«Україна має визначати умови миру». Інтерв’ю з послом ЄС Матті Маасікасом — про допомогу українцям та обмеження можливостей росіян

Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас заявив, що Україна має право звільняти свої території військовим шляхом і повинна визначати умови миру з Росією.

В інтерв’ю Радіо НВ він розповів, як країни ЄС стоятимуть поруч з Україною до перемоги, попри погрози російського диктатора Володимира Путіна.

— На тлі того, що російська армія зазнає поразок, Путін почав лякати не лише Україну, а й увесь цивілізований світ. Він оголосив мобілізацію і погрожує можливістю застосування ядерної зброї. Чи можемо ми зараз говорити про реакцію ЄС на це?

— Ми вже відреагували, коли почали ширитися новини щодо так званих референдумів, бутафорних референдумів. Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель сказав, звичайно, що вони ніким не будуть визнані, які б потуги не докладалися у цьому напрямі — це суверенна територія України.

І саме Україна має визначати умови миру. Саме Україні звільняти ці території і Україна має на це повне право, зокрема військовим шляхом. Тож реакція ЄС вже є.

— Чи можуть бути запроваджені додаткові санкції у зв’язку з проведенням незаконних «референдумів» РФ на захоплених українських територіях?

— Боррель чітко заявив, що нові санкції розглядатимуться.

— Йдеться про восьмий пакет санкцій? Чи це можуть бути спеціальні санкції?

— Ще занадто рано, щоб сказати напевно. Події зараз розгортаються досить швидко.

— Що ви можете сказати про збільшення допомоги Україні, зокрема військової, у зв’язку з ескалацією з боку Росії?

— Усе це розглядається. Військова допомога надходить. Жозеп Боррель вніс пропозицію щодо ще одного пів мільярдного траншу на зброю від Європейського фонду миру. Ми ясно заявили, що хочемо, аби Україна перемогла у цій війні. І ми робимо усе можливе, щоб допомогти українцям.

— Якою на сьогодні є підтримка ЄС Україні, якщо ми говоримо про гуманітарну допомогу?

— Згідно з оцінкою ООН, понад 15 млн українців потребують гуманітарної допомоги. Насамперед ми зосереджуємося на підтримці тих, хто знаходиться в Україні. Чотири мільйони українців перебувають у ЄС, але, звичайно, потреби тих, хто в Україні, більші, особливо тих, хто змушені були залишити свої домівки — внутрішньо переміщених громадян.

Європейська комісія вже виділила 348 млн євро на гуманітарні потреби українців. Крім того, у рамках механізму цивільного захисту ЄС, який також діє за допомогою внесків країн-членів ЄС, я неймовірно радий, що всі 27 країн ЄС, а також країни-партнери — Норвегія, Туреччина, Північна Македонія — зробили внески на загальну суму 433 млн євро від початку російського вторгнення. Це надзвичайна допомога.

Ми надавали і надаємо масивну допомогу.

Гуманітарний офіс Єврокомісії, відомий як ЕКО, відкрив представництво у Львові та Дніпрі на додаток до Києва. Ця робота, яка здіснюється спільно з нашими партнерами, насамперед агентствами ООН, зараз у повному розпалі.

Майже дев’ять мільйонів людей отримали від нас продовольчу допомогу, понад сім мільйонів — допомогу з охорони здоров’я, 3,6 млн людей — грошову допомогу. Але ми свідомі того, що потреби лише зростають. І нині значна увага приділяється тому, як пережити зиму.

— 348 млн — це для українців, які залишилися в країні. Що щодо тих людей, які змушені були виїхати, і зараз перебувають у країнах ЄС?

— Ці 348 млн — для українців в Україні. З них 15 млн використовуються для українців, які перебувають у Молдові.

Щодо тих, хто був змушений виїхати. Ми говоримо про чотири млн українців, які перебувають у країнах- членах ЄС. У цьому випадку допомогу біженцям надають самі країни, але також є і асигнування з бюджету ЄС для таких країн.

