Пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова відвідала на початку червня Вінницю в межах всеукраїнської комунікаційної кампанії «Разом діємо», спрямованої на підтримку громадянського суспільства України та незалежних медіа.

У Вінниці пані Матернова мала нагоду на власні очі побачити роботу місцевих проєктів, які фінансуються Європейським Союзом. Одним з таких став проєкт «Медіа підтримка Представництва ЄС в Україні», у межах якого у Вінниці відбувся тренінг «ЄС: просто про складне. Вінниччина». Представників медіа ознайомили з історією створення та розвитку Євросоюзу, а також з важливими темами, як-от переговори про вступ України в ЄС, підтримка ЄС України від початку повномасштабного російського вторгнення, співпраця Вінниччини з країнами ЄС тощо.

Подібні тренінги для журналістів організовує за фінансової підтримки ЄС громадська організація «Інтерньюз-Україна». Інший приклад — Вінницький аналітично-просвітницький центр «Ветеранський простір», який нині реалізує проєкт з правової та психологічної підтримки ветеранів та їхніх родин.

Кілька місяців тому він став одним із переможців конкурсу «Тримаймо стрій», проведеного у межах партнерської ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу «Європейське відродження України» (більше про цей проєкт — у розділі «Новини проєктів»).

Внаслідок повномасштабної війни та запровадження воєнного стану робота українських журналістів стала небезпечнішою та складнішою. Однак навіть у теперішніх умовах медіа ефективно виконують свою роль «сторожового пса» демократії, об’єктивно інформують суспільство, продовжують бути інструментом контролю влади та протидіють російській пропаганді.

Про це йшлося під час дискусії «Медіа як опора демократії: формуючи майбутнє України», яку провели в Києві з нагоди Дня журналіста Інститут масової інформації та організація «Репортери без кордонів» за підтримки Представництва ЄС в Україні.

Участь у заході взяли майже 200 журналістів, експертів, представників громадянського суспільства, урядовців, політиків, дипломатів та співробітників міжнародних організацій.

Учасники заходу переглянули виставку «На передовій правди» та документальну стрічку «Фіксери на війні: невидимі репортери» про роботу українських журналістів у зонах конфлікту та в екстремальних умовах.

У Хмельницькому в червні відбувся «Разом діємо» Фест — перший регіональний захід в межах комунікаційної кампанії «Разом діємо».

Гості фестивалю мали нагоду взяти участь у публічній дискусії про роль громадянського суспільства та медіа, відвідати інформаційний намет Представництва ЄС в Україні та Алею громадських організацій «Згуртованість», ще кілька тематичних інтерактивних зон й фотозону.

Для відвідувачів був також організований квест «Разом. Європа та Україна», а для дітей працював ігровий майданчик.

На виставці «Разом Діємо. Підтримка» охочі могли дізнатися про організації громадянського суспільства, які отримали допомогу від Європейського Союзу.

Як і попередній фестиваль у Києві, захід у Хмельницькому насамперед інформував про важливість громадянського суспільства і незалежних медіа та про підтримку, яку надає їм Європейський Союз. Водночас на «Разом діємо» Фестах відвідувачі можуть не лише отримати важливу та цікаву інформацію, а й просто відпочити.

30 червня фестиваль відбувся у Рівному, в липні його приймають Вінниця та Черкаси.

Понад 100 учасників стали переможцями вікторини про підтримку Євросоюзом організацій громадянського суспільства та медіа. Усього участь у конкурсі взяли майже 1400 охочих.

Учасники змагалися у двох категоріях — молодшій (до 14 років) та старшій (після 14 років). Як і всі вікторини на платформі Євроквізу, ця була для учасників шансом продемонструвати свої знання та засвоїти нову інформацію.

Наприклад, навіть із запитань можна було дізнатися, що лідерами з отримання грантів та супутніх субгрантів ЄС є організації громадянського суспільства Київщини (понад 330 проєктів), а також Харківської (178), Львівської (174) та Сумської (165) областей.

