29 червня в кінотеатрі KINO42 відбувся допрем’єрний показ першого фільму з нового документального циклу, «Культура під час війни. Захід». Створена у рамках комунікаційної кампанії Європейського Союзу «Разом творимо. Разом зберігаємо» стрічка розповідає історії митців та діячів культури зі Львова, Чернівців, Луцька та Ужгорода.

Над фільмом працювала творча група мультимедійного українознавчого проєкту Ukraїner. Всього буде знято чотири новели про життя й творчість митців в умовах повномасштабної російської війни. Очікується, що разом вони складуть цілісну мозаїку функціонування української культури часів війни, також покажуть підтримку її з боку Європейського Союзу.

Під час презентації стрічки експерти, митці, журналісти дискутували про роль документального кіно у збереженні та переосмисленні української культурної спадщини.

Публічна презентація фільму «Культура під час війни. Захід» відбулася під час мистецького пленеру «Культурна мозаїка», що пройшов 8 липня у Києві в галереї мистецтв «Лавра» за адресою вул. Лаврська, 7Б.

З кінця травня по 20 червня за ініціативи Представництва ЄС в Україні та у партнерстві з Київською міською галереєю мистецтв «Лавра» проходив конкурс художніх проєктів про війну та підтримку, що надає ЄС Україні. Усього на розгляд журі було подано понад 50 проєктів, дипломантами стали семеро з них.

А саме:

• Пісні сирен (Арсен Савадов та Роман Михайлов)
• Ті самі слова (Анна Верещака)
• Повернись живим «Обійми» (Сергій Корнієвський)
• «Україна» (Сергій Бородін)
• Скульптури (Валерій Пірогов)
• Евакуація, евакуація (Олег Харч)
• Мідний саван/Знайдені суб’єкти (Василь Дмитрук)

Ці проекти були представлені на виставці, що стала 8 липня частиною пленеру «Культурна мозаїка».

Ініціатори конкурсу прагнули надати поштовх обговоренню та відображенню героїчної та трагічної теми війни, інтерпретації її через особистий художній погляд на події, підкреслити значення підтримки Європейського Союзу для розвитку української культури, зокрема сучасного мистецтва.

Дізнатися про підтримку Євросоюзом української культури та культурної спадщини під час війни можна з низки публікацій, що вийшли протягом червня на «Українській правді». У них митці також розмірковують про культуру, її місію, значення культурної спадщини та шляхи її збереження.

Завдяки підтримці Євросоюзу Іван Тараненко попри війну зміг підготувати проєкт-концерт “Fusionfonia_Muzyka ziemi ukrainskiej”, який відбувся в Національній філармонії у Варшаві в листопаді минулого року.

У межах проєкту 400 тисяч євро виділено на відновлення давніх одеських дверей – переважно на реставраційні роботи та необхідне обладнання.

Можливість долучитися до обміну застарілих ламп розжарювання на сучасні енергоефективні отримали установи медичної та освітньої сфер. Розпочата в кінці січня цього року всеукраїнська кампанія увійшла в червні в другий етап.

Раніше обмінювати лампи могли лише фізичні особи. Тепер приєднатися до кампанії з підвищення енергоефективності та ощадливості можуть лікарні, поліклініки, стоматологічні клініки, лабораторії та інші медичні заклади, школи, дитсадки, заклади вищої та профтехосвіти, загальноосвітні, спортивні, музичні школи та автошколи тощо.

Отже, тепер освітні та медичні заклади України можуть обміняти по 3 лампи на 10 кв.метрів площі авдиторій, учительських, палат, процедурних кімнат та по 2 лампи на 10 кв. метрів площі місць загального користування.

Для цього необхідно надіслати запит на обмін ламп через портал «Дія» у такий спосіб:

• авторизуватися на порталі з допомогою КЕП юридичної особи
• перевірити інформацію щодо підприємства
• у розділі «Послуги» обрати «Обмін лампочок» та заповнити форму запиту на потребу
• зазначити площу в калькуляторі та, побачивши ліміт, в його межах обрати кількість і типи ламп
• поставити позначку про згоду здати таку саму кількість ламп розжарювання
• зазначити місцезнаходження організації
• перевірити та підтвердити дані у сформованому запиті
• завірити запит на потребу КЕПом юридичної особи.

Після надходження запиту представники Укрпошти зв’яжуться з організацією за зазначеним номером телефону та нададуть подальші інструкції.

Водночас фізичні особи також можуть обміняти старі лампи на сучасні за встановленими раніше правилами – зареєструвавшись через застосунок «Дія» або просто на пошті. Щоправда, такий обмін можливий уже тільки у центральних відділеннях Укрпошти у 23 населених пунктах країни: містах-мільйонниках та обласних центрах.

