2 лютого в Києві вперше відбулося засідання Єврокомісії, а 3 лютого – саміт Україна-ЄС, який зібрав президентів України, Єврокомісії та Європейської ради разом з урядовцями. Результатом саміту став спільний документ, що відбиває позиції та вимоги обох сторін, повідомляє “Європейська правда”. Також було виголошено важливі заяви керівників ЄС.
Євроунія підтвердила підтримку вступу України до ЄС, конкретизувала 7 критеріїв, що передують початку конкретних переговорів про членство, а також послала важливі месиджі щодо підтримки України у війні з РФ та звільнення всієї української території.
Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що Євросоюз не припинить підтримку України попри погрози Кремля і Україна стане членом ЄС.
“Цей саміт надсилає два чітких меседжі. Перший – для вас і для людей України: ЄС буде підтримувати вас у всі можливі способи. Кремль нас не залякав і не залякає. Тому що ЄС і Україна – родина”, – сказав Мішель на пресконференції.
“І другий меседж – майбутнє України всередині Європейського Союзу. Українці зробили чіткий вибір на користь свободи, демократії і верховенства права. Ваша майбутнє разом з нами у нашому спільному Європейському Союзі. Ваша доля – це наша доля”, – додав голова Євроради.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення першого мільярда євро на відновлення руйнувань від війни Росії проти України відповідно до плану “Швидкого відновлення” (Fast Recovery).
“Допомагати зараз відновити пошкодження, яких бомби Путіна завдають енергетичній інфраструктурі – це одна частина. Але відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень – це щоденна робота, яку потрібно виконувати. Тому так важливо, щоб ми почали “Швидке відновлення” негайно. Це вбудовано у більший процес відбудови. Я рада, що ми можемо оголосити, що перший мільярд “Швидкому відновленню” буде наданий… Тож робота може початись негайно”, – сказала вона на пресконференції.
Також президентка Європейської комісії заявила, що обсяг обмежень в рамках десятого пакета санкцій проти Росії складе 10 мільярдів євро.
“Росія і російське суспільство вже платять високу ціну через запроваджені санкції. Десятий пакет санкцій готується, ми маємо намір запровадити його до 24 лютого. Його обсяг складе близько 10 млрд євро”, – заявила фон дер Ляєн.
Вона додала, що цей пакет буде зосереджений на технологіях, які не повинні бути використані російською військовою машиною. “Іншими словами, ми глибше дивимося на компоненти, знайдені, наприклад, у дронах, щоб впевнитися, що вони будуть недоступні для Росії”, – зазначила глава ЄК.
Одним з підсумків саміту Україна-ЄС також стала згода Брюсселя надати Україні проміжну оцінку виконання нею 7 критеріїв, отриманих зі статусом кандидата на вступ до ЄС.
Раніше ЄС наполягав, що оцінка, яка буде надана Україні, з’явиться лише восени 2023 року; зокрема, про це заявляла Урсула фон дер Ляєн, пояснюючи, що навесні комісія підготовить лише “усний звіт для країн-членів ЄС”. Однак, не маючи офіційного документа від ЄС оцінкою виконання та описом проблем, Україна не може виконати “роботу над помилками” щодо втілення 7 критеріїв. Це, своєю чергою, загрожувало тим, що переговори про членство не могли розпочатися у 2023 році. А 2024-й є роком зміни складу Єврокомісії.
Та тепер оприлюднене рішення саміту в Києві вирішує цю проблему. ЄС погодився покласти “усний звіт” на папір та офіційно передати Україні, пояснює “Європейська правда”.
“Ми беремо до уваги намір Комісії надати оновлену інформацію навесні 2023 року, яку також буде передано Україні відповідними каналами”, – йдеться в підсумковій заяві саміту.
