НОВИНИ КАМПАНІЙ
Кампанія з культури
Пленер «Культурна мозаїка»: одна подія – розмаїття заходів
Часи війни скупі на яскраві події та живе спілкування. Та саме таким став мистецький пленер «Культурна мозаїка», що відбувся 8 липня в столичній галереї мистецтв «Лавра».
Розмаїття локацій та активностей, учасників та гостей, поєднання творчості та дозвілля – усе це надало заходу чарівної атмосфери, хоч і з печаткою війни. Її відбиток закарбувався як в роботах призерів художнього конкурсу серед професійних митців, так і в малюнках дітей, зроблених під час пленеру. На них – любов до України, підтримка її захисників та спільний опір агресору.
Про мистецтво в умовах війни, зокрема, йшлося на публічній прем’єрі фільму «Культура під час війни. Захід». Грантові можливості від Європейського Союзу також враховували теперішні реалії, в яких доводиться творити митцям – було презентовано шість програм з підтримки сектору культури.
«Кожний витвір мистецтва у цих залах створено під трагічним впливом війни. Видно, що люди змінилися, і їхня творчість це змальовує та фіксує, – прокоментував роботи митців в інтерв’ю телеканалу ICTV Посол ЄС в Україні Матті Маасікас. – Йдеться про глибинні зміни у свідомості українців, головну мету творчості – зафіксувати ту реальність, у якій ти живеш, і те, що переживаєш».
Пленер «Культурна мозаїка» став ключовим заходом комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо». Вона триває з березня 2023 року й має на меті засвідчити підтримку, що її надає ЄС українським митцям, розвитку культури та збереженню культурної спадщини.
Саме збереженню культури була присвячена одна з локацій мистецького пленера – фотовиставка швейцарського фонду Aliph, що вже раніше побувала в Парижі та Брюсселі. Фонд за фінансової підтримки ЄС від самого початку війни допомагає українським музеям рятувати та убезпечувати їхні колекції, одночасно документуючи цей складний і драматичний процес боротьби за культурну спадщину. Усього Aliph підтримав в Україні понад 300 культурних організацій.
«Фінансова, гуманітарна, військова підтримка України є головними напрямками для ЄС, але культура – це також духовна зброя та частина європейського цивілізаційного простору. Тому для нас важливо підтримувати українську культуру», – підкреслила в інтерв’ю телеканалу 1+1 Надія Вертебна, координаторка з комунікацій Представництва ЄС в Україні.
Було на пленері місце і розвагам – зокрема, гості могли спробувати себе у гончарстві, плетінні прикрас, реставруванні старожитностей, виготовленні ляльок-мотанок. Вистави для дітей показав Театр ляльок «Равлик».
Як ЄС допомагає в оцифровуванні культурної спадщини та убезпеченні музейних колекцій
Нещодавні варварські удари росіян по історичному центру Одеси й руйнування Спасо-Преображенського кафедрального собору вкотре болюче нагадали про вразливість пам’яток культури під час війни та важливість їх оцифровування. Євросоюз сприяє збереженню української культурної спадщини, про що йдеться у двох тематичних відео, випущених у липні.
«Ми скануємо пам’ятки архітектури, щоб в разі їх пошкоджень мати базу даних, за якими ці пам’ятки можна відновлювати», – розповідає в одному з відео співзасновник компанії Skeiron Юрій Преподобний.
Компанія реалізує фінансований ЄС проєкт Save Ukrainian Heritage, метою якого є оцифрувати 40 пам’яток культури національного значення. Наразі вже відскановано 10 з них.
«ЄС підтримує різним шляхами, – каже Юрій. – Один із них – допомога обладнанням. Зокрема, нам надіслали спеціалізовані сервери, на яких ми можемо зберігати терабайти інформації».
Завдяки гранту від ЄС потрібне обладнання зміг закупити й Житомирський обласний краєзнавчий музей, що є одним із найстаріших музейних закладів України, заснованим ще 1865 року. Сталося це невдовзі після початку війни, коли колекція музею була під загрозою не лише через обстріли, а й надмірну вологу в приміщеннях.
«За кошти ЄС було придбано декілька вологопоглиначів, оскільки централізоване опалення тоді вже вимкнули, – розповідає директор музею Роман Насонов. – Такі пристрої допомагають підтримувати оптимальний температурний режим та рівень вологи у бібліотеці та фондосховищі».
