Правозахисний центр “Принцип” об’єднав зусилля й знання українського військового та адвоката Масі Найєма та правозахисниці й волонтерки Любові Галан для допомоги військовим, ветеранам та їхнім родинам. Наближаючись до другого року повномасштабної війни, ми звертаємо увагу на організації та активістів, які не тільки допомагають долати щоденні виклики, а й займаються адвокацією.
“Коли повернувся після поранення, у мене не було потрібної інформації”
“Однією з проблем, яка була й у мене, коли я повернувся після поранення, якраз була відсутність інформації про те, як діяти”, – пояснює Масі Найєм, який отримав важкі поранення, коли його авто підірвалося на мінах у 2022 році. Як мобілізований, він служив у ЗСУ в 2015-2016 роках, а після вторгнення 24 лютого 2022 року знову став до лав ЗСУ. Тому він на власному досвіді розуміє поточні проблеми військових й першим придумав ідею “Принципу”. За його словами, сама система, з якою стикаються військові, дуже складна й незрозуміла.
Першим проектом організації став інструмент – “Правовий навігатор”, що допомагає зрозуміти алгоритм дій у разі виникнення різних ситуацій – від поранення до проблем на службі й складання рапорту.
“Усе почалося з того, що ми вирішили позбавити безпорадності поранених військових та їхні родини. Бо виявилося, що після поранення військовий має не тільки про своє одужання піклуватися, а організувати процес зі збирання цілого стосу довідок та інших документів, а ще при цьому тримати зв‘язок з частиною і наперед продумати, як отримати якісну реабілітацію. Звісно, що багато цих справ перебрала на себе родина, яка теж стала аудиторією наших продуктів. За менш як рік ми зафіксували вже понад 140 000 користувачів нашим навігатором, а за менш як два місяці у нас більш як 5000 користувачів чатбота”, – розповіла Любов Галан.
Правозахисниця додає, що ці алгоритми стосуються не лише військових з пораненнями, а військових загалом. Також спеціалісти розписали поради для полонених і зниклих безвісти. “Над цією довідкою постійно працюють юристи та оновлюють відповідно до змін в законодавстві, які постійно відбуваються”, – акцентує увагу Любов Галан.
Та на думку Масі Найєма, через те, що наразі до сил оборони залучено біля 1,5 мільйонів українців, треба ще більше подібних ініціатив, або ж посилення фінансування “Правового навігатора”, що допоможе ефективніше доносити проект до кінцевого споживача.
“Демобілізованим варто дати визначеність у житті”
Зараз активістів також хвилює, як ті, хто повернувся з війни, будуть будувати соціальне життя. Це стосується багатьох аспектів інтеграції – від охорони здоров’я до працевлаштування.
“Коли військового демобілізують перший раз – він стає в оперативний резерв, так сталося і зі мною. Потім військового можуть мобілізувати другий раз – як це сталося після вторгнення у 2022 році з тими, хто починав у 2014. Після таких випадків у військового може виникнути питання: “Чи будуть мене у майбутньому ще раз і ще раз мобілізувати?” Якщо “так”: “Як це буде впливати на плани?” Людям варто дати визначеність у цьому житті”, – впевнений Масі Найєм.
Минулого року “Принцип” завершив дослідження “Від поранення до повернення: Етнографічне дослідження шляху ветеранів та їхніх близьких”, яке до того ж стало першим дослідженням в Україні за допомогою мобільної етнографії (метод, коли користувач в режимі реального часу через месенджери ділиться досвідом – авт.). Організація створила майданчик, де ветерани та їхні родини змогли озвучити проблеми, з якими вони стикаються – від лікуванні й реабілітації до оформлення статусів та пільг.
“Ми маємо зробити все, щоб служба, щоб внесок в обороноздатність держави, були оцінені належно і з повагою. Найменше, що ми можемо зробити – це забезпечити гідне цивільне життя воїну та його родині”, – говорить Любов Галан.
Саме така комплексна адвокація допомагає “Принципу” будувати плани стосовно надання допомоги й доносити їх до державного рівня.
“З того, що можна зробити зараз, поки хлопці й дівчата на війні – це дізнатися про їх потреби”, – впевнений Масі Найєм.
Через вторгнення Росії 24 лютого 2022 року до Сил оборони доєдналися захисники як з числа демобілізованих ветеранів, так і ті що до повномасштабного вторгнення не мали досвіду військової служби. За висновками дослідження “Потреби ветеранів 2023”, кількість майбутніх ветеранів збільшиться в кілька разів, а соціальна структура майбутньої ветеранської спільноти кардинально зміниться.
“Ми від початку ставили фокус на адвокації прав військових та ветеранів, наша організація створювалася для впровадження ефективних системних змін у взаємовідносинах держави та військових, держави та ветерана”, – розказала правозахисниця Любов Галан.
“Принцип” та інші громадські організації взаємодіють з урядом та державними інституціями для реалізації Концепції політики щодо ветеранів та їх сімей. Це понад 100 сторінок, присвячених інтеграції в різних сферах (наприклад, охорони здоров’я чи працевлаштування). Зокрема йдеться про різні етапи інтеграції – від реабілітації на базі сучасних медичних центрів до створення умов для господарської діяльності.
Також зараз ЄС оголосив конкурс на підтримку ветеранських організацій в Україні. З умовами грантової підтримки можна ознайомитися тут.
“Військовий має відчувати себе потрібним”
“Треба розуміти, що ветеран – це людина, яка мала бойовий досвід і у нього інший шлях додому, інші проблеми. Така людина втрачає певну конкурентоспроможність на ринку праці. Вже на початку цього шляху, коли людина відійшла від служби, їй варто вже надавати інформацію, що відбувається з її психічним станом. Коли військовий пережив стрес, страх, перед тобою помирає побратим – це дуже змінює людину”, – ділиться досвідом спілкування з військовими і оцінки власного стану Масі Найєм.
На його думку, також варто звернути увагу на відповідні Об’єднані територіальні громади, бо більшість військових з сільської місцевості.
“Відповідно, коли вони повертатимуться назад додому, дива не станеться. Необхідно готувати громади до надання психологічної допомоги та реабілітації на різних рівнях”, – додає адвокат та військовий.
За словами засновників, для подолання всіх цих викликів необхідна також зовнішня допомога, адже це запорука сталості й стабільності.
Дійсно, саме фінансування ЄС – грант від European Endowment for Democracy – дозволило “Принципу” розпочати роботу, найняти персонал і зануритися в інституційний розвиток, адвокацію, освіту та аналітику.
“Що стосується нашої та не тільки організації, ми вдячні за вже отриману підтримку від міжнародних організацій та донорів. Це дозволяє нам посилювати державу з боку громадянського суспільства, дозволяє займатися правозахистом. Проте щодо очікувань, то маю звернути увагу, що досі донори та міжнародні організації неохоче фінансують проекти, пов‘язані з комбатантами. Ми очікуємо на підтримку світу тих людей, які захищають нашу державу і світовий демократичний устрій. Це не лише питання зброї на полі битви, а питання доступу до медицини та захисту прав загалом”, – зазначила Любов Галан.
А основна задача України у відносинах із майбутніми ветеранами – повернути громадянам можливість самостійно заробляти кошти, вважає Масі Найєм.
“У відповідь ветерани допомагають державі зняти з себе тягар постійного утримання людини. А з іншого боку, це допоможе психологічно, адже військовий буде відчувати себе потрібним”, – впевнений військовий та адвокат.
Автор: Ольга Консевич