Щодо цих семи вимог, то – на першому місці – у заяві від імені ЄС зазначено, що спроби України обійти вимоги щодо реформи Конституційного Суду не будуть вдалими, як і щодо судової реформи. При цьому Євросоюз визнав достатнім прогрес за двома реформами: у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій, а також приведення медіа-законодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіа-послуг.
Президент Володимир Зеленський також заявив про очікування щодо початку переговорів про членство.
“Розпочати переговори про членство у 2023 році – це наша мета. Навіть не мета, а ціль”, – наголосив він.
Варто також відзначити сильний блок спільної заяви щодо відбиття агресії Росії. Євросоюз підтримує звільнення всіх територій України, включно з Кримом, та взагалі комплексну “формулу миру” Зеленського.
Спільна заява за підсумками 24-го Саміту Україна-ЄС
Фото: пресслужба президента України
- Ми зібралися сьогодні (у Києві) під час триваючої неспровокованої та невиправданої агресивної війни Росії проти України. Ми найрішучішим чином засудили ці дії та обговорили, як надалі підтримувати Україну та як посилити колективний тиск на Росію, щоб вона припинила війну та вивела свої війська.
ЄС підтримуватиме Україну та український народ у боротьбі з триваючою агресивною війною Росії стільки, скільки буде потрібно. Ми підкреслили історичну важливість рішення Європейської Ради від 23 червня 2022 року про визнання європейської перспективи та надання Україні статусу країни-кандидата. Ми підтвердили, що майбутнє України та її громадян – у Європейському Союзі.
Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
[Блок щодо зближення та вступу України до ЄС]
- Ми підтвердили нашу відданість подальшому поглибленню наших відносин на основі спільних цінностей і тісних та привілейованих зв’язків. Угода про асоціацію між Україною та ЄС мала і продовжує мати важливе значення для посилення та просування подальшої інтеграції України в ЄС. ЄС нагадав про рішення Європейської Ради визнати європейську перспективу України та надати Україні статус країни-кандидата. ЄС підтвердив свою відданість підтримці подальшої європейської інтеграції України. ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли всі умови, зазначені у висновку Комісії, будуть повністю виконані. Україна підкреслила свою рішучість виконати необхідні вимоги для якнайшвидшого початку переговорів про вступ.
- ЄС підтвердив, що Комісії було запропоновано надати звіт про виконання умов, зазначених у висновку Комісії щодо заявки України на членство, в рамках її регулярного пакета щодо розширення у 2023 році. Без шкоди для цього всебічного регулярного звітування ми беремо до уваги намір Комісії надати оновлену інформацію навесні 2023 року, яку також буде передано Україні відповідними каналами.
- ЄС визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав реформаторські зусилля України у такі важкі часи та закликав країну продовжувати цей шлях і виконувати умови, визначені у висновку Комісії щодо заявки України на членство, з метою просування до майбутнього членства в ЄС.
- Ми підтвердили, що комплексне та послідовне впровадження судової реформи відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, у тому числі реформи Конституційного Суду та процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного Суду, залишається життєво важливим для посилення стійкості України та для забезпечення прогресу у процесі розширення.
Ми визнали роль цивільної Консультативної місії ЄС. Ми привітали збільшення узгодженості України зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою (СЗБП) і нагадали про наше спільне зобов’язання просувати принципи, закріплені в Угоді про асоціацію, в тому числі в статті 7(2). Ми привітали прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та приведенні медіа-законодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіа-послуг.
Україна і ЄС підтвердили свою відданість повній повазі прав осіб, які належать до меншин, як це закріплено в конвенціях ООН і Ради Європи та відповідних протоколах. У зв’язку з цим Україна продовжуватиме консультації та співпрацюватиме з Венеційською комісією, продовжуватиме чинний предметний діалог з представниками осіб, які належать до меншин, у тому числі щодо відповідного законодавства. ЄС готовий і надалі допомагати Україні в її зусиллях щодо реалізації реформ.
