КВІТЕНЬ 2024
Представництво ЄС в Україні запустило всеукраїнську комунікаційну кампанію «Разом діємо», спрямовану на підтримку громадянського суспільства та незалежних медіа. Її мета — показати роль та важливість ОГС і ЗМІ для суспільства й державних інституцій, а також розповісти про можливості підтримки Європейським Союзом.
«Свобода, демократія та права людини є основними цінностями ЄС. Громадяни України виборюють ці ж цінності, наближаючи Україну до членства в ЄС. Українське громадянське суспільство та незалежні медіа є рушійними силами та вартовими цих фундаментальних цінностей», — заявила пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова у присвяченому початку кампанії відеозверненні.
Від початку великої війни підтримка ОГС та вільних медіа Євросоюзом значно зросла. За словами Катаріни Матернової, лише 2022 року ЄС надав її на суму 60 млн євро, що втричі більше, ніж раніше. Зокрема, близько 800 грантів отримали локальні громадські організації, що працюють у різних сферах.
«У цей складний час ЄС вважає вкрай важливим просувати та захищати права людини, доносити голоси найбільше маргиналізованих і вразливих верств населення, тримати державні установи підзвітними та забезпечувати роботу вільних і неупереджених ЗМІ. Європейський Союз тісно співпрацює з громадянським суспільством також для посилення впровадження реформ, які підтримають шлях України до членства в ЄС», — каже пані Посол.
Про нову комунікаційну кампанію, її мотиви та цілі йшлося також в інтерв’ю Катаріни Матернової каналу 1+1.
«Рівень розвитку і ступінь активності громадянського суспільства під час війни вражає. Воно першим мобілізувалося під час вторгнення, — каже пані Посол. — З’явилася величезна кількість волонтерських організацій, що надавали, по суті, державні послуги. Незалежні журналісти виконують роль спостерігачів, контролерів державних установ. Вони дуже активні, проводять розслідування, викривають корупцію тощо».
Розвинене громадянське суспільство Катаріна Матернова назвала «чудовою перевагою України».
«Рівень публічного обговорення і активність громадянського суспільства і незалежних ЗМІ працює дуже потужно в Україні. Важливо, щоб так продовжувалося», — каже пані Посол про одну з найважливіших суспільних ролей ОГС та вільних медіа.
Євросоюз завжди підтримував їх, зокрема і як партнерів у просуванні України на шляху європейської інтеграції. Ось деяка статистика, оприлюднена з нагоди старту кампанії «Разом діємо».
Станом на перший квартал 2024 року в Україні діяло 63 грантових проєкти з підтримки ОГС із загальним фінансуванням ЄС на понад 104 млн євро. У грантових проєктів впроваджувалося 1984 субгрантові проєкти, а ще 346 субгрантів реалізувалися через механізм регіональних грантів.
Протягом кількох останніх років фінансову допомогу від ЄС обсягом понад 15 мільйонів євро отримали більше ніж 150 медіа різних рівнів. Наприклад, Євросоюз підтримує українского національного мовника «Суспільне» та його флагманські ініціативи у сфері медіаграмотності.
Всеукраїнська комунікаційна кампанія «Разом діємо» включатиме інформаційні, освітні та публічні заходи з різноманітними інтерактивними елементами, онлайн і офлайн.
Першим із них став EuroSummit громадських організацій, що відбувся в Києві 9 травня. Експерти, громадські активісти, представники української влади та партнери з Євросоюзу напрацьовували спільний вектор роботи у процесі набуття Україною членства в ЄС.
У квітні «Українська правда» опублікувала роботи трьох переможців конкурсу есе, організованого Представництвом Європейського Союзу з нагоди 10-ї річниці Революції Гідності та 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і ЄС. Участь у змаганні взяли понад 140 молодих людей.
