Європейський союз скасував основні податки для імпорту продукції з України. Це вперше, коли ЄС вживає такі масштабні заходи з лібералізації торгівлі, зазначає прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Ще ніколи країни ЄС не йшли на такі поступки. Нові безмитні правила торгівлі діють з 4 червня, вони прописані у відповідному Регламенті №2022/870 та актуальні до 5 червня 2023 року.
За даними Міністерства економіки, на практиці це означає, що на рік припиняють діяти:
- мита для промислової продукції;
- системи вхідних цін для фруктів та овочів;
- тарифні квоти для сільськогосподарської продукції;
- антидемпінгові мита на імпорт товарів походженням з України;
- глобальні обмеження щодо українських товарів
«Це безпрецедентний крок, спрямований на розвиток економіки України, яка значно ослаблена внаслідок російської агресії. Він допоможе подолати важку ситуацію, в якій опинились українські виробники та експортери після російського військового вторгнення», — наголосила речниця Єврокомісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Гарсія Феррер на брифінгу у Брюсселі на початку червня.
Що змінилось?
Європейський союз — найбільший торговельний партнер нашої країни.
У 2021 році, за даними Державної служби статистики, українські виробники експортували до країн союзу продукції на $26,8 млрд. А роком раніше — на $18,6 млрд. Підприємці найбільше продавали в Євросоюз чорні метали, залізну руду, зерно та олію — тобто сировини. Розвиватися і реалізовувати перероблені продукти заважали обмеження, що вводились на українські товари.
З 2016 року між Україною та ЄС почала діяти угода про зону вільної торгівлі, яка мала б відкрити європейський ринок для українських товарів. Однак українські виробники так і не отримали вільний доступ до величезного ринку. На деякі групи промислових товарів до 1 січня 2023 року мали накладатись мита. Досі діяли квоти, тобто виробники могли на пільгових умовах постачати тільки певний, як правило, невеликий обсяг продукції. Все, що більше — обкладалось податками. І таких груп — біля 40, і серед них куряче м’ясо, томатна паста та мед.
Країни ЄС захищали свій ринок овочів і фруктів, впровадивши так звані «вхідні ціни». Їх завдання — зрівняти вартість імпортованої продукції з тією, що продається на внутрішньому ринку країн ЄС. Наприклад, українські фермери на внутрішньому ринку продають полуницю по 2 євро за кг, в той час, як на європейському ринку вона коштує вдвічі дорожче. Якщо український виробник виходить зі своєю ягодою на ринок Європи, то під час ввозу продукції для нашого агропідприємця встановлюється додаткове мито, що складатиме, наприклад, 2 євро за кілограм. Таким чином кінцева вартість продукту — 4 євро за кг — зрівняється з вартістю подібного продукту місцевих виробників і не демпінгуватиме ціни.
Наразі усі ці обмеження скасовані і не діють до 5 червня наступного року. Тож скористатися пільгами можуть і невеликі фермери, що вирощують органічну продукцію, овочі, фрукти, зерно та інше. Вони прагнуть знайти покупців за кордоном, бо ціни на українську продукцію зараз суттєво нижчі. По всьому світу тема України на піку популярності, всі намагаються допомогти українцям.
Водночас потреба розширення свого бізнесу на нові ринки — актуальна серед підприємців, як ніколи. Відповідно до дослідження Mastercard SME Index, 6 з 10 українських бізнесів наразі відзначають нестачу нових замовлень та ринків збуту. При цьому кожен другий підприємець, що сьогодні працює в Україні попри війну, уже розпочав або планує почати продажі своїх товарів та послуг за кордон.
За результатами нещодавнього дослідження бізнесу в рамках Ініціативи для відновлення економіки, розвитку підприємництва та експорту, головними бар’єрами для компаній при розвитку експорту є недостатність знань, досвіду та кадрів, невідповідність продукції чи послуг вимогам на зовнішніх ринках та відсутність експертизи в міжнародних продажах.