- ЄС привітав намір України підготувати Національну програму адаптації аcquis (НПАА) на основі Аналітичної доповіді про відповідність українського законодавства праву ЄС відповідно до Висновку Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі. ЄС готовий надати технічну підтримку Уряду України у цьому важливому кроці на шляху приведення українського законодавства у відповідність до права ЄС.
- Ми підтвердили намір повною мірою використати потенціал Угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ), з метою створення умов для поглиблення економічних та торговельних відносин, що ведуть до інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Оновлений План пріоритетних дій щодо посилення імплементації ПВЗВТ на 2023-2024 роки стане дорожньою картою, що окреслить подальші кроки для спрощення доступу України до внутрішнього ринку ЄС.
ЄС підтвердив свою готовність надавати необхідну підтримку для проведення асоційованих реформ. ЄС підкреслив сприятливий торговельний ефект від тимчасового призупинення дії всіх тарифів та інструментів торговельного захисту на імпорт з України до ЄС з червня 2022 року. ЄС розгляне запит України на продовження дії цих заходів на період після закінчення їхнього поточного терміну дії.
Беручи до уваги позитивний вплив заходів ЄС з лібералізації торгівлі, обидві сторони зобов’язалися забезпечити, щоб будь-які заходи торговельного захисту вживалися у повній відповідності до вимог СОТ та Угоди про асоціацію/ПВЗВТ. Ми привітали реформи України у сфері спрощення митних процедур та торгівлі, а також приєднання до Конвенції про спільний транзит. Україна привітала поточні налаштованість та зусилля ЄС, спрямовані на якнайшвидше включення України до європейського роумінгового простору.
ЄС відзначив зусилля, докладені Україною для приведення свого телекомунікаційного сектору у відповідність до європейських норм, і закликав країну продовжувати рухатися цим шляхом. Ми домовилися активізувати роботу місій ЄС з попередньої оцінки та інші необхідні кроки з метою початку переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA).
- ЄС підтвердив своє зобов’язання надавати постійну підтримку в рамках поточних проєктів і програм. Ми вітаємо вступ України до програм ЄС “МИТНИЦЯ” і “ФІСКАЛІС”, її приєднання до програм “Горизонт Європа”, “Євратом”, “Цифрова Європа” та Програми ЄС “Єдиний ринок”, а також її участь в Органі європейських регуляторів електронних комунікацій.
Фото: пресслужба президента України
[Блок щодо опору російській агресії та підтримки України]
- Ескалація агресивної війни Росії проти України є явним порушенням міжнародного права, включаючи принципи Статуту ООН. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та солідарність з Україною перед лицем російської агресивної війни, що триває. Ми засуджуємо систематичне використання Росією ракет і безпілотників для нападу на цивільне населення, цивільні об’єкти та інфраструктуру по всій Україні, у порушення міжнародного гуманітарного права.
Ми рішуче відкидаємо та однозначно засуджуємо спробу незаконної анексії Росією Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Як і у випадку з Кримом та Севастополем, Європейський Союз ніколи не визнає законними спроби незаконної анексії будь-яких частин української території. Ми вимагаємо від Росії негайно, повністю та безумовно вивести всі свої військові сили з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
- ЄС високо оцінив мужність і рішучість українського народу та його керівництва в боротьбі за захист суверенітету, територіальної цілісності та свободи України. Відповідно до Статуту ООН і міжнародного права Україна реалізує невід’ємне право на самооборону від російської агресії. Україна має право звільнити та відновити повний контроль над усіма окупованими територіями в межах своїх міжнародно визнаних кордонів (тобто включно з Кримом – “Н”).
- У контексті триваючих атак Росії на цивільну та критичну інфраструктуру, що загрожує наданню основних послуг, ЄС повністю відданий продовженню надання та координації повного спектру гуманітарної допомоги та допомоги українському суспільству у тісній співпраці з міжнародними гуманітарними організаціями.