Роботи на конкурс учасники подавали в січні, в лютому було визначено фіналістів, а в березні відбулося їх урочисте нагородження. Публікація кращих есе на «Українській правді» стала завершальним етапом кампанії.
У своїх есе фіналісти міркували про значення Революції Гідності для майбутнього країни, важливість європейських цінностей для українського суспільства та його здатності боротися за існування власної держави.
«Як і Помаранчева революція 2004 року, Революція Гідності стала для українців ще одним доказом того, як багато ми можемо досягти, коли об’єднуємося у боротьбі за майбутнє, — пише 19-річна одеситка Єлизавета Ходоровська. — Ми усвідомлюємо, наскільки складною є боротьба, в яку ми вступили 10 років тому, але також знаємо, що немає нічого неможливого, коли ми захищаємо своє існування».
21-річна Шекурє Рамазанова згадує у своєму есе події 2013-14 років, акції «Євромайдану-Крим», збройні сутички, захоплення адміністративних будівель, окупацію півострова, псевдореферендум, масовий виїзд людей.
«У кримських татар є давня приказка: «Halqa birlik — quşqa qanat» («Єдність для нації — як крила для птаха»). Наразі ми змушені бути розділеними, однак продовжуємо боротися за незалежну і суверенну Україну на фронті і міжнародній арені. І маємо цю можливість виключно завдячуючи тому, що у 2014 році обрали титанічно важкий, але вірний шлях до свободи», — пише вона.
Киянин Владислав Сацюк, 22 роки, акцентує в своїй роботі на ролі європейських цінностей.
«Людей об’єднувала сама ідея справжньої європейської держави, адже в той момент на кону стояло їхнє майбутнє. Повага до прав і гідності людини, принципів правовладдя, рівності, демократії та свободи — ці світоглядні принципи стали бажаними для подальшого розвитку всієї нації, — пише він. — Європейські цінності заклали фундамент нової політичної реальності в Україні».
Більше інформації:
Сайт EU4Ukraine
Понад 80 заходів за участі близько 1700 мешканців Кам’янського на Дніпропетровщині було проведено центром життєстійкості «Місце сили». І це ще до того, як центр офіційно відкрили у квітні цього року.
«Торік влада надала нам для розміщення центру приміщення, однак воно потребувало ремонту, — пояснює парадокс керівниця проєкту Юлія Борисова. — Тож доки його робили, центр працював у різних локаціях Кам’янського, в основному на базі Центру молодіжних ініціатив. Однак тепер наше приміщення цілком готове, обладнане меблями, повністю функціональне».
Ініціативу зі створення низки центрів життєстійкості «Місце сили» спільно втілюють ПРООН та UNFPA за фінансування Євросоюзу в межах проєкту «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні». Безпосередньо на місцях її реалізують ГО «Клуб рибалок» та БФ «Живе серце».
«Ми надаємо консультації, психосоціальну підтримку для вразливих груп населення, — розповідає Юлія Борисова. — Це можуть бути підлітки, внутрішньо переміщені особи, люди похилого віку та інші. За потреби перенаправляємо людину до наших партнерів у громаді, які займаються глибшою фаховою підтримкою».
Про спрямованість деяких заходів свідчать їхні назви: «(Не) дрібниці у стосунках», «Життєстійкість 2.0», арттерапевтичні заходи з психологом центру, табори для підлітків «Енергія твого майбутнього». Загалом, це тренінги з особистого розвитку, які спрямовані на поліпшення різних аспектів життя людини, як-от фізичний, емоційний, соціальний інтелектуальний, професійний та духовний. Деякі з занять мають мету підвищити обізнаність щодо токсичних стосунків та проявів психологічного насильства або ж допомогти учасникам краще зрозуміти себе, свої цілі та потенціал.
