Представництво ЄС в Україні запустило всеукраїнську комунікаційну кампанію «Разом діємо», спрямовану на підтримку громадянського суспільства та незалежних медіа. Її мета — показати роль та важливість ОГС і ЗМІ для суспільства й державних інституцій, а також розповісти про можливості підтримки Європейським Союзом.

Від початку великої війни підтримка ОГС та вільних медіа Євросоюзом значно зросла. За словами Катаріни Матернової, лише 2022 року ЄС надав її на суму 60 млн євро, що втричі більше, ніж раніше. Зокрема, близько 800 грантів отримали локальні громадські організації, що працюють у різних сферах.

Про нову комунікаційну кампанію, її мотиви та цілі йшлося також в інтерв’ю Катаріни Матернової каналу 1+1.

Розвинене громадянське суспільство Катаріна Матернова назвала «чудовою перевагою України».

Євросоюз завжди підтримував їх, зокрема і як партнерів у просуванні України на шляху європейської інтеграції. Ось деяка статистика, оприлюднена з нагоди старту кампанії «Разом діємо».

Станом на перший квартал 2024 року в Україні діяло 63 грантових проєкти з підтримки ОГС із загальним фінансуванням ЄС на понад 104 млн євро. У грантових проєктів впроваджувалося 1984 субгрантові проєкти, а ще 346 субгрантів реалізувалися через механізм регіональних грантів.

Протягом кількох останніх років фінансову допомогу від ЄС обсягом понад 15 мільйонів євро отримали більше ніж 150 медіа різних рівнів. Наприклад, Євросоюз підтримує українского національного мовника «Суспільне» та його флагманські ініціативи у сфері медіаграмотності.

Всеукраїнська комунікаційна кампанія «Разом діємо» включатиме інформаційні, освітні та публічні заходи з різноманітними інтерактивними елементами, онлайн і офлайн.

Першим із них став EuroSummit громадських організацій, що відбувся в Києві 9 травня. Експерти, громадські активісти, представники української влади та партнери з Євросоюзу напрацьовували спільний вектор роботи у процесі набуття Україною членства в ЄС.

У квітні «Українська правда» опублікувала роботи трьох переможців конкурсу есе, організованого Представництвом Європейського Союзу з нагоди 10-ї річниці Революції Гідності та 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і ЄС. Участь у змаганні взяли понад 140 молодих людей.

Роботи на конкурс учасники подавали в січні, в лютому було визначено фіналістів, а в березні відбулося їх урочисте нагородження. Публікація кращих есе на «Українській правді» стала завершальним етапом кампанії.

У своїх есе фіналісти міркували про значення Революції Гідності для майбутнього країни, важливість європейських цінностей для українського суспільства та його здатності боротися за існування власної держави.

21-річна Шекурє Рамазанова згадує у своєму есе події 2013-14 років, акції «Євромайдану-Крим», збройні сутички, захоплення адміністративних будівель, окупацію півострова, псевдореферендум, масовий виїзд людей.

Киянин Владислав Сацюк, 22 роки, акцентує в своїй роботі на ролі європейських цінностей.

Понад 80 заходів за участі близько 1700 мешканців Кам’янського на Дніпропетровщині було проведено центром життєстійкості «Місце сили». І це ще до того, як центр офіційно відкрили у квітні цього року.

Ініціативу зі створення низки центрів життєстійкості «Місце сили» спільно втілюють ПРООН та UNFPA за фінансування Євросоюзу в межах проєкту «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні». Безпосередньо на місцях її реалізують ГО «Клуб рибалок» та БФ «Живе серце».

Про спрямованість деяких заходів свідчать їхні назви: «(Не) дрібниці у стосунках», «Життєстійкість 2.0», арттерапевтичні заходи з психологом центру, табори для підлітків «Енергія твого майбутнього». Загалом, це тренінги з особистого розвитку, які спрямовані на поліпшення різних аспектів життя людини, як-от фізичний, емоційний, соціальний інтелектуальний, професійний та духовний. Деякі з занять мають мету підвищити обізнаність щодо токсичних стосунків та проявів психологічного насильства або ж допомогти учасникам краще зрозуміти себе, свої цілі та потенціал.

Наступними місяцями центри життєстійкості «Місце сили» відкриють у Кременчуці Полтавської області та в Ніжині Чернігівської.

Аналітики чернігівської ГО «Агенція міських ініціатив» (АМІ) провели у квіті аналіз 13 об’єктів соціальної інфраструктури міста на наявність ризиків для їх відбудови. Йдеться про постраждалі внаслідок російської військової агресії навчальні заклади, приміщення судів, бібліотеки, музично- драматичний театр.

Усі об’єкти отримали досить хороші бали, що означає, що ризики щодо їх відновлення є наразі «низькими».

Цей моніторинг організація проводить завдяки гранту, отриманому в межах фінансованого ЄС проєкту «Контроль витрат на відновлення». Його втілюють Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії та ГО «Технології прогресу».

Під час дослідження об’єктів на предмет ризиків для відбудови АМІ бере до уваги загальну вартість об’єктів, джерело фінансування, тип відновлення, публічність документації, терміни відновлення, наявність системи моніторингу та звітності, комунікації з громадянами, залучення незалежних експертів тощо. Усього використовують 17 критеріїв. Кожен з них має свою кількість балів, за сумою яких організація виводить фінальну оцінку.

