Які сьогоднішні зміни в освіті дадуть змогу підготувати фахівців, що стануть конкурентоспроможними на завтрашньому ринку праці? Кого не зможе замінити штучний інтелект? Що робити переселенцям, щоб на новому місці знайти роботу? Про ці та інші нагальні теми дискутували на пресконференції в Укрінформі «Результати та досягнення реформи профтехосвіти».
За штурвалом… трактора
Дисплей із десятками показників, перегляд процесу на екрані в чотирьох проєкціях, високоточний оптичний датчик, автоматизоване калібрування, гістограми, миттєві зміни діяльності за потреби… Ні, це не опис медичної апаратури або штурвалу літака. Це — звичайна сучасна сівалка. І керує нею тракторист — представник професії, яку через стереотипи чимало людей досі вважає нескладною та непрестижною.
—Якщо попросити першого стрічного описати, як виглядають люди у профтехосвіті (ПТО), він би точно не уявив таких, якими ми є, — переконана голова Галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова.
На її думку, професійна освіта має змінити імідж. Це відбувається поступово в рамках програми EU4Skills. Спільна програма ЄС та його держав-членів — Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії EU4Skills, спрямована на підтримку реформи сектору ПТО в Україні. Зокрема, адаптувати навчання до вимог ринку праці.
За останні 5 років розробили майже 300 професійних стандартів. А це — те, чого очікують від працівників роботодавці, і саме за цими сучасними орієнтирами переналаштували навчання конкретних професій у системі профтехосвіти. Але все це буде безперспективним, якщо школярі й надалі вважатимуть, що профтехосвіта — то для двієчників, для дітей з асоціальних родин, навчання там нудне, обладнання застаріле.
Міжнародна олімпіада для майстрів
Одним із важливих кроків зміни іміджу став міжнародний конкурс World Skills. Його історія до болю актуальна: після Другої світової необхідно було відбудовувати країну. Тож у 1946 році змагання юних майстрів, своєрідну робітничу Олімпіаду, влаштували, щоб привернути цікавість молоді до практичних професій. Україна приєдналася до конкурсу 7 років тому, але після повномасштабного збройного нападу рф важливість такого іміджевого заходу вийшла на новий рівень (хоча є складності з участю у міжнародному фіналі за кордоном).
В Україні конкурс проходить як справжнє шоу з запрошеними естрадними зірками, музичними гуртами, майстерками, історіями успіху, аніматорами, хобі-тренінгами, квестами — всім тим, що може бути цікаво тинейджерам. Йдеться не лише про пошук кращих учнів училищ та коледжів, а про відповідність сучасним міжнародним вимогам, на яких ґрунтуються конкурсні завдання. У нашій країні ввели й номінації для старшокласників: з робототехніки, мехатроніки, мережевого адміністрування та інтернету речей. За ці роки 2800 підлітків взяли участь у змаганні. Чимало дітей, що побачили конкурс, почали вважати, що бути майстром — це крутезно! Для глядачів тут влаштовують інтерактивні екскурсії станціями, які представляють професії: про них можна не лише почути, а й спробувати елементарні операції та перевірити свої знання у цьому напрямку.
Друге, що привертає увагу школярів до практичних професій: введення дуальної освіти. Це форма навчання, за якою до 70% часу учні проходять практичну підготовку на виробництві, під наглядом наставників. А 30% — опановують теорію у закладах профтехосвіти. За рік до дуальної освіти залучили майже 12,5 тис. учнів коледжів і училищ та майже 1,5 тис. підприємств.
Робота за часів штучного інтелекту
— Потреби ринку праці будуть далі й далі зміщуватися в бік робітничих професій, — прогнозує заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Загородній. — Це пов’язане з планами щодо відбудови країни, але також зі світовими трендами. Нещодавно прочитав у журналі The Economist дослідження про те, які зміни принесе поява нового рівня штучного інтелекту в структуру зайнятості населення у світі. Сфера обслуговування постраждає найменше: штучний інтелект не робитиме зачіски, не готуватиме в ресторанах. А ось IT-сфера та юриспруденція зміняться значно сильніше.
Але, звісно, робітничі професії та спеціальності зі сфери обслуговування осучаснюються, адаптуються до нових технологій. За часів штучного інтелекту робітники та працівники сфери обслуговування доповнюватимуть його, а не працюватимуть по-старому. Робота потребує зовсім інших навичок, ніж раніше, до неї зростають вимоги, але й оплата праці теж. Відтак пріоритет для МОН: змінювати професійні стандарти, оновлювати навчальні програми, добирати більш сучасні навчальні матеріали. Так приміром, закуплено обладнання для 121 закладу професійної освіти.