Ці два відео створено проєктом «Українцям про Європейський Союз» у межах комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо», що розповідає про підтримку Євросоюзом української культури та культурної спадщини в часи війни.
НОВИНИ ПРОЕКТІВ
Підтримка ВПО
ЄС і НЕФКО реалізують дві програми з будівництва житла
У середині липня Нововолинська міська рада (Волинська область) підписала угоду з корпорацією НЕФКО про підтримку будівництва житла для ВПО. Буде зведено житлові багатоквартирні будинки загальною площею 5100 кв. метрів для розміщення не менше 188 осіб. Місто отримає на це понад сім мільйонів євро у межах фінансованої ЄС програми «Житло для внутрішньо переміщених осіб».
«Ми стали прихистком для десятків тисяч внутрішньо переміщених осіб. Через рік війни понад 6 тисяч ВПО залишилися в громаді, інтегрувалися в її життя, знайшли роботу й планують жити тут далі. Ці родини найбільше потребують власної оселі, – каже міський голова Нововолинська Борис Карпус (на фото в центрі). – Тож цей проєкт – можливість забезпечити власним житлом сотні сімей, а також покращити інфраструктуру трьох мікрорайонів міста».
Це одна із кількох поточних програм з житлової підтримки ВПО під управлінням НЕФКО, які фінансує Євросоюз. Крім Нововолинська, нові будинки буде зведено у Львові, Чернівцях, Житомирі, Ковелі та Дубні, Івано-Франківську та Тернополі. Також заплановано відремонтувати житлові будинки у Макарові та в селищі Немішаєве Бучанського району Київщини.
Загальний бюджет програми становить 100 млн. євро. Усього таким чином заплановано забезпечити житлом орієнтовно 11 тисяч осіб. Заплановане будівництво має бути завершено у другій половині 2024 року.
Паралельно НЕФКО та Євросоюз реалізують програму «Підтримка ЄС для задоволення нагальних житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні». Нею передбачено ремонт уже наявних будівель у десяти містах. Йдеться про відновлення, реконструкцію та перепрофілювання муніципальних споруд: гуртожитків, закладів охорони здоров’я, адміністративних будівель, шкіл та дитячих садків, які можуть бути використані для розміщення ВПО.
Бюджет цієї програми становить 19,4 млн. євро, а на кожен проєкт виділяється від 1,5 до 2,5 мільйона. Житло отримають близько 1800 внутрішньо переміщених осіб.
«Очікуємо, що перші відремонтовані будинки надійдуть в експлуатацію восени, а всі заплановані роботи в десяти містах-учасниках буде завершено до кінця 2023 року», – розповіла Юлія Шевчук, головна радниця НЕФКО з інвестиційних питань.
Особливістю програм під управлінням НЕФКО є спрямованість будівництва на підвищення екологічності.
«В усіх проєктах, що передбачають будівництво чи реконструкцію житла для ВПО, ми намагаємося використовувати екологічні матеріали, які не завдають шкоди довкіллю, та зелені технології – теплові насоси, сонячні панелі тощо, – каже Юлія Шевчук. – Наша мета – підвищити енергоефективність відремонтованого житла на 30% порівняно зі станом до реконструкції, покращивши теплоізоляцію, вентиляцію та інше. Нові ж будівлі мають бути принаймні на 10% енергоефективнішими, ніж того вимагає українське законодавство».
Більше інформації:
Програми в Україні, які управляються НЕФКО за фінансування ЄС
Фото з Фейсбук-сторінки Нововолинської міської ради
Антикорупція
Нове покоління правників тренували у Карпатах
40 студентів-правників взяли участь в Антикорупційному кемпі, що пройшов у липні в Яблуниці на Івано-Франківщині. Протягом п’яти днів з ними займалися досвідчені професіонали із державних органів та громадського сектору.
Презентації, лекції, тренінги, рольові ігри, практичні заняття, дискусії і навіть рефлексії біля вогнища ̵ програма табору вражає своєю всеохопністю та різноманітністю. Захід організовано за сприяння Програми розвитку ООН та фінансової підтримки Європейського Союзу.