«Розповідаємо про стрес та емоційну напругу, як реагує на них організм і як цьому запобігати, — каже Софія Миркалова, асистентка проєкту і тренерка програми «Життєстійкість-2.0». — Наприклад, підлітки схильні себе дуже «накручувати», при цьому можуть не піти за допомогою до батьків, вчителя чи ментора і сказати, що їм важко. А такі тренінги, як у нас, допомагають боротися зі своїми внутрішніми страхами. І потім теперішнім підліткам буде набагато легше, зокрема і в дорослому житті. Вони уже знатимуть, як діяти в тій чи іншій ситуації».
Наступними місяцями центри життєстійкості «Місце сили» відкриють у Кременчуці Полтавської області та в Ніжині Чернігівської.
Більше інформації:
Фейсбук-сторінка ГО «Клуб рибалок»
Аналітики чернігівської ГО «Агенція міських ініціатив» (АМІ) провели у квіті аналіз 13 об’єктів соціальної інфраструктури міста на наявність ризиків для їх відбудови. Йдеться про постраждалі внаслідок російської військової агресії навчальні заклади, приміщення судів, бібліотеки, музично- драматичний театр.
Усі об’єкти отримали досить хороші бали, що означає, що ризики щодо їх відновлення є наразі «низькими».
«На цьому етапі моніторингу ми оцінюємо не корупційні ризики, а ризики реалізації відбудови, — підкреслює керівниця АМІ Тетяна Романова. — Саме про корупційні ризики можна буде вести мову після виїздів на кожен з об’єктів, коли порівняємо документи з реальним станом справ».
Цей моніторинг організація проводить завдяки гранту, отриманому в межах фінансованого ЄС проєкту «Контроль витрат на відновлення». Його втілюють Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії та ГО «Технології прогресу».
Під час дослідження об’єктів на предмет ризиків для відбудови АМІ бере до уваги загальну вартість об’єктів, джерело фінансування, тип відновлення, публічність документації, терміни відновлення, наявність системи моніторингу та звітності, комунікації з громадянами, залучення незалежних експертів тощо. Усього використовують 17 критеріїв. Кожен з них має свою кількість балів, за сумою яких організація виводить фінальну оцінку.
Наприклад, пошкоджений торік російської ракетою драмтеатр (на фото) отримав на цьому етапі 83 бали, тоді як «високий» ризик для відбудови починається зі 109.
«Такий ризик відбудови як відсутність оприлюдненої тендерної документації має максимальний бал 4. Їх об’єкт отримує, якщо відповідних документів немає в публічному доступі. Якщо ж є, то 0 балів, — пояснює Тетяна Романова. — Скажімо, документи щодо відбудови драмтеатру в публічному доступі відсутні, тож він і отримав 4 бали. В деяких інших критеріях максимальний бал складає 15».
Також організація розробила паспорти кожного з об’єктів відбудови, які досліджує. Вони доступні на Порталі великого відновлення.
«Участь незалежних громадських організацій в моніторингу відбудови надзвичайно важлива. Йдеться не лише про запобігання корупційним ризикам, а й про безбар’єрність, доступність об’єктів, — каже Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця та координаторка проєктів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. — У межах проєкту «Контроль витрат на відновлення» ми підтримали вже чотири організації, але конкурс триває. 30 квітня завершено нову хвилю подачі заявок, і незабаром до справи долучаться нові учасники».
Більше інформації:
Сайт ГО «Агенція міських ініціатив»
Презентація проєкту «Контроль витрат на відновлення» від Центру економічної стратегії
У кінці квітня на фейсбук-сторінці Тульчинської міської територіальної громади на Вінниччині проводили опитування її мешканців з метою покращення процесу поводження з побутовими відходами. Влада цікавилася ставленням тульчинців до співпраці з КП «Тульчинкомунсервіс» та про наміри чи бажання укласти з ним договори на вивезення відходів, готовністю людей платити за таку послугу, практикувати сортування сміття у своїх домогосподарствах тощо.