Або про те, що у першому кварталі 2024 року в Україні діяли 63 грантові проєкти ЄС із загальним бюджетом понад 104 млн євро — водночас нині в Україні впроваджують майже дві тисячі субгрантових проєктів, а ще 346 реалізують через механізм регіональних грантів.

Вікторину проведено в межах комунікаційної кампанії «Разом діємо». Її акцентовано на допомозі ЄС українським організаціям громадянського суспільства та медіа у чотирьох основних сферах: підтримка реформ, які наближають Україну до Європейського Союзу; підтримка ОГС, що об’єднують людей за спільними інтересами; підтримка ОГС, які спрямовані на допомогу вразливим групам суспільства, включаючи психологічну підтримку; підтримка незалежних медіа.

Власне, правильно назвати кількість напрямків кампанії «Разом діємо» також було одним із завдань для учасників вікторини!

Так ветеран війни Андрій Мельник описує враження від сплаву малими річками Вінниччини. У січні 2023 року під час штурму ворожих позицій він зазнав важкого поранення і втратив ногу, нині користується протезом.

Військова медикиня Ольга Дрогобецька — ветеранка війни ще з 2021 року, нині ж у декретній відпустці. Зізнається, що участь у сплаві стала для неї способом подолати бар’єр у спілкуванні з іншими ветеранами.

Сплави організовує вінницький аналітично-просвітницький центр «Ветеранський простір» в межах проєкту з правової та психологічної підтримки ветеранів та їхніх родин. Грант на нього організація отримала від програми «Європейське відродження», яку спільно втілюють ЄС та Міжнародний фонд «Відродження».

Спілкування ветеранів, їхнє зближення та гуртування є однією з цілей проєкту. Сплави від початку стали дуже популярними. А таку форму відпочинку для ветеранів було обрано після проведеної фокус-групи, що й дало поштовх для написання грантової заявки.

За планами «Ветеранського простору» сплави на каное триватимуть до кінця вересня. Вони відбуваються на річках Рів та Згар, що протікають Вінниччиною та Хмельниччиною. Сплави одноденні, з зупинками на перепочинок у мальовничих місцинах.

Проєкт RES-POl (Rapid Expert Support for Culture and Media Policies in Ukraine) дослідив стан та перспективи розвитку креативних хабів — чим вони є сьогодні, які мають потреби, виклики та можливості? Спочатку було проведено глибинні інтерв’ю з понад двома десятками представників таких просторів, а в червні відбулися презентація результатів та публічна дискусія.

Креативні хаби тяжіють до кращого розвитку у великих містах, де є циркуляція талантів, однак дуже важливо розбудовувати їх і в менших, адже там вони можуть бути фактором розвитку. Саме в креативних просторах відбувається взаємодія, яка дає творчим людям натхнення. А ще стосовно таких просторів бракує аналітики, немає регулювання та сталого фінансування. Це лише деякі із висновків, які прозвучали під час публічного обговорення дослідження проєкту RES-POl.

Участь у ньому брала Олександра Венславовська — засновниця й очільниця культурного простору «Піч» у Вінниці.

Втім, потрібність хабу аж ніяк не означає його безпроблемне існування. Серед іншого, за її словами, потрібна увага влади чи визначеність її підходів щодо таких культурних просторів.

Власне, проведене проєктом RES-POL дослідження має на меті донести інформацію до державних інституцій про проблеми та можливості культурних хабів.

Дорожньо-будівельну техніку на майже мільйон євро було урочисто передано в червні Вищому професійному училищу No22 у Сарнах Рівненської області. Покращити навчальну базу закладу допоміг проєкт «EU4Skills: Модернізація інфраструктури системи професійно-технічної освіти в Україні».

Училищу передали три екскаватори, автогрейдер, автокран, бульдозер, навантажувач, коток — усього дев’ять одиниць техніки, а також чотири запчастини та три навчальні агрегати. Навчатимуться на них здобувачі освіти за спеціальністю «Машиніст дорожньо-будівельних машин».

Виконує проєкт німецький банк KfW через Український фонд соціальних інвестицій.