Заступник міністра підкреслив: важливо побудувати ефективну систему менеджменту. Саме менеджмент може вплинути на якість роботи закладу освіти. Тож керівникам закладів ПТО потрібно надати всі можливі інструменти, свободу, навчання, щоб вони впроваджували зміни.
Обмежень стало менше
Найуспішніше серед усіх завдань просувається розвиток державно-приватного партнерства. Йому завдячують своїм створенням майже 450 навчально-практичних центрів. Це якісні сучасні майстерні з різних спеціальність, де діти можуть здобувати необхідні навички, а заклад може також надавати послуги. Наприклад, учні навчаються готувати на сучасно обладнаній кухні, а при цьому готувати вони можуть страви для сусіднього дитсадка, і так заробляти додаткові кошти. Цей досвід має бути масштабованим.
Куди часом ішли навчатися школярі після 8 класу? Не туди, де є цікава професія або куди хочеться, а мов до дитсадочка — де ближче до дому. Батьки не хочуть відпускати неповнолітніх в інші міста, регіони, проблеми з гуртожитками теж не додають бажання їхати… Але нарешті зміни у законах дали змогу вступати до будь-якого закладу ПТО, незалежно від місця реєстрації підлітка, навчатися дистанційно, незалежно від фактичного місця перебування. Крім того, передбачено безоплатне здобуття другої робітничої професії.
Як за воєнного стану не стати безробітним?
Та нині профтехосвіта має опікуватися не лише молоддю. Через війну маємо в країні міграцію населення, закриття, руйнацію великої кількості підприємств, і люди вимушені опановувати нові професії. Також є постраждалі від бомбардувань або бійці з фізичними травмами, що не здатні більше вести звичний спосіб життя. На думку експертів, інклюзивність має складатися не лише з доступності закладів освіти (наприклад, наявності пандусів), а й бути, так би мовити, проактивною, приводити людей на навчання. На жаль, чимало поранених бійців та цивільних людей переживають депресію, не бачать жодних перспектив для себе. Скажімо, вчорашній висококваліфікований хірург, який втратив руку, навіть не думає про те, щоб іти на навчання до закладу профтехосвіти. Знов-таки спрацьовує стереотип: там навчатимуть хіба що клеїти коробки, чомусь нецікавому та такому, що приносить копійки. Але насправді є вибір сучасних професій при різних нозологіях. Тож потрібні фахівці, які мотивуватимуть людей не зациклюватися на фізичних обмеженнях, інвалідності, а гнучко реалізувати себе і робити кар’єру по-новому.
Аби дорослі мали змогу якомога швидше перенавчитися, внесено чимало змін до законодавства, розповіла народна депутатка, членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль.
Відтепер можна легально працювати, опанувавши певний елемент професії, а не всю цілком. Наприклад, ви ще не кондитер, але вже майстерно вмієте робити креми для тістечок та тортів? Швиденько отримуєте сертифікат, і кондитер винаймає вас своїм помічником. Це поняття часткової кваліфікації введено законопроєктом №4147 (його мають невдовзі остаточно затвердити). Новація значно скоротить тривалість перепідготовки, що дуже на часі людям, які не хочуть залишатися безробітними. Торік було ухвалено закон №7293 про закріплення часткових кваліфікацій в трудовому законодавстві.
Нещодавно законодавчо закріпили пріоритет професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками. Що це означає? Якщо в характеристиках просто перелічено трудові функції, то стандарт містить інформацію про те, що треба знати та уміти, аби їх виконувати. Тобто пов’язує працю з освітою. А ще спрощує визнання результатів підготовки та перепідготовки безпосередньо на виробництві.
Окрім звичної нам освітньої кваліфікації (підтвердженої документом, в якому вказано, що людина навчалася, приміром, на сантехніка, тож може працювати) відтепер визнаватимуть ще й професійну кваліфікацію. Тобто людина може як завгодно здобути необхідні компетенції (у фірмі, на курсах, на онлайн-курсах, самотужки, навчитися від батька), а потім підтвердити їх у кваліфікаційному центрі (закладі, де перевіряють рівень кваліфікації). Нині їх в України поки що 14. Такі зміни у законах означають визнання неформальної (тренінги, майстер-класи, майстерні, студії, вебінари, онлайн-курси) та інформальної (самостійної) освіти. Зокрема, 24 онлайн-курси з різних практичних спеціальностей діють на новій навчальній платформі «Професійна освіта онлайн». А 1002 людини вже підтвердили свою кваліфікацію, отриману не у закладах формальної освіти.
Невдовзі опановувати практичні спеціальності можна буде у максимально комфортних умовах, саме тим способом, який підходить підлітку.