Єврокомісія надає Україні перші 3 мільярди євро з пакету макрофінансової допомоги обсягом до 18 мільярдів євро

Сьогодні Комісія виділила перший платіж у 3 мільярди євро з пакету макрофінансової допомоги+ (МФД+) для України у обсязі до 18 мільярдів євро. Він є наслідком невідкладного ухвалення Регламенту про МФД+ і набуттям ним чинності в середині грудня 2022 року – менш ніж за два місяці після запиту, сформульованого під час засідання Європейської ради від 20-21 жовтня 2022 року.

Що таке пакет МФД+ і як він працює?

Маючи стабільну, регулярну та передбачувану фінансову підтримку у обсязі до 18 мільярдів євро на 2023 рік, Україна зможе і надалі виплачувати заробітні плати та пенсії і підтримувати роботу основних державних послуг, як-от лікарень, шкіл та житло для переселених осіб. Вона також дозволить Україні забезпечити макроекономічну стабільність і відновити критичну інфраструктуру, зруйновану Росією під час агресивної війни, скажімо, енергетичну інфраструктуру, водопостачання, транспортні мережі, дороги і мости.

У порівнянні зі стандартними операціями макрофінансової допомоги, а також для узгодження з нинішніми обставинами в Україні, цей інструмент МФД+ пропонує Україні підвищену гнучкість та вигідніші умови для запозичень. Україна повинна буде погасити ці винятково пільгові кредити протягом терміну до 35 років, починаючи з 2033 року. Надалі виявляючи солідарність, ЄС запропонував, окрім того, покрити для України витрати на відсотки, підтримані, за потреби, шляхом додаткових цільових внесків від держав-членів до бюджету ЄС. Держави-члени ЄС і треті країни зможуть, за бажанням, вносити зверх цього додаткові кошти до фонду, які будуть використовуватися в якості грантів. Потім ці кошти будуть спрямовані через бюджет ЄС, що дозволить Україні отримати допомогу в узгоджений спосіб.

Таке фінансування допоможе Україні вирішити нагальні короткострокові потреби у фінансуванні та супроводжуватиметься реформами, а також вимогами щодо звітності для забезпечення прозорого та ефективного використання цих коштів. Їх викладено у Меморандумі про взаєморозуміння між Україною та Комісією, який набув чинності 16 січня 2023 року. Узгоджені політичні умови спрямовані на зміцнення інститутів України і закладення підвалин для успіху зусиль з відновлення, а також на підтримку України на її європейському шляху. 20 цільових політичних умов, які Україна і Комісія вважають досяжними до кінця 2023 року, стосуються чотирьох сфер державної політики: макрофінансова стабільність, структурні реформи і належне управління, верховенство права і боротьба з корупцією та енергетика.

Майбутні виплати Україні у рамках інструменту МФД+ у розмірі 1,5 мільярда євро на місяць продовжаться починаючи з березня і залежатимуть від задовільного прогресу в напрямку реалізації узгоджених умов, а також неухильного дотримання вимог щодо звітності.

Як фінансуються кредити у рамках МФД+?

Для забезпечення коштів за такими кредитами Комісія бере позики на ринках капіталу відповідно до уніфікованого підходу до фінансування. Виходячи з цього, Комісія від імені ЄС випускає єврооблігації під єдиною маркою, а не окремо номіновані облігації для спеціальних програм. Це дозволяє ЄС структурувати кредити таким чином, аби Україні було легше управляти вартістю запозичення коштів і утримувати їх якомога нижчими, що також буде на користь Україні як одержувачці кредитів.

Щоб гарантувати згадане запозичення для України, Комісія цілеспрямовано використовує для цієї держави запас бюджету ЄС. Запас бюджету – це різниця між «стелею» власних ресурсів (тобто максимальний обсяг ресурсів, які Комісія може запросити держави-члени внести на певний рік) і тими коштами, яких вона фактично потребує для покриття витрат, передбачених бюджетом. Запас бюджету, який уже використовується для гарантування позик для програм фінансової допомоги державам-членам, гарантуватиме інвесторам в облігації, що суми, позичені ЄС для фінансування кредитів Україні, будуть погашені за будь-яких обставин.