Хочу ще раз наголосити, що найнагальніші потреби зараз — в Україні. Але для тих, хто перебуває в країнах-членах ЄС, було запроваджено механізм тимчасового захисту. ого суть полягає у тому, що українці, які рятуються від війни, і приїжджають до котроїсь країни ЄС, негайно, майже автоматично, отримують статус такий же як біженці. Він чи вона (найчастіше вона) отримують право на проживання, на роботу, на медичне забезпечення і освіту.

Одним з найважливіших питань, крім безпеки, є освіта дітей. Людина залишає свою країну, не знає, як надовго, сподівається повернутися, а потім бачить, що війна триває. І зрештою постає перед вибором, чи віддавати своїх дітей до школи у тій країні, де вони опинилися. І тут різні країни ЄС запровадили різні механізми допомоги українським дітям.

Німеччина активно наймає вчителів української мови. У моїй рідній країні, в Естонії, відкрили окрему школу, яка називається Школа Свободи, для українських дітей у Таллінні, де їх навчають і естонською, і українською мовою.

Потрібні гнучкі рішення. Навіть якщо ви віддали дитину до школи цього першого вересня, ви все одно хочете повернутися до України. І слід все так організувати, щоб така освіта могла плануватися як в довгостроковій, так і в короткостроковій перспективах; щоб діти могли повернутися.

Але я вельми гордий гостинністю, яку виявили і продовжують виявляти країни ЄС і громади. Людей справді радо приймають. І всі ці питання можна вирішити. Найголовніше те, що відбувається на лінії фронту в Україні.

— Це основні напрями роботи? Чи плануються якісь програми з допомоги відновлення житла, наприклад, будівельні програми? Російська армія руйнує інфраструктуру, зокрема житлові комплекси.

— Авжеж. Насамперед слід розрізняти довгострокові програми такі, як відновлення будівель, житла, багатоквартирних будинків, і термінові заходи, спрямовані на те, щоб допомогти людям пережити зиму.

Ми вже говорили про гуманітарний аспект, який зосереджується на проходженні зими і забезпеченні людей тимчасовим житлом. Зі згаданих 348 млн, 83 млн 600 тис. виділено на створення такого житла. І також 44 млн було надано Швеції та Румунії для виробництва цього тимчасового житла, яке потім буде привезено в Україну.

Є ще довгострокова допомога, що не є гуманітарною допомогою у юридичному значенні цього слова. Ви, мабуть, бачили минулого тижня, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про надання Україні 100 млн євро на відбудову шкіл. Вся така робота зараз активно ведеться.

— Це програма, яка запроваджується спільно з дружиною президента Оленою Зеленською?

— Так. Пані Зеленська була почесною гостею під час найважливішої для президентки фон дер Ляєн промови року у Страсбурзі у Європарламенті — послання щодо становища ЄС. Потім разом вони відвідали дві школи в Ірпені: одну, яка ще досі залишається у зруйнованому стані, та іншу — реконструйовану за фінансування ЄС.

— Чи можете ви деталізувати допомогу у галузі медицини, що теж дуже важливо, оскільки і багато лікарень знищено.

— Робота у цьому напрямі також ведеться. Ми зокрема надаємо допомогу з лікування поранених військових у ЄС. Для цього ми здійснюємо медичну евакуацію.

І ми тісно співпрацюємо з ВООЗ щодо усіх питань, пов’язаних з охороною здоров’я.

— Також дуже важливим питанням є медична реабілітація українців в ЄС. Країни надають і таку допомогу, зокрема пораненим військовим.

— Так і є. Насправді ми це робимо ще з 2014 року. Відповідно, у нас є напрацьовані моделі, які ми можемо застосовувати. І ми їх використовуємо.

— Що ви можете сказати про подальший розвиток допомоги, враховуючи те, що Путін йде на ескалацію. Кількість руйнувань зростатиме і кількість людей, які будуть зазнавати серйозних каліцтв на цій війні, буде дедалі більше. Що планує ЄС на наступний рік?

— Є різні напрями дій. Перший і найбільший спрямований на майбутню відбудову України.

Як в Україні, так і у всіх країнах-партнерах, в їхніх столицях, працюють над тим, щоб виробити спосіб, як управляти цими сотнями мільярдів євро на відбудову, як визначати пріоритети, як залучити усі зацікавлені сторони, регіони, міста, села.

