2015 рік був вкрай складним для країни, а надто для Краматорську, що тільки у другій половині року почав оговтуватися від окупації проросійськими проксі. Але це не завадило викладачу місцевого ВУЗу Сергію Гакову, його студенту інженеру-машинобудівнику Богдану Трістану та айтішнику Микиті Єрьоміну заснувати компанію «Ферма 3Д» (3D.FARM).
В ті часи 3D-друк був здебільшого «модною фішкою», хоча мав неабиякі перспективи. Особливо у Краматорську, місті з розвиненою машинобудівною галуззю. Ідея була дуже проста: замовляти одну умовну шестерню замість зламної на виробництві дуже дорого. Та й часу на її виготовлення потрібно чимало. Ту ж саму операцію на 3D-принтері можна виконати за лічені години та в рази дешевше.
Принтери, що здатні виконувати складні замовлення прийнятної якості, коштували дуже дорого, та й напрямок штучного виробництва деталей виявився не надто перспективним. Тому партнери вирішили одразу стрибнути на наступний рівень та почати виробляти власні 3D-принтери, що перевершували б світові аналоги за якістю, але коштували б набагато дешевше. Та ще й були б максимально простими у використанні.
На перших прототипах виконували сторонні замовлення 3D-друку. Зароблені кошти вкладали в покращення власної інженерної розробки. Згодом в компанії з’явився не тільки перший серійний 3D-принтер, а й купа амбітних планів.
Протези та навчання
Деякі з планів навіть складно вкласти в межі загального розуміння бізнесу. Наприклад, проєкт зі створення в українських школах STEM-лабораторій, що народився 2019 року, після приєднання до команди Юлії Гакової. Сучасний освітній напрямок побудували навколо 3D-технологій та комп’ютерної освіти.
Певною мірою його можна вважати альтернативою трудовому навчанню. Але насправді йдеться про набагато глибший процес: через взаємодію з електронікою та машинами діти вчаться одночасно чотирьом дисциплінам – саме з перших літер їх назв і складається абревіатура STEM (science (наука), technology (технології), engineering (інженерія) та mathematics (математика).
До лютого 2022 року ініціативу реалізовували у 80 навчальних закладах країни. Перші проєкти, звісно, на рідній Донеччині. Але освітні STEM-класи, створені 3D.Farm, можна зустріти і на Житомирщині, Волині, Хмельниччині, в Києві та інших містах країни. Цей напрям стрімко розвивався. Перед війною компанія уклала контракт на оснащення ще 15 столичних шкіл сучасними STEM-лабораторіями.
«Ми мали встановити там усе необхідне базове обладнання: 3D-принтери, витратні матеріали, контролери, набори робототехніки. Але, на жаль, через війну питання інвестицій у STEM-освіту втратило актуальність», – шкодує Сергій Гаков.
Другий напрям – розробка протезів. Сучасні технології 3D-друку якнайкраще підходять для створення елементів протезів для інших виробників. Таким чином можна виготовляти естетичні індивідуальні вироби, що є вкрай важливим нюансом з огляду на психологічну складову.
«Виготовлення точних елементів протезів вимагає більш сучасного підходу, ніж налаштування моделі, створеною за фото, у кілька ітерацій. Зараз шукаємо фінансові можливості придбати ортопедичний 3D-сканер, який вирішить цю проблему», – ділиться Сергій Гаков.
Є в компанії й власні розробки у цій сфері. Експериментальну лінійку швидко відтворюваних протезів почали розробляти за грантової підтримки ПРООН та ініціативи ЄС EU4Business ще 2017 року. Але для їх виготовлення потрібні комплектуючі з-за кордону, через що виробництво протезу, який з технологіями 3D.Farm можна було б створити за пару годин, розтягується на кілька тижнів.
Війна та втрати
До початку російського вторгнення у лютому 2022 року компанія мала кілька виробничих та R&D майданчиків. Головне виробництво знаходилося на Донеччині й, на щастя, його вдалося врятувати. А от розташоване на Луганщині партнерське виробництво, де 2021 року налагодили унікальний для України процес виготовлення важливого компоненту для 3D-принтерів, було вщент зруйновано.Також був знищений під час окупації майданчик компанії на Харківщині, зазнали значних втрат численні партнери 3D.Farm: як клієнти, так і постачальники комплектуючих для продукції компанії.
Зараз виробництво 3D.Farm розташоване в Одеській та Житомирській областях. Попри всі складнощі, кредитну заборгованість, яку банки вимагають погасити, хоч придбане на кредитні кошти обладнання зруйновано російськими снарядами та ракетами, компанія продовжує працювати.
В 3D.Farm налагодили випуск макетів вибухонебезпечних предметів, які конче потрібні для навчання громадській мінній безпеці та саперній справі Моделі компанії відрізняються від аналогів повною натурністю та точністю виконання, що вкрай важливо для освітніх цілей. Вони можуть використовуватись для опанування навичок роботи з міношукачем та металодетекторами у польових умовах на полігонах.
Компанія має власну розробку платформи FVP-дрону та розробляє модуль штучного інтелекту для дронів, відновлює напрям створення елементів для протезів кінцівок. Попри все продовжує розвивати напрям STEM-освіти, розробляючи нові наочні моделі, та робить перші спроби вийти на західноєвропейський ринок.
Історії
-
Настав час кинути виклик ґендерним стереотипам у країнах Східного партнерства
-
Олександра Лиса: Шлях зростання, стійкості та трансформації в Коледжі Європи в Натоліні
-
Вибухові сніданки: за підтримки ЄС на Житомирщині почали виробляти «повітряне зерно»
-
Оцифрувати сміття: львівська компанія змінює філософію управління відходами за підтримки ЄС
-
Робота як рятівне коло: як психосоціальні програми МОМ підтримують українців у робочому середовищі
-
Твердіший за сталь. Історія заводу з Дніпра, який виробляє необхідний машинобудівництву міцний сплав