«У зв’язку з падінням внутрішнього попиту в Україні, багато компаній, які раніше працювали суто на внутрішній ринок, почали задумуватись над експортом та вбачають у цьому один із варіантів подолання кризи, спричиненою повномасштабним вторгенням росії в Україну. У цьому їм може допомогти ціла низка інструментів та порад від Офісу з розвитку підприємництва та експорту, команда якого вже понад 6 років допомагає українським компаніям завойовувати міжнародні ринки», — наголошує Андрій Ремізов, директор державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту».
Як вибрати ринок для постачання своєї продукції?
Перед тим, як виходити на той чи інший ринок, в Офісі з розвитку підприємництва та експорту радять провести дослідження. Це зекономить час та кошти підприємців у майбутньому та убезпечить низки потенційних ризиків.
Ви можете ознайомитися з вже наявними дослідженнями зовнішніх ринків від аналітиків Офісу з розвитку підприємництва та експорту, а також провести самостійне дослідження.
Як це зробити? Спершу визначити, хто купуватиме продукцію: кінцеві споживачі (B2C), інші підприємства (B2B) або державні органи (державні закупівлі). Окрім того, варто скласти попередній перелік країн, краще 10, які потрібно дослідити, та обрати найкращі з них. Оцінку треба проводити за основними критеріями:
- Розмір та потенціал обраного ринку:
- оцініть економічний потенціал розвитку країни (ВВП, ВВП на душу населення);
- врахуйте демографічні показники (якщо покупці товару клієнти B2C — врахуйте особливості населення країни, його структуру за віком, статтю тощо);
- дослідіть обсяг імпорту вашого товару в обрану країну з інших країн (скільки було продано, як сильно зросли чи впали продажі за останній рік, які країни є основними конкурентами в постачанні вашого товару).
- Потреби споживачів та тренди:
- проаналізуйте сегменти споживачів на ринку, їхні основні характеристики, чим вони відрізняються від українських споживачів;
- подумайте, чому споживачі віддають перевагу певному товару чи послузі, та які тренди є актуальними на ринку (наприклад, споживачі віддають перевагу органічній продукції чи обирають за пакування, яке можна переробляти).
- Потенційні бар’єри входу на новий ринок, що потребують додаткового аналізу:
- Які існують тарифи, квоти;
- Чи потрібні сертифікати та інші обов’язкові регуляторні вимоги й добровільні стандарти;
- Яким чином законодавчі вимоги можуть вплинути на доступ продукції до ринку та чи необхідно їх адаптувати.
- Конкуренти та ціна. Дослідіть конкурентів на ринку:
- яку продукцію вони пропонують;
- яким чином просувають свою продукцію чи послуги;
- яка вартість їхньої продукції;
- чим вони приваблюють клієнтів — чому вони обирають конкретну продукцію чи послугу;
- чи насичений ринок, чи є серед конкурентів іноземні компанії.
- Логістика, додаткові витрати:
- Скільки часу займає доставка продукції;
- Скільки вона коштує;
- Чи є доцільними такі витрати для компанії;
- Які можливі додаткові витрати, наприклад, необхідно змінити упаковку чи додатково адаптувати товари для обраного ринку.
- Культурні відмінності на ринку:
- Дізнайтесь максимум про культурні особливості обраних країн, що стане в пригоді під час адаптації продуктів, створенні нового бренду, розробці маркетингових матеріалів, а також під час проведення перемовин з потенційними партнерами;
- Створіть загальну табличку, в якій будуть враховані дані кожної країни. І це дасть змогу зробити правильний вибір.
Де взяти інформацію:
Економічну та демографічну статистику можна знайти у базі даних Світового банку.
Статистичну інформацію щодо експорту та імпорту у різних країнах світу можна подивитись на сайті Trade Map, попередньо скориставшись інструкцією з користування.
Про тарифні і нетарифні обмеження в різних країнах світу можна дізнатись на сайті Market Access Map, інструкція з користування — за посиланням.
Дізнатись про пропозиції, ціни конкурентів можна на різних платформах, таких як Kompass, Europages, Alibaba.
Як скористатись пільгами?
Щоб експортувати продукцію до країн ЄС, потрібно, аби товар отримав спеціальний статус «походження з України». За даними Офісу з розвитку підприємництва та експорту, він повинен відповідати декільком критеріям:
- Продукція має бути вироблена в Україні з продуктів українського походження.
