Українці добре знаються на меді та цінують його, проте для європейських споживачів вироблена в країні продукція тривалий час залишалася маловідомою. Навіть органічний мед, вироблений за найсуворішими стандартами ЄС, не міг потрапити на полиці європейських супермаркетів: пасічники не мали ані досвіду, ані знань, які б допомогли їм подолати технологічно та бюрократично складні процедури сертифікації, переробки, фасування та експорту власноруч зібраного меду.
Солодкий експорт
Ситуація почала змінюватися лише на початку 2010-х років, коли в Україні з’явилися перші спеціалізовані компанії з переробки солодкої продукції. В тому числі й один з найбільших українських гравців ринку меду, компанія «Органік Експорт», яка була створена 2013 року.
Те, що українці звикли називати медом, купуючи його у кумів та дідусів на селянських ярмарках, у розумінні закордонних споживачів є необробленим продуктом, певною мірою навіть сировиною. Європейці здебільшого не звикли споживати мед, який набирають ложкою з діжки. Купуючи банку улюбленого меду в супермаркеті, вони хочуть бути впевнені, що придбають саме той смак, текстуру колір, який купували півроку або рік тому. Забезпечити таку стабільність на рівні фермера-пасічника дуже важко.
«Це потребує абсолютно іншого підходу: технологій, контролю якості, купажування, а відтак – формування складських запасів сировини. В певному сенсі мед такий само складний продукт, як і вино», – розповідає Едуард Кричфалушій, засновник та директор «Органік Експорт».
До 2022 року компанія зросла до одного з лідерів експорту українського меду. Майже 10 років «Органік Експорт» розвивала власну дистрибуційну мережу, укладаючи прямі контракти на поставку сировини з понад 3,5 тисячами пасічників в Україні. Створила одну з найкращих та найсучасніших лабораторій якості меду в країні. Мала власні лінії переробки та фасування меду, який постачався переважно на експорт як сировина. Але війна значно ускладнила роботу компанії.
Не втратити можливості
Прямого влучання ракет чи снарядів у виробництво, що розташоване у Броварському районі недалеко від столиці, компанія, на щастя, не зазнала. Хоча без вибитих шибок та зруйнованої інженерної інфраструктури від «прильоту» поруч не обійшлося.
Набагато більше шкоди їй нанесла втрата частини постачальників, що опинилися під окупацією, та продукції, яка саме рушала до супермаркетів у східних регіонах.
«Найбільшим викликом для нас стала зруйнована логістика. Ми втратили доступ до моря, експорт наземним транспортом суттєво уповільнився. В результаті термін доставки до клієнта збільшився на 30-60 днів від довоєнних показників. Це викликало катастрофічний дефіцит ліквідності: майже одномоментно нам потрібно було подвоїти обсяг обігових коштів», – пояснює Кричфалушій.
З іншого боку, додає він, від початку війни доступ до полиць європейських супермаркетів значно полегшився – великі гравці ринку ритейлу ЄС стали більш лояльними до українського продукту. Та й зняття квот та безтарифний імпорт українського меду до країн ЄС розширили можливості національних виробників. Проте, щоб їх реалізувати, потрібні були додаткові ресурси.
Фінансову підтримку «Органік Експорт» надав Європейський інвестиційний банк в межах ініціативи ЄС EU4Business. Завдяки гарантіям від EU4Business один з українських банків надав компанії позику у розмірі 1 млн євро. Залучені кошти допомогли закрити нестачу обігових коштів та наростити потужності, аби почати експортувати в Норвегію та Швецію. Без такої підтримки компанії було б важко отримати позику на прийнятних умовах та розпочати експорт до ЄС.
«Завдяки цій підтримці нам навіть вдалося наростити поставки меду в країни Європи. Зараз, наприклад, наш продукт представлений у понад тисячі супермаркетів у Норвегії. Україна на цьому ринку є найбільшим в світі міжнародним постачальником. Загалом у порівнянні з довоєнним 2021 роком експорт українського меду до ЄС збільшився на 25%», – підраховує засновник та директор «Органік Експорт».
Попереду Україна та нові напрями
Зараз компанія тестує мед під власним брендом у супермаркетах кількох інших європейських країн та намагається навчити українців споживати якісний продукт за європейськими стандартами.
«Українці – одна з небагатьох націй світу, що споживає більше кілограма продукту на дорослого на рік. Проте близько 80% українського ринку – це торгівля необробленим медом. Тому тривалий час ми не працювали на внутрішньому ринку та почали виходити на нього лише у 2020 році. Через війну, звісно, процес трохи затримався, проте минулого року обсяг споживання меду індустріальної переробки в нашій країні зріс на 26%», – розповідає Кричфалушій.
Найбільший виклик для компанії – перехід на 100% постачання продукції з кінцевою доданою вартістю. Щоб саме Україна та місцевий виробник отримували максимум дивідендів від виробленої всередині країни продукції.
«Мало зробити мед екстра якості. Важливо, щоб споживач, у якому б куточку планети він не знаходився, купував саме український продукт. Зібраний українськими бджолами, з українських медоносів. Перероблений та розфасований в Україні та розміщений на полиці європейського супермаркету під впізнаваним українським брендом. Таким же якісним з точки зору маркетингу, як і сам мед. І ми це робимо», – підсумовує директор «Органік Експорт».
Історії
-
Настав час кинути виклик ґендерним стереотипам у країнах Східного партнерства
-
Олександра Лиса: Шлях зростання, стійкості та трансформації в Коледжі Європи в Натоліні
-
Вибухові сніданки: за підтримки ЄС на Житомирщині почали виробляти «повітряне зерно»
-
Оцифрувати сміття: львівська компанія змінює філософію управління відходами за підтримки ЄС
-
Робота як рятівне коло: як психосоціальні програми МОМ підтримують українців у робочому середовищі
-
Твердіший за сталь. Історія заводу з Дніпра, який виробляє необхідний машинобудівництву міцний сплав