнє європейського континенту. Існує широка підтримка більшої кількості заходів в рамках ЄС на підтримку України. Але це правда, що ми повинні приймати рішення на основі консенсусу. Це означає, що нам потрібно більше працювати над деталями. Ми повинні взяти до уваги звіт Єврокомісії (8 листопада Єврокомісія опублікувала звіт з оцінкою прогресу України на шляху до ЄС — ред) і подивитися, що можна зробити, щоб ми таки прийняли рішення одноголосно. Це складне завдання. Але подивіться, з початку першого року повномасштабного вторгнення ми здивували світ, в тому числі й Кремль, тим, що змогли бути цілісними та об’єднаними. Це наш головний актив для захисту безпеки європейського континенту.
- Сусідні до України країни скаржаться, що українське зерно дешевше і від цього страждають їхні аграрні бізнеси. Як можна запобігти цій проблемі?
Важливо працювати над тим, щоб з’єднати українську економіку з ЄС. Чим більшого прогресу ми досягнемо у приєднанні України до європейських стандартів, тим більше будемо працювати над спільним економічним підходом та комунікаційною стратегією. Дійсно, в короткостроковій перспективі можемо спостерігати певне роздратування, труднощі, але важливо брати до уваги широку картину і те, що у нас — спільні двері. Європейський Союз повинен зробити конкретні й прагматичні пропозиції для вирішення цих викликів.
- До кінця року мають ухвалити багаторічний бюджет ЄС. Чи буде в ньому український фонд в 50 мільярдів євро?
Так, це на порядку денному. Але по цьому європейському бюджету у нас складні дискусії не тільки через Україну, бо нам потрібно прояснити, як ми будемо знаходити гроші. Україна є головним пріоритетом для Європейської Ради, але у нас є також й інші пріоритети, з якими ми повинні розбиратися паралельно. Йдеться, наприклад, про міграцію, або про деякі інші виклики.
Медіа, Публікації
-
На розвиток Чорнобильської зони відчуження Україна отримає 7 млн євро
-
листопад 2024 року
-
ЄБРР надає 267 млн євро на розвиток ключового автомобільного сполучення між Україною та ЄС
-
Євроcоюз високо оцінив відданість України процесу реформ у висновках щодо розширення ЄС
-
ЄС та ПРООН передали автомобілі для мобільних соціальних служб Чернівецької області
-
Україна приєднується до підпрограми «МЕДІА» програми «Креативна Європа»