Голова Урсула фон дер Ляєн сказала: «Підтримка України з метою задовольнити її потреби у фінансуванні, щоб вистояти супроти російської агресії, є водночас важливою і невідкладною. Сьогоднішня виплата перших 3 мільярдів євро у рамках погодженої в грудні макрофінансової підтримки у обсязі до 18 мільярдів євро засвідчує, що Комісія діє з максимальною швидкістю і рішучістю.“

Для довідки

Неспровоковане і невиправдане вторгнення Росії в Україну спричинило жахливі людські страждання і широкомасштабні руйнування міст і громад. Союз негайно мобілізував підтримку українському уряду, щоб зберегти його основні функції, на додаток до екстреної і гуманітарної допомоги, а також військової допомоги, наданої Україні.

Від початку війни загальна допомога Команди Європи, виділеної для Україна від Європейського Союзу, держав-членів ЄС та європейських фінансових установ, становить до 49 мільярдів євро. Вона включає:

• Підтримку, надану або гарантовану з бюджету ЄС на 2022 рік у розмірі 11,6 мільярдів євро (зокрема 7,2 мільярдів євро у вигляді екстреної та виняткової макрофінансової допомоги);
• Підтримку, яку буде надано або гарантовано з бюджету ЄС на 2023 рік у розмірі до 18,4 мільярдів євро, включно з інструментом МФД+, з яких сьогодні сплачено 3 мільярди євро;
• Загалом 7,3 мільярдів євро у вигляді двосторонньої фінансової та гуманітарної допомоги, мобілізованої державами-членами ЄС;
• Понад 78000 тонн допомоги в натурі з оціночною вартістю в понад 500 мільйонів євро, доставлених в Україну від держав-членів і партнерів ЄС через Механізм цивільного захисту ЄС;
• Військову допомогу в розмірі 11 мільярдів євро, з них 3,1 мільярди євро у рамках Європейського фонду миру.

До того ж, держави-члени виявили безпрецедентну солідарність, радо прийнявши мільйони людей, які рятуються від війни в Україні. Щоб підтримати ці зусилля, ЄС ввів у дію Директиву про тимчасовий захист, надавши доступ до робочих місць, житла, освіти та охорони здоров’я в усьому ЄС для більш як 4 мільйонів людей, які рятуються від війни.

Комісія також координує найбільшу в своїй історії операцію у рамках Механізму цивільного захисту ЄС стосовно широкого спектру заходів підтримки для українських громадян, зокрема у галузі охорони здоров’я, енергетики, продовольства і сільського господарства, а також надання оснащення для тимчасового житла, виробничого, життєво необхідного медичного і енергетичного обладнання та евакуації.

Крім того Комісія, разом з державами-членами та Енергетичним співтовариством, починаючи з цієї весни надає підтримку українській енергетичній системі, а після цілеспрямованих обстрілів життєво важливої енергетичної інфраструктури активізувала свої зусилля. Завдяки Механізму цивільного захисту ЄС полегшено доставку, зокрема, генераторів, трансформаторів і кабелів. У рамках Фонду підтримки енергетики України, створеного Енергетичним співтовариством на запит Європейської комісії, для покриття нагальних потреб енергетичної галузі було виділено понад 156 мільйонів євро. Комісія, окрім того, передала із резервів ЄС на понад 40 мільйонів євро засобів захисту і обладнання від хімічної, біологічної, радіологічної або ядерної зброї, а також виділила 13 мільйонів євро на відновлення лабораторій на Чорнобильській АЕС, пошкоджених російськими окупантами.

Для підтримки України Комісія, окрім того, запровадила заходи зі сприяння торгівлі, а саме, зупинення імпортних мит на український експорт, а також створення «шляхів солідарності», щоб допомогти Україні експортувати сільськогосподарські товари.

Зусилля ЄС з підтримки України довершують всеосяжний комплекс заходів, спрямованих на подолання трагічних наслідків російської агресивної війни. Вторгнення призвело до стрімкого зростання цін на енергоносії і загальної вартості життя громадян у ЄС. У зв’язку з цим як ЄС, так і держави-члени вживають конкретних заходів, щоб підтримати спроможність бізнесу і домогосподарств, особливо найуразливіших, сплачувати рахунки за електроенергію, а також щоб забезпечити доступ до енергопостачання.