24 лютого 2022 року змінило життя всіх українців. Через повномасштабне вторгнення чимало жінок були вимушені покинути свої домівки та виїхати у безпечні місця.
Більшість з них залишились без роботи та засобів для існування. Однією з таких жінок була й Анастасія. Тоді на руках в неї була шестимісячна донька, вона планувала виїхати за кордон. Та в останній момент вирішила залишитись в Україні.
Разом з приятелем з Естонії у них виникла ідея створити соціальний підприємницький проєкт “Вільні”.
“Ми залишилися без роботи. Перші тижні ми волонтерили і я написала Енді Патерсону, який зараз є співзасновником проєкту, що нам треба робота, адже ціни на оренду космічні. Енді запропонував створити проєкт і скинув робочу назву Socks for Peace – “Шкарпетки для миру”. А я розкрутила з нього бізнес-формат”, – розповіла співзасновниця соціального підприємництва “Вільні” Анастасія Битько.
Головна ідея проєкту “Вільні” – підтримати жінок-ВПО
Шкарпетки для миру і стали основою проєкту “Вільні”. Його ідея полягала у тому, щоб дати жінкам-ВПО роботу. Мама Анастасії розробила першу модель шкарпеток.
А далі автори ідеї почали шукати майстринь, які будуть їх створювати та отримувати за це кошти. Охочих виявилось чимало.
“Ми в Ужгороді просто пішли з мамою в прихисток, де я приклеїла об’яву. Також я зробила пост у фейсбуці про те, що шукаю технолога, який би мені допоміг розробити модель. Відповідь мені написали не технологи, а близько ста майстринь, які зібралися буквально за тиждень”, – згадала Анастасія Битько.
З близько сотні охочих ініціатори проєкту відібрали 10 майстринь, які жили найближче і вміли в’язати. З жінками уклали договір, забезпечили усім необхідним та надали схеми для створення вже трьох потрібних моделей.
З того моменту виробництво тільки розширювалося. Продукція мала значний попит за кордоном.
“Ми зробили англомовний сайт і почали активно шукати виставки за кордоном, брати в них участь. Ми продавали свої вироби у США, Данії, Чехії, Швейцарії – загалом у близько семи країнах. Але основним ринком збуту була Естонія”, – розповіла співзасновниця соціального підприємництва “Вільні”.
Майстринь, які зацікавилися ініціативою, ставало дедалі більше. Аби долучитись до проєкту, кожна мала виконати тестове завдання. Стати частинкою “Вільних” мріяла й Олена з Покровська, що на Донеччині. На початку повномасштабного вторгнення вона разом з синами виїхала до Болгарії.
В’язання завжди було її хобі. Жінка побачила у фейсбуці оголошення про пошук майстринь. Проте відстань їй завадила долучитись до проєкту.
“Проєкт виявився дієвим тільки на території України, тому мені чесно відповіли, що ви наразі в Болгарії, ми не можемо вас долучити до проєкту. Коли ми повернулись, я одразу написала в проєкт, що все, дівчата, я вже в Україні й хочу бути у вашому проєкті”, – поділилась майстриня проєкту “Вільні” Олена.
“Вільні” надихнули Олену на створення власної продукції
Відтак, Олена стала майстринею проєкту. Вона працює там і досі. Каже, що “Вільні” не тільки підтримали її матеріально, а й надихнули розпочати власну справу, на яку вона не могла наважитись раніше.
“Саме завдяки “Вільним” в мене з’явилися крила, щоб повірити в себе, робити якісь найсміливіші вчинки, якісь такі ідеї створювати, за які б я не взялася до того. Зараз, коли в нас перерва між циклами, я займаюсь розробкою власних схем, бо в мене є ідеї, наприклад, в’язані вишиванки”,– зазначила Олена.
Проєкт надихнув й Ірину з Нікополя
Значною підтримкою проєкт став і для Ірини з Нікополя. До літа 2023 року вона залишалась вдома та навіть продовжувала ходити на роботу. Однак посилення ворожих обстрілів змусило її виїхати у більш безпечне місце – в Ужгород. Там вона і почала в’язати шкарпетки для “Вільних”.
“Мені просто пощастило, що я так попала на це оголошення у фейсбуці. Вони мене одразу взяли після співбесіди й переписки, що я вмію, що я не вмію. З цього усе почалося – це була моя більша частина грошей, на які я мала жити, на які я мала оплачувати житло, на які я мала протриматися”,– наголошує Ірина, майстриня проєкту “Вільні”.
За півтора року проєкт підтримав понад 60 українок-майстринь
За півтора року проєкт підтримав понад 60 майстринь жінок-ВПО. Понад 30 з них працюють на постійній основі. Окрім матеріальної підтримки, їм надали й психологічну допомогу.
“Всі в стресі. Хтось освоював нове місце, хтось починав нову професію і все це я переживала з дівчатами. Але цей поштовх, щоб вони сказали, що, так, нам це потрібно, ми б хотіли це розділити”, – сказала психологиня проєкту “Вільні” Наталя Падун.
“Ми робили груповий проєкт, де дівчата заходили й знали, що там можна прийти, видихнути, чимось поділитись, або не ділитись, а просто побути. І це їм допомагало”, – додала психологиня.
Проєкт стартував завдяки підтримці від ЄС
Не боятись ризикувати та, попри перешкоди, не здаватися і йти до своєї мети. Саме це радить усім Анастасія. Адже, каже, що ніколи в житті не тримала у руках спиць раніше. До того ж не займалася підприємницькою діяльністю.
Проте, вона змогла не тільки знайти майстринь, а й домовитись про поставки матеріалів та реалізацію продукції за кордоном.
А завдяки наполегливості та фінансовій підтримці від ЄС змогла розпочати вже четвертий цикл виробництва та забезпечити роботою десятки жінок.
“На початку повномасштабної війни вони запустили цей акселератор. Ми вчилися всього: від бізнес-процесів, фінансів, бухобліку…просто всього. І в кінці пропітчили й отримали фінансування”,– констатувала Анастасія Битько, співзасновниця соціального підприємництва “Вільні”.
“Залучили 10 тисяч євро, оплатили зарплати декільком циклам і розширили лінійку. Ми додали ще новорічні шкарпетки й шарфи, і шапки. Також з цих грошей ми закупили пряжу і частину матеріалів на певний період”, – додала Анастасія Битько.
Проєкт планує стати платформою для реалізації авторських виробів майстринь
Зараз проєкт “Вільні” змінює формат. Організатори планують трохи скоротити власне виробництво, проте стати платформою для продажу авторських виробів майстринь, яких вони підтримали у складну хвилину і надихнули на власну справу.
До слова, “Вільні” є одним із бенефіціарів Українського соціального венчурного фонду, який допомагає соціальним підприємствам в партнерстві з регіональним проєктом ЄС “Collaborate for Impact – розвиток соціального підприємництва та соціальних інвестицій”.
Автор: Соня Волошин
Стаття опублікована українською мовою на 24tv.ua