[Блок про відповідальність РФ та санкції]
- Ми підкреслили, що воєнні злочини та інші найсерйозніші злочини, вчинені під час агресивної війни Росії проти України, доказів яких стає все більше, є грубим порушенням міжнародного права. Ми підкреслили нашу підтримку розслідувань прокурора Міжнародного кримінального суду. Росія та всі виконавці та пособники будуть притягнуті до відповідальності. Ми домовилися продовжити спільну роботу над забезпеченням повної відповідальності, у тому числі шляхом створення відповідного механізму для злочину агресії, переслідування якого становить інтерес для міжнародної спільноти в цілому. Україна підкреслила, що надає перевагу створенню Спеціального трибуналу.
Ми підтримуємо розвиток Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії в Україні (ICPA) у Гаазі з метою координації розслідування злочину агресії проти України, збереження та зберігання доказів для майбутніх судових процесів. Цей координаційний центр буде пов’язаний з існуючою Спільною слідчою групою, яку підтримує Євроюст.
Фото: пресслужба уряду
- Ми обговорили, як надалі підтримувати Україну та як посилити колективний тиск на Росію, щоб вона припинила свою агресивну війну та вивела свої війська з України.
- ЄС ще більше посилив і розширив свої обмежувальні заходи проти Росії, в тому числі шляхом ухвалення дев’ятого пакета обмежувальних заходів ЄС та запровадження міжнародного обмеження цін на нафту та нафтопродукти. ЄС готовий продовжувати посилювати обмежувальні заходи в тісній координації та співпраці з глобальними партнерами, одночасно забезпечуючи їх ефективне впровадження, запобігаючи обходу санкцій та його сприянню. У цьому контексті ЄС повторює свій заклик до всіх країн приєднатися до санкцій ЄС.
- Ми рішуче засудили військову підтримку агресивної війни Росії, яку надає влада Ірану. Її необхідно припинити. У цьому контексті Україна привітала обмежувальні заходи ЄС, прийняті 12 грудня 2022 року. Ми закликали білоруську владу припинити сприяти російській загарбницькій війні, дозволивши російським збройним силам використовувати територію Білорусі та надавши підтримку та можливість навчання російським військовим. Білоруський режим повинен повністю дотримуватися своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом. ЄС продовжуватиме реагувати на всі дії, що підтримують незаконну та невиправдану агресивну війну Росії, і залишається готовим швидко вжити подальших обмежувальних заходів проти Білорусі.
[Блок про військову підтримку та умови поразки Росії]
- ЄС підтвердив свою готовність підтримати ініціативу України щодо справедливого миру, заснованого на повазі до суверенітету та територіальної цілісності України. На сьогоднішній день Росія не виявила жодної справжньої готовності до справедливого та сталого миру.
Ми висловили підтримку Формулі миру Президента Зеленського та нашу прихильність активно співпрацювати з Україною над Мирним планом із 10 пунктів. У зв’язку з цим ми підтримуємо ідею Саміту Формули Миру з метою початку її реалізації. Ми співпрацюватимемо разом для забезпечення якнайширшої міжнародної участі.
- Україна привітала зобов’язання ЄС продовжувати надавати політичну та військову підтримку стільки, скільки буде потрібно. Це включає військову допомогу в розмірі понад 3,6 мільярда євро в рамках Європейського фонду миру та запуску Місії ЄС з військової допомоги Україні для тренувань на початковому етапі 30 000 військових у 2023 році. Разом із військовою підтримкою, яку надають держави-члени ЄС, загальний об’єм військової допомоги Україні з боку ЄС оцінюється приблизно в 12 мільярдів євро.
- ЄС підтвердив свою солідарність з Україною у протидії гібридним загрозам і кібератакам та своє зобов’язання продовжувати підтримку в цьому відношенні. Ми підкреслили нашу посилену співпрацю у сфері кібербезпеки та нашу відданість досягненню подальших конкретних результатів. Ми визнали важливість посилення співпраці у боротьбі з маніпулюванням і інформаційним втручанням російської держави, включаючи дезінформацію, а також у зміцненні стійкості цифрової трансформації України.