- Може бути випущена зі складовими із країн ЄС в необмеженій кількості.
- Іноземні складові з країн за межами ЄС не мають перевищувати 10% вартості товару.
Експортеру також необхідно оформити сертифікат з перевезення товару EUR.1, який видають українські митні органи. Однак він не потрібний, якщо загальна фактурна вартість партії товарів з України не перевищує 6000 євро.
Усі постачальники продовольчої продукції мають пройти в Україні фітосанітарний контроль та отримати сертифікат Держпродспоживслужби. Тобто гарантувати, що продукція нешкідлива та її можна вивозити за кордон.
Алгоритм — як це зробити
Щоб отримати фітосанітарний сертифікат, власник вантажу має подати заявку, після чого інспектор має провести огляд та відібрати зразки, скласти акт на основі результатів аналізів та надати висновок.
Для експорту продукції можна скористатись послугами брокера або зробити це самостійно. Однак в цьому випадку потрібно декілька разів перевірити, чи усі документи подані. Засновник ікорного будинку Bester Антон Яременко згадує, як у Швейцарії була знищена партія ікри через те, що у пакеті документів не було Сертифіката здоров’я, який можна зробити за дві хвилини.
Де отримати нові знання підприємцю?
Представники малого і середнього бізнесу можуть навчатись навіть під час війни.
Зокрема, гарною базою у навчанні для підприємця може стати національний проєкт Дія.Бізнес, який був ініційований Мінцифрою та реалізовується спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту. Це масштабна ініціатива з розвитку українського бізнесу на внутрішньому та зовнішніх ринках. Проєкт має дві складові: онлайн-платформу Дія.Бізнес і офлайн — центри підтримки підприємців.
Портал Дія.Бізнес був запущений у лютому 2020 року за підтримки компанії Mastercard. Сьогодні — це one stop-shop для МСБ. Інформація, яка зібрана на онлайн-платформі, допоможе підприємцям ознайомитись з усіма стадіями розвитку бізнесу: від пошуку ідеї до масштабування та виходу на закордонні ринки.
Всю необхідну інформацію для розвитку та підтримки експортерів можна знайти на окремій онлайн-платформі експортного напряму Дія.Бізнес, яка інтегрована в портал Дія.Бізнес. Тут зібрані дослідження зовнішніх ринків, інформація про вимоги до продукції, про торговельні місії та міжнародні виставки та можливість взяти участь у них, інструменти для пошуку партнерів, послуги від Офісу з розвитку підприємництва та експорту та інших організацій, а також новини щодо зовнішньоекономічної діяльності та гранти для експортерів.
Також українські експортери можуть підвищувати рівень експортних компетенцій шляхом участі у безкоштовних тренінгах та довготривалих освітніх програмах, які Офіс з розвитку підприємництва та експорту регулярно запускає разом з партнерами.
Дія.Бізнес, UKRSIBBANK BNP Paribas Group та Mastercard створили освітню програму «Фінансист» — серію безкоштовних лекцій в онлайн та офлайн форматах — останні проходять у центрах Дія.Бізнес, що вже відновили роботу. Експерти з різних сфер розповідають про управління фінансами, тенденції розвитку українського підприємництва, технологічні рішення, маркетинг-стратегії та ін.
Додатково в офлайн-центрах Дія.Бізнес працюють спеціальні консультаційні зони від UKRSIBBANK BNP Paribas Group та Mastercard, де кожен підприємець може отримати інформацію про фінансові рішення для бізнесу.
У 2016 році Європейська Бізнес Асоціація ініціювала відкриття платформи для розвитку малого та мікробізнесу Unlimit Ukraine, яка зараз об’єднує біля 4,3 тис. малих підприємців з усієї країни.
З 2020 року Unlimit Ukraine — офіційний координатор програми міжнародного обміну Erasmus for Young Entrepreneurs (EYE) в Україні, в рамках якого малі підприємці навчаються у досвідчених керівників МСБ в країнах Європи.