Наприклад, пошкоджений торік російської ракетою драмтеатр (на фото) отримав на цьому етапі 83 бали, тоді як «високий» ризик для відбудови починається зі 109.

Також організація розробила паспорти кожного з об’єктів відбудови, які досліджує. Вони доступні на Порталі великого відновлення.

У кінці квітня на фейсбук-сторінці Тульчинської міської територіальної громади на Вінниччині проводили опитування її мешканців з метою покращення процесу поводження з побутовими відходами. Влада цікавилася ставленням тульчинців до співпраці з КП «Тульчинкомунсервіс» та про наміри чи бажання укласти з ним договори на вивезення відходів, готовністю людей платити за таку послугу, практикувати сортування сміття у своїх домогосподарствах тощо.

Так розпочався проєкт «Вдосконалення процесів управління відходами в Тульчинській міській територіальній громаді, враховуючи досвід гміни Накло над Нетечем», грант на який громада отримала від Фонду міжнародної солідарності у межах програми U-LEAD з Європою.

Зростання свідомості мешканців щодо належного поводження з відходами є одним із ключових факторів розв’язання проблеми. Серед іншого, проєкт спрямовано на започаткування роздільного збирання відходів.

У громаді мають намір виправити ситуацію, і в межах проєкту буде закуплено контейнери для роздільного збору сміття. Також проведуть масштабну комунікаційну кампанію з поводження з відходами на всіх можливих інформаційних ресурсах та у навчальних закладах.

Водночас проєктом передбачено встановлення шести камер спостереження задля моніторингу та фіксації фактів неналежного поводження з відходами та накладання штрафів.

Тульчинська громада отримала фінансування на цей проєкт в результаті перемоги на конкурсі мікрогрантів програми «Добре врядування — проєкти 2023», проведеному Фондом міжнародної солідарності. Участь у ньому брали 25 муніципалітетів, представники яких пройшли торік семитижневе стажування в Польщі. Керівниця тульчинського проєкту Наталія Гнатенко стажувалася в гміні Накло над Нетечем, і тепер цей досвід буде також залучено у Тульчині.

Протягом квітня в регіонах проходили презентації фінансованого ЄС проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». Участь у ньому беруть 184 громади з 21 області. Усього ж на конкурс подалися 600 громад, що свідчить про величезний інтерес до теми сімейного патронату.

Проєкт виконують ЮНІСЕФ, Партнерство «Кожній дитині», Міністерство соціальної політики України, Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей і Національна соціальна сервісна служба України.

Головними критеріями для відбору громад були потреба у патронаті, спроможність розвивати його та безпекова ситуація. Також брали до уваги загальну кількість дітей у громаді та кількість тих дітей, які живуть у закладах тимчасового влаштування, кадровий склад служб у справах дітей та чисельність фахівців із соціальної роботи тощо.

Сімейний патронат — це професійна комплексна послуга, що передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною або батьками складних життєвих обставин.

Меджибізька громада на Хмельниччині — одна із відібраних для участі в проєкті. Її голова Олександр Ткач брав участь у презентаційному заході в Хмельницькому. Каже, що в громаді близько 30 родин, діти в яких потребують захисту.

Голова громади розраховує, що участь у проєкті допоможе також у підготовці фахівців, що зможуть працювати як із дітьми, так і з родинами, що опинилися у складних життєвих обставинах.

Робота з громадами в межах проєкту триватиме до липня 2025 року. За цей час планують створити 250 нових патронатних сімей. У проєкті очікують і назростання кількості дітей, які після патронату повернуться у свої біологічні сім’ї або будуть влаштовані у сімейні форми виховання.

Термін «Новинні пустелі» свого часу виник в США і означав території, де люди не отримують достатніх обсягів пере- віреної інформації про місцеві виклики та події. Причиною є проблеми із локальними медіа. З метою виявити такі «пустелі» в Україні Media Development Foundation за фінансової підтримки ЄС провела дослідження 11 українських областей.

Методологія дослідження базується на оцінювання діяльності медіа за вісьмома критеріями. Серед них — належне інформування мешканців про громадські ініціативи та суспільні послуги, місцеву політику та врядування, освіту та транспортні системи, економічний розвиток, довкілля.

11 проаналізованих MDF областей, серед яких є тимчасово окуповані, складаються з 68 районів та міста Києва. Всього, як виявили дослідники, в цих регіонах функціонують 879 редакцій. У середньому на одну область припадає 60-70 медіа, що працюють. Однак серед них менш як десять таких, що MDF змогла назвати незалежними, виходячи із застосованих для дослідження критеріїв.

У квітні дослідницька команда представила результати дослідження у вигляді інтерактивних мап. Райони областей поділено на «здорові», «частково здорові» та «нездорові».

Дослідження виявило незвичні явища. Наприклад, Білоцерківський район Київщини «нездоровий», а Шосткинський Сумської області чи Куп’янський на Харківщині — «здорові», попри те, що вони потерпають від російської агресії та складної безпекової ситуації.

Максим Срібний каже, що достеменно визначити причини феномену неможливо — можна хіба що припускати.

Після початку повномасштабної війни Євросоюз збільшив підтримку українських медіа, виділяючи на це десятки мільйонів євро. Максим Срібний вважає, що важливою є грантова допомога, зокрема й для уникнення «новинних пустель».