Skip to main content

День Європи: з чим фон дер Ляєн приїхала до Києва

09/05/2023

Голова Єврокомісії біля стіни пам’яті полеглих за Україну, 9 травня 2023
Фото: Viacheslav Ratynskyi/Reuters

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідала українську столицю з нагоди Дня Європи 9 травня. Вона наголосила, що Україна є частиною єдиної європейської родини. Як зустріли її у Києві?

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) у вівторок, 9 травня, прибула до Києва. Цього року 9 травня, згідно з указом президента Володимира Зеленського, в Україні вперше відзначається як День Європи. “Добре повернутися в Київ. Де цінності, які ми бережемо, захищають щодня. Тому це таке доречне місце для святкування Дня Європи“, – написала фон дер Ляєн у соцмережі Twitter перед прибуттям до української столиці, до якої вона дісталася нічним поїздом із Польщі.

Незадовго до її прибуття ВПС України заявили, що збили 23 із 25 крилатих ракет, запущених Росією в ніч із понеділка на вівторок, а повітряна тривога в Києві завершилася лише за годину до її прибуття.

Поки у Москві на Красній площі давали традиційний парад до Дня перемоги в Другій світовій війні, у Києві Зеленський та фон дер Ляєн говорили про те, як досягти перемоги України у загарбницькій війні, розпочатій Росією, а також про перспективи приєднання України до ЄС. “Моя присутність у Києві сьогодні 9 травня є символічною, але це також знак важливої та дуже практичної реальності: ЄС працює рука об руку з Україною у багатьох питаннях“, – сказала фон дер Ляєн.

Що буде з експортом продовольства?

Одним з відкритих питань останніми тижнями стала тема українського експорту продовольчих товарів, який деякі сусідні з Україною країни ЄС то блокують, то розблоковують на вимогу своїх фермерів. Саме тому президент України під час пресконференції з головою Єврокомісії закликав утриматися від будь-яких рішень щодо торгівлі з Україною без консультацій з нею. З цією метою має бути створена консультативна група з питань експорту, підтвердила Урсула фон дер Ляєн.

Поки ж Європейський парламент у Страсбурзі подовжив скасування імпортних мит Європейського Союзу на українську продукцію ще на рік, починаючи з 6 червня. Однак наразі експортну суперечку не вирішено повністю, а щодо української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника у п’ятьох країнах ЄС – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччині – діють “виняткові тимчасові заходи”. Тема агроекспорту також стала головною під час зустрічі фон дер Ляєн з українським прем’єром Денисом Шмигалем.

Краще виглядає ситуація із забезпеченням України боєприпасами: ЄС готовий надати Україні один мільйон снарядів для артилерії, підтвердив Зеленський. Рада Європейського Союзу після кількох тижнів суперечок 5 травня остаточно схвалила виділення одного мільярда євро на ці цілі.

Що буде в 11-му пакеті санкцій?

Щодо глобальніших питань на порядку денному, то у Києві вважають, що вже зараз пробила година для старту переговорів про повноправне членство України у ЄС. “Наші цінності – безпека, наше благополуччя – мир на континенті. Усе це може реалізуватися на 100 відсотків для Європи тільки з Україною“, – пояснив Зеленський. Очікується, що не пізніше осені Єврокомісія має подати свою оцінку щодо прогресу України на шляху євроінтеграції.

Фон дер Ляєн, своєю чергою, дала зрозуміти, що на все свій час, але похвалила Україну за помітний прогрес у виконанні поставлених завдань на шляху до переговорів про вступ до ЄС, до того ж на тлі воєнних дій. “Дуже вражає, коли дивишся на те, що попри війну Україна дуже інтенсивно і невтомно працює над цими кроками. Багато досягнень зроблено, але робота має тривати“, – сказала вона. За оцінками Брюсселя, у разі офіційного старту переговори про вступ можуть тривати від шести до десяти років, тоді як Київ плекає набагато більш оптимістичні надії, зауважує інформагенція AFP.

Також голова Єврокомісії торкнулася питання санкцій ЄС проти Росії. Одинадцятий пакет, за її словами, буде зосереджений на боротьбі з обходом десяти попередніх пакетів, при цьому в Єврокомісії не виключають і обмежувальних заходів проти третіх країн, які використовують для такого обходу. Хоча публічно ці країни не були названі, відомо, що від початку російського вторгнення країни Перської затоки, насамперед ОАЕ, стали новою “оазою” для російського капіталу у пошуках обходу західних санкцій. Це також значною мірою стосується Туреччини, Китаю, країн Кавказу та Центральної Азії.

Україна би хотіла, щоби 11-ий пакет включав у себе і обмежувальні заходи проти атомної галузі РФ. В такому разі сила санкцій буде пропорційною рівню загрози з боку Росії, пояснив Володимир Зеленський. Минулого тижня експерти Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) заявили, що ситуація на окупованій Росією Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) стає дедалі більш непередбачуваною і потенційно небезпечною. “Думаю, що ці страхи цілком обґрунтовані. Зараз ми побачимо, як росіяни намагатимуться утримати станцію і використати її у вигляді заручниці, щоби запобігти українському контрнаступу на цій ділянці“, – сказала в ефірі DW експертка з оборонних досліджень у лондонському Кінгс-Колледжі Марина Мірон.

Водночас фон дер Ляєн під час прексконфереції у Києві дала зрозуміти, що атомна галузь РФ навряд чи потрапить під санкції у наступному раунді санкцій через високу технологічну залежність деяких країн ЄС у Східній Європі від російського монополіста “Росатом”.

Нинішній візит Урсули фон дер Ляєн до Києва обійшовся без сенсаційних заяв або обіцянок, втім, це і не було головною метою приїзду голови Єврокомісії до Києва. Основне тут – символізм, зауважила в ефірі німецького телеканалу Phoenix євродепутатка Анґеліка Ніблер (Angelika Niebler). “У день, коли Путін влаштовує своє пропагандистське шоу, найсильніший сигнал, які ми, європейці, можемо надіслати, – це те, що наша голова Єврокомісії сьогодні перебуває в Києві“, – прокоментувала представниця консервативної Європейської народної партії.

DW

,

до початку