[Блоки про інші типи підтримки України]
- ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде потрібно. Україна вітає надану ЄС допомогу у відповідь на агресивну війну Росії. Загальний обсяг допомоги, наданий Україні Європейським Союзом та його державами-членами, наразі становить близько 50 млрд євро, що включає фінансову, гуманітарну, екстрену, бюджетну та військову підтримку.
Ця допомога також включає в себе зобов’язання надати пакет “макрофінансової допомоги+” розміром 18 млрд євро як швидку фінансову допомогу ЄС для фінансування негайних потреб України та відновлення критичної інфраструктури у 2023 році. Додатково було надано 10 млрд євро на підтримку біженців. Україна привітала виплату першого траншу розміром 3 млрд євро, який сприяв зменшенню гострої ліквідності, яка виникла на початку року.
- Близько 8 мільйонів українців отримали прихисток в ЄС унаслідок агресивної війни Росії проти України. Переміщені особи з України, які шукають причистку в ЄС, продовжуватимуть користуватися захистом, як це передбачено Директивою про тимчасовий захист, принаймні до березня 2024 року.
- Триваюча кампанія Росії зі здійснення систематичних ракетних ударів та атак безпілотниками по українському цивільному населенню, цивільних об’єктах, енергетичній і телекомунікаційній інфраструктурі та інших інфраструктурних об’єктах завдає ще більше страждань українському народу та є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.
- У цьому контексті ми привітали механізм координації, узгоджений на Паризькій конференції щодо стійкості та відновлення України 13 грудня 2022 року, а також роль Механізму цивільного захисту ЄС в його реалізації та підкреслили важливість тісної співпраці з “Групою семи” (G7) та всіма міжнародними партнерами.
- Ми засудили російські дії на українській Запорізькій атомній електростанції та закликаємо Росію негайно припинити дії, які загрожують безпеці цивільних ядерних об’єктів. Ми підкреслили нашу повну підтримку діяльності Міжнародного агентства з атомної енергії щодо допомоги Україні у забезпеченні ядерної безпеки. ЄС залишатиметься єдиним перед обличчям використання Росією енергетики у якості зброї.
- Європейський Союз та його держави-члени надали Україні допомогу в натуральній формі на суму 527 млн євро, у т.ч. у сфері енергетики, через Механізм цивільного захисту ЄС та гуманітарну допомогу на суму 485 млн євро для України у 2022 році.
Ми обговорили продовження надання Україні гуманітарної допомоги та допомоги цивільного захисту, у тому числі у натуральній формі, а також сприяння у відновленні критичної інфраструктури України, щоб допомогти країні пережити зиму, а також забезпечити населення засобами до існування та базовими послугами, включаючи відновлення житла для внутрішньо переміщених осіб, шкіл для українських дітей та дуже невідкладне енергетичне обладнання, таке як автотрансформатори, енергогенератори та світлодіодні лампи.
- ЄС нагадав про своє зобов’язання надавати підтримку, разом із партнерами, щодо швидкого відновлення (Fast recovery) та реконструкції України, включаючи відбудову соціальної інфраструктури та допомогу у розмінуванні, а також у наданні підтримки у сфері охорони здоров’я і психологічної реабілітації та реінтеграції до активного соціального життя.
У цьому контексті ЄС оголосив новий пакет допомоги для підтримки гуманітарної протимінної діяльності у розмірі до 25 млн євро. ЄС підтвердив свій намір відігравати провідну роль, зокрема через інклюзивну міжвідомчу координаційну платформу донорів, узгоджену між Україною, “Групою семи” (G7), міжнародними фінансовими установами та іншими ключовими партнерами, спираючись також на результати міжнародних конференцій з питань відбудови України в Лугано та Берліні. ЄС та Україна підкреслили, що допомога, реконструкція, реформи та європейський шлях України взаємодоповнюються, підтримуючи зусилля України щодо її модернізації та приведення у відповідність до стандартів ЄС. Ми визнали вирішальну роль громадянського суспільства, місцевих адміністрацій і приватних акторів у відбудові України.