Принципи відбудови були узгоджені у Лугано на міжнародній конференції з відновлення України на початку липня. Нині ведеться робота зі створення надійної і належно функціонуючої структури. Її поки ще немає.

Донори обговорюють це питання з Україною. І, відповідно, обговорення всередині самої України. Коли лідери ЄС кажуть, що «ми стоятимемо за Україну до перемоги», — це не марнославство. Це саме те, що ми маємо на увазі, і для цього ми мали пристосувати нашу допомогу. ЄС надає Україні щороку суто у формі допомоги приблизно 200 млн євро в рамках різних проєктів.

Одне з перших рішень, ухвалених Єврокомісією вже у березні, був дозвіл всім проєктам долучитися до посилення стійкості України. Отже 200 млн євро було спрямовано на зміцнення стійкості України.

З’являються і нові ініціативи на кшталт програми з відбудови шкіл. Було прийнято рішення про надання 330 млн євро бюджетної підтримки, узгоджено 300 млн євро на розбудову держави — на все те, що посилює стійкість України.

ЄС зобов’язався надати Україні дев’ять млрд євро макрофінансової допомоги цього року на підтримку державного бюджету України. Один млрд вже було виплачено. [Нещодавно] було ухвалено рішення про п’ять млрд.

Україна щомісяця має п’ять млрд євро бюджетного дефіциту. Завдяки внескам донорів, зокрема ЄС, держбюджет має вирівнятися до кінця цього року.

Але наступає 2023 рік. І вже починаються обговорення і розмірковування щодо того, як допомогти Україні. Є багато різних напрямів, але ми стоїмо з Україною.

— Чи будуть всі ці фінансові плани виконані цього року? Ми вже були свідками дискусії щодо дев’яти млрд євро: Німеччина виступила за те, щоб це не був транш макрофінансової підтримки, а щоб ці гроші надійшли в Україну у вигляді грантів.

— Дійсно, щодо тих трьох млрд, які залишилися. Один млрд виплатили, щодо п’яти — прийнято рішення надати їх у вигляді макрофінансової допомоги, тобто дешевої позики. І залишаються ще три млрд, які обговорють всередині ЄС щодо форми, в якій вони мають бути надані. Це більше технічне бюджетне питання. Це не політичне питання — підтримувати чи не підтримувати Україну. І я переконаний, що і Єврокомісія, і її президентка зобов’язалися надати ці дев’ять млрд, то вони надійдуть.

— Кілька країн обмежують можливості в’їзду громадян РФ на територію країн ЄС.

— Стосовно візових питань ЄС щодо Росії. Міністри закордонних справ країн ЄС вирішили повністю зупинити дію угоди про спрощення візового режиму для Росії. Це означає, що отримання Шенгенських віз громадянами РФ суттєво здорожчає, вимагатиме більше часу і обсяг можливостей зменшиться дуже сильно.

Також відбулися певні дипломатичні події, внаслідок яких персонал дипломатичних установ країн-членів ЄС у Москві та Санкт-Петербурзі надзвичайно скоротився. А отже навіть якби вони хотіли, посольства країн ЄС не зможуть обробляти візові заявки так швидко, як раніше.

Тому це зупинено у будь-якому випадку. І якийсь громадянин Росії нехай у Москві думає, а чи не гайнути до Ніцци наступними вихідними? Це буде неможливо. Він чи вона не отримують візу, навіть якщо все в порядку з документами чи мотивами поїздки.

Знаєте, кардинально поменшало способів, якими можна потрапити до ЄС. Повітряний простір ЄС закритий для комерційних рейсів з Росії. І зараз чотири з п’яти країн ЄС, які мають сухопутний кордон з Росією, фактично закрилися для російських туристів.

Так, можна потрапити до цих країн з гуманітарних підстав. Важливо пускати росіян, які хочуть отримати притулок, коли вони хочуть виїхати з Росії з політичних причин. У таких людей залишається можливість приїхати і попросити притулку. Але для туристів ⅘ сухопутного європейського кордону ЄС фактично закрито.

Автор: Дмитро Тузов

Джерело: НВ