Так розпочався проєкт «Вдосконалення процесів управління відходами в Тульчинській міській територіальній громаді, враховуючи досвід гміни Накло над Нетечем», грант на який громада отримала від Фонду міжнародної солідарності у межах програми U-LEAD з Європою.
«Проєкт спрямовано на активізацію роботи з населенням у сфері поводження з відходами. Зокрема, аби інформувати жителів громади про важливість належного поводження з відходами, спонукати їх користуватись та оплачувати послугу зі збору та вивезення побутових відходів, яку надає КП «Тульчинкомунсервіс», — каже керівниця проєкту Наталія Гнатенко. — Бо кількість абонентів суттєво впливає і на тариф, і на ефективність роботи підприємства. Одна справа, коли в населеному пункті послугу оплачують 50 домогосподарств, інша — коли 100, це вже значно ефективніше».
Зростання свідомості мешканців щодо належного поводження з відходами є одним із ключових факторів розв’язання проблеми. Серед іншого, проєкт спрямовано на започаткування роздільного збирання відходів.
«Цього зараз в громаді немає, і від того швидко заповнюється споруджений лише трохи більше 7 років тому новий полігон. Ну а комунальне підприємство не має додаткових надходжень від реалізації вторсировини, яку можна було б отримувати через роздільне збирання», — каже Наталія.
У громаді мають намір виправити ситуацію, і в межах проєкту буде закуплено контейнери для роздільного збору сміття. Також проведуть масштабну комунікаційну кампанію з поводження з відходами на всіх можливих інформаційних ресурсах та у навчальних закладах.
Водночас проєктом передбачено встановлення шести камер спостереження задля моніторингу та фіксації фактів неналежного поводження з відходами та накладання штрафів.
Тульчинська громада отримала фінансування на цей проєкт в результаті перемоги на конкурсі мікрогрантів програми «Добре врядування — проєкти 2023», проведеному Фондом міжнародної солідарності. Участь у ньому брали 25 муніципалітетів, представники яких пройшли торік семитижневе стажування в Польщі. Керівниця тульчинського проєкту Наталія Гнатенко стажувалася в гміні Накло над Нетечем, і тепер цей досвід буде також залучено у Тульчині.
«Представники громад проводять різноманітні заходи — від роботи з молоддю до поводження з відходами, — каже про переможців конкурсу мікрогрантів керівник Програми „Добре врядування” Павел Александровіч. — Ці практичні напрацювання є прикладом низової дії у сфері модернізації місцевого самоврядування. З часом успішні практики можуть бути застосовані і в інших ОМС. А у поєднанні зі здатністю залучати кошти у довгостроковій перспективі це сприятиме розвитку мережі висококваліфікованих посадових осіб місцевого самоврядування в Україні».
Більше інформації:
Результати конкурсу мікрогрантів за програмою
«Добре врядування»
Протягом квітня в регіонах проходили презентації фінансованого ЄС проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». Участь у ньому беруть 184 громади з 21 області. Усього ж на конкурс подалися 600 громад, що свідчить про величезний інтерес до теми сімейного патронату.
Проєкт виконують ЮНІСЕФ, Партнерство «Кожній дитині», Міністерство соціальної політики України, Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей і Національна соціальна сервісна служба України.
Головними критеріями для відбору громад були потреба у патронаті, спроможність розвивати його та безпекова ситуація. Також брали до уваги загальну кількість дітей у громаді та кількість тих дітей, які живуть у закладах тимчасового влаштування, кадровий склад служб у справах дітей та чисельність фахівців із соціальної роботи тощо.
«Ми надаємо необхідну підтримку фахівцям та фахівчиням в громадах, патронатним вихователям та біологічним сім’ям дитини. Це тривала комплексна робота, — розповідає Василина Дибайло, директорка Партнерства «Кожній дитині». — Належні умови для розвитку та виховання дітей, які забезпечуються в патронатних родинах, позитивно впливають на зменшення соціальної напруги в громадах, згуртовують їх, стимулюють до подальшого розвитку. А це для нас найкращий результат».