За цією програмою підприємці вже успішно подалися на обмін до Швеції, Польщі, Хорватії, Німеччини, Італії, Великобританії, Словенії, Болгарії, Португалії, Франції, Іспанії та на Кіпр.
Також НВ спільно з Mastercard та Дія.Бізнес в рамках спецпроєкту «5 нагальних тем для підприємців» розбирають найактуальніші питання для бізнесів в Україні, і діляться практичними порадами, як продовжувати працювати в умовах сьогодення. Зокрема, де взяти гроші на розвиток бізнесу під час війни, як релокувати виробництво, як вийти на міжнародні маркетплейси тощо.
Як шукати покупців?
Потрібно бути активними. І один із варіантів — брати участь в міжнародних виставках, потрапити на які допомагає Міністерство закордонних справ. Цього року, наприклад, відомство домовилось про безкоштовну присутність або участь із суттєвими знижками на 33 виставках. З досвіду постійних учасників, близько 5% контактів спрацьовують. Офіс з розвитку підприємництва також регулярно організовує національні стенди на міжнародних виставках з брендом Trade with Ukraine, допомагаючи компаніям з різних секторів просувати свою продукцію.
Також українським підприємцям, які бажають знайти партнерів за кордоном, варто долучитися до Каталогу українських експортерів, який Офіс з розвитку підприємництва та експорту просуває на зовнішніх ринках. Каталог являє собою онлайн-інструмент, що був створений для налагодження прямих бізнес-контактів між іноземними компаніями та українськими виробниками товарів і послуг.
Щотижня команда Офісу отримує запити від іноземних компаній, які оприлюднюються на порталі експортного напряму Дія.Бізнес та у соціальних мережах проєкту.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов радить новачкам приєднатись до профільної асоціації. Вони вже є на кожному ринку. Її учасники можуть розповісти про нюанси експорту продукції та поділяться досвідом. «Наприклад, ми радимо самостійно експортувати зерно тільки тим підприємцям, які обробляють не менше 1 тис. га. Решті краще працювати через трейдерів», — зазначає Горбачьов. Вирощуванням зернових на тисячі гектарів займаються невеликі, як для України, підприємці.
Антон Яременко із Bester радить одразу прорахувати свої можливості. Бо можна підписати контракт з європейською мережею супермаркетів і не виконати замовлення. «Вони замовляють дуже багато, однак вимагають надати їм низьку ціну», — каже експерт. Він додає, що європейці, якщо надають дозвіл завозити продукцію на свою територію, то не перевіряють кожну партію товару. А лише обрану. І якщо якість погіршиться, і це виявлять контролюючі органи, то повернутись на європейський ринок буде дуже важко.
Цього року українські виробники отримали шанс знайти для себе нові ринки збуту та підписати вигідні контракти. Тож зараз відкривається чудова можливість налагоджувати нові контакти й шукати контракти за кордоном. І багато хто вже нею користується. Навіть під час повномасштабної війни є успішні історії виходу на зовнішні ринки. Так, нещодавно Офіс з розвитку підприємництва та експорту допоміг українським експортерам заручитися партнерством з найбільшим супермаркетом Данії, і тепер данці можуть ласувати українськими пластівцями, сирами тощо. Свої товари чи послуги за кордон продають 28% підприємців, з яких — 16% розпочали це робити ще до лютого цього року, а 12% після початку повномасштабного вторгнення, йдеться в дослідженні Mastercard SME Index. Ще 21% працюючих МСБ планують розширювати географію продажів у майбутньому. Найбільше вони продають своїх товарів та послуг на ринках США (30%), Польщі (27%), Німеччини (13%), Великої Британії (10%), Литви (10%) та Канади (10%). А серед пріоритетних країн, які український бізнес розглядає для подальшого розширення географії продажів, називають Польщу (61%), Болгарію (13%), Велику Британію (13%), Італію (11%) та Молдову (11%).
Підприємці не готові зупинятись. Адже поряд із складнощами — для українського бізнесу сьогодні відкрилося чимало можливостей та шляхів, як розвивати власну справу і досягати успіхів, і до того ж — популяризувати українське.