Студент факультету прокуратури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Єгор Зав’ялов каже, що програмою було охоплено практично всі питання, знання яких потрібне для боротьби з корупцією.
«Особливо цікаво було вчитися консультувати клієнтів на антикорупційну тематику, адже кожен юрист стикається з цим в своєму житті, – розповідає Єгор. – Ми моделювали ситуації: учасники приміряли на себе роль юристів, до яких зверталися клієнти з різними проблемами, пов’язаними з законодавством про запобігання корупції в Україні. І «юристи» надавали під час консультації відповіді, попередньо не знаючи, з чим саме звернуться до них «клієнти».
Сподобалися йому практичні заняття з конфіскації необгрунтованих активів, моделювання судового засідання та багато іншого. Втім, були корисними й теоретичні лекції від провідних спеціалістів, зокрема детективів НАБУ та прокурорів САП.
Однією з тренерок табору була керівниця Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор. Вона прочитала лекцію та провела практичні заняття на тему конфіскації незаконних активів.
«Такі заходи допомагають молоді встановлювати високі стандарти доброчесності у своїй кар’єрі та житті. Вони мають можливість знайти опору як серед тренерів, так і серед один одного, – каже про Антикорупційний кемп Тетяна. – Щирість взаємодії та інноваційні підходи до навчання сприяють не лише обміну знаннями і думками, а й допомогають формувати мережі однодумців».
Абсолютна більшість студентів, ділиться спостереженнями експертка, були високомотивованими та активними.
«Легко висловлюють свою думку, навіть якщо вона відрізняється від погляду решти. Прагуть не просто знань, а розуміння процесів і відповідей на питання «чому?», ̵ каже Тетяна. – Це дає віру в нове свідоме покоління правників, яке буде здатне і вимагати, і створювати нові стандарти доброчесності. Покоління, яке невдовзі стане юристами, адвокатами, детективами, суддями і буде формувати нашу юридичну систему. Від їх принципів залежить те, якою буде справедливість у майбутній Україні».
Ринок праці
У Бережанах навчають професії, з якою не пропадеш
З 1 червня до 31 серпня у Бережанах на Тернопільщині завдяки підтримці ЄC тривають курси крою та шиття. По їх завершенню учасниці отримають навички у затребуваній на сьогодні професії, а отже й перспективи працевлаштування.
Навчання відбувається на базі «Школи-ательє «Бережани» у межах однойменного проєкту.
Його керівниця Олена Бережна каже, що випускницям курсів буде видано свідоцтва Міністерства освіти і науки України про присвоєння кваліфікації «Швачка ІІ розряду».
«У межах проєкту заплановано навчити 12 осіб, – розповідає Олена. – У Бережанській громаді зареєстровано нині понад три тисячі ВПО, частина з яких втратила роботу. Тож наша школа сприятиме створенню нових робочих місць, а також прискорить інтеграцію переселенців у місцеву громаду».
Проєкт реалізує громадська організація «Креативний ХАБ Бережани», яка отримала на це грант від фінансованої ЄС програми «Громадськість за демократизацію». Її втілює Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
«Дослідження свідчать, що професія швачки нині одна з найзатребуваних в Україні, – зауважує голова організації Віктор Грубяк. – Тож є великий попит на навчання моделюванню, конструюванню та пошиву одягу серед ВПО, місцевих мешканців та учнів шкіл і вищих навчальних закладів».
ГО «Креативний ХАБ Бережани» створено у жовтні 2022 року внутрішньо переміщеними особами. «Школа-ательє «Бережани» уже довела успішність, отримавши третє місце у номінації «Проєкт року» за результатами експертного оцінювання на Всеукраїнському конкурсі «Золотий фліпчарт-2023». Торік навчання у школі також пройшли 12 учениць. Четверо з них знайшли завдяки курсам роботу, а ще одна стала фізичною особою-підприємцем та отримала грант за програмою єРобота.
Теперішні «студентки» школи також мають різні плани, пов’язані з шиттям одягу.
«Пішла навчатися для вдосконалення своїх знань та умінь у конструюванні одягу, щоб згодом шити його для своєї родини, а також створювати професійні ляльки-мотанки з якісним одягом, – каже Оксана Муравльова з Краматорська. Вона вже вдруге з 2014 року внутрішньо переміщена особа. – Курси стали для мене також майданчиком для спілкування, нових знайомств та обміну досвідом. Мрію після повернення додому відкрити власну справу».