Сімейний патронат — це професійна комплексна послуга, що передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною або батьками складних життєвих обставин.
Меджибізька громада на Хмельниччині — одна із відібраних для участі в проєкті. Її голова Олександр Ткач брав участь у презентаційному заході в Хмельницькому. Каже, що в громаді близько 30 родин, діти в яких потребують захисту.
«У нас вже є певні напрацювання, кандидати на патронатні сім’ї. Їм треба пройти навчання, відбір, адже це велика відповідальність, — каже Олександр. — В результаті проєкту плануємо створити одну-дві патронатні сім’ї».
Голова громади розраховує, що участь у проєкті допоможе також у підготовці фахівців, що зможуть працювати як із дітьми, так і з родинами, що опинилися у складних життєвих обставинах.
«За мету треба ставити не вилучити дітей із родини, віддати кудись — а зберегти родину, попрацювати з батьками, щоб надалі вони могли повноцінно жити і виховувати дітей», — каже Олександр Ткач.
Робота з громадами в межах проєкту триватиме до липня 2025 року. За цей час планують створити 250 нових патронатних сімей. У проєкті очікують і назростання кількості дітей, які після патронату повернуться у свої біологічні сім’ї або будуть влаштовані у сімейні форми виховання.
Більше інформації:
Фейсбук-сторінка Партнерства «Кожній дитині»
Термін «Новинні пустелі» свого часу виник в США і означав території, де люди не отримують достатніх обсягів пере- віреної інформації про місцеві виклики та події. Причиною є проблеми із локальними медіа. З метою виявити такі «пустелі» в Україні Media Development Foundation за фінансової підтримки ЄС провела дослідження 11 українських областей.
Методологія дослідження базується на оцінювання діяльності медіа за вісьмома критеріями. Серед них — належне інформування мешканців про громадські ініціативи та суспільні послуги, місцеву політику та врядування, освіту та транспортні системи, економічний розвиток, довкілля.
11 проаналізованих MDF областей, серед яких є тимчасово окуповані, складаються з 68 районів та міста Києва. Всього, як виявили дослідники, в цих регіонах функціонують 879 редакцій. У середньому на одну область припадає 60-70 медіа, що працюють. Однак серед них менш як десять таких, що MDF змогла назвати незалежними, виходячи із застосованих для дослідження критеріїв.
У квітні дослідницька команда представила результати дослідження у вигляді інтерактивних мап. Райони областей поділено на «здорові», «частково здорові» та «нездорові».
«Пустелі виникають не тоді, коли присутня самоцензура чи спроби уникнення конфліктів, а коли вільних грошей в громаді чи районі не вистачає на підтримку видань, які б задовольняли потреби людей, — каже керівник відділу досліджень MDF Максим Срібний. — Зокрема, спостерігаємо цілі такі кластери в Дніпропетровській та Миколаївській областях, де все дуже складно із фінансуванням медіа».
Дослідження виявило незвичні явища. Наприклад, Білоцерківський район Київщини «нездоровий», а Шосткинський Сумської області чи Куп’янський на Харківщині — «здорові», попри те, що вони потерпають від російської агресії та складної безпекової ситуації.
Максим Срібний каже, що достеменно визначити причини феномену неможливо — можна хіба що припускати.
«Часто медіа у маленьких прифронтових містах відновлюють або засновують харизматичні лідери. Люди, що мають стосунок до місцевих громад і енергію їх змінювати, — каже він. — На Сумщині, приміром, є ціла мережа маленьких медіа, на Харківщині теж дуже потужний громадський медійний рух — там навіть сайти місцевих медіа об’єднані в одну мережу».
Після початку повномасштабної війни Євросоюз збільшив підтримку українських медіа, виділяючи на це десятки мільйонів євро. Максим Срібний вважає, що важливою є грантова допомога, зокрема й для уникнення «новинних пустель».