- Ми привітали підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо стратегічного партнерства щодо відновлюваних газів під час Саміту, який зміцнить нашу енергетичну безпеку, підтримає нашу боротьбу зі зміною клімату та матиме позитивний вплив на економічне відновлення та подальшу інтеграцію наших енергетичних ринків.
- Ми підкреслили важливість подальшої імплементації Ініціативи Україна-ЄС “Шляхи солідарності”. Охоплюючи торгівлю в усіх секторах та сполучаючи Україну з ЄС та рештою світу, Шляхи солідарності стали життєво важливими для економіки України. З травня по грудень 2022 року вони дозволили експортувати близько 45 мільйонів тон українських товарів та, що не менш важливо, імпортувати до України близько 23 мільйонів тон необхідних товарів. Таким чином українські фермери і бізнес отримали дохід у розмірі близько 20 млрд євро. Ми погодилися пріоритизувати зусилля для подальшого зміцнення зв’язків між Україною та ЄС, зокрема шляхом вдосконалення інфраструктурних сполучень, у тому числі шляхом розвитку сумісної залізничної інфраструктури, продовження Угоди про автомобільний транспорт між Україною та ЄС і мобілізації фінансової підтримки ЄС для розвитку Шляхів солідарності, як це було оголошено у Спільній декларації Україна – ЄС від 11 листопада 2022 року.
Блоки про конфіскацію активів РФ, дипломатію та інше
- ЄС також активізує свою роботу щодо використання заморожених активів Росії для підтримки відновлення України та з метою відшкодування збитків відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права.
- ЄС і надалі посилюватиме свої поточні дипломатичні зусилля на підтримку України на всіх відповідних міжнародних форумах, закликаючи до непохитної солідарності з Україною проти агресивної війни Росії.
- Ми нагадали, що дії Росії із використання продовольства як зброї у своїй загарбницькій війні проти України призвели до глобальних збоїв у сільськогосподарському виробництві, ланцюгах постачання та торгівлі, що підняло ціни на продукти харчування та добрива до безпрецедентного рівня. Ми відзначили важливість та необхідність у подальшому посиленні реалізації Шляхів солідарності, які з травня по грудень 2022 року сприяли експорту понад 23 млн тон українського зерна, олійних та іншої продукції на світові ринки. Спільно з Зерновою ініціативою ООН через Чорне море та програмою “Зерно з України” (Grain from Ukraine), Шляхи солідарності мають важливе значення для нашої спільної мети із забезпечення постійної наявності та доступності продовольства та добрив. Ми повністю солідарні з партнерами по всьому світу, посилюючи дипломатичні контакти та підтримку глобальної продовольчої безпеки.
- Паралельно із зусиллями України щодо європейської інтеграції, Україна та ЄС визнали важливість подальшого зміцнення персоналізованої регіональної співпраці, включаючи Східне партнерство, яке завдяки своєму диференційованому підходу сприяє підвищенню стійкості нашого Східного сусідства, сприяючи також співпраці у сфері безпеки, включаючи енергетичну безпеку та гібридні загрози.
- Україна та ЄС привітали успішну першу зустріч Європейської політичної спільноти, яка відбулася 6 жовтня 2022 року в м. Прага. Зустріч забезпечила платформу для політичної координації та можливість для поглибленого обміну думками з актуальних питань, що стосуються всього континенту. Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі, яка відбудеться в м. Кишинів у першій половині 2023 року.
Президент України Володимир Зеленський
Президент Європейської Ради Шарль Мішель
Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн
Київ, 3 лютого, 24-й Саміт Україна-ЄС