Від початку спільної програми Євросоюзу та уряду України з обміну старих ламп розжарювання на LED-лампи українці обміняли понад 19 млн. ламп. Програма охопила 23 тисячі населених пунктів – від маленьких сіл до обласних центрів.

Кілька подібних роликів з’явилися в червні у межах комунікаційної кампанії «Разом ми – Європа».

Підтримка Євросоюзом України має багато вимірів та інструментів. Один із них – фінансовані ЄС проєкти, які гнучко реагують на ситуацію.

Загальна допомога Антикорупційної ініціативи ЄС цивільному населенню, надана від початку війни, перевищує 4 млн. євро.

Або інший приклад – фінансована ЄС і адміністрована міжнародною фінансовою організацією НЕФКО програма, початково націлена на сектор відходів.

Тарас Тополя говорить про це у документальній стрічці «Культура vs війна. Антитіла», презентованій 21 червня у межах фінансованого ЄС проєкту «Культура проти війни». Музиканти гурту у перші дні війни захищали Київ у складі тероборони, потім служили парамедиками на Харківщині. У 40-хвилинній стрічці біль, музика, глибокі роздуми учасників гурту, співпраця Тополі з такими світовими зірками як Боно та Ед Ширан. Використано багато відео самих учасників гурту, знятого під час їхньої служби.

Фільм став першим із семи передбачених проєктом стрічок. Шість з них – це короткометражні фільми-новели. Крім гурту «Антитіла», їх героями стануть кінооператор Сергій Михальчук, режисер Ахтем Сеітаблаєв, подружжя фотографів Влада і Костянтин Ліберови, кобзар Тарас Компаніченко та письменник Сергій Жадан.

6 липня має вийти в онлайн стрічка про Сергія Михальчука, 20-го – про Ахтема Сеітаблаєва. Крім фільмів, заплановано проведення 10 фотовиставок у різних країнах світу, виробництво арт-буку, серія публікацій на тему культури та війни.

Кінофільми та іншу продукція проєкту початково розраховано на дві аудиторії – українську і закордонну. Українській організатори проєкту хочуть показати, що відомі митці впевнені у перемозі й беруть до рук зброю. Для закордонної – що українці воюють не лише за себе, вони є нині щитом Європи, і що їхні цінності тотожні європейським. Дистрибуція проєкту в Україні та за кордоном в межах гранту ЄС триватиме до 15 жовтня 2023 року.

Через втрату домівок, доходу, потребу виїжджати до безпечніших регіонів війна зробила вразливими мільйони українців. Однак серед них є особлива категорія – внутрішньо переміщені родини з дітьми з ментальною інвалідністю. Вони потребують більшої, до того ж специфічної підтримки.

Протягом чотирьох місяців організація реалізовувала фінансований Євросоюзом проєкт «Підтримка сімей ВПО з дітьми з ментальною інвалідністю та розладами аутистичного спектра (РАС) до життя у нових для них громадах». 32 дитини отримали безкоштовну корекційну, психологічну, логопедичну та реабілітаційну підтримку відповідно до розроблених індивідуальних корекційно-розвивальних планів. Фахівці працювали над вдосконаленням пізнавальних здібностей у таких дітей, їхньою соціалізацією, зниженням тривожності, покращенням мовленнєвих здібностей.

Також 60 батьків з таких родин отримали індивідуальні консультації з покращення психологічного стану, взаємодії зі своєю дитиною, зниження психологічного дискомфорту, підтримки впевненості та адаптації їх до нових умов. Сьогодні на таких родинах лежить величезне психологічне навантаження. Причому десь половина з них – це мами-одиначки. На жаль, ситуація типова, і не лише для України – дізнавшись про діагноз дитини, чоловіки часто залишають сім’ї, і все лягає на жінку. Тож під час проєкту такі мами отримували додаткову психологічну підтримку.

Особливістю проєкту було те, що заняття відбувалися в добре обладнаному захищеному приміщенні в центрі Києва, що сертифіковане під бомбосховище, цілком безпечне та має власну систему водопостачання, електроживлення, кондиціонування та каналізацію.

Грант на проект було отримано в межах фінансованої ЄС програми «Громадськість за демократизацію», що реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Позитивні результати, каже президент БО «КІДДОМ», сприяли отриманню організацією нового гранту – від посольства Фінляндії в Україні. В його межах вже не менше 80 дітям буде надано таку важливу для них підтримку.

Здатність командирів та солдат вчасно розпізнати психологічні проблеми підлеглих, впоратися з бойовим стресом, надати психологічну підтримку побратимові є нині надзвичайно важливою для Збройних Сил. А після перемоги постануть інші виклики, тож військових фахівців-психологів варто посилено готувати вже тепер.