Крім теоретичного та практичного навчання шиттю, проєкт проводить екскурсії, майстер-класи, круглі столи, тренінги, виставки-покази. Також допомагає налагодити контакти між ВПО та потенційними роботодавцями, сприяє отриманню вимушеними переселенцями юридичних консультацій.
Більше інформації:
Фейсбук-сторінка ГО «Креативний ХАБ Бережани»
Програма «Громадськість за демократизацію»
Фото ГО «Креативний ХАБ Бережани»
Державна служба
Люди важливі: EU4PAR і партнери проводять чергову «HR майстерню»
13 липня розпочалася третя «HR майстерня» – навчання фахівців з управління персоналом на державній службі. Метою програми є поширення кращих практик та формування спільноти лідерів змін.
Майстерню спільно проводять фінансований ЄС проєкт EU4PAR, Національне агентство України з питань державної служби, Команда підтримки реформ Міністерства економіки та Вища школа публічного управління.
Як і під час першого та другого наборів «HR майстерні», кількість охочих взяти участь у програмі цього року втричі перевищила кількість місць. З-поміж 120 претендентів було обрано 35 учасників.
Керівник проєкту EU4PAR Угіс Сікс підкреслює, що фахівці з управління персоналом можуть відігравати вирішальну роль у забезпеченні стабільності своїх організацій та підтримувати лідерів в складні часи невизначеності та турбулентності.
«У всіх нас одна мета – відбудова України, покращення інфраструктури, громадських послуг та економічного клімату. Професіонали з роботи з персоналом мають допомагати своєму керівництву фокусувати службовців на цій меті та створювати для цього сприятливі умови, – каже Угіс Сікс. – Поза сумнівом, суттєво вплине на роботу державної служби шлях до членства в ЄС. HR-відділи мають сприяти запровадженню необхідних змін вже зараз: від підбору правильного персоналу, розвитку необхідних навичок до побудови бажаної культури та впровадження європейських цінностей».
Майстерня триватиме три місяці та включатиме п’ять модулів і один спеціальний курс. Програма навчання є практико- орієнтованою та охоплює широкий спектр тем, пов’язаних з управлінням персоналом, як-от культура організації, управління ефективністю, розвиток лідерів, роль HR спеціалістів, а також коучинг та підтримка психічного здоров’я й безбар’єрності в колективі.
Випускники приєднаються до вже сформованої спільноти з понад 70 фахівців з управління персоналом, які пройшли навчання в межах «HR майстерні» у попередні роки. Зараз вони впроваджують набуті знання та навички у повсякденній роботі та підтримують один одного у професійних викликах, які стоять перед українською публічною службою.
За словами Юлії Глухонець, випускниці попереднього набору «HR майстерні», програма надала їй розуміння щодо управління саме персоналом, а не «кадрами», а також допомогла сформувати нове бачення оцінки, розвитку та навчання персоналу.
«Набуті знання спонукали покращити внутрішню комунікацію, проводити вебінари, створювати роз’яснення, долучати працівників до соціальних проєктів – щоб кожен відчував свою дотичність до великої справи, – ділиться Юлія. – Головний меседж програми – люди важливі. Це найбільше мотивуючий фактор змін для мене».
Місцеве самоврядування
Обмін досвідом часів війни: полтавці та черкасці обговорили проблеми громад
У липні відбувся візит з обміну досвідом між громадами Полтавської та Черкаської областей, організований програмою «U-LEAD з Європою». Керівники органів місцевого самоврядування обговорювали питання, пов’язані з наданням муніципальних послуг у воєнний час.
Делегація складалася з 14 голів та заступників голів громад з обох областей. Приймали їх у Білозірській, Чигиринській та Шевченківській громадах на Черкащині. А обговорити було що, зокрема одним із нагальних питань є інтеграція внутрішньо переміщених осіб. Оскільки обидві області вважаються відносно безпечними, туди їдуть люди з окупованих територій та населених пунктів, близьких до лінії фронту.
Наприклад, у Білозірській громаді станом на березень 2022 року було аж 1500 внутрішньо переміщених осіб, 400 з яких залишились дотепер.