У Сарненському ВПУ №22 нині навчають 26 ліцензованим професіям. За словами заступника директора з навчально-виробничої роботи Віталія Сашка, спеціальність «Машиніст дорожньо-будівельних машин» — одна з лідерів за показником працевлаштування випускників.

Завдяки отриманій техніці в училищі планують запровадити навчання новим спеціальностям — «Машиніст автогрейдера» та «Машиніст крана автомобільного».

Усього проєктом «EU4Skills: Модернізація інфраструктури системи професійно-технічної освіти в Україні» до п’яти училищ-учасників програми було поставлено 34 одиниці сільськогосподарської техніки (трактори, комбайни, сівалки, жатки та інше), дев’ять одиниць дорожньо-будівельної техніки та понад 60 одиниць швейного устаткування.

Крім надання училищам техніки, проєкт допомагає в модернізації інфраструктури вісьмом ВПУ, і нараз в шістьох з них тривають будівельні роботи.

Наступного навчального року в Хмельницькому вищому професійному училищі No 25 може з’явитися нова спеціальність — монтажник сонячних станцій. Технічно ВПУ до цього готове: має власну сонячну станцію, навчальну аудиторію, дидактичні матеріали.

Усе це з’явилося в результаті фінансованого ЄС проєкту «Сонячна енергетика як складова освітнього процесу», який ліцей реалізував спільно з ГО «Хмельницький енергетичний кластер».

Директорка училища Олена Загіка каже, що плани з упровадження в навчальний процес вивчення сонячної енергетики були в училища давно. А проєкт став каталізатором, що дозволив вийти на рівень цільового навчання.

Станція в училищі навчальна, потужністю 3,5 кВт. Її розташовано на даху одного з корпусів, і за потреби вона може освітлювати виробничі майстерні.

Проєкт «Сонячна енергетика як складова освітнього процесу» став одним із переможців грантового конкурсу для проєктів у сфері зеленої енергетики, що його за підтримки ЄС проводять громадські організації «Екоклуб» та «Екодія».

Завдяки проєкту тему сонячної енергетики вже опановують в училищі — як курс для учнів, що навчаються за спеціальністю «Електромонтер з обслуговування та ремонту електроустаткування». Степан Кушнір каже, що з огляду на ймовірне запровадження спеціальності монтажника сонячних станцій організація хотіла би допомогти училищу розвинути навчальну базу.

Мошнівська та Леськівська громади Черкаської області інтенсивно працюють над розробкою стратегій розвитку. Допомагає їм в цьому громадська організація Асоціація «Відродження та розвиток» (АВТР) у межах проєкту «Посилення стійкості громад Черкащини через залучення людей до відновлення та стратегічного планування».

Цей проєкт АВТР здійснює за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження».

Це поетапний процес, який базується на серії навчальних заходів для посадових осіб та активу, що дають добре розуміння пов’язаних із розвитком питань.

У червні в громадах було проведено по три чергові навчальні сесії для робочих груп з підготовки стратегій. Під час цих та попередніх тренінгів йшлося про питання гендерного підходу, екології, підготовку SWOT-аналізу. Фахівці асоціації разом із мешканцями розраховували ймовірні сценарії розвитку громад та розробляли оперативні цілі. В асоціації кажуть, що навчальні сесії популярні, участь у них беруть, залежно від тематики, 20-30 людей.

За її словами, уже є обриси деяких стратегічних напрямків розвитку громади — зокрема, збільшення туристичної привабливості та підтримки малого підприємництва.

Заступник голови Леськівської громади Петро Михно каже, що у робочій групі з розробки стратегії зголосилися працювати понад 30 осіб — працівники виконкому, освітяни, представники громадських організацій, бізнесу, активні жителі громади. А в опитуванні щодо сучасного стану громади та напрямків її розвитку взяли участь більше ніж 350 мешканців.

Робота над стратегіями триватиме до жовтня цього року. Раніше АВТР провела дослідження усіх громад Черкащини на наявність стратегічних документів — з›ясувалося, що стратегії розвитку вже мають 50 із 66.

Керівниця проєктів АВТР Олена Головкіна каже, що такі документи громадам треба мати з низки причин.

У жовтні проєкт планує провести конференцію сільських громад.