Над цим працює Центр реабілітації та реадаптації учасників АТО/ООС «Ярміз» у межах проєкту «Формування системи психологічного супроводу захисників та їхніх родин як запорука стійкості громади», який підтримують Євросоюз та Міжнародний фонд «Відродження». Протягом червня тривали п’ять модулів програми з психологічного супроводу військовослужбовців, які пройшли 15 сержантів та офіцерів Окремої президентської бригади ім. гетьмана Богдана Хмельницького.

Навчання містило лекційну частину, однак все ж більше було напівігрового формату, розбору кейсів та вирішення проблем, з якими учасники програми зіштовхувалися на практиці. В подальшому ті, що пройшли курс, матимуть закріпити набуті навички через проведення групових занять у своїх підрозділах.

Психологиня зауважує, що хоча спочатку військові сприймали навчання дещо насторожено і з певною недовірою, уже після перших модулів з’явилося розуміння його ефективності й потрібності.

Директорка центру «Ярміз» Євгенія Губська підкреслює, що програма – це також і про створення основ для безперервної системи психологічної підтримки військовослужбовців.

Крім такої 5-денної програми для командирів та сержантів проєктом передбачено, зокрема, підготовку сімейних психологів для роботи з родинами військових, які нині на фронті, допомогу випускникам-психологам Військового інституту КНУ ім. Шевченка, тренінги для представників влади, що працюють із захисниками.

Шість громадських організацій стали переможцями термінового конкурсу субгрантів, оголошеного проєктом EU4CSOs Emergency Actions для допомоги цивільному населенню після затоплення внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС. Росіяни підірвали її 6 червня, спричинивши величезну гуманітарну катастрофу.

Усього на конкурс було подано аж 148 заявок. Одним із переможців став Благодійний фонд «Українці» – організація спеціалізується на гуманітарній допомозі вразливим верствам населення.

Проєкт стартував на початку липня і охопить щонайменше 165 домогосподарств та організованих місць компактного проживання осіб, для яких доступ до питної води обмежений або зовсім відсутній. Це 19 населених пунктів правобережжя Херсонської області, з яких не проводилася евакуація цивільного населення та доступ до яких є технічно можливим, а також південно-східна частина Миколаївської області – від Снігурівської до Олександрівської громад в межах населених пунктів, для яких відсутній або обмежений водозабір питної води.

Інші переможці також працюватимуть над забезпеченням найбільше постраждалих районів питною водою та іншими базовими потребами. Згідно з умовами субгрантового конкурсу, тривалість проєктів має становити від 3 до 6 місяців, а бюджети – від 8 до 10 тисяч євро.

У червні відбувся перший випуск Школи аналітиків-розслідувачів від Центру протидії корупції. Її випускники вчилися віднаходити зловживання у сфері державних закупівель та розслідувань для подальшого застосування набутих навичок під час роботи в медіа та громадських організаціях.

Навчання організовано в межах проєкту “Нагляд громадянського суспільства за антикорупційною інфраструктурою та подальше просування антикорупційної реформи” за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI).

Усього школою передбачено три набори, навчання триватиме до кінця серпня. Зокрема, учасники дізнаються, як і де шукати корупційні кейси, як користуватися відкритими джерелами та різними базами даних. Таким чином заплановано підготувати 22 розслідувачі.

Тренером школи є один із найдосвідченіших журналістів-розслідувачів Юрій Ніколов, редактор сайту «Наші гроші». Акцент роблять на практичних заняттях.

Такий підхід дає результат. Студентка першого набору школи Інна Потєхіна провела власне розслідування щодо витрати коштів на освітлення охоронного периметру Хмельницької АЕС. За результатами дослідження виявилося, що загальна сума переплат становить щонайменше 25 мільйонів гривень. Причому раніше Інна не мала стосунку до сфери розслідувань – працювала менеджером по роботі з клієнтами в одній з аграрних компаній у Вінниці.

Протягом трьох днів у Києві проходив тренінг для організацій, що надають підтримку жіночому підприємництву. Учасники змогли отримати знання з побудови успішної моделі громадської організації для підтримки жінок-підприємець, маркетингу та монетизації діяльності жіночих бізнес-організацій, фандрейзінгу та інших важливих для успіху речей.

Навчання було організовано в межах програми «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», яку фінансують Європейський Союз і уряд Німеччини, а реалізує в Україні Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ).

Тож природно, що одним із фокусів підтримки програма обрала організації з розвитку жіночого підприємництва. Які, зокрема, допомагають жінкам розібратися в інструментах з розвитку бізнесу, мотивують розпочати власну справу, знайомлять між собою задля зародження партнерства тощо.

Однією з учасниць тренінгу була голова ГО «West Ukraine Digital» та керівниця центру підтримки підприємців у Дія.Бізнес І Тернопіль Оксана Качурівська. Вона також вважає, що підтримка саме жіночого підприємництва сьогодні актуальна, оскільки багато жінок зіткнулися з викликом започаткування або ведення сімейного бізнесу, а для цього їм потрібні знання та навички.