«Вони вирішили залишитися жити в нашій громаді. Купили хати, роблять ремонти, – розповідає заступниця Білозірського сільського голови Ірина Грищенко. – У нас уже є досвід інтеграції таких людей в громаду».
Зокрема, це стосується працевлаштування в аграрному секторі, каже Ірина. Також громаді вдалося отримати грантові кошти від Фонду міжнародної солідарності та Асоціації міст України і у такій спосіб закупити для внутрішньо переміщених осіб побутову техніку. За словами Ірини Грищенко, уміти якісно підготувати заявку на отримання тієї чи іншої підтримки – це нині також цінний досвід, який громада вдосконалює.
«Проблеми стосовно ВПО у громад спільні – соціальна, економічна, психологічна інтеграція, надання їм медичних та освітніх послуг, – каже керівник Сергіївської громади (Полтавська обасть) Ігор Лідовий. – Кожна громада вирішує їх по-різному, залежно від економічних можливостей, кадрів, наявності у себе бізнесу. У нас більші можливості з працевлаштування, тому що є не лише агропромислові підприємства, а й нафтовики та інші. Тож маємо програми з фінансової підтримки ВПО. Черкасці надають більше допомогу в натуральній формі, зокрема продуктами».
Учасники візиту з обох сторін єдині у думці про цінність спілкування між собою та обміну досвідом.
«Завдяки програмі «U-LEAD з Європою» ми відвідували до війни громади в Запорізькій та Дніпропетровській областях, – згадує Ірина Грищенко. – Завжди отримували багато корисних знань, ділилися досвідом»
І Білозірська громада Черкащини, і Сергіївська з Полтавщини співпрацюють з програмою ще з 2016 року, від часу їх заснування.
«Програма допомагала створювати нашу громаду, – каже Ігор Лідовий. – Були поїздки по Україні та за кордон, нам надавали юридичні та інші консультації. Саме візити в різні куточки країни перед війною сприяли «зшиванню» її в єдину державу. Сподіваємося, що така практика обміну досвідом триватиме».
Можливості
Культура
8 липня під час пленеру «Культурна мозаїка» відбулися презентації грантових можливостей у сфері культури у межах фінансованих ЄС програм та проєктів. Їх представили експерти програм «Креативна Європа», «Культура допомагає», «Дім Європи», «Еразмус+», EU4Culture та фонду «Ізоляція».
Митці та мисткині, що працюють з саунд дизайном та звуковими інсталяціями, можуть подаватися на участь у резиденції «ReSilence» від Ars Electronica. Її учасники матимуть від 12 до 18 місяців на створення звукових ландшафтів для міст майбутнього. Проєкт фінансовано програмою ЄС «Горизонт Європа».
Реченець − 1 вересня 2023 року
Детальніше тут
Фонд «Ізоляція» приймає заявки в межах програми «ZMINA: Rebuilding. Перша хвиля національних субгрантів». Подавати їх можуть представники культурних та креативних секторів (візуальне мистецтво, перформативні мистецтва, кінематограф, література, міське культурне планування тощо).
Реченець − 7 вересня 2023 року
Детальніше тут
Громадянське суспільство
Фонд громадянського суспільства Східного партнерства проводить конкурс заявок на отримання фінансованих ЄС стипендій, які сприятимуть посиленню залученості спільнот та розвитку цифровізації.
Реченець − 4 вересня 2023 року
Екологія
Триває прийом заявок на отримання грантової допомоги конкурсу «Кліматичні інноваційні ваучери» для українського малого та середнього бізнесу. Це можливість отримати до 50 тис. євро на розробку або впровадження кліматичних технологій, що зменшують викиди парникових газів та підвищують ефективність споживання енергії.
Реченець ‒ 30 вересня 2023 року
Детальніше тут
Комунікації
Фонд Східна Європа пропонує безоплатний онлайн- курс «Основи SMM для громадських організацій» на освітній онлайн-платформі, підготовлений у межах проєкту «Фенікс», що виконується Фондом за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Детальніше тут
Підпишіться на «Вісник співпраці ЄС-Україна»
Медіадайджест підготовлений проєктом «Українцям про ЄС» (CEU4U), що фінансується Європейським Союзом.
Додаткова інформація: Антон Теретишник, медіаексперт проєкту CEU4U, ел.пошта: Anton.Teretyshnyk@ecorys.com