Країни Євросоюзу можуть уже у грудні розпочати офіційні переговори щодо членства України, цьому передуватиме представлення звіту про виконання семи рекомендацій. За словами віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, загальний консенсус щодо переговорів є, і в Євросоюзі вже починають обговорювати можливість розширення блоку до 36 країн і те, які зміни для цього потрібні. «Слово і діло» пропонує підсумувати, що на даний момент Україна зробила на шляху до членства.
Шлях України до членства формально розпочався з підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом у 2014 році.
На сьогоднішній день Україна виконала 79% СА. Найбільшого прогресу досягнуто в таких сферах: інтелектуальна власність (98%), статистика та обмін інформацією (96%), гуманітарна політика (94%).
Найменший прогрес Україна показала у сфері співробітництва та боротьби з шахрайством – лише 24%. Причому у парламенту прогресу немає зовсім (у Кабміну 25%). Наприклад, законопроєкти «Про внесення змін до Кримінального кодексу України про відповідальність за незаконні дії із коштами бюджетів Європейського Союзу» та «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за незаконні дії із коштами бюджетів Європейського Союзу» розроблено, але не ухвалено.
На 55% виконано умови у сфері транспортної інфраструктури та поштових послуг. Прогрес у виконанні завдань на цей рік становить 71%, але є ризик не встигнути вдосконалити законодавство з питань сертифікації транспортних засобів, зниження рівня шумового забруднення колісними транспортними засобами, безпеки двох- або триколісних транспортних засобів і квадроциклів та інше. Верховна рада тут виконала 19% своїх завдань, Кабмін – 58%.
Крім того, на 61% виконано завдання щодо гармонізації з ЄС по митних питаннях. Кабмін тут виконав 66% того, що мав, Рада – 48%.
У 2019 році Україна закріпила в Конституції курс на членство до Євросоюзу та НАТО, а після початку повномасштабної війни подала заявку на статус кандидата у члени ЄС.
Статус кандидата у члени ЄС Україна отримала у червні 2022-го, а разом із ним і сім вимог, за підсумками виконання яких і буде ухвалено рішення щодо переговорів:
- реформа Конституційного суду
- продовження судової реформи – Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів
- посилення боротьби з корупцією
- боротьба з відмиванням грошей
- антиолігархічна реформа
- ухвалення законодавства про медіа
- завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин.
У Кабміні заявили, що усі сім вимог на 100% виконати Україна не встигне, але Стефанішина впевнена, що переговори все одно розпочнуться.
За оцінкою аналітичного центру «Нова Європа» оцінити виконання Україною умов можна на 8,1 із 10 балів. Найпроблемніший критерій – боротьба з відмиванням грошей.
Попередньо 31 жовтня Єврокомісія подасть звіт з оцінкою успіхів України. «Коли Єврокомісія випустить свою доповідь, ми маємо працювати індивідуально з державами-членами. І на кожному етапі шляху кожна держава-член може ставити власні питання, які не обов’язково стосуватимуться семи рекомендацій, щоб вибудувати консенсус перед груднем 2023 року», – розповіла Стефанішина.