«Такі додаткові надходження у місцях, де єдиним носієм коштів є або місцева влада (що роздає їх через договори на надання інформаційних послуг), або дрібні підприємства, що не потребують реклами, іноді є неоціненною підтримкою», — зауважує він.
Більше інформації:
Дослідження «Новинні пустелі в Україні»
Підприємництво
За фінансової підтримки ЄС проєкт Seeds of Bravery проводить конкурс проєктів для українських технологічних стартапів та МСП, які пропонують інноваційні рішення, послуги або продукти. Доступні гранти розміром від 10 000 до 50 000 євро. Конкурс є постійним з проміжними дедлайнами.
Дедлайн для поточної хвилі
заявок — 25 червня 2024 року.
Фінансована ЄС програма «Еразмус для молодих підприємців» запустила конкурс із відбору організацій- посередників для впровадження ініціативи на місцевому рівні в Україні та Молдові. Вони виконуватимуть роль місцевих контактних пунктів програми та допомагатимуть підприємцям-початківцям шукати компанії для проходження стажування.
Дедлайн — 27 червня 2024 року.
Культура
Програма індивідуальних грантів «Culture Moves Europe» підтримує митців і культурних фахівців у реалізації проєктів у країнах «Креативної Європи», які не є їхньою країною проживання. Конкурс відкритий для окремих осіб та груп до 5 осіб. Грант покриває витрати на подорож та проживання і надає додаткову підтримку на індивідуальних умовах.
Тривалість проєктів може становити від 7 до 60 днів для окремих осіб та від 7 до 21 дня для груп до 5 осіб.
Дедлайн — 31 травня 2024 року.
Про процес залучення грантових коштів на культурний або креативний проєкт можна дізнатися з безкоштовного онлайн-курсу «Європейські гранти для культурних та креативних проєктів», розробленого Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні спільно з Creative Practice. Освітня платформа.
Literarisches Colloquium Berlin (LCB) у співпраці з Українським інститутом книги за підтримки ЄС організовує міжнародну зустріч перекладачів і перекладачок української літератури, що відбудеться з 25 по 29 серпня 2024 року. До 30 літературних перекладачів і перекладачок з усього світу зможуть ознайомитися з сучасними тенденціями в українській літературі, обговорити стратегії її промоції та поділитися поглядами на актуальні перекладацькі підходи.
Дедлайн — 31 травня 2024 року
Освіта
Триває набір на Natolin Fellowship Program — стипендіальну програму від Коледжу Європи в Натоліні (Польща) для українських аспірантів та недавніх випускників аспірантури. Це 8-місячна програма професійного розвитку, яка повністю фінансується ЄС і направлена на підтримку України та Молдови в процесі перемовин про вступ до Євросоюзу.
Дедлайн — 10 травня 2024 року.
Медіа
Європейська Комісія запрошує журналістів-початківців з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України до участі у програмі Youth4Regions. Заходи відбудуться 5 — 11 жовтня 2024 року у Брюсселі. Програма включає тренінги, менторство від досвідчених журналістів, візити до медіаорганізацій та інституцій ЄС.
Дедлайн — 8 липня 2024 року
Міжрегіональна співпраця
Програма Interreg Europe проводить конкурс заявок, у межах якого проєкти від організацій з країн ЄС та семи країн-кандидатів (включаючи Україну) можуть взяти участь у покращенні міжрегіонального співробітництва та політик регіонального розвитку. Конкурс спрямовано на інновації, сталість та інклюзивність. Участь у конкурсі можуть взяти органи державної влади, юридичні особи публічного права та приватні неприбуткові організації.
Дедлайн — 7 червня 2024 року.
Додаткова інформація:
Антон Теретишник, медіаексперт проєкту CEU4U,
ел.пошта: Anton.Teretyshnyk@ecorys.com